Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/7442/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію.
Надіслано для оприлюднення: 06.11.2019. Зареєстровано: 06.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 07.11.2019.
Дата набрання законної сили: 18.12.2019
Результат оскарження 18.12.2019 Північний апеляційний господарський суд: залишено рішення місцевого суду без змін, а скаргу без задоволення
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		29.10.2019Справа №  910/7442/19Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., за участю секретаря судового засідання Коваленко О.В., розглянувши матеріали господарської справи
		За позовом  Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"  (01001, м.Київ, вул.В.Житомирська 15-А, код ЄДРПОУ 40538421) 
		до Комунального підприємства "Житло-Сервіс"  (02081, м.Київ, вул. Дніпровська Набережна, 25-Б, код ЄДРПОУ 31025659) 
		про стягнення 3 735 788,44 грн. 
		 
		Представники сторін:
		від позивача: Качкурова С.В. адвокат
		від відповідача: Братищенко Ю.О. адвокат
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Житло-Сервіс" про стягнення 3 357 622,37 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді по договору № 1310526 від 09.07.2018, 281 229,21 грн. пені, 76 133,81 грн. інфляційних втрат, 20 803,05 грн. 3% річних. 
		Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором про постачання теплової енергії у гарячій воді № 1310526 від 09.07.2018, в частині здійснення розрахунків за спожиту відповідачем теплову енергію за період з листопада 2018 по квітень 2019.
		Господарський суд міста Києва ухвалою від 11.06.2019 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначив на 09.07.2019. 
		26.06.2018 через канцелярію суду відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.
		У судовому засіданні 09.07.2019 було оголошено перерву до 23.07.2019.
		23.07.2019 через відділ діловодства суду представники позивача та відповідача подали клопотання про відкладення судового засідання.
		Суд у зв`язку із неявкою сторін та враховуючи подані клопотання, продовжив строк підготовчого провадження та відклав підготовче засідання на 06.08.2019.
		06.08.2019 через канцелярію суду відповідач подав клопотання про повторне відкладення розгляду справи у зв`язку із веденням переговорів щодо укладення мирової угоди сторін.
		Суд відклав підготовче засідання на 20.08.2019.
		У судовому засіданні 20.08.2019 представник позивача подав довідку про стан розрахунків, відповідно до якої відповідач здійснив часткове погашення основного боргу, заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.
		Суд відклав підготовче засідання на 17.09.2019.
		16.09.2019 через канцелярію суду відповідач подав відзив на позовну заяву, клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю уповноваженого представника у іншому судовому засіданні.
		16.09.2019 через канцелярію суду представник позивача подав заяву, в якій повідомив про сплату відповідачем 1  008  784,94 грн заборгованості.
		У судовому засіданні 17.09.2019 суд не прийняв до розгляду відзив відповідача у зв`язку із пропуском строку для його подачі. Наведене обґрунтування: недосягнення згоди щодо умов мирової угоди не є поважною причиною пропуску встановленого строку та підставою для його поновлення, оскільки відповідач був не позбавлений висловити свої заперечення, викладені у відзиві щодо штрафних санкцій у встановлений строк,  процес мирного врегулювання спору не змінює встановлений процесуальних строків. 
		Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, яке заявлене у підготовчому провадженні вже вчетверте, судом не задовольняється, враховуючи неодноразове відкладення підготовчого засідання за клопотанням відповідача, необґрунтованість неможливості явки іншого уповноваженого представника, та враховуючи встановлені процесуальні строки підготовчого провадження, які вже були продовжені судом.
		17.09.2019 суд закрив підготовче провадження у справі, призначив розгляд справи по суті спору на 17.10.2019.
		02.10.2019 відповідач засобами поштового зв`язку подав до суду клопотання про поновлення строку на залучення до участі у справі третьої особи та залучення до участі у справі ОСББ «Соломії Крушельницької» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, оскільки будинок по вул.С.Крушельницької у м . Києві з 31.01.2019 передано з управління відповідача до управління вказаної третьої особи.
		Судове засідання 17.10.2019 не відбулося у зв`язку із відсутністю енергопостачання в приміщенні суду.
		Ухвалою суду від 17.10.2019 судовий розгляд справи по суті спору призначено на 29.10.2019.
		У судовому засіданні 29.10.2019 представник позивача подав довідку про стан розрахунків між сторонами, підтримав позовні вимоги.
		Суд залишив без розгляду клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору відповідно до ч.2 ст. 118 ГПК України у зв`язку із пропуском строку для подачі цього клопотання.
		Представник відповідача заперечував проти розміру нарахування інфляційних втрат, просив зменшити розмір штрафних санкцій.
		У судовому засіданні 29.10.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва   
		      ВСТАНОВИВ: 
		09 липня 2018 року між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - постачальник, позивач) та Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" (далі - споживач, відповідач) укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1310526 (далі - Договір), відповідно до умов якого, постачальник зобов`язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а споживач зобов`язується отримувати її та оплачувати відповідно до умов, викладених в цьому Договорі.
		Відповідно до п. 2.2.1 Договору постачальник зобов`язується безперебійно постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності із споживачем (Додатки 3,4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в Додатку № 1.
		Згідно з п. 2.2.2 Договору постачальник зобов`язується щомісячно оформляти для споживача:
		- величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в гігакалоріях (облікову картку) та її вартість за кожним особовим рахунком споживача за розрахунковий період (місяць);
		- рахунок-фактуру, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок;
		- акт звіряння розрахунків;
		- акт приймання-передавання товарної продукції.
		У відповідності до п. 2.3.1 Договору споживач зобов`язується дотримуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у Додатку № 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у Додатку № 2.
		Цей Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 15.06.2019. Керуючись ст. 631 Цивільного кодексу України, сторони домовились про те, що дія цього Договору поширюється на взаємовідносини, які фактично виникли між сторонами з 01.05.2018 (п. 4.1 та п. 4.2 Договору).
		Додатком № 2 до Договору сторонами узгоджено тарифи та порядок розрахунків.
		Згідно з п. 1 Додатку № 2 до Договору розрахунки з споживачем за відпущену теплову енергію проводяться згідно з тарифами, затвердженими виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 26.04.2018 № 700, за кожну відпущену гігакалорію без урахуванням ПДВ: 1 078,96 грн./Гкал.
		Відповідно до п. 2 та п. 3 Додатку № 2 до Договору у разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії - кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (Додатки 3,4).
		У разі встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії споживача  не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначених цими приладами обліку, споживачем додаються теплові втрати на дільниці тепломережі з межі поділу балансової належності до місця встановлення приладів обліку згідно з п. 1.3 Додатка 1.
		Дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку - 25 число звітного місяця (п. 4 Додатку № 2 до Договору).
		За умовами п. 5 Додатку № 2 до Договору, споживач, що має будинкові прилади обліку (незалежно від балансової належності приладів обліку теплової енергії), щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії в РТМ за адресою: вул. Будівельників, 25 - не пізніше 28 числа звітного місяця.
		Пунктом 8 Додатку № 2 до Договору визначено, що у разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку або ненадання споживачем показників приладів обліку у встановлені цим Додатком терміни, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається:
		- на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в Додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія;
		- на гаряче водопостачання - як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в Додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.
		Відповідно до п. 9 Додатку №2 до Договору споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в РТМ за адресою: вул. Будівельників, 25 оформлений постачальником рахунок-фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця, акт приймання-передавання товарної продукції; облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, які оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом  двох днів з моменту їх одержання.
		У відповідності до п. 10 Додатку № 2 до Договору споживач на розрахунковий рахунок постачальника, відкритий у ТВБВ № 100/020 філії-Головного управління по м. Києві та Київській області АТ "Ощадбанк", щомісячно:
		- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на поточний рахунок постачальника - п/р НОМЕР_1 ;
		- до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком за кожною тарифною групою окремо: п/р НОМЕР_2 - за теплову енергію, спожиту для потреб споживачів тарифної групи "інші"; п/р НОМЕР_4 - за теплову енергію, спожиту для потреб бюджетних споживачів; п/р НОМЕР_3 - за теплову енергію, спожиту для потреб релігійних організацій.
		Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що  відповідач взяті на себе зобов`язання за договором в частині здійснення розрахунків за спожиту теплову енергію за період з листопада 2018 по квітень 2019 не виконав належним чином, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість за договором, яка станом на 15.05.2019 становить  3  357  622,37 грн.
		Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про таке.
		Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов`язковим для 
		Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
		Позивач вказує на те, що відповідач, в порушення умов договору не виконує взяті на себе зобов`язання з внесення оплати за спожиту теплову енергію, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість за період з листопада 2018 року по квітень 2019 в розмірі 2    822    553,12 грн.
		Відповідачем обсяги та вартість спожитої теплової енергії у період з листопада 2018 року по квітень 2019 року не оспорюється, що підтверджено поясненнями представника відповідача при розгляді справи по суті.
		За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 
		У процесі розгляду справи з наданих матеріалів та пояснень сторін встановлено, що відповідач здійснив часткове погашення основної заборгованості по договору за спірний період, всього на суму 1  008  784,94 грн., факт отримання коштів позивач підтверджує, у т.ч. у наданій Довідці про стан розрахунків по договору.
		Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
		При цьому, за приписами ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. При цьому належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.
		Відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
		У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 ГПК України).
		Враховуючи, що кошти в розмірі 1  008  784,94 грн сплачені відповідачем після відкриття провадження у справі, провадження у справі в частині вимог про стягнення з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" заборгованості за спожиту теплову енергію в гарячій воді в розмірі 1  008  784,94 грн підлягає закриттю. Витрати по сплаті судового збору в цій частині покладаються на відповідача.
		При цьому, оскільки факт виконання позивачем взятих на себе за договором зобов`язань з поставки теплової енергії у гарячій воді та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань по оплаті спожитої теплової енергії підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення непогашеної суми 2  348  837, 43 грн основного боргу.
		Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 281299,21 грн, 3% річних в розмірі 20803,05 грн, інфляційні втрати в розмірі 76133,81 грн.
		Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України  у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
		Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. 
		Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. 
		Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
		Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
		Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
		Пунктом 3.3 Договору передбачено, що споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від суми боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.
		Щодо заявленого відповідачем усного клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, суд зазначає наступне.
		Частиною 1 статті 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір стягуваних санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Схоже правило міститься в частині 3 статті 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. 
		Однак, суд дійшов висновку про відсутність підстав зменшення розміру штрафу, оскільки відповідачем не доведено наявності обставин, з якими законодавець пов`язує можливість зменшення розміру пені.
		Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 281  299,21 грн.
		Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. 
		Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача щодо стягнення 20  803,05 грн 3% річних  підлягають задоволенню.
		В свою чергу, щодо вимог про стягнення інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
		Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. п. 3.2 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").
		Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
		При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць. 
		Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.  
		Якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
		Такі висновки суду підтверджуються висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 у справі № 924/312/18.
		Здійснивши перерахунок заявлених позивачем інфляційних втрат, у межах заявлених позивачем періодах та з урахуванням наведеного, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати в розмірі 52  813,73 грн.
		Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
		Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
		Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
		Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.
		За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в гарячій воді в розмірі 1  008  784,94 грн та задоволення позовних вимог в частині стягнення 2  348  837,43 грн основного боргу, 281  299,24 грн пені, 20  803,05 грн 3% річних. В решті позову належить відмовити у зв`язку із безпідставністю нарахування.
		Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
		Керуючись ст.ст. 86, 129, 231, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва                
		ВИРІШИВ:
		1. Позов задовольнити частково.
		2. Закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" 1  008  784 (один мільйон вісім тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн. 84 коп основного боргу.
		3. Стягнути з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" (02081, м. Київ, вулиця Дніпровська Набережна, 25-Б, код ЄДРПОУ 31025659) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, будинок 5, код ЄДРПОУ 40538421) 2  348  837 (два мільйони триста сорок вісім тисяч вісімсот тридцять сім) грн. 43 коп основного боргу, 281  299 (двісті вісімдесят одну тисячу двісті дев`яносто дев`ять) грн. 21 коп пені, 20  803 (двадцять тисяч вісімсот три) грн 05 коп 3% річних, 52  813 (п`ятдесят дві тисячі вісімсот тринадцять) грн. 73 коп інфляційних втрат, 55  688 (п`ятдесят п`ять тисяч шістсот вісімдесят вісім) грн 08 коп витрат по сплаті судового збору.
		4. В  решті позову відмовити.
		5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
		 
		Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після      повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.
		Повне рішення складено 05.11.2019.
		       Суддя                                                                                                                         О.М.Ярмак

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...