Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 766/12748/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин; Спори, що виникають із житлових правовідносин про виселення.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 06.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 06.11.2019.
Дата набрання законної сили: 23.10.2019
Номер судового провадження: 61-31405ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова   
		Іменем України                
		 
		23 жовтня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 766/12748/16-ц
		провадження № 61-31405св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),
		суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І., Русинчука М. М.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		третя особа - відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Херсонської області від 15 серпня 2017 року в складі колегії суддів: Майданіка В. В., Кутурланової О. В., Орловської Н. В.
		 
		ОПИСОВА ЧАСТИНА 
		Короткий зміст позовних вимог
		У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до 
		ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, виселення, зобов`язання вчинити певні дії.
		Позовну заяву мотивовано тим, що ОСОБА_3 є його рідним батьком, 
		а ОСОБА_2 є його рідним братом. 26 квітня 2006 року його баба зі сторони матері ОСОБА_4 подарувала йому будинок 
		АДРЕСА_1 . Відповідачі зареєстровані у зазначеному будинку, проте не несуть обов`язки по його утриманню, всі витрати несе виключно позивач.
		ОСОБА_3 перестав бути членом сім`ї після припинення у 2007 році шлюбних відносин зі своєю дружиною ОСОБА_5 , яка є матір`ю позивача. Після повторного одруження ОСОБА_3 сумісне проживання його з позивачем стало неможливим. Своєю поведінкою ОСОБА_3 робить неможливим спільне проживання з позивачем, створює перешкоди 
		у користуванні будинком.
		Позивач зазначав, що серед обов`язків, покладених сервітутом, є зобов`язання особи, яка користується сервітутом, вносити плату за користування майном, якщо інше не встановлено договором, законом, заповітом або рішенням суду. Однак, як вказує позивач, його батько ОСОБА_3 не дотримується обов`язків, покладених на нього відносно внесення плати за користування майном, що є підставою для втрати ним права користування житлом.
		Враховуючи викладене, ОСОБА_2 просив суд: визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування жилим будинком 
		АДРЕСА_1 ; виселити ОСОБА_3 з вказаного будинку; усунути позивачу перешкоди в користуванні вказаним будинком шляхом визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що підлягають зняттю з реєстрації місця проживання у вказаному будинку, зобов`язавши відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради на відповідне зняття.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Заочним рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 17 січня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено. 
		Визнано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування будинком АДРЕСА_1 .
		Зобов`язано відділ реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради зняти з реєстрації місця проживання в будинку 
		АДРЕСА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 
		Виселено ОСОБА_3 з будинку АДРЕСА_1 .
		Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 відсутній за спірною адресою понад один рік без поважних причин. ОСОБА_3 не дотримується обов`язків відносно внесення плати за користування майном. Це є підставою для втрати ними права користування житлом.
		 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 15 серпня 2017 року заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 17 січня 2017 року 
		в частині визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1 , та виселення з вказаного будинку скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення про відмову 
		в задоволенні цих позовних вимог. 
		Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що немає підстав як для виселення ОСОБА_3 з вказаного будинку, так і для визнання його таким, що втратив право користування зазначеним будинком, власником якої 
		є позивач.
		ОСОБА_3 , який був членом сім`ї колишнього власника будинку (своєї тещі ОСОБА_4 ), залишився членом сім`ї вже нового власника будинку після відчуження ОСОБА_4 будинку у 2006 році, оскільки продовжував жити разом з сином, був з ним пов`язаний спільним побутом. Погіршення відносин між сторонами після одруження позивача у 2012 році не впливає на правовий статус ОСОБА_3 .
		Аргументи учасників справи
		У вересні 2017 року ОСОБА_2 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд неповно дослідив обставини справи, не надав їм належної правової оцінки та дійшов помилкового висновку при вирішенні спору.
		Рішення суду апеляційної інстанцій оскаржується в частині відмови 
		у задоволенні позовних вимог про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1 , зобов`язання відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради зняти з реєстрації місця проживання в будинку 
		АДРЕСА_1 та його виселення, тому в іншій частині справа 
		в касаційному порядку не перевіряється.
		У листопаді 2017 року ОСОБА_3 подав заперечення на касаційну скаргу, вказуючи на те, що рішення суду апеляційної інстанцій є законним 
		і обґрунтованим, а тому підстав для його скасування немає.
		 
		 
		Рух справи
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних 
		і кримінальних справ від 18 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження 
		в цій справі.
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» 
		ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.
		Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2016 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА 
		Позиція Верховного Суду
		Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
		Суди встановили, що згідно зі свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 батьком позивача є ОСОБА_3 , матір`ю - ОСОБА_5 
		ОСОБА_4 була власником будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21 квітня 
		2006 року.
		Відповідно до даних домової книги місце проживання ОСОБА_3 зареєстроване в зазначеному будинку з 10 вересня 1999 року.
		Відповідно до договору дарування від 26 квітня 2006 року ОСОБА_4 подарувала позивачу ОСОБА_2 належний їй житловий будинок АДРЕСА_1 .
		Згідно зі свідоцтвом про розірвання шлюбу від 25 грудня 2007 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 розірвано.
		Позивач обґрунтував позовній вимоги у цій справі, зокрема, тим, що він 
		з2006 року є власником зазначеного будинку, з 2007 року після припинення шлюбних відносин з матір`ю позивача та повторного одруження ОСОБА_3 припинив бути членом його сім`ї, у 2012 році позивач одружився і створив власну сім?ю, у нової дружини відповідача є власне житло, відповідач створює йому перешкоди у володінні та користуванні спірним будинком.
		Результат аналізу положень глави 32 ЦК України дозволяє зробити висновок, що сервітут - це право обмеженого користування чужою нерухомістю в певному аспекті, не пов`язане з позбавленням власника нерухомого майна правомочностей володіння, користування та розпорядження щодо цього майна.
		Відповідач проживав у спірному житловому будинку як член сім`ї власника будинку і набув право користування чужим майном, яке по своїй суті 
		є сервітутом.
		Відповідно до частини другої статті 406 ЦК України сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.
		Суди встановили, що позивач є власником будинку і як власник надавав право відповідачу користуватись ним. Відповідач припинив бути членом його сім`ї позивача, тому право відповідача на користування чужим майном підлягає припиненню на вимогу власника цього майна на підставі частини другої статті 406 ЦК України.
		Аналогічний по суті висновок зроблений Верховним Судом України у постанові від 15 травня 2017 року в справі № 734/387/15-ц, що користування чужим майном підлягає припиненню на вимогу власника цього майна відповідно до положень частини другої статті 406 ЦК України.
		За таких обставин суд першої інстанції ухвалив правильне рішення в частині задоволення позовних вимог про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1 та його виселення, проте не застосував частини другої статті 406 ЦК України.
		Разом з тим колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду щодо безпідставності позовних вимог в частині зобов`язання відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради зняти з реєстрації місця проживання в спірному будинку ОСОБА_3 , яка у цій справі не є належною та ефективною.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
		Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржене рішення апеляційного суду та рішення суду першої інстанції частково постановлені без додержання норм матеріального і процесуального права.
		Враховуючи наведене колегія суддів касаційну скаргу задовольняє частково, оскаржене рішення апеляційного суду скасовує в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування будинком та його виселення, змінює в цій частині рішення суду першої інстанції, залишає без змін рішення апеляційного суду в частині зобов`язання відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради зняти з реєстрації місця проживання в будинку позивача.
		Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд 
		у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Рішення апеляційного суду Херсонської області від 15 серпня 2017 року 
		в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1 , та його виселення ? скасувати.
		Заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 17 січня 2017 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1 , та його виселення змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
		Рішення апеляційного суду Херсонської області від 15 серпня 2017 року 
		в частині відмови у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Херсонської міської ради зняти з реєстрації місця проживання в будинку 
		АДРЕСА_1  ОСОБА_3 - залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                     Є. В. Краснощоков
		 
		Судді:                                                                              Н. О. Антоненко 
		 
		І. О. Дундар
		 
		                                                                                        В. І. Журавель
		 
		М. М. Русинчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...