Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 766/10662/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, пов’язані із застосуванням Закону України ”Про захист прав споживачів”.
Надіслано для оприлюднення: 05.11.2019. Зареєстровано: 06.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 07.11.2019.
Дата набрання законної сили: 29.10.2019
Номер судового провадження: 22-ц/819/1545/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 
		 
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 жовтня 2019 року м. Херсон
		справа №: 766/10662/17
		провадження №: 22-ц/819/1545/19                            
		Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: 
		 
		головуючого (суддя-доповідач)Пузанової Л.В.,суддів:Склярської І.В.,  Чорної Т.Г.,секретарГеленко А.М.,
		 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу  ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області у складі судді Прохоренко В.В. від 08 липня 2019 року в справі за позовом  ОСОБА_1 до Херсонського державного підприємства геодезії, картографії та кадастру «Херсонгеоінформ» про стягнення грошових коштів,
		встановив: 
		В червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Херсонського державного підприємства геодезії, картографії та кадастру «Херсонгеоінформ» про стягнення грошових коштів.
		В обґрунтування позову, з врахуванням уточнень в процесі судового розгляду, зазначив, що 13 грудня 2013 року сторони уклали договір, за умовами якого відповідач зобов`язався виконати комплекс геодезичних робіт та робіт по розробленню землевпорядної документації щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 .
		Угодою обумовлено, що вартість робіт становить 1622 грн 19коп., які ним сплачено на користь відповідача, що підтверджується чеком від 13.12.2013року №5938.
		При укладенні зазначеного договору кошторис на виконання робіт складений не був, а лише після підписання ним 25.06.2014 року акту про виконані роботи відповідач на слідуючий день листом №1/310 від 26.06.2014 року надав йому кошторис від 18.11.2013року на виконання робіт по прокладенню теодолітного ходу від пунктів державної мережі до земельної ділянки, яка відводиться у власність.
		Вважаючи такі дії відповідача незаконними, оскільки при укладенні договору кошторис в порушення пункту 3.3.2 ДБН Д1.1-1-2000 від 27.08.2000року відповідачем не складався та ним, як замовником не затверджувався, а також посилаючись на те, що зазначена в кошторисі вартість виконання робіт по прокладенню теодолітного ходу сформовані на підставі цін для капітального будівництва, а не на підставі наказу Держкомзему, Міністерства фінансів та Міністерства економіки України від 15.06.2001 року «Про затвердження розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг» та є завищеною, позивач просив суд стягнути з Херсонського державного підприємства геодезії, картографії та кадастру «Херсонгеоінформ» зайво сплачені кошти у розмірі 3 321,13грн, із яких 1 334,69грн-сума переплати, 1795грн- інфляційні втрати та 191,35грн-три відсотки річних за період з 01.07.2014року по 01.06.2019 року.
		Рішенням суду від 08 липня 2019 року з врахуванням ухвали суду від 05 серпня 2019 року про виправлення описки у задоволенні позову відмовлено.
		В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення заявлених ним вимог.
		Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а обставини, які мають значення для справи судом не встановлені.
		Зокрема, вказує на те, що суд не врахував та не навів обґрунтування відмови у врахуванні тих обставин, що ціна роботи визначена відповідачем без складання кошторису, а оплата виконаної роботи була попередньою та без наявності кошторисної вартості, яка є невід`ємною частиною договору. Вважає, що за відсутності кошторису на час укладення договору та підписання акту виконаних робіт зазначена в договорі вартість робіт не може визнаватися погодженою із замовником.
		На думку скаржника, суд не врахував, що акт виконаних робіт не відповідає вимогам первинного документа і не може підтверджувати виконання господарських операцій, в той час, як проведене у позовній заяві обчислення вартості фактично виконаних робіт підтверджує його (позивача) доводи про те, що відповідачем виконано робіт на суму 134грн 50коп., а грошові кошти у розмірі 1 334,69грн отримані відповідачем неправомірно.
		Крім того позивач вважає, що суд неправильно визначив характер та суть укладеного сторонами договору, який, на його думку, не має ознак договору підряду та помилково застосував до спірних правовідносин норми права, що регулюють підряд, в той час як за ознаками попередньої оплати за виконану роботу слід застосовувати частину третю статті 693 ЦК України та частину першу статей 536, 610, 612 ЦК України.
		У відзиві на апеляційну скаргу Херсонське державне підприємство геодезії, картографії і кадастру «Херсонгеоінформ» доводи скарги не визнало, висновки суду по суті спору вважає правильними та обґрунтованими.
		Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ зробив висновок про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
		Рішення суду мотивовано тим, що витребувані позивачем грошові кошти отримані відповідачем як оплата за належно виконану на підставі укладеного сторонами договору роботу, тому відсутні правові підстави для їх повернення.
		В процесі розгляду справи суд встановив, що 13 грудня 2013 року сторони уклали договір, за умовами якого Херсонське державне підприємство геодезії, картографії та кадастру «Херсонгеоінформ» як виконавець зобов`язалося на замовлення ОСОБА_1 виконати комплекс геодезичних робіт та робіт по розробленню землевпорядної документації щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 .
		Сторони домовилися, що вартість робіт по розробленню землевпорядної документації відповідно до Закону України «Про захист конституційних прав громадян на землю» складає 153 гривні без ПДВ, а вартість геодезичних робіт (прокладання теодолітного ходу від найближчих пунктів державної геодезичної мережі до земельної ділянки), вартість транспортування до об`єкта роботи та у зворотному напрямку фахівців і обладнання становить 1 469грн 19коп., в тому числі ПДВ-244грн 87коп. Загальна вартість робіт становить 1 622 грн 19коп.
		Договором передбачено, що оплата проводиться замовником до початку виконання робіт у повному розмірі.
		На виконання умов договору позивач сплатив відповідачу обумовлену договором суму грошових коштів, що сторонами визнається та не спростовується.
		Геодезичні роботи виконані Херсонським державним підприємством геодезії, картографії та кадастру станом на 25.06.2014 року, про що сторони підписали акт №1 про виконані роботи, в якому наведений перелік процесів робіт, а саме: прокладання теодолітного ходу, транспортування до об`єкта та у зворотному напрямку фахівців та обладнання кошторисною вартістю 1 469, 19грн, в тому числі ПДВ- 244,87грн (а.с.9).
		На вимогу позивача відповідач надав йому кошторис на виконання робіт по прокладенню теодолітного ходу від пунктів державної геодезичної мережі до земельної ділянки, яка відводиться у власність (а.с.10).
		Ознайомившись із кошторисом, ОСОБА_1 вважає, що вартість оплачених ним робіт є завищеною та не відповідає об`єму виконаних відповідачем геодезичних робіт.
		Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
		Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
		Оскільки за укладеним сторонами договором відповідач за завданням позивача зобов`язався виконати роботи по розробленню землевпорядної документації та геодезичні роботи, а позивач зобов`язався оплатити виконану роботу, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що між ними виникли відносини, що витікають із договору підряду та регулюються загальними положеннями Цивільного кодексу України про підряд.
		Згідно із статтею 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
		Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.
		Ціна роботи в договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану роботу.
		Статтею 844 ЦК України передбачено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.
		Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.
		Відповідно до частини першої статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника,-достроково.
		Отже, ціна роботи є істотною умовою договору підряду і у спірних правовідносинах сторони домовилися як про вартість робіт по розробленню землевпорядної документації, так і про вартість геодезичних робіт.
		Статтею 204 ЦК України встановлена презумпція правомірності правочину та визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
		Оскільки ОСОБА_1 не порушував питання про визнання недійсним укладеного з відповідачем договору, зокрема, в частині визначеної ним вартості геодезичних робіт, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для повернення йому, як зайво сплачених, грошових коштів у витребуваному розмірі.
		При цьому, колегія суддів враховує, що у серпні 2015 року ОСОБА_1 звертався до суду з позовом до Херсонського державного підприємства геодезії, картографії та кадастру «Херсонгеоінформ» про визнання кошторису по виконанню геодезичних робіт по прокладенню теодолітного ходу недійсним та стягнення грошових коштів у розмірі 1292 грн, який рішенням Суворовського районного суду від 11 листопада 2015 року, що набрало законної сили, залишено без задоволення.
		Висновки суду відповідають обставинам справи в межах наданих сторонами та досліджених в судовому засіданні доказів та нормам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.
		Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, належних доказах і як такі, що висновки суду не спростовують, підлягають відхиленню.
		Так, твердження позивача про те, що судом не врахована та обставина, що за відсутності кошторису при укладенні договору вартість робіт не може визнаватися погодженою із замовником, колегія суддів вважає юридично неспроможними, оскільки у спірних правовідносинах ціна роботи визначена не в кошторисі, а у договорі, в той час, як відповідно до частини першої статті 844 ЦК України підтвердження кошторису замовником вимагається, якщо ціна підрядних робіт визначена лише у кошторисі.
		Не спростовує висновків суду і посилання позивача на невідповідність підписаного сторонами акта виконаних робіт вимогам первинного бухгалтерського документа, так як ним не оспорюється як факт виконання відповідачем замовлених робіт, так і їх якість. 
		Стаття 693 ЦК України, на яку посилається ОСОБА_1 в обґрунтування своїх доводів, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки регулює відносини, які виникають із договорів купівлі-продажу, а не підряду.
		Відсутні правові підстави і для застосування статей 536, 610, 612 ЦК України, враховуючи, що у пред`явленому позивачем позові не йдеться про правові наслідки порушення зобов`язань та застосування відповідальності за порушене зобов`язання.
		Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення ухвалено судом з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог відсутні.
		На підставі викладеного, керуючись статями 367, 374, 375 ЦПК України, суд
		постановив:
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 08 липня 2019 року - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
		 
		Головуючий                 Л.В. Пузанова
		 
		 
		 
		     
		Судді:                                                    І.В. Склярська
		 
		 
		 
		 
		 
		          Т.Г. Чорна
		 
		 
		 
		Повний текст постанови складено 05 листопада 2019 року
		 
		 
		 
		Суддя Л.В. Пузанова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...