Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 201/9869/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 07.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 07.11.2019.
Дата набрання законної сили: 30.10.2019
Номер судового провадження: 61-28777ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                                           
		Іменем України
		 
		30 жовтня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 201/9869/16-ц
		 
		провадження № 61-28777св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Луспеника Д. Д.,
		суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач),               Черняк Ю. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідач - Комунальне підприємство «Дніпроводоканал»  Дніпропетровської міської ради, 
		третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс «Рубіновий»,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду                               м. Дніпропетровська від 16 січня 2017 року у складі судді Демидової С. О.     та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 липня                     2017 року у складі колегії суддів: Красвітної Т. П., Свистунової О. В., Єлізаренко І. А.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1.     Описова частина 
		 
		 
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства «Дніпроводоканал» (далі - КП «Дніпроводоканал»), третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Житловий комплекс «Рубіновий» (далі - ОСББ «ЖК «Рубіновий»), про зобов`язання вчинити певні дії.
		 
		Позовна заява мотивована тим, що їй на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 ) та є споживачем послуг з централізованого водопостачання і водовідведення, що надаються КП «Дніпроводоканал». 
		 
		Зазначала, що влітку 2015 року звернулася до відповідача із заявою, а пізніше зі скаргою щодо відкриття на її ім`я особового рахунку для здійснення платежів за надані послуги. Проте листом від 20 серпня 2015 року відповідач повідомив її про неможливість укладення із нею індивідуального договору, оскільки ОСББ «ЖК «Рубіновий» виступило колективним замовником та уклало відповідний договір.
		 
		Ураховуючи уточнення до позовної заяви, ОСОБА_1 просила суд: визнати укладеним договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення між нею та                                                         КП «Дніпроводоканал» на умовах, передбачених типовим договором про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та   гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету   Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, зобов`язати відповідача письмово оформити нею договір про надання послуг з центрального постачання холодної води і водовідведення, вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		 
		Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня               2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що квартира позивача знаходиться в багатоквартирному будинку, балансоутримувачем якого є ОСББ «ЖК «Рубіновий» та останнім у встановленому законом порядку був укладений договір про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення з КП «Дніпроводоканал», проте не надано відповідачу необхідних документів для укладення індивідуального договору з ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог.
		 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції 
		 
		Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 25 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
		Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня        2017 року залишено без змін.
		 
		Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив характер спірних правовідносин та закон, який їх регулює.
		 
		Апеляційний суд зазначив, що ОСОБА_1 не доведено наявність передбачених частиною першою статті 638 ЦК України підстав для визнання укладеним договору про централізоване постачання холодної води і водовідведення між нею та відповідачем.
		 
		При цьому апеляційний суд звернув увагу відсутність відмови відповідача від укладення із позивачем типового договору про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		 
		У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження та витребувано цивільну справу.
		 
		Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		У травні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
		 
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 червня 2019 року справу передано судді-доповідачеві        Лідовцю Р. А.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2019 року справу призначено до розгляду.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
		 
		У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з огляду на те, що предметом спору є між нею та відповідачем фактично виникли договірні відносини, оскільки останній надає їй послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, а вона сплачує кошти за отримані послуги безпосередньо на рахунок останнього, маючи індивідуальні прилади обліку спожитої води.
		 
		Зазначає, що має право на укладання договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення безпосередньо з водопостачальником, оскільки надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення необхідно здійснювати на підставі укладеного із споживачем договору про надання послуг, у відповідності до форми Типового договору, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.
		Крім того, відмова відповідача від укладення договору, позбавляє її права на отримання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення безпосередньо від постачальника цієї послуги та вносити плату за спожиту холодну воду не за показниками квартирних приладів обліку, а за нормативами споживання, чим порушуються її права як споживача.
		 
		Вважає, що суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову не взяли до уваги, що виключно споживач отримуваних послуг з водопостачання та водовідведення має право обрати схему відносин з водопостачальником, а саме: шляхом укладання договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення безпосередньо з постачальником цих послуг за наявності можливості встановлення у квартирі споживача індивідуального приладу обліку води або з управителем, якщо такої можливості немає.
		 
		Звертає увагу на те, що зборами співвласників ОСББ «ЖК «Рубіновий»                       28 серпня 2015 року вирішувалось питання щодо укладання індивідуальних договорів власників квартир з відповідачем та всі присутні проголосували за прийняття такого рішення одноголосно.
		 
		Доводи особи, яка подала відзив (заперечення) на касаційну скаргу
		 
		У листопаді 2017 року КП «Дніпроводоканал» подало відзив на касаційну скаргу, у якому зазначило, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення є обґрунтованими та законними.
		 
		Зазначає, що не відмовляло позивачеві в укладенні індивідуального договору про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення, а лише для вирішення даного питання зазначило про необхідність виконання певних умов, зокрема, надати протокол загальних зборів власників квартир з прийняттям рішення щодо переукладення договору, який визначав би обов`язки з утримання житлового будинку, прибудинкової території та експлуатацію внутрішньо-будинкових мереж, що підтверджується листом від 20 серпня 2015 року № В 524.
		 
		Вважає, що позивачем не доведено наявність передбачених частиною першою статті 638 ЦК України підстав для визнання укладеним договору про централізоване постачання холодної води і водовідведення.
		 
		У грудні 2017 року ОСББ «ЖК «Рубіновий» подало відзив на касаційну скаргу, у якому зазначило, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки оскаржувані рішення ухвалені без порушення норм матеріального та процесуального права.
		 
		Посилалося на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 10 жовтня 2012 року у справі № 6-110цс12 та вважає, що у задоволенні касаційної скарги слід відмовити.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав від 12 грудня 2011 року ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 (а. с. 13, 14).
		 
		Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 31 березня 2014 року було зареєстроване ОСББ «ЖК «Рубіновий» (а. с. 58-59).
		 
		11 вересня 2014 року між КП «Дніпроводоканал» та ОСББ «ЖК «Рубіновий» було укладено договір № 13235 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення (а. с. 46-48).
		04 червня 2015 року ОСОБА_1 звернулась до КП «Дніпроводоканал» із заявою про надання для укладення договору на обслуговування та відкриття на її ім`я особового рахунку для розрахунків (а. с. 15).
		 
		13 серпня 2015 року ОСОБА_1 звернулась до КП «Дніпроводоканал» зі скаргою, в якій просила надати відповідь на її заяву від 04 червня 2015 року (а. с. 16).
		 
		Листом від 20 серпня 2015 року за вихідним № В524 КП «Дніпроводоканал»  повідомив ОСОБА_1 про те, що оскільки вона є власником квартири, що знаходить в багатоквартирному будинку, в якому створено ОСББ «ЖК «Рубіновий», то з питань переоформлення договірних відносин їй рекомендовано звернутися до керівництва ОСББ«ЖК «Рубіновий». Також у листі наведений перелік документів, які має надати керівництво ОСББ «ЖК «Рубіновий» для відкриття особових рахунків (а. с. 17).
		 
		2.     Мотивувальна частина 
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Касаційна скарга представника ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		 
		Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Згідно з вимогами частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		 
		Згідно із частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
		 
		За змістом частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		 
		Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди усіх істотних умов договору. Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у статтях 642-643 ЦК України.
		 
		Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
		 
		Згідно із частиною першою статті 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
		 
		Пунктом 1 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено обов`язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Цей обов`язок відповідає зустрічному обов`язку виконавця,   визначеному пунктом 3 частини другої статті 21 цього Закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
		 
		Форма та зміст (умови) типового договору затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення».
		 
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.
		 
		Згідно з положеннями статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» основна діяльність об`єднання полягає, у тому числі, у сприянні співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості, для чого статтями 10, 16, 22 цього Закону ОСББ надано право на укладання відповідних договорів із суб`єктами, що надають такі послуги.
		 
		Статтею 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має прав виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.
		 
		Відповідно до статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.  
		 
		Судами встановлено, що 11 вересня 2014 року між КП «Дніпроводоканал» та ОСББ «ЖК «Рубіновий» було укладено договір № 13235 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення. Звертаючись до суду з позовом про визнання укладеним договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення,                      ОСОБА_1 вважала, що позов підлягає задоволенню, оскільки у її квартирі встановлені прилади обліку води, а Законом України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено можливість укладення договору споживачем безпосередньо з постачальником послуг. 
		 
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дослідивши та оцінивши усі надані учасниками процесу докази й надавши правову оцінку усім їх доводам та запереченням, дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки між ОСББ «ЖК Рубіновий» та КП «Дніпроводоканал» у встановленому законом порядку був укладений договір про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення, вимоги про визнання укладеним та зобов`язання укласти договір про надання послуг є безпідставними. Така позиція узгоджується з положеннями статей 4, 10, 16, 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», у якому зазначено, що основна діяльність об`єднання полягає, тому числі, у сприянні співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості та надано право на укладання відповідних договорів із суб`єктами, що надають такі послуги. 
		 
		Крім того, колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, що відсутність відмови відповідача від укладення із позивачем типового договору про надання послуг з постачання холодної води і водовідведення не може бути підставою для задоволення позову. При цьому ОСОБА_1 не доведено наявність підстав для визнання укладеним договору про централізоване постачання холодної води і водовідведення та обраний нею спосіб захисту - установлення правовідносин, не передбачений статтею 16 ЦК України.
		 
		Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		 
		Аналогічні норм містяться й у статтях 10, 60 ЦПК України у редакції                  2004 року, чинні на час розгляду справи судом першої інстанції.
		 
		З огляду на наведене колегія суддів вважає касаційну скаргу необґрунтованою, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		 
		Отже, суди попередніх інстанцій з дотриманням статей 212-215 ЦПК України 2004 року забезпечили повний та всебічний розгляд справи, встановили всі обставин справи, які необхідні для правильного її вирішення та надали правильну оцінку правовідносинам, які склалися між сторонами. При цьому суди правильно застосували норми матеріального права та належно перевірили доводи сторін у справі і дійшли висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 .
		 
		Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		 
		Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, то розподіл судових витрат не проводиться.
		 
		Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 16 січня               2017 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області                             від 25 липня 2017 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                    Д. Д. Луспеник 
		 
		 
		Судді:                                                                                                І. А. Воробйова
		 
		 
		Б. І. Гулько
		 
		 
		                                                                                                           Р. А. Лідовець
		 
		 
		Ю. В. Черняк

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...