Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/6667/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 06.11.2019. Зареєстровано: 06.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 07.11.2019.

Результат оскарження 02.03.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд: скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову суду
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		 
		м. Київ
		24 жовтня 2019 року                                          № 640/6667/19
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Садохової В.С., розглянувши в загальному позовному провадженні адміністративну справу 
		 
		за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ДСД ФІНАНС» доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 25 січня 2019 року №0003001409, №0002991409,
		за участю представників:
		позивача - Шевченко М.О., 
		відповідача - Зайкіної К.В.
		 
		На підставі частини шостої  статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України  в судовому засіданні 24 жовтня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		 
		ОБСТАВИНИ     СПРАВИ:
		 
		До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ДСД ФІНАНС» (далі - ТОВ «ДСД ФІНАНС», позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 25 січня 2019 року №0003001409, №0002991409.
		В обґрунтування позову позивач зазначив про безпідставність та необґрунтованість висновків контролюючого органу, які викладені в акті перевірки та стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, зокрема, щодо порушення позивачем пункту 15 розділу ІІ та пункту 53 розділу V Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148, оскільки наявність ліміту каси залишку готівки підтверджується наказами Товариства. Крім того, в акті перевірки взагалі не зазначено період за який податковий орган встановив та розрахував перевищення ліміту каси відповідно до касової книги, наданої до перевірки, у сумі 25  707  840, 60 грн., а також, не надано розрахунку понадлімітних сум.
		Крім того, позивач зазначив, що пунктами 2.2.8 - 2.2.14 Акту перевірки відображається факт здійснення суб`єктами владних повноважень проведення 12 грудня 2018 року контрольно - розрахункової операції, за результатами якої порушень пунктів 2, 5, 7 статті 4 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року №265/95-ВР не встановлено, у зв`язку із чим не зрозуміло з яких підстав та керуючись якими доказами контролюючим органом встановлено порушення, відображене в податковому повідомленні - рішенні №0002991409 та застосовано відповідальність, передбачену статтею 18 вказаного Закону.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2019 року за вказаною позовною заявою було відкрито загальне позовне провадження та справу призначено в підготовче судове засідання на 30 травня 2019 року.
		27 травня 2019 року відповідачем був наданий відзив на позовну заяву, у якому він, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилається на те, що перевіркою встановлено порушення позивачем вимог 53 Положення про ведення касових операцій  у національній валюті України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 у частині відсутності встановленого ліміту залишку готівки в касі з 01 липня 2018 року, у зв`язку з чим ліміт вважається нульовим. Також, перевіркою встановлені факти проведення операцій з купівлі - продажу іноземної валюти (продаж 600 Євро, купівля 77 Азербайджанських манатів) без застосування реєстратора розрахункових операцій та незабезпечення відповідності готівкових коштів та іноземної валюти на місці проведення операцій з купівлі - продажу іноземної валюти даним фіскального звіту.
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2019 року підготовче провадження було закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.
		19 вересня 2019 року представником відповідача надані додаткові пояснення, у яких він зазначив, що до відзиву на позовну заяву надано довідку за підписом головного бухгалтера ТОВ «ДСД ФІНАНС» ОСОБА_1 , у якій вона зазначила, що наказом №1 від 25 липня 2016 року встановлений ліміт залишку готівки в касі у розмірі 10  000  000, 00 грн., який є діючим, ніяких інших лімітів залишку готівки в касі не встановлювалось. Проте вказаний наказ не був прийнятий контролюючим органом до уваги, оскільки на момент закінчення фактичної перевірки він був відсутній, не був наданий посадовими особами ГУ ДФС у м. Києві та не надходив до контролюючого органу до закінчення перевірки, що підтверджується довідкою, підписаною головним бухгалтером ТОВ «ДСД ФІНАНС» ОСОБА_1   
		23 жовтня 2019 року представником позивача надані суду письмові пояснення, у яких він зазначив, що довідка головного бухгалтера ОСОБА_1 , долучена до матеріалів справи представником відповідача не може вважатись належним, достовірним, достатнім та допустимим доказом, оскільки з її змісту не можливо встановити коли вона була сформована.  
		Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
		Відповідач у судовому засіданні, заперечував проти задоволення позовних вимог.
		Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		ГУ ДФС у м. Києві, на підставі наказу від 28 листопада 2018 року №17447, проведена фактична перевірка пункту обміну валют, що належить ТОВ «ДСД ФІНАНС», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 59Б, пр. 4, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 21 грудня 2018 року №2356/26/15/14/39656355 (далі - Акт перевірки).
		За висновками вказаного акта встановлені наступні порушення:
		-          пункту 15 розділу 2 постанови Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 «Про затвердження Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні»;
		-          пунктів 2, 5, 7 статті 4 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». 
		Не погоджуючись із висновками Акта перевірки позивач подав до ГУ ДФС у м. Києві письмові заперечення до акту. 
		ГУ ДФС у м. Києві листом від 23 січня 2019 року №11468/10/26-15-14-09-18 «Про надання відповіді на заперечення» висновки Акта перевірки залишено без змін, а заперечення - без задоволення.
		На підставі висновків Акта перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення:
		-          від 25 січня 2019 року №0003001409, яким до позивача застосовано штраф  за порушення пункту 15 розділу ІІ, пункту 53 розділу Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148, у розмірі 51  415  681, 20 грн.; 
		-          від 25 січня 2019 року №0002991409, яким до позивача застосовано штраф  за порушення пунктів 2, 5, 7 статті 4 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року №265/95-ВР. 
		Позивач, не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями оскаржив їх в адміністративному порядку до ДФС України.
		Рішенням ДФС України від 04 квітня 2019 року №15761/6/99-99-11-06-01-25 податкові повідомлення - рішення від 25 січня 2019 року №0003001409 та  №0002991409 залишено без змін, а скаргу ТОВ «ДСД ФІНАНС» - без задоволення.
		Незгода позивача з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями зумовила його звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
		Відповідно до  статті 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією  та законами України.
		Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
		Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
		Пунктом 80.1 статті 80 Податкового кодексу України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
		Відповідно до пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 (далі - Положення №637) ліміт залишку готівки в касі (далі - ліміт каси) - граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час.
		Згідно з пунктами 2.7 та 2.8 Положення №637 виходячи з потреби прискорення обігу готівкових коштів і своєчасного їх надходження до кас банків для підприємств, що здійснюють операції з готівкою в національній валюті, установлюються ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) відповідно до вимог глави 5 цього Положення.
		Підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов`язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.
		Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 Положення №637 строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) відповідно до таких вимог:
		а) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де є банки, - щодня (у день
		б) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), що встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) в день її надходження, - наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня;
		в) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де немає банків, - не рідше ніж один раз на п`ять робочих днів..
		Установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 8), що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі.
		Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи.
		Ліміт каси підприємства встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої ним особи.
		При цьому, 05 січня 2018 року набрало чинності Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 (далі - Положення №148), згідно з пунктами 1, 3, 48 - 50 якого, це Положення розроблено відповідно до Закону України «Про Національний банк України» і визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі - установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті - суб`єкти господарювання), фізичними особами.
		Ліміт залишку готівки в касі (далі - ліміт каси) - граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час та забезпечити роботу на початку наступного робочого дня.
		Установа/підприємство визначає і встановлює за погодженням з банком (у якому відкрито рахунок установи/підприємства, на який зараховуються кошти) строки здавання ним готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках відповідно до таких вимог:
		1) для установ/підприємств, розташованих у населених пунктах, де є банки - щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас);
		2) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), установлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) у день її надходження, - наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня;
		3) для установ/підприємств, розташованих у населених пунктах, де немає банків, - не рідше ніж один раз на п`ять робочих днів.
		Підприємства, які працюють у вихідні та святкові дні і не мають змоги здати одержану ними за ці дні готівкову виручку (готівку) до банку через відсутність відповідної умови у договорі, укладеному з банком на інкасацію коштів, здають таку готівкову виручку (готівку) через банкомати / програмно-технічні комплекси самообслуговування в день її надходження до каси підприємства або безпосередньо до банку протягом операційного часу наступного робочого дня банку та підприємства.
		Строки здавання готівкової виручки (готівки), установлені пунктом 48 розділу V цього Положення, узгоджуються установами, підприємствами, небанківськими фінансовими установами з банком і обов`язково визначаються в договорах банківського рахунку між установами, підприємствами, небанківськими фінансовими установами та банками.
		Установа/підприємство, яка/яке в окремі дні не має перевищення ліміту каси, має право в ці дні не здавати в установлені строки готівку.
		Порядок проведення інкасації коштів та випадки непроведення інкасації коштів визначаються в договорі на інкасацію коштів. Сума залишку готівки за день, у якому не було інкасації з вини банку, не є перевищенням ліміту каси установи/підприємства.
		Установа, підприємство, небанківська фінансова установа на підставі цього Положення та з урахуванням особливостей роботи зобов`язані розробити та затвердити внутрішнім документом порядок розрахунку ліміту каси установи, підприємства, небанківської фінансової установи та їх відокремлених підрозділів. У розрахунку враховується строк здавання установою, підприємством, небанківською фінансовою установою готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Ліміт каси установи, підприємства, небанківські фінансові установи встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси за рішенням керівника установи, підприємства, небанківської фінансової установи або уповноваженої ним особи.
		Установа, підприємство, небанківська фінансова установа затверджує внутрішніми документами установлений ліміт каси. Для відокремлених підрозділів ліміт каси установлюється і доводиться до їх відома відповідним внутрішнім документом установи, підприємства - юридичної особи, небанківської фінансової установи.
		Установи/підприємства, що розпочинають свою діяльність, а також підприємства, діяльність яких була пов`язана виключно з безготівковими розрахунками та які відповідно до встановленого законодавством України порядку отримують право на здійснення додаткового виду діяльності, що передбачає здійснення готівкових розрахунків, на перші три місяці їх роботи (з дня першого готівкового розрахунку) ліміт каси встановлюють згідно з прогнозними розрахунками. Ліміт каси, установлений з урахуванням прогнозних розрахунків, у двотижневий строк після закінчення перших трьох місяців їх роботи переглядається за фактичними показниками діяльності.
		Крім того, відповідно до пунктів 1-1 та 1-2 постанови Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 (зі змінами, внесеними постановою Правління Національного банку України від 24 травня 2018 року №54), якою затверджено Положення №148, суб`єкти господарювання мають право до 30 червня 2018 року (включно) використовувати в своїй діяльності форми відомості на виплату грошей, прибуткового касового ордера, видаткового касового ордера, журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, касової книги, книги обліку виданої та прийнятої старшим касиром готівки та акта про результати інвентаризації наявних коштів, установлені Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320 (зі змінами).
		Суб`єктам господарювання до 30 червня 2018 року (включно):
		1) розробити та затвердити порядок оприбуткування готівки в касі та порядок розрахунку ліміту каси з урахуванням норм Положення про ведення касових операцій;
		2) користуватися лімітами каси, установленими та затвердженими до набрання чинності цією постановою.
		Відтак, з огляду на вищевказані імперативні приписи Положення №148, суб`єктам господарювання надавався час, починаючи з 24 травня 2018 року по 30 червня 2018 року (включно) для того, щоб відповідно до цього положення розробити та затвердити порядок оприбуткування готівки в касі та порядок розрахунку ліміту каси з урахуванням норм Положення про ведення касових операцій, а в цей період суб`єктам господарювання надавалась можливість користуватись раніше прийнятими лімітами каси.
		Відповідно до вимог пунктів 53 - 55 Положення № 148, ліміт каси вважається нульовим, якщо установою/підприємством його не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення). Уся готівка, що перебуває в касі установи/підприємства на кінець робочого дня і не здана нею/ним відповідно до вимог цього Положення, вважається понадлімітною, якщо установою/підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення).
		Готівка не вважається понадлімітною в день її надходження, якщо вона здана в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або видана для використання установою/підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання її до банку і одночасного отримання з каси банку) наступного дня на потреби, пов`язані з діяльністю установи/підприємства.
		Готівка не вважається понадлімітною в день її надходження, якщо вона надійшла до кас підприємств у вихідні та святкові дні та здана в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків наступного робочого дня банку та підприємства або видана для використання підприємством відповідно до законодавства (без попереднього здавання її до банку і одночасного отримання з каси банку) наступного робочого дня на потреби, пов`язані з діяльністю підприємства.
		Згідно зі статтею 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року № 436/95, встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.
		Аналізуючи наведені норми у контексті спірних правовідносин суд зазначає, що суб`єкт господарювання у зв`язку з набранням чинності Положення № 148, до 30 червня 2018 року (включно) зобов`язаний розробити та затвердити порядок розрахунку ліміту каси підприємства і його відокремлених підрозділів (а до 30 червня 2018 року користуватися такими лімітами каси (що були установлені Положенням № 637) за рішенням (наказом) керівника підприємства), перевірка наявності якого і входить до предмету фактичної перевірки контролюючого органу. У разі нездійснення вказаних заходів до суб`єкта господарювання застосовуються фінансові санкції.
		Матеріалами справи встановлено, що в ході проведення фактичної перевірки контролюючим органом виявлено, що ТОВ «ДСД ФІНАНС» у порушення пункту 50 Положення № 148, що набрало чинності з 05 січня 2018 року, за період з 02 липня 2018 року по 26 липня 2018 року не розроблено та не затверджено порядок розрахунку ліміту залишку готівки в касі підприємства, отже, уся готівка, що перебувала в касі на кінець робочого дня вважається понадлімітною ліміт каси вважається нульовим, а тому за вказаний період встановлено перевищення ліміту залишку готівки в касі на суму 25  707  840, 60 грн., у зв`язку з чим до підприємства засновано штрафні санкції у розмірі 51  415  681, 20 грн. (25  707  840, 60 грн. х 2).
		Суд зазначає, що у відповідності до наказу про встановлення залишку готівки в касі №1 від 25 липня 2016 року, на виконання вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 та з метою недопущення порушень у сфері готівкового обігу встановлено ліміт залишку готівки в касі ТОВ «ДСД ФІНАНС» у розмірі 10  000  000, 00 грн. в еквіваленті, у зв`язку з виробничою необхідністю.  
		Зі змісту бухгалтерської довідки, наданої ТОВ «ДСМД ФІНАНС» під час здійснення фактичної перевірки, за підписом головного бухгалтера підприємства ОСОБА_1 вбачається, що на підприємстві є діючим наказ №1 від 25 липня 2016 року про встановлення залишку готівки в касі у розмірі 10  000  000, 00 грн. (десять мільйонів) та ніяких інших лімітів залишку готівки в касі (національна валюта) не встановлювався (том 1, а.с. 91).
		Таким чином, матеріалами справи підтверджується відсутність станом на час здійснення перевірки затвердженого порядку розрахунку ліміту залишку готівки в касі підприємства з 01 липня 2018 року, тобто порушення останнім пункту 15 розділу ІІ Положення №148, яке виразилось у відсутності у позивача на момент проведення перевірки наказу про ліміти каси та розрахунку ліміту каси, які були б розроблені та затверджені з урахуванням норм Положення №148.
		Отже, фактично, імперативні норми постанови Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року №148 щодо розроблення та затвердження порядку оприбуткування готівки в касі та порядку розрахунку ліміту каси з урахуванням норм Положення про ведення касових операцій № 148   ТОВ «ДСД ФІНАНС» не виконано, а тому, суд приходить до висновку, що податковим органом правомірно прийнято оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення від 25 січня 2019 року №0009001409, оскільки уся готівка, що перебувала в касі на кінець робочого дня вважається понадлімітною, так як ліміт каси вважається нульовим за відсутності відповідного наказу.
		При цьому, суд не приймає до уваги до уваги наказ ТОВ «ДСД ФІНАНС» від 01 липня 2018 року №0107-18, яким на виконання вимог Положення №148 та з метою недопущення порушень у сфері готівкового обігу з 01 липня 2018 року встановлено ліміт залишку готівки в касі ТОВ «ДСД ФІНАНС» у розмірі 10  000  000, 00 грн. в еквіваленті, у зв`язку з виробничою необхідністю, з огляду на наступне.
		У відповідності до пунктів 85.2, 84.4, 85.8 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
		При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
		Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).
		За приписами пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
		Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.
		Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).
		У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
		Згідно з пунктом 86.5 статті 86 Податкового кодексу України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених  статтею 80  цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).
		Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.
		У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
		У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.
		При цьому, пунктом 86.6 статті 86 Податкового кодексу України визначено, що відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання.
		Матеріалами справи встановлено, що за результатами проведення фактичної перевірки посадовими особами контролюючого органу був складений акт (довідка) фактичної перевірки від 21 грудня 2018 року.
		Під час проведення фактичної перевірки наказ ТОВ «ДСД ФІНАНС» від 01 липня 2018 року №0107-18, на який посилається позивач, не був наданий відповідачу, у зв`язку з чим, останній дійшов висновку про його відсутність на підприємстві.
		Разом з тим, з Акта перевірки вбачається, що фактична перевірка була проведена у присутності директора ТОВ «ДСД ФІНАНС» ОСОБА_2 .
		Згідно з пунктом 4.2 Акта перевірки, директор з матеріалами справи ознайомлений, від письмових пояснень щодо не встановлення ліміту залишку готівки, підпису акта та отримання одного примірника акта відмовився, про що складено відповідний акт.  
		Наведені вище докази, на думку суду, у сукупності свідчать про правильність висновків контролюючого органу щодо відсутності такого наказу на підприємстві станом на час проведення фактичної перевірки.
		При цьому, надання наказу ТОВ «ДСД ФІНАНС» від 01 липня 2018 року №0107-18 разом із запереченнями до Акта перевірки від 11 січня 2019 року №1101-19 не спростовують висновків контролюючого органу, оскільки матеріали справи не містять жодних об`єктивних підстав ненадання такого наказу під час проведення перевірки та доказів його існування на час її проведення.
		Що стосується доводів позивача відносно того, що довідка головного бухгалтера підприємства ОСОБА_1 не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки з її змісту неможливо встановити час її формування, то суд не приймає їх до уваги з огляду на наступне.
		Зі змісту вказаної довідки вбачається, що вона складена головним бухгалтером ТОВ «ДСД ФІНАНС» ОСОБА_1 , на вказаній довідці міститься підпис останньої та печатка ТОВ «ДСД ФІНАНС».
		У той же час, вказана довідка надана контролюючому органу під час проведення фактичної перевірки, про її наявність зазначено в Акті перевірки, відтак, вона була сформована головним бухгалтером ТОВ «ДСД ФІНАНС» ОСОБА_1 у період проведення фактичної перевірки, тобто у проміжок часу з 12 грудня 2018 року по 21 грудня 2018 року. Доказів зворотного матеріали справи не містять.
		Щодо вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 25 січня 2019 року №0002991409, суд зазначає наступне.
		Нормативно - правовим актом, що визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі є Закону України «статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР).
		Відповідно до  статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані, зокрема: 
		1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим    Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 
		2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
		У відповідності до пунктів 2, 5 та 7  статті 4 Закону №265/95-ВР  Уповноважені банки, що здійснюють операції з купівлі-продажу іноземної валюти, а також суб`єкти господарювання, які здійснюють ці операції на підставі агентських угод з уповноваженими банками, зобов`язані: проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням у двох примірниках розрахункових документів, що підтверджують виконання цих операцій; видавати особі, яка купує або продає іноземну валюту, перший примірник розрахункового документа на повну суму операції; забезпечувати відповідність готівкових коштів та іноземної валюти на місці проведення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти даним фіскального звіту.
		Таким чином, закон зобов`язує позивача проводити операції з купівлі-продажу іноземної валюти через реєстратор розрахункових операцій.
		З Акта перевірки вбачається, що з наданих до перевірки документів 11 жовтня 2018 року встановлені факти проведення операцій з купівлі - продажу іноземної валюти, а саме: продаж 600 євро, купівля 77 Азербайджанських манатів) без застосування реєстраторів розрахункових операцій та незабезпечення відповідності готівкових коштів та іноземної валюти на місці проведення операцій з купівлі - продажу іноземної валюти даним фіскального звіту.
		Перевірка проведена в присутності директора ОСОБА_2 , проте останній від надання письмових пояснень, підписання Акта перевірки та отримання його примірника відмовився, що підтверджується актом відмови від підписання та отримання акта фактичної перевірки від 21 грудня 2018 року № бланку 000484.
		Пунктами 1, 4 статті 18 Закону №265/95-ВР передбачено, що у разі порушення встановленого цим Законом порядку виконання операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, до уповноважених банків та суб`єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками, за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
		ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, нероздрукування розрахункового документа, що підтверджує виконання операції з купівлі-продажу іноземної валюти, або проведення операції на неповну суму коштів;
		п`ятикратного розміру суми, на яку виявлено незбіг, - у разі перевищення суми готівкових коштів або іноземної валюти на місці проведення операцій над сумою коштів, яка зазначена у фіскальному звіті.
		Жодних доказів, які б спростовували висновки акта, матеріали справи не містять, відтак суд вважає правомірним застосування до позивача штрафних санкцій у відповідності до пунктів 1 та 4 статті 18 Закону №265/95-ВР на загальну суму 15  213, 95 грн. Отже, податкове повідомлення - рішення від 25 січня 2019 року №0002991409 не підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
		Враховуючи вищезазначене у сукупності, суд приходить до висновку про необґрунтованість тверджень позивача щодо не перевищення у період з 02 липня 2018 року по 26 липня 2018 року ліміту каси, а також непроведення операцій з купівлі - продажу іноземної валюти, без застосування реєстраторів розрахункових операцій та незабезпечення відповідності готівкових коштів та іноземної валюти на місці проведення операцій з купівлі - продажу іноземної валюти, а тому позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню
		Згідно із частиною 1  статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених  статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до частини 2  статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Частиною 2  статті 2 КАС України  передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені  Конституцією  та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед  законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Аналіз матеріалів справи підтверджує, що відповідач при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень - рішень діяв згідно приписів частини 2  статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірно, а саме: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені  Конституцією  та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Беручи до уваги положення  статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, відшкодування судового збору останньому не здійснюється.
		Керуючись статтями 2,      6,      8,      9,      77,      243 - 246, 257 - 263    Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСД ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 39656355, адреса: 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 59-б) відмовити.
		 
		Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені  статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України  в редакції Закону № 2147-VIII  до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Суддя                                                                                                                                                                                    І.М. Погрібніченко
		 
		 
		 
		Повний текст рішення виготовлено та підписано 06 листопада 2019 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...