Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 159/1870/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано для оприлюднення: 07.11.2019. Зареєстровано: 07.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 08.11.2019.
Дата набрання законної сили: 29.10.2019
Номер судового провадження: 857/8478/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		29 жовтня 2019 рокуЛьвів№ 857/8478/19
		 
		Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: 
		 
		головуючого судді                                       Святецького В.В.,
		суддів                                                            Судової-Хомюк Н.М., Гудима Л.Я.,
		          з участю секретаря судового засідання       Гнідець Р.І.,          
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року  у справі № 159/1870/19 (головуючий суддя Сорока Ю.Ю., м. Луцьк) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ковельського міського голови Кіндера Олега Олексійовича, виконавчого комітету Ковельської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, стягнення моральної шкоди, -     
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		           05 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: а) визнати протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень - Ковельського міського голови Кіндера Олега Олексійовича та виконавчого комітету Ковельської міської ради щодо не вирішення його заяви по суту, не надання відповіді на його заяву, подану 13.02.2019 та порушенням строків розгляду звернення відповідно до вимог Закону України ,,Про звернення громадян"; 
		б) зобов`язати відповідачів вирішити його звернення відповідно до вимог Закону України ,,Про звернення громадян"; 
		в) стягнути з відповідачів солідарно на його користь 83000,00 гривень моральної шкоди.  
		Позовні вимоги мотивовані тим, що звертаючись із скаргою на самовільне захоплення землі до відповідачів, він не отримав відповідь на звернення протягом строку, передбаченого  ст. 20 Закону України ,,Про звернення громадян". 
		Волинський окружний адміністративний суд розглянув справу в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження та 25 червня 2019 року  ухвалив рішення, яким у задоволенні позову відмовив повністю.  
		          Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає його незаконним з при чини неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеності обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідності висновків суду обставинам справи, істотного порушення норм матеріального та процесуального права. 
		В апеляційній скарзі позивач зазначає, що рішення не можна вважати неупередженим і безпристрасним, оскільки члени родини судді ОСОБА_2 займають високі посади в органі місцевого самоврядування.
		Позивач вважає, що суд дійшов хибного висновку про те, що його звернення було розглянуте у місячний строк, тобто, з дотриманням строку, передбаченого ст.20  Закону України ,,Про звернення громадян", прийнявши за наперед встановлену обставину надання відповіді та вирішення звернення лише дату 13.03.2019, зазначену на бланку суб`єкта владних повноважень призначеної для нього (позивача) відповіді, не доведену відповідачем. При цьому суд безпідставно відхилив доданий ним доказ отримання відповіді 27.03.2019 .  
		Суд не зібрав з власної ініціативи доказів на підтвердження обставин, які б спростовували вину суб`єкта владних повноважень у неналежному вирішенні його звернення. Як свідчить судова практика та аналіз ст. 15 Закону України ,,Про звернення громадян" вирішеним звернення вважається, якщо поставлені у ньому питання розглянуті, прийнято обґрунтоване рішення та вжиті потрібні заходи щодо його виконання, і заявника повідомлено про результати розгляду. 
		Ціну позову та причинену йому моральну шкоду він обґрунтував переживанням інтенсивного душевного стресу, почуттями обурення, відчаю, усвідомленням юридичної несправедливості, своєї правової безпомічності, соціальної неповноцінності, правової неви значеності, незахищеності, безпорадності та відчаю.
		          З огляду на викладене, позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. 
		Відповідачі подали відзиви на апеляційну скаргу, в яких спростовують доводи позивача про невідповідність рішення суду першої інстанції вимогам матеріального та процесуального права. 
		У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється. 
		          Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення  з таких підстав.  
		З матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що 13.02.2019 на адресу виконавчого комітету Ковельської міської ради було надійшла заява ОСОБА_1 , яка зареєстрована виконкомом за №Я-354.
		В заяві ОСОБА_1 довів до відома Ковельського міського голови Кіндера О.О. та виконавчого комітету Ковельської міської ради, що окремими мешканцями вулиці Воля у м. Ковель здійснюється демонстративне порушення Закону ,,Про благоустрій населених пунктів, ДБН, Правил дорожнього руху, яке виражається у самовільному захопленні землі на вулиці, під влаштування городництва ( в автомобільних колесах великих розмірів), висаджування багаторічних дерев ( вул. Воля, 62-А ), що обмежує ширину і без того вузької незаасфальтованої вулиці, зі значною ямковістю, при відсутності тротуарів та доріжки для пішоходів. 
		У зв`язку з наведеним заявник просив вжити заходів для притягнення до відповідальності винних у зазначених діях та ліквідувати наслідки самоправних дій шляхом демонтажу самовільних споруд та насаджених дерев. 
		Виконавчий комітет Ковельської міської ради листом від 13.03.2019 за №Я-354 та за підписом заступника міського голови Товстиги А.В. повідомив ОСОБА_1 про те, що його звернення направлене керівнику КП ,,Добробут", якого зобов`язано вжити заходів для усунення порушень в частині недотримання правил благоустрою. Також в листі зазначено, що про проведену комунальним підприємством роботу заявник буде повідомлений додатково.
		Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та оскарженому позивачем рішенню суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. 
		Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
		Питання реалізації громадянами вказаних конституційних прав регулює, зокрема, Закон України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР ,,Про звернення громадян"  (далі - Закон № 393/96-ВР).
		Згідно з ч. 1  ст. 1 Закон № 393/96-ВР  громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
		Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду (ч. 1 ст. 7 Закону № 393/96-ВР).
		Таким чином, реалізація права на звернення має наслідком виникнення кореспондуючого обов`язку органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів його розглянути і дати обґрунтовану відповідь у встановлений  законом  строк.
		Вимоги до звернення встановлені  ст. 5 Закону № 393/96-ВР, частиною 6 якої передбачено, що письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).
		За приписами ст. 15 Закону № 393/96-ВР  органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.
		Відповідно до ч. 1  ст. 20 Закону № 393/96-ВР   Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.
		Як встановив суд першої інстанції, відповідь на звернення позивача від 13.02.2019 була надана листом виконавчого комітету Ковельської міської ради від 13.03.2019 №Я-354.
		Отже, колегія апеляційного  суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідь на звернення ОСОБА_1  від 13.02.2019 надана виконавчим комітетом  встановлений  Законом № 393/96-ВР   місячний строк, а тому аргументи позивача про вчинення відповідачем протиправної бездіяльності шляхом ненадання відповіді по суті його звернення в законний термін, є безпідставними і спростовані наявними в матеріалах справи доказами.
		Щодо вимоги про стягнення відшкодування моральної шкоди, колегія суддів апеляційного суду  також вважає, що у цій справі відсутні підстави для задоволення цієї вимоги позивача з таких підстав. 
		Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України).).
		 
		Колегія суддів звертає увагу, що позивач жодного обґрунтування заподіяння йому моральної шкоди відповідачами, як і жодного обґрунтування заявленого розміру відшкодування моральної шкоди не навів.
		 
		За таких обставин, колегія суддів визнає висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог вірними та обгрунтованими, оскільки відповідач надав позивачу відповідь у встановлені законом строки, а позивач не довів суду факт заподіяння йому моральної шкоди.
		 
		Доводи позивача про упередженість головуючого судді колегія суддів визнає безпідставними, оскільки родичі судді є посадовими особами органу місцевого самоврядування у Луцькому районі, а відповідачами є орган місцевого самоврядування міста Ковель Волинської області. 
		 
		Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що ухвалою від 31 травня 2019 року суддя Волинського окружного адміністративного суду Сорока Ю.Ю. задовольнив клопотання ОСОБА_1 та звільнив його від сплати судового збору, що також свідчить про неупередженість та об`єктивність судді. 
		 
		Наведенні обставини спростовують доводи апеляційної скарги позивача про невідповідність рішення суду першої інстанції  нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
		 
		Інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
		 
		Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС)  України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.  Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		 
		Відповідно до ст. 316 КАС України  суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.          
		 
		Керуючись ч.3 ст. 243,  ст. 310, п. 1 ч. 1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322 , 325, 329 КАС України, суд,-
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року  у справі № 159/1870/19   - без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим   Н. М. Судова-Хомюк     Повне судове рішення складено 07.11.2019.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...