Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 802/3132/14-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; процедур здійснення контролю Рахунковою палатою, Державною аудиторською службою України, державного фінансового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 06.11.2019. Зареєстровано: 06.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 07.11.2019.
Дата набрання законної сили: 05.11.2019
Номер судового провадження: К/9901/5045/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		05 листопада 2019 року 
		Київ
		справа №802/3132/14-а
		адміністративне провадження №К/9901/5045/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., 
		 
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної фінансової інспекції у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 03.11.2014 (суддя Віятик Н.В.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 (головуючий суддя Біла Л.М., судді:    Гонтарук В.М., Матохнюк Д.Б.) у справі №802/3132/14-а за позовом Державної фінансової інспекції у Вінницькій області до Управління капітального будівництва Вінницької обласної державної адміністрації, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Вінницябуд", державний науково-дослідний та проектно - вишукувальний інститут "НДІ Проект-реконструкція" про зобов`язання вчинити дії,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ДФІ у Вінницькій області звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління капітального будівництва Вінницької ОДА, треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ «Вінницябуд» (третя особа 1), державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІпроектреконструкція» (ДНДПВІ «НДІпроектреконструкція» (третя особа 2).
		 
		Постановою Вінницького   окружного адміністративного суду від 03.11.2014, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014, у задоволенні позову відмовлено.
		 
		Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати постанову Вінницького   окружного адміністративного суду від 03.11.2014 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014, прийняте нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
		 
		В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на те, що судами порушено норми матеріального і процесуального права, неповно з`ясовано обставини справи та прийнято необґрунтоване рішення. Як вказує позивач, судами не враховано пояснення позивача по справі, відсутні чіткі мотиви, якими керувались суди при прийнятті судових рішень. У касаційній скарзі позивач вказує доводи про вчинення відповідачем порушень, зафіксованих у акті за наслідками проведення ревізії фінансово-господарської діяльності. 
		 
		ТОВ «Вінницябуд» подані заперечення на касаційну скаргу, згідно яких третя особа 1 вказує, що у касаційній скарзі позивач намагається переоцінити на свій розсуд встановлені судами попередніх інстанцій обставини, відтворивши у повній мірі доводи апеляційної скарги.
		 
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.01.2015 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ДФІ у Вінницькій області постанову Вінницького   окружного адміністративного суду від 03.11.2014 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 у справі №802/3132/14-а.
		 
		Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №802/3132/14-а за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" цього кодексу.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 04.11.2019 попередній розгляд справи призначено на 05.11.2019.
		 
		Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до пункту 1.2.4.1 Плану контрольно-ревізійної роботи ДФІ у Вінницькій області на І квартал 2014 року на підставі направлень, протягом березня-червня 2014 року проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Управління капітального будівництва Вінницької ОДА за період з 01.02.2011 по 01.03.2014.
		 
		За результатами ревізії зафіксовано порушення, які відображені в акті ревізії від 20.06.2014 №06-13/06.
		 
		У подальшому, позивачем на адресу відповідача направлено лист-вимогу  від 02.07.2014 №02-06-28-14/4860.
		 
		Позивач вважав, що відповідачем в добровільному порядку повністю не усунуто порушення, зафіксовані в акті ревізії та викладені в пунктах 4,5,6,7,8,9,10,11,12 листа-вимоги від 02.07.2014 №02-06-28-14/4860, що і слугувало підставою для звернення з відповідним адміністративним позовом до суду, в якому ДФІ у Вінницькій області просила зобов`язати відповідача виконати вимоги зазначені в листі позивача від 02.07.2014 №02-06-28-14/4860, а саме:
		 
		відобразити в бухгалтерському обліку відповідача дебіторську заборгованість за Вінницьким філіалом Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІпроектреконструкція» в сумі 852,00грн. (пункт 4 листа-вимоги);
		 
		стягнути 852,00грн. з Вінницького філіалу Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІпроектреконструкція» зайво перерахованих відповідачем коштів місцевого бюджету, з подальшим їх спрямуванням до відповідного бюджету (пункт 4 листа-вимоги);
		 
		відобразити в бухгалтерському обліку відповідача дебіторську заборгованість за Вінницьким філіалом Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІпроектреконструкція» в сумі 8544,00грн. (пункт 5 листа-вимоги);
		 
		стягнути з підрядної організації - Вінницького філіалу Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІпроектреконструкція» зайво перераховані відповідачем кошти місцевого бюджету в сумі 8544,00грн., з подальшим їх спрямуванням до відповідного бюджету (пункт 5 листа-вимоги);
		 
		відобразити в бухгалтерському обліку відповідача дебіторську заборгованість за генпідрядною організацією TOB «Вінницябуд» на загальну суму 83031,08грн. (пункт 6 листа-вимоги);
		 
		стягнути з TOB «Вінницябуд» 83031,08 грн., з яких 52207,92грн. - до державного бюджету, 30823,16 грн. - до місцевого бюджету (пункт 6 листа-вимоги);
		 
		зменшити в бухгалтерському обліку відповідача кредиторську заборгованість перед генпідрядною організацією TOB «Вінницябуд» на суму 12130,84грн. (пункт 6 листа-вимоги);
		 
		відобразити в бухгалтерському обліку відповідача дебіторську заборгованість за TOB «Вінницябуд» в сумі 15709,60грн. (пункт 7 листа-вимоги);
		 
		стягнути з генпідрядної організації TOB «Вінницябуд» зайво перераховані відповідачем кошти в сумі 15709,60грн., з подальшим їх спрямуванням до державного бюджету (пункт 7 листа-вимоги);
		 
		відобразити в бухгалтерському обліку відповідача дебіторську заборгованість за генпідрядником TOB «Вінницябуд» на суму 34200,42грн. (пункт 8 листа-вимоги);
		 
		стягнути з генпідрядної організації TOB «Вінницябуд» зайво перераховані Відповідачем кошти в сумі 34200,42грн., з подальшим їх спрямуванням до державного бюджету (пункт 8 листа-вимоги);
		 
		відобразити в бухгалтерському обліку відповідача дебіторську заборгованість за генпідрядною організацією TOB «Вінницябуд» на суму 14156,12грн. (пункт 9 листа-вимоги);
		 
		стягнути з генпідрядної організації TOB «Вінницябуд» 14156,12грн., з подальшим їх спрямуванням до державного бюджету (пункт 9 листа-вимоги);
		відобразити в бухгалтерському обліку відповідача дебіторську заборгованість за генпідрядною організацією TOB «Вінницябуд» на суму 58875,17грн. (пункт 10 листа-вимоги);
		 
		стягнути з TOB «Вінницябуд» 58875,17грн., з подальшим їх спрямуванням до державного бюджету (пункт 10 листа-вимоги);
		 
		відобразити в бухгалтерському обліку відповідача дебіторську заборгованість за генпідрядною організацією TOB «Вінницябуд» на загальну суму 1479,78грн. (пункт 11 листа-вимоги);
		 
		стягнути з генпідрядної організації TOB «Вінницябуд» 1479,78грн., з подальшим їх спрямуванням до державного бюджету (пункт 11 листа-вимоги);
		 
		відобразити в бухгалтерському обліку відповідача дебіторську заборгованість за генпідрядною організацією TOB «Вінницябуд» в сумі 1528,00грн. (пункт 12 листа-вимоги);
		 
		стягнути з генпідрядної організації TOB «Вінницябуд» 1528,00грн., з подальшим їх спрямуванням до державного бюджету (пункт 12 листа-вимоги).
		 
		Задовольняючи позов суд першої інстанції, з позицією якого погодився апеляційний суд, посилався на те, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам, встановленим у справі та не підтверджуються належними, достовірними та допустимими доказами, дослідженими у судовому засіданні за участю присутніх учасників процесу, а тому не підлягають задоволенню. Суд вказав, що позивачем в порушення КАС України не було надано достатньо належних та допустимих доказів, які б свідчили про правомірність заявлених позовних вимог, натомість вони були повністю спростовані відповідачем та третіми особами.
		 
		Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій, в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
		 
		Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		 
		Положеннями статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
		 
		Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23.04.2011 №   499/2011 (далі - Положення, Держфінінспекція відповідно) Держфінінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
		 
		Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів <…> (підпункт 4 пункту 4 Положення).
		 
		Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
		 
		Положенням також установлено, що якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави. Вказане право Держфінінспекції закріплене і в пункті 50 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого       постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550.
		 
		Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України „Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред`являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
		 
		Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
		 
		При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
		 
		Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов`язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
		 
		На підставі наведеного Верховний Суд вказує про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки. У порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов`язки для позивача.
		 
		У справі, яка розглядається, ДФІ у Вінницькій області пред`явила відповідачу лист-вимогу, у пунктах якої виклала їх зміст, який наведений у описовій частині рішення. Ця вимога ДФІ у Вінницькій області вказує на виявлені збитки та їхній розмір. Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов.
		 
		Наведена правова позиція неодноразово викладена у постановах Вищого адміністративного суду України, у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 15.04.2014 у справі №21-63а14, 20.01.2015 у справі №21-603а14.
		 
		За таких обставин Верховний Суд вважає за необхідне погодитися з висновком судів першої та апеляційної інстанцій суду про наявність підстав для  відмови у задоволенні позовних вимог, безвідносно до мотивів, якими такий висновок обґрунтований.
		 
		Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
		 
		За правилами частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		 
		Пункт 1 частини першої статті 349 КАС України передбачає, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та  (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		 
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції у Вінницькій області залишити без задоволення. 
		 
		Постанову Вінницького   окружного адміністративного суду від 03.11.2014 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		-------------------
		 
		-------------------
		 
		-------------------
		В.В. Хохуляк
		Л.І. Бившева
		Т.М. Шипуліна
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...