Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 804/2553/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; стягнення податкового боргу.
Надіслано для оприлюднення: 05.11.2019. Зареєстровано: 06.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 07.11.2019.
Дата набрання законної сили: 05.11.2019
Номер судового провадження: К/9901/25714/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		05 листопада 2019 року 
		Київ
		справа №804/2553/16
		адміністративне провадження №К/9901/25714/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Олендера І.Я.,
		суддів: Гончарової І.А.,  Ханової  Р.Ф., 
		 
		розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Екопрон-Юг» на постанову    Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року (судді: Божко Л.А. (головуючий), Лукманова О.М., Круговий О.О.) у справі    № 804/2553/16 за позовом    Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Екопрон-Юг» про    стягнення заборгованості,
		 
		УСТАНОВИВ:
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		1. Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - позивач, контролюючий орган, ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області) звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Екопрон-Юг» (далі - відповідач, ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг») про стягнення податкового боргу у сумі              109 892,07грн.
		2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що станом на момент звернення позивача до суду відповідач має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 96 892,07 грн та з податку на прибуток у розмірі 13 000,00 грн. Сума заборгованості утворилася внаслідок несплати самостійно задекларованих зобов`язань. Контролюючим органом вживалися заходи щодо примусового стягнення податкового боргу. У відповідності до вимог    ст. 59 Податкового кодексу України    податкова вимога від 04.12.2015 № 1970-23 була вручена відповідачу у відповідності до вимог чинного законодавства, однак сума податкового боргу залишається не сплаченою відповідачем у добровільному порядку.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 червня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» було своєчасно подано податкову декларацію з ПДВ та своєчасно подано платіжне доручення на сплату до бюджету ПДВ та податку на прибуток до банку, який не здійснив перерахування коштів до бюджету з підстав, які не залежали від відповідача, тому відповідач звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування у не повному обсязі податку, включаючи нараховану пеню та штрафні санкції.
		4. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, контролюючий орган подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 червня 2016 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області у повному обсязі.
		5. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року апеляційну скаргу ДПІ у Кіровському районі                                    м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області задоволено повністю. Скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 червня 2016 року у справі    № 804/2553/16 та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги контролюючого органу задоволено повністю. Стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Екопрон-Юг» заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 96 892,07 грн (з яких: 96 578,00 грн    основного платежу по ПДВ, 229,00 грн    штрафної санкції та   58,07 грн    пені) та з податку на прибуток у розмірі 13 000,00 грн. Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що виходячи із вимог чинного податкового законодавства виконання платником податкового обов`язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов`язання пов`язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов`язань та прийняття такого банком на виконання, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів. Однак, при цьому судом апеляційної інстанції було ухвалено постанову, якою було скасовано рішення суду першої інстанції.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		6. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 червня 2016 року у справі    № 804/2553/16.
		СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» (код ЄДРПОУ 19319017) зареєстроване 22.01.1993, про що 15.03.2005 здійснено запис в ЄДРПОУ про включення відомостей про юридичну особу за № 1224120 0000 008962. Відповідач перебуває на податковому обліку в ДПІ у Кіровському районі       м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області з 18.02.1993. Згідно з Довідкою про суми податкового боргу по ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» (код ЄДРПОУ 19319017), наданого контролюючим органом, станом на 22.04.2016 за відповідачем рахується несплачена недоїмка з ПДВ та податку на прибуток у загальному розмірі 109 892,07грн.
		Відповідно до витягу з облікової картки платника податків    ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг»    по платежу 11021000 (податок на прибуток приватних підприємств), сума заборгованості з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 13 000,00 грн утворилася внаслідок несплати по строку оплати самостійно визначених зобов`язань згідно з річної декларації 29.02.2016 № 9276333646 за мінусом переплати, яка рахувалася за відповідачем. Так, згідно з податковою декларацією з податку на прибуток за звітний 2015 рік від 29.02.2016 відповідачем задекларовано                    153 000,00 грн. За даними позивача за відповідачем в КОР рахується переплата у розмірі 140 000,00 грн. По строку оплати    до 10.03.2016    сума задекларованого податку з прибутку у розмірі 13 000,00 грн не сплачена.
		Також, відповідно до витягу з облікової картки платника податків    ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг»    по платежу 14010100 (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сума податкової заборгованості з ПДВ у розмірі 96 892,07 грн виникла внаслідок несплати по строку оплати задекларованих зобов`язань згідно з податкових декларацій з ПДВ: від 17.09.2015 за звітний серпень 2015 року в сумі      60 034,00 грн, строк сплати    27.09.2015; від 19.10.2015 за звітний вересень 2015 року в сумі 22 584,00 грн, строк сплати    29.10.2015; від 19.11.2015 за звітний жовтень 2015 року в сумі 5 452,00 грн, строк сплати    29.10.2015; від 17.12.2015 за звітний листопад 2015 року в сумі 729,00 грн, строк сплати    27.12.2015; від 19.01.2016 за звітний грудень 2015 року в сумі 2 466,00 грн, строк сплати    29.01.2016; від 03.02.2016 уточнюючий розрахунок за період грудень 2015 року в сумі 7 640,00 грн, строк сплати 13.02.2016 та 229,00 грн самостійно нарахованого штрафу, у зв`язку з виправленням помилки. Відповідно до положень    статті 129 Податкового кодексу України контролюючим органом нараховано пеню у розмірі 58,07 грн.
		Крім того, судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що відповідачем до обслуговуючого банку ПАТ «Український Інноваційний Банк» подано наступні платіжні доручення для сплати податку, а саме: № 132 від 22.09.2015 для сплати податку на прибуток за 2015 року на суму 13 000,00 грн; № 114 від 17.09.2015 для сплати ПДВ за вересень 2015 року у розмірі 10 791,65 грн; № 109 від 03.09.2015 для сплати ПДВ за вересень 2015 року у розмірі    61 062,40 грн; № 2 від 20.10.2015 для сплати ПДВ за жовтень 2015 року у розмірі 25 000,00 грн; № 14 від 03.02.2016 для сплати ПДВ за грудень 2015 року у розмірі 2 300,00 грн. Зазначені платіжні доручення отримані банком 22.09.2015, 17.09.2015, 03.09.2015, 20.10.2015, 03.02.2016 відповідно, що підтверджується відповідною відміткою банківської установи.
		Однак, у відповідності до положень    статті 59 Податкового кодексу України    04.12.2015 контролюючим органом, у зв`язку з несплатою відповідачем узгоджених грошових зобов`язань сформовано податкову вимогу форми «Ю» № 1970-25 на суму                  60 034,00 грн, яка була отримана відповідачем 24.12.2015, що підтверджується відповідною відміткою на поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення. Вказана вимога, як зазначає позивач, не була виконана відповідачем у встановлені строки, а тому з урахуванням просить стягнути з відповідача податковий борг.
		Судом першої інстанції встановлено, що відсутній спір між відповідачем та контролюючим органом сторонами, ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг»    до контролюючого органу в строк, передбачений податковим законодавством, були подані податкові декларації з ПДВ за серпень-грудень 2015 року та річну податкову декларацію з податку на прибуток за 2015 рік.
		По строку оплати задекларованих зобов`язань відповідач як клієнт ПАТ «Український Інноваційний Банк» подав до установи банку вказані платіжні доручення, які були отримані банком 22.09.2015, 17.09.2015, 03.09.2015, 20.10.2015, 03.02.2016 відповідно.
		Судом першої інстанції встановлено, що 1 жовтня 2015 року Правлінням НБУ прийнято рішення про віднесення ПАТ «Український Інноваційний Банк» до категорії проблемних через допущення фінустановою у вересні значення нормативу миттєвої ліквідності (Н4) більш ніж на 5%, про що йдеться в постанові Національного Банку України № 934 від 24.12.2015 «Про віднесення ПАТ «Український Інноваційний Банк» до категорії неплатоспроможних». На підставі постанови Правління Національного банку України від 24 грудня 2015 року № 934 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Український Інноваційний Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі    Фонд) прийнято рішення від 24 грудня 2015 року № 239 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «УКРІНБАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
		Згідно з даним рішенням у Публічному акціонерному товаристві «Український Інноваційний Банк» запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 25 грудня 2015 року до 24 березня 2016 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «Український Інноваційний Банк», визначені    статтями 37 - 39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Білій Ірині Володимирівни строком на три місяці з 25 грудня 2015 року до 24 березня 2016 року включно.
		Відповідач протягом вересня-грудня 2015 року неодноразово звертався до керівництва Дніпропетровського відділення ПАТ «Український Інноваційний Банк» з листами-вимогами (вих. № 63 від 07.09.2015, вих. № 71 від 23.09.2015, вих. № 93 від 23.11.2015, вих. № 95 від 27.11.2015, вих. № 100 від 14.12.2015) вирішити питання щодо відправлення бюджетних платежів за призначенням. Щодо проблем у взаємовідносинах з ПАТ «Український Інноваційний Банк» внаслідок неперерахування останнім грошових коштів до бюджету відповідач звертався також до Національного Банку України. Також, про наведені обставини відповідач неодноразово повідомляв контролюючий орган, що підтверджується відповідними листами-зверненнями.
		ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
		8. В доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на порушення допущені контролюючим органом та на неврахування судом апеляційної інстанції окремих положень Податкового кодексу України щодо звільнення від відповідальності платника податків за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.
		9. Позивачем відзиву (заперечень) на касаційну скаргу надано не було.
		10. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 3 частини першої    статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України    (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).
		ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
		11. Податковий кодекс України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин):
		11.1. Підпункт 49.18.1 пункту 49.18 статті 49.
		Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
		11.2. Пункт 54.1 статті 54.
		Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
		11.3. Пункти 129.6, 129.7 статті 129.
		За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених    Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
		Не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку. Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.
		11.4. Стаття 203.
		Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
		Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
		12. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
		13. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області щодо стягнення з ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» податкового боргу у сумі 109 892,07грн (з податку на додану вартість у розмірі      96 892,07 грн та з податку на прибуток у розмірі 13 000,00 грн).
		У справі, що розглядається судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що ТОВ ВКФ «Екопрон-Юг» до обслуговуючого банку ПАТ «Український Інноваційний Банк» було подано платіжні доручення для сплати податку, а саме: № 132 від 22.09.2015 для сплати податку на прибуток за 2015 року на суму 13 000,00 грн; № 114 від 17.09.2015 для сплати ПДВ за вересень 2015 року у розмірі 10 791,65 грн; № 109 від 03.09.2015 для сплати ПДВ за вересень 2015 року у розмірі    61 062,40 грн; № 2 від 20.10.2015 для сплати ПДВ за жовтень 2015 року у розмірі 25 000,00 грн; № 14 від 03.02.2016 для сплати ПДВ за грудень 2015 року у розмірі 2 300,00 грн. Зазначені платіжні доручення отримані банком 22.09.2015, 17.09.2015, 03.09.2015, 20.10.2015, 03.02.2016 відповідно, що підтверджується відповідною відміткою банківської установи, однак банком не було виконано зобов`язань щодо перерахунку вказаних коштів за їх призначенням. Встановлено, що 1 жовтня 2015 року Правлінням НБУ прийнято рішення про віднесення ПАТ «Український Інноваційний Банк» до категорії проблемних через допущення фінустановою у вересні значення нормативу миттєвої ліквідності (Н4) більш ніж на 5%, про що йдеться в постанові Національного Банку України № 934 від 24.12.2015 «Про віднесення ПАТ «Український Інноваційний Банк» до категорії неплатоспроможних». На підставі постанови Правління Національного банку України від 24 грудня 2015 року № 934 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Український Інноваційний Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі    Фонд) прийнято рішення від 24 грудня 2015 року № 239 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «УКРІНБАНК» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку».
		14. Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції, враховуючи встановлені обставини справи та положення пунктів 129.6, 129.7 статті 129 Податкового кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) дійшов правильного висновку, що виконання платником податкового обов`язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов`язання пов`язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов`язань та прийняття такого банком на виконання, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.
		15. Колегія суддів зазначає, що у справі, що розглядається суд апеляційної інстанції дійшов тих самих висновків, що і суд першої інстанції, а саме: виконання платником податкового обов`язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов`язання пов`язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов`язань та прийняття такого банком на виконання, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, однак, всупереч вимог чинного законодавства, ухвалив постанову, якою було скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги контролюючого органу було задоволено повністю.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		16. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
		17. Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (частина перша статті 352 Кодексу адміністративного судочинства України).
		18. З огляду на зазначене, враховуючи положення пунктів 129.6, 129.7 статті 129 Податкового кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд апеляційної інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального права, у частині неправильного тлумачення закону та скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, що є підставою для скасування такого судового рішення, а тому касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Екопрон-Юг» на постанову    Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року підлягає задоволенню.
		 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного суду України, суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Екопрон-Юг» задовольнити.
		Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року у справі    № 804/2553/16 скасувати, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 червня 2016 року в даній справі залишити в силі.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		І.Я.Олендер
		І.А. Гончарова 
		 Р.Ф. Ханова ,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...