Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 644/3363/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу.
Надіслано для оприлюднення: 06.11.2019. Зареєстровано: 07.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.11.2019.

Номер судового провадження: 1-кп/644/363/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42015220050000031

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Суддя ОСОБА_1 
		Справа № 644/3363/17 
		Провадження № 1-кп/644/363/19 
		06.11.2019
		 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		6 листопада 2019 року     м. Харків
		Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:
		головуючого судді - ОСОБА_1 , 
		при секретарі - ОСОБА_2 ,
		за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_4 ,
		захисника  ОСОБА_5 ,
		потерпілого - ОСОБА_6 ,
		представника потерпілого  ОСОБА_7 , 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду кримінальне провадження за обвинувальним актом, внесеним до ЄРДР за №42015220050000031 від 10.06.2015 року за обвинуваченням: 
		ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харцизьк, Донецької області, громадянина України, освіта вища, одруженого, має двох неповнолітніх дітей ОСОБА_8 , 2008 року народження та ОСОБА_9 , 2015 року народження, працює старшим інспектором -інспектором чергової частини Управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Харківській області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
		- в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України,
		 
		В СТ АН ОВ ИВ :
		 
		ОСОБА_4 має спеціальне звання лейтенанта міліції та був призначений наказом ГУ МВС України у Харківській області за №593/ о/с від 16.12.2014 року на посаду інспектора-чергового чергової частини штабу Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, є працівником правоохоронного органу, наділений повноваженнями представника влади. 
		ОСОБА_4 було достовірно відомо, що відповідно до ч.1 ст. 3 Конституції Українилюдина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. 
		Згідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Положенняст. 28 Конституції Українипередбачають, що кожен має право на повагу до його гідності.
		Відповідно до ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.
		Відповідно дост. 12 ЗаконуУкраїни «Про міліцію» від 20.12.1990 року застосуванню сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби і зброя можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров`ю громадян чи працівників міліції.
		Будучи наділеним від імені держави владою (правами на владні повноваження) працівника правоохоронного органу, під час охорони громадського порядку у м.Харкові, що передбачені Конституцією України та Законом України «Про міліцію», лейтенант міліції ОСОБА_4 перевищив надану йому владу, а саме умисно, явно вийшов за межі наданих йому прав та владних повноважень при наступних обставинах:
		09.06.2015 року лейтенант міліції ОСОБА_4 при здійсненні службових обов`язків, отримавши від оператора «102» повідомлення, що за адресою: АДРЕСА_3 відбувається сімейний конфлікт, у складі слідчої оперативної групи направився за вказаною адресою. По приїзду до вищезазначеної адреси, приблизно о 20год.50 хв., ОСОБА_4 , явно виходячи за межі наданих йому службових повноважень та перевищуючи їх, усвідомлюючи, що визначених у Законі України «Про міліцію» правових підстав для застосування спеціальних засобів немає, реально оцінюючи обстановку, знаходячись біля вхідних дверей в квартирі АДРЕСА_4 , умисно, безпідставно, без будь-якого попередження про намір застосування спеціальних засобів, застосував до одного із членів сварки, а саме ОСОБА_6 , спеціальний засіб «Кобра 1». 
		Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №4017-АЯ/15 від 16.10.2015 року у ОСОБА_6 мав місце хімічний опік 1-го ступеню рогівки обох очей, які відносяться до легких тілесних ушкоджень за ступенем тяжкості. 
		Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав та пояснив, що він в якості інспектора чергової частини Орджонікідзевського відділу міліції в м.Харкові здійснював виїзд на виклики. Так, 09.06.2015 року черговий передав картку, що на АДРЕСА_3 проходить сімейний скандал: колишній чоловік заявника побив дзеркало, перерізав проводи. В цей час слідчо-оперативна група була за викликом біля станції метро «Індустріальна» в м.Харкові. Група залишалась там, а він та водій поїхали на адресу за викликом. Коли приїхали на адресу, подзвонили в домофон, однак ніхто не відповів. Тоді він зателефонував заявниці на мобільний телефон, їм відкрила жінка, зайшли у під`їзд, квартира знаходиться на першому поверсі. Вони зайшли і побачили у тамбурі розбите скло, проводи перерізані. Коли зайшли у квартиру АДРЕСА_5 почали опитувати заявницю ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , яка також була в квартирі. Вони пояснили, що конфлікт розпочався з ОСОБА_6 , який є колишнім чоловіком ОСОБА_10 на грунті розподілу майна. Він запитав, де знаходиться її колишній чоловік,на що ОСОБА_10 відповіла, що він у сусідній квартирі АДРЕСА_6 . Після цього він вийшов у тамбур та постукав до квартири АДРЕСА_6 , однак йому ніхто не відчинив і він пішов назад до квартири АДРЕСА_5 , щоб продовжити опитування по факту виклику та зачинив двері квартири. Через деякий час вони почули стук у двері, крики. Оскільки він був ближче за всіх до вхідних дверей, то він привідкрив двері і побачив, як в цей отвір влетіла рука з ножем. Він відразу відреагував та застосував спецзасоби, а саме бризнув з газового балончика, який весь час тримав у правій руці та зачинив двері. У нього не було можливості попередити про застосування спецзасобу. Застосував спецзасіб лише один раз. Викликав на допомогу патрульну службу, оскільки явно була загроза життю. Вони залишились у квартирі, поки не приїхала патрульна служба. Тоді вони вийшли з квартири. На вулиці побачили, що ОСОБА_6 стояв біля карети «швидкої допомоги». ОСОБА_6 сказав, що поїде до поліції, щоб написати заяву. Також зазначив, що він викликав швидку допомогу, оскільки бачив що ОСОБА_6 знаходиться у нервовому стані. Потім ОСОБА_6 зайшов у свою квартиру та почав звідти погрожувати йому звільненням. Крім того, він написав рапорт про те, що ОСОБА_6 погрожував йому ножем та вчинив злісну непокору його законним вимогам. Цивільний позов не визнає, оскільки вважає, що діяв в межах наданих йому повноважень.
		Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_4 свою вину не визнав, його вина у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні повністюпідтверджується сукупністю зібраних та досліджених в судовому засіданні доказів, а саме:
		- показаннями потерпілого ОСОБА_6 , який пояснив, що квартири АДРЕСА_5 та АДРЕСА_7 знаходяться в одному тамбурі та в них проживала його сім*я, яка складалася з нього, дружини ОСОБА_10 , доньки дружини- ОСОБА_11 та їх сина ОСОБА_12 . Наразі вони з дружиною розлучилися і він проживає в квартирі АДРЕСА_6 , а дружина в квартирі АДРЕСА_4 та в них тривалий час йдуть судові процеси стосовно розподілу майна. ОСОБА_11 підтримує в цих спорах ОСОБА_13 
		09.06.2015 року ввечері він прийшов з роботи додому у квартиру АДРЕСА_7 , ліг відпочивати, та почув крики колишньої дружини та ОСОБА_11 , які відмовились отримувати судову повістку, яку намагався у присутності понятих вручити дільничий інспектор. Він не виходив та в конфлікт не вмішувався. Після цього, через деякий час він почув в тамбурі голоси, як зраз він знає, то був ОСОБА_14 та водій-міліціонер. Після цього почув стук в квартиру, спитав, хто там, почув, що це міліція і вимагали відкрити. Він , будучи тільки в одній білизні, відчинив двері і в його квартиру ввійшов ОСОБА_4 , який був фомі працівника міліції і відразу бризнув його в очі газом з газового балончика. У нього перекрило дихання, почали пекти очі, він побіг до ванної кімнати вмиватися водою, але це не допомогло. Він викликав «швидку допомогу». Коли під`їхала «швидка допомога», то сусідка ОСОБА_15 допомогла йому вийти на вулицю. Його оглянули та запропонували госпіталізувати. На що він погодився, але хотів одягнутися, взяти паспорт і тому пішов до себе в квартиру. Коли зайшов у тамбур, то двері квартири «19 відчинилися і звідти ОСОБА_4 повторно застосував відносно нього спецзасіб - газовий балончик Він знову вибіг на вулицю до лікарів,повідомив їм про ці обставини і в цей час вже під`їхали співробітники міліції та повідомили йому про те, що ОСОБА_4 застосував спецзасоби, так як він нібито кидався на нього з ножем, однак це не відповідає дійсності. Таким чином ОСОБА_4 хоче виправдати себе.
		- показаннями свідка ОСОБА_16 , яка пояснила, що є сусідкою ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , проживає в квартирі АДРЕСА_8 , тобто навпроти квартир АДРЕСА_9 . Зазначила, що 09.06.2015 року йшла додому у вечірній час. Коли зайшла у під`їзд відчула запах газу, неможливо було дихати. Побачила ОСОБА_6 біля дверей тамбура. Вона пішла до квартири залишити речі, а потім вийшла до ОСОБА_6 щоб запропонувати йому допомогу та побачила, що двері квартири АДРЕСА_5 відкрилися та чоловіча рука облила ОСОБА_6 газом. Він кашляв сильно, очі були червоні. Вона запропонувала йому вийти на вулицю. Він викликав швидку допомогу. «Швидка» оказала йому допомогу. Потім він пішов у під`їзд перевдягнутися, щоб їхати до лікарні. Та його знову облили газом, вона це бачила, тому що пішла за ним;
		- показаннями свідка ОСОБА_17 , який працює лікарем швидкої допомоги КЗОЗ ШМДтМК про те, що 09.06.2015 року близько о 21-00 год. вони разом з водієм ОСОБА_18 та фельдшером ОСОБА_19 приїхали на виклик за адресою АДРЕСА_3 . На вулиці зустріли чоловіка з телефоном в руках, який стверджував, що йому у обличчя розпилили газ з газового балончика. У ОСОБА_6 було почервоніння очей, почервоніння в області грудей,сльозоточивість очей. Він був трохи збуджений В кареті «швидкої допомоги» вони надали йому першу допомогу, а потім він повідомив про цей випадок міліцію та старшого лікаря. Потів приїхали працівники міліції, Зайшли у під`їзд , а по виходу сказали, що ОСОБА_6 заберуть у міліцію.
		-показаннями свідка ОСОБА_19 , яка працює фельдшером швидкої допомоги. 09.06.2015 року о 21-00 год. Вони разом з водієм та лікарем ОСОБА_17 приїхали на виклик за адресою АДРЕСА_3 . На вулиці зустріли чоловіка у шортах з телефоном в руках. Він стверджував, що йому у обличчя розпилили газовий балончик. Вони його посадили у карету швидкої допомоги, надали першу медичну допомогу. У ОСОБА_6 було почервоніння очей, почервоніння в області грудей, сльозоточивість очей. Зазначила, що на цю адресу вони приїзджали один раз;
		- показання свідка ОСОБА_18 який пояснив, що працює водієм на швидкої. 09.06.2015 року він разом з лікарем ОСОБА_20 та фельдшером ОСОБА_19 приїхали на виклик за адресою АДРЕСА_3 . До них підійшов чоловік у шортах, лікар запропонував йому зайти до карети швидкої допомоги і там його оглянули та надали медичну допомогу. Після цього вони з місця виклику поїхали. На цю адресу вони приїжджали один раз.
		-показаннями свідка ОСОБА_21 , який пояснив, що працює черговим водієм у Індустріальному відділі поліції. 09.06.2015 року вони за викликом поїхали за адресою АДРЕСА_3 , там був сімейний конфлікт. Зайшли в під`їзд разом з ОСОБА_4 , побачили, що провода перерізані. ОСОБА_4 зателефонував на мобільний телефон заявниці, вона вийшла та відкрила двері тамбуру. Вони побачили розбите скло. Зайшли у квартиру АДРЕСА_5 опитали ОСОБА_10 . Потім ОСОБА_4 пішов до квартири АДРЕСА_6 постукав, але ніхто не відкрив і він повернувся до квартири АДРЕСА_5 . Потім почули стук у двері, нецензурну брань, крики. ОСОБА_4 був біля дверей і відчинив, він побачив ніж. Ніж був кухонний, лезо срібляве. Комарницький був вимушений застосувати спецзасіб, один раз бризнув балончиком та закрив двері. Викликали групу та ППС. Коли приїхала група, вони вийшли з квартири. ОСОБА_6 сидів на лавочці у білизні. У дворі знаходилася «швидка допомога». Потім і вони викликали карету швидкої допомоги;
		-показаннями свідка ОСОБА_10 , яка пояснила, що проживала разом з ОСОБА_6 . Однак, потім вони розлучилися та стали проживати у сусідніх квартирах по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_6 . ОСОБА_6 неодноразово поводив себе агресивно. Руйнував меблі, двері, замки заливав клеєм, запускав газ у квартиру, бив скло, погрожував. Так, 09.06.2015 року ОСОБА_6 також поводив себе агресивно, стукав у двері її квартири, погрожував, проводи перерізав, розбив у тамбурі скло. Вона злякалася та зателефонувала дочці ОСОБА_11 і вона приїхала до неї. Викликали міліцію. Приїхали два міліціонери, зайшли до квартири АДРЕСА_5 , двері тамбуру закрили. Вони почали давати пояснення. ОСОБА_4 вийшов у тамбур та постукав у квартиру ОСОБА_6 , але йому ніхто не відчинив. Він повернувся до їх квартири, зачинили двері і почали складати заяву. Потім почули стук у двері, крики, нецензурну лайку ОСОБА_6 . Оскільки ОСОБА_4 знаходився ближче за всіх до дверей, він відчинив двері. Як тільки двері почали відкриватися, вона побачила руку та ніж, двері відчинялись зовні. ОСОБА_4 застосував газовий балончик і зачинив двері.. Вони з квартири не виходили, поки не приїхали група підсилення міліції.
		-аналогічні показанням ОСОБА_10 дала показання свідок ОСОБА_11 . Однак зазначила, що газового балончика в руках у ОСОБА_4 не було. Він дістав його звідкись і потім без попередження бризнув в бік двірного отвіру.
		-свідок ОСОБА_22 , який працює старшим дільничним Індустріального відділу поліції у Харківській області пояснив, що 09.06.2015 року йому у вечірній час на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_6 та стверджував, що начебто його люди прийшли до нього додому та бризнули в обличчя газовим балончиком. Також пояснив, що ОСОБА_6 та його колишня дружина ОСОБА_10 неодноразово зверталися до нього з заявами один на одного щодо сварок за квартиру, майно та інше;
		- листом начальника Орджонікідзевського РВ УМВС України в Харківській області, з якого вбачається, що з 09.06.2015 року по 10.06.2015 року несли службу у складі частини та СОГ Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області працівники, у тому числі інспектор черговий лейтенант міліції ОСОБА_4 . На виклик за адресою: АДРЕСА_10 здійснювали інспектор черговий чергової частини штабу лейтенант поліції Комарницький та міліціонер-водій ОПіО прапорщик міліції ОСОБА_21 , що підтверджується журналом «Розстановка нарядів» від 09.06.2015 року, а також випискою з книги видачі й приймання озброєння та спеціальних засобів Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області ( т.2 а.с.26-31).
		- копією з «Робочого зошиту оператора служби «102», з якого вбачається, що 09.06.2015 року о 20-47 год. до служби «102» від чергового ВАТ «Охорона та безпека» надійшло повідомлення про те, що за адресою : АДРЕСА_3 свара з сусідами, а також про те, що 09.06.2015 року о 21-58 год. до служби «102» з телефонного номеру НОМЕР_1 від ОСОБА_6 надійшло повідомлення про те, що за адресою: АДРЕСА_3 працівники міліції бризнули йому з газового балончика;
		- листом Комунального закладу охорони здоров`я «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф №1468-01 від 23.06.2015 року, відповідно до якого до служби «103» 09.06.2015 року о 21-39 год. надійшов виклик за адресою: АДРЕСА_3 з телефону НОМЕР_2 від ОСОБА_6 , 1966 року народження, для надання йому екстреної медичної допомоги. Після огляду ОСОБА_6 було поставлено діагноз: хімічний опік очей, хімічний опік 1 ст. в області грудей і плечей та надано медичну допомогу: зрошення опікової поверхні розчином новокаїну 0,5%; А також картою виїзду швидкої медичної допомоги, в якій зафіксовані відомості про те, що ОСОБА_6 пояснив, що співробітник міліції розпилив йому в лице сльозоточивий газ з газового балончика ( т.2 а.с.33-35)
		-протоколом проведення слідчого експерименту від 01.02.2017 року та фототаблицями до
		нього за участю потерпілого ОСОБА_6 , в ході якого він розповів про обставини події, що мали місце 09.06.2015 року та показав на місцевості ( т.2 а.с.48-57);
		-висновком експерта №1476-С/15 від 10.07.2015 року обласного бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації, з якого вбачається, що у ОСОБА_6 у зв`язку з подіями, що тривали на протязі від 09.06.2015 року до 10.06.2015 року згідно з даними медичної документації мали місце: посттравматичне пошкодження капсульно- зв`язочного апарату правого гомілко-стопного суглобу, забій, садна м`яких тканин верхніх та нижніх кінцівок, виражена гематома правого гомілко-стопного суглобу, численні садна на руках та ділянці обох гомілок, що виникли від ударної дії тупих твердих предметів, а також хімічний опік роговиці обох очей, що виник від дії хімічного агенту. По ступеню тяжкості пошкодження хімічний опік роговиці обох очей викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6- ти днів, і за цією ознакою відповідно до п.п.2.3.2. «б», 2.3.5. «Правил судово-медичного встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року відносяться до легких тілесних ушкоджень ( т.2 а.с.6-7);
		-висновком експерта №4017-АЯ/15 від 16.10.2015 року обласного бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації, з якого вбачається, що у ОСОБА_6 мали місце наступні тілесні ушкодження: закрите пошкодження зв`язкового апарату правого гомілкостопного суглобу, забій, садна м`яких тканин верхніх та нижніх кінцівок, синець на правій гомілці, багатоосколковий перелом дистального метаепіфізу правої великогомілкової кістки та дистального метадіафізу правої малогомілкової кістки, а також опік 1-го ступеню рогівки обох очей. По ступеню тяжкості пошкодження хімічний опік 1 ступеню роговиці обох очей викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6- ти днів, і за цією ознакою відповідно до п.п.2.3.2. «б», 2.3.5. «Правил судово-медичного встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 року відносяться до легких тілесних ушкоджень ( т.2 а.с.43-45).
		Таким чином, судом беззаперечно встановлено та не оспорюється як стороною захисту, так і підтверджується потерпілим та всіма, без виключення свідками, а також письмовими доказами той факт, що обвинувачений ОСОБА_4 при здійсненні своїх службових та владних повноважень працівника міліції, знаходячись в квартирі АДРЕСА_4 застосував без попередження до ОСОБА_6 спеціальний засіб «Кобра !», внаслідок чого ОСОБА_6 були спричинені легкі тілесні ушкодження.
		Разом з тим, ОСОБА_4 посилається на те, що діяв у відповідності до п.1ч.1ст.14 Закону України «Про міліцію», яка надає йому право застосовувати сльозоточиві речовини для захисту громадян і самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров`ю та на підтвердження цього зазначає, що передумовою для застосування спецзасобу без попередження став той факт, що при відкритті ним дверей квартири АДРЕСА_4 на стук до цієї квартири та попередні крики ОСОБА_6 з нецензурною лайкою, побачив, як влетіла рука з ножем і це було сприйнято ним, як реальна загроза життю та здоров`ю його та оточуючих його людей, в тому числі потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_10 .
		При чому обвинувачений зазначає на те, що спецзасіб «Кобра-1» на момент відкриття вхідних дверей він вже держав у руці і відразу ж, ще не знаючи, які саме дії будуть відбуватися при відкритті ним дверей, застосував його. Після цього, без перешкод закрив вхідні двері.
		Про наявність ножа в руках ОСОБА_6 дали відповідні свідчення свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_21 , при чому свідчення в цій частині майже аналогічні, однак про застосування ОСОБА_4 газового балончика свідчення розходяться. Свідок ОСОБА_11 зазначила, що газового балончика в руках у ОСОБА_4 не було, він його звідкись дістав та розпилив в бік руки з ножем. Свідок ОСОБА_21 пояснив, що в руках у ОСОБА_4 була папка, а звідки він дістав газовий балончик він не бачив. Свідок ОСОБА_10 взагалі не пам*ятає, щоб щось було в руках у ОСОБА_4 , однак зазначає, що ОСОБА_4 відразу після відкриття вхідних дверей відразу бризнув з газового балончика.
		До показань цих свідків в цій частині суд відноситься критично, оскільки вони фактично направлені на звинувачення ОСОБА_6 в нападі з ножем, а судом встановлено, що у ОСОБА_11 та ОСОБА_10 неприязні відносини з ОСОБА_6 , на підтвердження чого свідчить, крім того, відповідь з ГУ НП в Харківській області про те, що в 2015 році до правоохоронних органів надійшло 34 заяв та повідомлень, в основному від ОСОБА_11 та ОСОБА_10 щодо ОСОБА_6 , безліч судових спорів, а також про такі взаємовідносини зазначили свідки в суді.
		Свідок ОСОБА_21 є також співробітником міліції, колегою ОСОБА_4 і до його свідчень в цій частині суд також відноситься критично.
		Крім того, з приводу застосування спецзасобу «Кобра-1» відносно ОСОБА_6 ОСОБА_4 у відповідності до Закону України «Про міліцію» написав рапорт, в якому зазначив про обставини погроз з боку останнього ножем, вчинення ним опору його законним вимогам, в результаті чого він і застосував спецзасіб.
		На підставі вказаного рапорту були внесені відомості до ЄРДР 10.06.2015 року за № 12015220530001658 за попередньою кваліфікацією ст.342ч.2 КК України, однак 17.04.2018 року вказане кримінальне провадження було закрите на підставі п.2ч.1ст.284 КПК України ( т.2а.с.65-66).
		Таким чином, виходячи з оцінки реальної обстановки у ОСОБА_4 не було підстав вважати, що існує загроза його життю та життю та здоровью потерпілих.
		Таким чином, оцінивши надані докази в їх сукупності суд вважає, що вина обвинуваченого повністю доведена і кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 365 КК України  перевищення службових повноважень працівником правоохоронного органу, тобто умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, яке супроводжувалося застосуванням спеціальних засобів, за відсутності ознак катування.
		Позиція обвинуваченого щодо невизнання винуватості судом розцінюється як намагання запобігти відповідальності за скоєне.
		Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003 року №15 «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень» зазначено, що при вирішенні питання про те, чи є вихід за межі наданих прав чи повноважень явним, суд має враховувати, настільки він був очевидним для службової особи і чи усвідомлювала вона протиправність своєї поведінки.
		Аналіз вище приведених доказів свідчить про те, що ОСОБА_4 після оцінки обстановки усвідомлював неправомірність застосування відносно ОСОБА_6 спеціального засобу «Кобра-1», діяв явно і свідомо.
		Посилання сторони захисту на недопустимість доказів, отриманих при проведенні досудового слідства слідчими ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , під процесуальним керівництвом прокурора ОСОБА_26 , оскільки ці особи є неповноважними, так як дані про них не були внесені до Єдиного реєстру досудових рослідувань, що протирічить п.1 глави 3 розділу 1 Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, судом не можуть бути взяті до уваги з наступних підстав.
		Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, на яке посилається захисник, як на підставу визнання доказів недопустимими, було прийнято та затверджено на виконаннячастини другоїстатті 214 тапункту 22 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, з метою забезпечення реєстрації кримінальних правопорушень (проваджень) та обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень, осіб, що їх вчинили, наказом Генерального прокурора України №139 від 06.04.2016 року та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.05.2016 року.
		На момент вчинення кримінального правопорушення 09.06.2015 року внесення відомостей до ЄРДР було врегульовано тільки ст. 214 КПК України, частина п`ята якої передбачала
		5. До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:
		1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
		2) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;
		3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
		4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;
		5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
		6) прізвище, ім`я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування;
		7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
		У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.
		Таким чином, зазначення в Єдиному реєстрі досудових розслідувань даних про інших слідчих, яким було доручено проведення досудового розсллідування, на час внесення відомостей про дане кримінальне правопорушення не було передбачене.
		Наразі суду були надані повідомлення про початок досудового розслідування слідчими слідчого управління прокуратури Харківської області та постанови про призначення групи прокурорів (т.2 а.с.68-81).
		 
		Відповідно до розділа 10 Перехідних положень КПК України ( 2012 року) частина четверта статті 216цього Кодексу, вводиться в дію з дня початку діяльності Державного бюро розслідувань України, але не пізніше п`яти років з дня набрання чинності цим Кодексом;
		 
		А відповідно до розділу 11 Перехідних положень до дня введення в дію положень частини першої (в частині положень щодо повноважень здійснення досудового розслідування злочинів, передбачених статтями 402421, 423435 Кримінального кодексу України) та частини четвертої статті 216 цього Кодексу повноваження щодо досудового розслідування передбачених ними кримінальних правопорушень здійснюють слідчі органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначених цим Кодексом.
		 
		 
		 
		Дослідженням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий,до кримінальної відповідальності притягується вперше по місцю проживання та за місцем роботи характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має родину, виховує двох дітей.
		Обставин, що пом`якшують покарання, згідно ч.1 ст. 66 КК України та обставин, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України  судом не встановлено.
		 
		При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступень тяжкості даного злочину, що відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, думку потерпілого, який наполягав на суворому покаранні обвинуваченого згідно з законом.
		Зокрема, з установлених обставин кримінального правопорушення вбачається, що злочин скоєний працівником правоохоронних органів, які повинні захищати населення від протиправних дій, а не вчинювати такі протиправні дії. Крім того, ставлення винного до скоєного свідчить про його суспільну небезпечність, а за характером і обставинами скоєний злочин належить до категорії тяжкого злочину, що завдало шкоди здоров`ю потерпілого.
		Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року №15 «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень» належне здійснення правосуддя у справах про перевищення влади або службових повноважень повинно максимально сприяти захисту охоронюваних законом прав та інтересів окремих громадян, інтересів юридичних осіб, державних і громадських інтересів, зміцненню законності та правопорядку.
		Відповідно до ч.ч.2,3 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
		Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ст.365 ч.2 КК України, але ближче до мінімального його розміру з застосуванням додаткового покарання- позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах, є необхідними та достатніми для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
		ОСОБА_6 був поданий цивільний позов до ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином у розмірі 150000 грн.
		В обґрунтування своїх позовних вимог потерпілий посилається на перенесений фізичний біль у зв*язку з отриманими тілесними ушкодженнями, спричиненими обвинуваченим, на перенесений нервовий стресс, психологічну травму та приниження з боку працівника міліції.
		Рбвинувачений цивільний позов не визнав, так як не вважає себе винуватим.
		Частиною 1ст.128 КПК Українипередбачено, що особа, якій у результаті кримінального правопорушення або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
		Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, якихфізична особазазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;
		2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів їїсім`їчиблизьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням їїмайна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а такожділової репутаціїфізичної абоюридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановленодоговоромабо законом.
		Відповідно до положень ст.1167 Цивільного кодексу України, загальними підставами відповідності за завдану моральну шкоду є спричинення моральної шкоди, завданої фізичній особі неправомірними діями особи, яка її завдала, за наявності її вини.
		Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п. 9постанови № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
		При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Оскільки судом встановлено доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину, внаслідок якого потерпілому ОСОБА_6 були спричинені легкі тілесні ушкодження, то останній, безумовно, має право на відшкодування понесеної моральної шкоди. 
		Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпілий зазнав фізичної болі та страждання, в нього був порушений звичайний стан життя. Крім того, суд вважає доведеним факт спричинених душевних страждань, пов*язаних з перенесеним нервовим стресом, приниженням , розчаруванням в законності дій працівників міліції, які навпаки, повинні захищати громадян від незаконних та протиправних дій, бути взірцем для пересічних громадян. Визначаючи суму, достатню до відшкодування, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості судового рішення, враховує нетривалий час для відновлення потерпілим попереднього фізичного стану та вважає розмір моральної шкоди в 50000 грн. таким, що відповідає глибині перенесених потерпілим страждань та душевних переживань та буде відповідати засадам розумності, виваженості та справедливості.
		Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди суд задовольняє частково. 
		Речові докази та судові витрати відсутні.
		Клопотання про обрання запобіжного заходу від прокурора не надходило.
		Керуючись ст.ст.373-374 КПК України, суд-
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		ОСОБА_4 визнативинним ускоєнні злочину,передбаченого ч.2ст.365 ККУкраїни тапризначити йомупокарання увигляді позбавлення волістроком на 4(чотири)  рокив кримінально-виконавчійустанові  з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах на строк 3 (три) роки.
		Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 задовольнити частково.
		Стягнути з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди 50000 ( пятдесят) тисяч грн.. 
		В іншій частині позовних вимог ОСОБА_6 відмовити.
		Копію вироку вручити прокурору, засудженому негайно після його проголошення.
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через районний суд.
		 
		 
		 
		Суддя     ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...