Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 802/272/15-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на прибуток підприємств.
Надіслано для оприлюднення: 05.11.2019. Зареєстровано: 06.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 06.11.2019.
Дата набрання законної сили: 05.11.2019
Номер судового провадження: К/9901/8924/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		05 листопада 2019 року 
		Київ
		справа №802/272/15-а
		адміністративне провадження №К/9901/8924/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Олендера І.Я.,
		суддів: Гончарової І.А.,  Ханової  Р.Ф., 
		 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області на постанову  Вінницького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року у складі суддів Томчука А.В., та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року у складі суддів Полотнянко Ю.П., Драчук Т.О., Загороднюк А.Г., у справі № 802/272/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гервін» до Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, 
		 
		У С Т А Н О В И В : 
		 
		06 лютого 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Гервін» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до  Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними дії податкового органу по призначенню та проведенню позапланової невиїзної перевірки товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «І.В.С.Інженерно-будівельна компанія» та ТОВ «СМТ-Будівництво» за період з 01.01.2006 по 31.12.2011, що призначалась і проводилась на підставі наказу Вінницької ОДПІ №60 від 20 листопада 2014 року та визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень податкового органу від 12 січня 2015 року № 0000192202, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем на 6300224 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями 0, та №0000212202, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на 136959 грн за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 34240 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.  
		 
		02 квітня 2015 року постановою Вінницького окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року, частково задоволений позов Товариства, визнані протиправними дії Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області по призначенню, відповідно до наказу №60 від 20 листопада 2014 року, позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Гервін" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "І.В.С. Інженерно-будівельна компанія" та ТОВ "СМТ-Будівництво" за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2011 року, визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 12 січня 2015 року №0000192202 та №0000212202. В решті задоволення позовних вимог відмовлено. 
		 
		Ухвалюючи судові рішення суди попередніх інстанцій  встановили, що правочини ТОВ «Гервін» та його контрагента ТОВ «СМТ-Будівництво» мали на меті настання обумовлених ними реальних правових наслідків, тобто позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки позивач має належним чином оформлені податкові та видаткові накладні, які повністю відповідають вимогам Податкового кодексу України та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені. 
		Також  встановлений  факт придбання товарів та послуг Товариством із метою їх використання в господарській діяльності.
		За висновком судів попередніх інстанцій взаємовідносини позивача з його контрагентами спричинили реальні зміни майнового стану платника податків, відповідні витрати і податковий кредит є сформованими правомірно, внаслідок чого відсутні підстави для прийняття податкових повідомлень - рішень.  
		 
		15 липня 2019 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі. 
		В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акта перевірки та нормативно-правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень. Доводів щодо визнання судами попередніх інстанцій протиправності дій податкового органу по призначенню перевірки відповідно до наказу №60 від 20 листопада 2014 року касаційна скарга в собі не містить.
		 
		16 липня 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано   справу №802/272/15-а з Вінницького окружного адміністративного суду.
		 
		Заперечення або відзив Товариства на касаційну скаргу податкового органу до Вищого адміністративного суду України не надавано, що не перешкоджає її розгляду по суті.
		 
		25 січня 2018 року справа №802/272/15-а разом із матеріалами касаційної скарги №К/9901/8924/18 передані до Верховного Суду.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		 
		Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
		 
		Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		 
		Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
		 
		Суди попередніх інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 13315739, перебуває на податковому обліку з 06 липня 1992 року, є платником податку на додану вартість з 16 червня 2006 року.
		 
		Податковим органом у листопаді 2014 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «І.В.С. - Інженерно-будівельна компанія» та Товариством з обмеженою відповідальністю "СМТ-Будівництво" за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2011 року, результати якої викладені в акті перевірки від 03 грудня 2014 року №119/2202/13315739 (далі - акт перевірки).
		 
		Керівником податкового органу 12 січня 2015 року прийняті податкові повідомлення-рішення згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки.
		 
		Податковим повідомленням-рішенням №0000494110 збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем № 0000192202, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем на 6300224 грн, за порушення положень підпунктів 138.2, 138.4, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України.
		 
		Податковим повідомленням-рішенням № 0000212202 позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість на 136959 грн за основним платежем та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 34240 грн. Правовою підставою збільшення суми грошового зобов`язання визначені положення підпунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі абзацу 2  пункту 123.1 статті 123 цього кодексу. 
		 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач у перевіряємому періоді мав господарські взаємовідносини з контрагентами ТОВ «І.В.С.-Інженерно-будівельна компанія» та ТОВ «СМТ-Будівництво».
		 
		Оцінюючи акт перевірки судами встановлено, що податковий орган здійснив аналіз діяльності ТОВ «СМТ-Будівництво» та дійшов висновку про те, що фактично здійснення господарських операцій з цим контрагентом не відбулося, посилаючись на отриманий від ГВПМ ДПІ у м. Вінниці лист №24134/8/07-09-02 від 16.07.2012 по взаємовідносинах із ТОВ «І.В.С.-Інженерно-будівельна компанія» актом перевірки порушень не виявлено.
		 
		Щодо взаємовідносин позивача із ТОВ «СМТ-Будівництво» (код ЄДРПОУ 37009716) судом першої інстанції встановлено, що це Товариство зареєстроване виконавчим комітетом Одеської міської ради як юридична особа 16 березня 2010 року, є платником податку на додану вартість з 12 травня 2011 року, має ліцензію Серії АВ №515805 видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією 12 липня 2010 року на проведення господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури, строк дії якої встановлений з 07 липня 2010 року по 07 липня 2013 року.
		 
		Між позивачем та ТОВ «СМТ-Будівництво» укладено та виконано п`ятнадцять підрядних (субпідрядних) договорів, предметом яких є виконанням комплексу будівельних робіт та три договори поставки, реальне виконання умов договорів субпідряду підтверджено актами про виконання послуг (робіт) у повному обсязі з необхідною якістю, видатковими та податковими накладними.
		 
		Оцінюючи операції купівлі-продажу товару між позивачем та ТОВ «СМТ-Будівництво»,  які визнані такими, що не відбулися з посиланням на юридичну дефектність відповідних первинних документів, їх невідповідність частині першій та частині другій статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суди встановили, що питання співпраці ТОВ «Гервін» із ТОВ «СМТ-Будівництво» вже досліджувалось в 2012 році і аналогічні факти порушень наводяться в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №24/22/13315739 від 30 липня 2012 року, на який і посилається податковий орган в акті перевірки від 03.12.2014. 
		 
		Оцінюючи спірні правовідносини суди попередніх інстанцій висновувалися зокрема на положеннях підпунктів 21.1.1 - 21.1.5 пункту 21.1 статті 21, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України  
		 
		Дослідження судами попередніх інстанцій змісту наказів №60 та №266 зумовило висновок про те, що відображені в бухгалтерському та податковому обліку результати господарських операцій за період з 01.01.2006 по 31.12.2011 вже були предметом попередньої перевірки, яка проводилась ДПС у Вінницькій області у липні 2012 року, постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 19.09.2012 наказ №266 від 25.07.2012 визнаний протиправним та скасований, що доводить наявність обставин звільнених від доказування відповідно до приписів статті 72 КАС України, в редакції, яка діяла до 15 грудня 2017 року.
		 
		Також встановлено, що порушене за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки, оформленої актом №24/22/13315739 від 30 липня 2012 року, кримінальне провадження №32013010000000060 закрите 31 травня 2013 року на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України за відсутністю в діянні складу правопорушення, а відтак, питання викладені в акті не знайшли свого підтвердження в результаті проведених слідчих дій. Також, слідством досліджено і спростовано матеріали відпрацювання ГВПМ Вінницької ОДПІ, що надійшли листом №24134/8/07-09-02 від 16 липня 2012 року і які покладено в основу акта перевірки від 30 липня 2012 року. 
		 
		Зазначені обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 12 липня 2013 року, постановленою у справі №128/2402/13-к та листами заступника начальника Слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Вінницькій області від 27 березня 2015 року та від 31 березня 2015 року.
		 
		Покликаючись на положення статті 78 ПК України, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що податковий орган не мав права повторно проводити документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з аналогічних підстав, які вже були дослідженні та фактично спростовані.
		 
		Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що дослідження акту перевірки від 03 грудня 2014 року стосовно співпраці Товариства із ТОВ «СМТ-Будівництво», є аналогічними з предметом дослідження у 2012 році, щодо обставин та фактів порушень відображених в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки від 30 липня 2012 року, що зумовило визнання протиправними дій відповідача по призначенню, відповідно до наказу №60 від 20.11.2014позапланової невиїзної перевірки Товариства.
		 
		Оцінюючи спірні операції суди попередніх інстанцій висновувалися на доведеності поставки контрагентами позивача товарів та виконання підрядних (субпідрядних) робіт. 
		 
		Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дослідженнями акта перевірки та долученими до матеріалів справи відповідними первинними документами підтверджений рух придбаного позивачем товару та робіт.
		 
		Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
		 
		Здійснення позивачем господарських операцій, їх реальний характер, встановлено судами попередніх інстанцій, що доводить правомірність формування позивачем витрат і податкового кредиту по факту придбання товару (продукції), робіт та спростовує висновки податкового органу про податкові правопорушення покладені в основу прийняття податкових повідомлень-рішень.
		 
		Відсутність підстав збільшення грошових зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій. 
		 
		Суд зазначає, що відповідачем касаційною скаргою не обґрунтовано, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, внаслідок чого у цій частині касаційна скарга є невмотивованою.
		 
		Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентом позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.  
		 
		Суд вважає, що відсутність складу податкових правопорушень, покладених податковим органом в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, доводить протиправність визначення грошових зобов`язань з податку на прибуток, податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій з цих податків і, як наслідок, унеможливлює прийняття позиції податкового органу про правомірність прийняття ним спірних податкових повідомлень - рішень.  
		 
		Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
		 
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2015 року у справі №802/272/15-а залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		І.Я.Олендер
		І.А. Гончарова 
		 Р.Ф. Ханова ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...