Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 802/1818/15-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; плати за землю.
Надіслано для оприлюднення: 06.11.2019. Зареєстровано: 06.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 07.11.2019.
Дата набрання законної сили: 05.11.2019
Номер судового провадження: К/9901/19848/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		05 листопада 2019 року 
		 
		м. Київ
		 
		справа №802/1818/15-а
		 
		касаційне провадження №К/9901/19848/18
		 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Шипуліної Т.М.,
		суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Малого приватного виробничо-комерційного підприємства «ШАР» на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17.11.2015 (суддя Дмитришена Р.М.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.02.2016 (головуючий суддя - Ватаманюк Р.В., судді: Сторчак В.Ю., Мельник-Томенко Ж.М.) у справі № 802/1818/15-а за позовом Малого приватного виробничо-комерційного підприємства «ШАР» до Хмільницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		Мале приватне виробничо-комерційне підприємство «ШАР» звернулось до адміністративного суду з позовом до Хмільницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 20.05.2015 № 0000252200 та від 20.05.2015 № 0000262200.
		Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 17.11.2015 адміністративний позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 20.05.2015 № 0000262200. В іншій частині позовних вимог відмовив.
		Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 09.02.2016 постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17.11.2015 залишив без змін. 
		Мале приватне виробничо-комерційне підприємство «ШАР» звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17.11.2015 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.02.2016 в частині відмови в задоволенні позовних вимог, а також прийняти нове рішення, яким визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.05.2015 № 0000252200.
		В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: статей 181, 182, 210 Цивільного кодексу України, пункту 56.21 статті 56, пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статей 2, 7, 9, 11, 69, 70, 71, 86, 138, 159, 202 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в попередніх судових інстанціях).  
		Зокрема, зазначає, що судами не здійснено офіційне з`ясування всіх обставин у справі, а також проігноровано долучені Малим приватним виробничо-комерційним підприємством «ШАР» до матеріалів справи докази.
		Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що Хмільницькою об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Вінницькій області проведено документальну невиїзну перевірку Малого приватного виробничо-комерційного підприємства «ШАР» з питань дотримання вимог законодавства при нарахуванні, декларуванні та сплаті плати за землю (орендної плати) за період з 01.08.2012 по 30.01.2015, результати якої оформлено актом від 29.04.2015 № 19-22-19121522.
		За її наслідками відповідач дійшов, зокрема, висновку про порушення позивачем вимог пунктів 288.3, 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на заниження об`єкта оподаткування з орендної плати за землю в сумі 58679,68 грн. за період із серпня 2012 року по грудень 2014 року. 
		На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.05.2015 № 0000252200, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 58679,68 грн. за основним платежем та 29339,84 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
		За змістом підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147            пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
		Відповідно до пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.
		Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)).
		Підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.
		Згідно з пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
		У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
		Частиною першою статті 34 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 № 161-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) також передбачено, що в разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. 
		У справі, яка розглядається, судами встановлено, що 06.03.2007 між Хмільницькою міською радою (орендодавець) та позивачем (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець на підставі рішення 7 сесії Хмільницької міської ради 5 скликання від 12.10.2006 передає, а орендар набуває право на оренду земельної ділянки в двох частинах загальною площею 2944 кв. м. (в тому числі площею 2925 кв. м. та 19 кв. м.) із земель запасу міста, що знаходиться на території Хмільницької міської ради Вінницької області, а саме - в м. Хмільнику по вул. Столярчука, 15, для обслуговування власного нерухомого майна. 
		В договорі зазначено, що грошова нормативна оцінка земельної ділянки, що передається в оренду, згідно з довідкою Хмільницького міського відділу земельних ресурсів від 23.02.2007 № 99 складає 189557,78 грн. 
		Відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 договору оренди земельної ділянки від 06.03.2007 орендна плата вноситься орендарем у грошовому вигляді в розмірі 1768,06 грн. щорічно.
		Згідно з підпунктом 2.2 пункту 2 зазначеного договору він укладається на 25 років до 01.10.2031, починаючи з дати його державної реєстрації. 
		Вказаний договір зареєстрований у Хмільницькій міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди вчинено запис від 06.03.2007 за № 17-07, а також у Хмільницькому районному відділі Вінницької регіональної філії «Центру ДЗК», про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 07.06.2007 за № 040700000035.
		Наведене, в свою чергу, нівелює доводи позивача про те, що спірний правочин є незареєстрованим.
		Слід також зазначити, що принцип економічної обґрунтованості справляння плати за землю як майнового податку полягає у покладенні обов`язку з його сплати на особу, яка має юридичну можливість отримувати прибуток від використання землі, тобто обов`язок із перерахування до бюджету, зокрема, орендної плати пов`язується саме з фактичним отриманням особою права користування земельною ділянкою.
		Як з`ясовано судами першої та апеляційної інстанцій, у судовому процесі представником Малого приватного виробничо-комерційного підприємства «ШАР» не заперечувався факт користування розглядуваною земельною ділянкою та факт сплати орендної плати в розмірі 1 відсотка від старої нормативної грошової оцінки, на підтвердження чого представлено платіжні доручення за 2013 та 2014 роки.
		Доказів, які б свідчили про припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, доказів розірвання договору оренди від 06.03.2007 до суду не подано.
		Більш того, рішенням Господарського суду м. Києва від 24.12.2010 у справі № 58/125, яке набрало законної сили, внесено зміни до спірного договору оренди земельної ділянки від 06.03.2007, а саме: в абзаці другому підпункту 2.3 пункту 2 слова                        « 1768,06 грн.» змінено словами « 29957,06 грн.».
		Крім цього, названим судовим актом встановлено, що рішенням Хмільницької міської ради від 01.12.2009 затверджено та введено в дію з 01.01.2010 нову грошову оцінку земель міста, однак у межах вирішення спору питання щодо збільшення нормативної грошової оцінки земельної ділянки по вул . Столярчука , 15 в м. Хмільнику, яку орендує Мале приватне виробничо-комерційне підприємство «ШАР», не вирішувалось.
		В свою чергу, в охоплений перевіркою період позивач наведене рішення Господарського суду м. Києва від 24.12.2010 у справі № 58/125 не виконував та не сплачував орендну плату на рівні 29957,06 грн. на рік. Натомість річна сума платежу, перерахованого платником, складала 5675,82 грн. 
		Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.
		Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
		За таких обставин висновок судових інстанцій про правомірність прийняття органом доходів і зборів податкового повідомлення-рішення від 20.05.2015 № 0000252200 ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
		З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Малого приватного виробничо-комерційного підприємства «ШАР» без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін. 
		У частині задоволення позовних вимог рішення судів першої та апеляційної інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		Касаційну скаргу Малого приватного виробничо-комерційного підприємства «ШАР» залишити без задоволення.
		Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 17.11.2015 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 09.02.2016 у справі                            № 802/1818/15-а залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Судді Верховного Суду:                                                                            Т.М. Шипуліна
		 
		                                                                                                     Л.І. Бившева
		                                                                                                    
		                                                                                                                 В.В. Хохуляк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...