Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 528/367/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Вбивство через необережність.
Надіслано для оприлюднення: 07.11.2019. Зареєстровано: 08.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.11.2019.
Дата набрання законної сили: 26.02.2020
Результат оскарження 26.02.2020 Апеляційний суд Полтавської області: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/539/282/2019
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019170150000072

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		Справа № 528/367/19
		Провадження № 1-кп/539/282/2019
		 
		 
		 
		В И Р О К
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		07 листопада 2019 року Лубенський міськрайонний суд
		 Полтавської області
		в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
		при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
		з участю : прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		захисника ОСОБА_8 ,
		потерпілої ОСОБА_9 ,
		обвинуваченого ОСОБА_10 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни Полтавської області кримінальне провадження №12019170150000072 про обвинувачення:
		 
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Волошинівка, Баришівського району Київської області, громадянина України, освіта середня, працюючого у ВП Гребінківська дистанція колії регіональної філії південна залізниця АТ «Українська залізниця», не одруженого, має малолітню дитину, проживає та зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Гребінківського районного суду Полтавської області від 16.05.2018 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн., який сплатив згідно квитанції 16.05.2018 року,
		 
		у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 119 КК України,
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		24.02.2019 року ОСОБА_10 разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_11 знаходилися за спільним місцем проживання, розташованим за адресою АДРЕСА_1 , де спільно вживали спиртні напої. Під час відпочинку та розпивання спиртних напоїв, приблизно о 21 год. між ОСОБА_10 та його співмешканкою ОСОБА_11 виникла сварка під час якої, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, ОСОБА_10 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, у той час коли ОСОБА_11 виходила з ванної кімнати, наніс їй рукою один удар в область обличчя, від чого потерпіла не втримавшись на ногах, впала на підлогу ванної кімнати і, падаючи, вдарившись об куток і ніжку ванни та отримала таким чином тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалось крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку, від яких померла ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно висновку експерта №68-1 від 01.04.2019 року. 
		Таким чином ОСОБА_10 спричинив смерть ОСОБА_11 з необережності, яка проявилася у формі злочинної недбалості, при якій ОСОБА_10 не передбачав можливості настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті ОСОБА_11 внаслідок падіння на підлогу та удару при цьому головою об виступаючі предмети від свого діяння у вигляді удару рукою їй в обличчя та надання від цього тілу ОСОБА_11 прискорення, хоча повинен був і міг передбачити настання вищезазначених наслідків, що підтверджується висновком експертизи №68-1 від 01.04.2019 року, згідно якої у потерпілої ОСОБА_11 наявні тілесні ушкодження у вигляді: забитої рани на слизовій оболонці нижньої губи зліва, яка носить характер при життєвості, утворилась від дії твердого тупого (тупих) предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо рукою стиснутою в кулак, ногою сторонньої людини або іншим предметом з подібною характеристикою і супроводжувалося зовнішньою кровотечею, утворились від дії тупого (тупих) предмету (предметів) або при ударі об такі (незадовго до госпіталізації в лікарню), при чому в ділянку голови було спричинено не менше три травматичних діянь, з урахуванням обставин пригоди, величини і напрямку діючої сили можна вважати, що ушкодження які спричинили смерть утворились при падінні потерпілої з висоти власного зросту після надання прискорення і контактів головою об тупий твердий предмет, характер ушкодження м`яких тканин голови в місці контактування, особливість забою мозку в області удару і проти ударом і відносно до живої особи мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх спричинення. Причиною смерті ОСОБА_11 явилась закрита черепно  мозкова травма , що супроводжувалось крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку, смерть ОСОБА_12 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 . 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 заявив, що він свою вину у вчиненні злочину визнає, 24.02.2019 року за місцем свого проживання він та його співмешканка ОСОБА_11 спільно вживали алкоголь, в певний період часу ОСОБА_11 запропонувала ще вжити алкоголь, на що він їй відмовив та між ними на цьому грунті виникла суперечка, яка переросла в штовханину, при цьому і він і ОСОБА_11 були в стані алкогольного сп`яніння. Він штовхнув ОСОБА_11 від чого вона впала на підлогу. Однак щоб наносив удар ОСОБА_11 , від якого вона впала, то такого не пам`ятає. Потім він її підняв та сказав своїй матері викликати «швидку». На лікування ОСОБА_11 грошові кошти в певній частині витрачала його мати, оскільки у нього не було коштів. 
		В подальшому в судовому засіданні ОСОБА_10 пояснив, що він свою вину у вчиненні злочину не визнає, вбивства ОСОБА_11 він не вчиняв, свою співмешканку ОСОБА_11 на час подій, які мали місце 24.02.2019 року, не бив, від його дій вона не падала. 24.02.2019 року, коли трапилася подія, у якій його обвинувачують, ОСОБА_11 сама похилилася назад та впала. На час проведення слідчого експерименту він був в шоковому стані, казав те, що йому розповідав слідчий. В суді спочатку теж казав те, що казав слідчому. 
		Разом із тим, суд вважає, що вина ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.119 КК України за обставин, викладених у мотивувальній частині вироку підтверджується : 
		-показаннями потерпілої ОСОБА_9 , яка пояснювала, що останній тиждень перед подією до ОСОБА_10 викликалася поліція, оскільки ОСОБА_10 бив ОСОБА_11 . ОСОБА_10 і до цього часто бив ОСОБА_11 . ОСОБА_11 інколи до неї приїздила, коли ОСОБА_10 її кривдив. Коли ОСОБА_11 перебувала в лікарні, то ОСОБА_10 її лікуванням не займався, також не приймав участі в похороні ОСОБА_11 . Лікуванням та похоронами ОСОБА_11 займалася вона та її брат, на це було витрачено близько 30 тисяч гривень. Певну допомогу на лікування ОСОБА_11 надавала мати ОСОБА_10 . При призначенні покарання ОСОБА_10 покладалася на розсуд суду; 
		-протоколом огляду місця події від 24.02.2019 року, а саме домогосподарства за адресою АДРЕСА_1 , узаконеним згідно ухвали слідчого судді Гребінківського районного суду Полтавської області від 26.02.2019 року, в ході якого у будинку, де падала ОСОБА_11  було виявлено та вилучено сліди речовини бурого кольору; 
		-протоколом огляду від 9.03.2019 року, в ході якого було оглянуто труп ОСОБА_11 із наявними тілесними ушкодженнями у вигляді синця в області лівого ока та на лобі сліду речовини бурого кольору;
		-протоколом огляду від 10.03.2019 року, в ході якого ОСОБА_10 добровільно видав працівникам поліції свій одяг, у якому він був вдягнутий станом на час вчинення злочину;
		-висновком експерта від 16.04.2019 року №380, згідно якого у змиві із поверхні килима в прихожій, який було виявлено та вилучено в ході огляду місця події знайдена кров людини, яка може походити від ОСОБА_11 , походження цієї крові від ОСОБА_10 виключається;
		-висновком експерта від 16.04.2019 року №379, згідно якого у змиві із поверхні килима в прихожій, який було виявлено та вилучено в ході огляду місця події знайдена кров людини, яка може походити від ОСОБА_11 , походження цієї крові від ОСОБА_10 виключається;
		-висновком експерта від 11.04.2019 року №392, згідно якого на фрагменті лінолеуму, який було виявлено та вилучено в ході огляду місця події знайдена кров людини, яка може походити від ОСОБА_11 , походження цієї крові від ОСОБА_10 виключається;
		-висновком експерта від 11.04.2019 року №391, згідно якого на фрагменті лінолеуму, який було виявлено та вилучено в ході огляду місця події знайдена кров людини, яка може походити від ОСОБА_11 , походження цієї крові від ОСОБА_10 виключається;
		-висновком експерта від 04.04.2019 року №382, згідно якого у змиві з поверхні килиму у ванній кімнаті, який було виявлено та вилучено в ході огляду місця події знайдена кров людини, яка може походити від ОСОБА_11 , походження цієї крові від ОСОБА_10 виключається;
		-висновком експерта від 04.04.2019 року №381, згідно якого у змиві з поверхні підлоги у ванній кімнаті, який було виявлено та вилучено в ході огляду місця події знайдена кров людини, яка може походити від ОСОБА_11 , походження цієї крові від ОСОБА_10 виключається;
		-висновком експерта № 68-1 від 1.04.2019 року, відповідно до якого у ОСОБА_11 виявлено тілесні ушкодження у вигляді забитої рани на слизовій оболонці нижньої губи зліва, садно видовженої форми в лівій скронево-потиличній ділянці голови, садно овальної форми в правій тім`яно-потиличній ділянці голови, кровопідтічність м`яких тканини голови в лівій тім`яно-скронево-потиличній ділянці голови, крововилив під тверду мозкову оболонку зліва в передній і середній і задній черепно-мозковій ямці у вигляді червоно-коричневих згортків щільно фіксовані до оболонки загальним об`ємом 60-70 мл (після трепанації видалено до 150 мл субдуральної гематоми у вигляді згустків), крововилив під м`яку мозкову оболонку в лівій лобно-скроневій ділянці з розповсюдженням на базальну поверхню та цятковими крововиливами в кору головного мозку на основі лобно-скроневої ділянки, які носять характер при життєвості, утворилась від дії твердого тупого (тупих) предмету (предметів) або при ударі об такі (незадовго до госпіталізації в лікарню), при чому в ділянку голови було спричинено не менше 3 травматичних діянь, з урахуванням обставин пригоди, величини і напрямку діючої сили можна вважати, що ушкодження які спричинили смерть утворились при падінні потерпілої з висоти власного зросту після надання прискорення і контактів головою об тупий твердий предмет, на що вказує наявність травматичних діянь вище центра тяжіння тіла потерпілої на голові (забита рана на слизовій оболонці нижньої губи зліва, яка носить характер прижиттєвості, утворилась від дії твердого тупого (тупих) предмету (предметів) з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо рукою стиснутою в кулак, ногою сторонньої людини або іншим предметом з подібною характеристикою зміщення декілька вверх і вліво в порівнянні з самовільним падінням після контактування головою, характер ушкодження м`яких тканин голови в місці контактування, особливість забою мозку в області удару і протиудару і відносно до живої особи мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент їх спричинення. Причиною смерті ОСОБА_11 явилась закрита черепно  мозкова травма, що супроводжувалось крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку, смерть ОСОБА_11 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
		-висновком експерта від 26.03.2019 року №453, згідно якого виявлені в ході огляду місця події домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 4 сліди пальців рук належать ОСОБА_10 ;
		-висновком експерта № 68-2 від 8.04.2019 року, відповідно до якого показання підозрюваного ОСОБА_10 дані ним в ході проведення слідчого експерименту 19.03.2019 року, в цілому не протирічать даним судово  медичної експертизи трупа ОСОБА_11 в частині давності спричинення потерпілій тілесних ушкоджень та не протирічать в частині характеру і механізму спричинення потерпілій тілесних ушкоджень (1 групи), що спричинили її смерть;
		-протоколом проведення слідчого експерименту від 19.03.2019 року, в ході якого підозрюваний ОСОБА_10  розповів та показав як саме він за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 в ході конфлікту із ОСОБА_11 вдарив долонею руки в ліву частину обличчя ОСОБА_11 , від чого остання впала на підлогу ванної кімнати і, падаючи, вдарилась головою об куток і ніжку ванни; 
		-висновком щодо результатів медичного огляду від 25.02.2019 року №16, відповідно до якого у ОСОБА_10  о 03-00 год. 25.02.2019 року встановлено стан алкогольного сп`яніння;
		- висновком судово-психіатричної експертизи №156 від 09.04.2019 року, згідно якого ОСОБА_10 в даний час будь-яким хронічним психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності не страждає, а виявляє ознаки синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю; в період часу, до якого відноситься інкриміноване йому протиправне діяння, ОСОБА_10  не страждав будь-яким хронічним психічним захворюванням і не перебував в стані тимчасового розладу психічної діяльності, а знаходився в стані простого алкогольного сп`яніння; ОСОБА_10 під дію ч.2, ч.3 ст.19 та ст.20 КК України не підпадає, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує, на момент вчинення інкримінованого діяння ОСОБА_10 не перебував в стані фізіологічного афекту, не перебував в стані вираженого емоційного збудження або емоційного напруження, що могло б розглядатися, як психологічна підстава стану сильного душевного хвилювання.
		Суд вважає, що умисно наносячи ОСОБА_11 із достатньою силою удар рукою в область обличчя, ОСОБА_10 повинен був та міг передбачити, що внаслідок цього ОСОБА_11 може із наданим прискоренням впасти та отримати внаслідок цього падіння на оточуючі предмети травму, в тому числі і голови у вигляді закритої черепно - мозкової травми, що супроводжувалась крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку, від яких настане смерть ОСОБА_11 . 
		Початкові показання обвинуваченого в суді про те, що він не хотів вбивати потерпілу відповідають встановленим судом обставинам справи та підтверджують вірну кваліфікацію дій ОСОБА_10 за ч.1 ст. 119 КК України. 
		При оцінці змінених показань обвинуваченого про те, що він не завдавав ОСОБА_11 ніяких ударів, від яких вона б падала, не штовхав її, ОСОБА_11 впала сама, суд враховує наступне.
		Так, під час проведення слідчого експерименту в ході досудового розслідування ОСОБА_10 , який на той час перебував в статусі підозрюваного, показав як саме він завдав удар рукою в обличчя ОСОБА_11 , від якого вона впала на підлогу ванної кімнати та вдарилася головою об куток та ніжку ванни, тобто саме він надав прискорення тілу потерпілої, внаслідок чого вона втратила рівновагу, впала та вдарилася головою об виступаючі предмети та саме внаслідок цього отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно - мозкової травми, що супроводжувалось крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку, що і стало причиною її смерті згідно висновку судово медичної експертизи. 
		Проведення слідчої дії слідчого експерименту з участю підозрюваного було зафіксовано за допомогою технічного засобу, а саме проведено із застосуванням відеозйомки. При цьому будь-яких сумнівів у тому, що підозрюваний надавав показання та показував на місці як саме все це відбувалося добровільно, у суду немає. Фактично такі ж самі показання у частині надання прискорення тілу ОСОБА_11 , від чого остання отримала тілесні ушкодження, від яких померла, надавав ОСОБА_10 і в судовому засіданні. 
		Надані підозрюваним показання під час слідчого експерименту відповідають об`єктивним судово медичним даним щодо механізму спричинення смерті потерпілій у відповідності до висновку експертизи № 68-2 від 8.04.2019 року.
		Також надані підозрюваним показання під час слідчого експерименту відповідають об`єктивній слідовій інформації, яка була виявлена та зафіксована на місці події згідно протоколу від 24.02.2019 року, згідно якого у будинку, де впала ОСОБА_11 у ванній кімнаті було виявлено та вилучено сліди речовини бурого кольору.
		Натомість, версія обвинуваченого, яка виникла в судовому засіданні про те, що потерпіла сама впала на підлогу без будь-якої його участі фактично не відповідає механізму спричинення потерпілій тілесних ушкоджень згідно висновку експертизи № 68-1 від 1.04.2019 року в тій частині, що тілесні ушкодження, від яких настала смерть потерпілої, були отримані нею внаслідок падіння із наданням тілу прискорення, а також не пояснює наявних у ОСОБА_11 інших тілесних ушкоджень в області обличчя. При цьому, матеріали справи не містять жодних даних про те, щоб на час події ще хтось, крім ОСОБА_10 , наносив ОСОБА_11 тілесні ушкодження в область обличчя. Події відбувалися у будинку за місцем проживання ОСОБА_10 , де крім нього та ОСОБА_11 , на той час перебували лише їх спільна дитина та матір обвинуваченого.
		Суд вважає, що не спростовують вищенаведених висновків і надані в судовому засіданні показання свідка ОСОБА_13 з огляду на наступне. Так, ОСОБА_13  пояснила, що ОСОБА_10 є її сином, 25.02.2019 року коли вона вийшла із своєї кімнати в коридор, то ОСОБА_10 сказав, що у ОСОБА_11 епілепсія і він її занесе та покладе на диван. Вона бачила як ОСОБА_11 лежала на підлозі біля ванни, після чого її син поклав ОСОБА_11 у прихожій на диван. Коли вона була на подвір`ї та чекала на «швидку», то ОСОБА_11 впала із дивану, слідів крові вона ніде не бачила. 
		В той же час суд враховує, що свідок ОСОБА_13 не була очевидцем події, не бачила як саме ОСОБА_11 впала на підлогу, як пояснила свідок, про ці події їй стало відомо зі слів сина. Відповідні показання ОСОБА_10 судом спростовано.
		Підстав вважати, що тілесні ушкодження, від яких ОСОБА_11 померла, остання отримала від падіння із дивану, немає, оскільки вказаний механізм отримання даних тілесних ушкоджень не відповідає висновку судово  медичної експертизи, як пояснювала свідок ОСОБА_13 , ОСОБА_11 весь час була непритомна та до тями вже не приходила ще до того як ОСОБА_10  переніс її на диван. 
		Суд вважає безпідставними посилання сторони захисту на те, що вина ОСОБА_10 у вбивстві з необережності є недоведеною, оскільки потерпіла померла через 15 днів з дня отримання тілесних ушкоджень, крім цього їй проводилася операція, а тому нез`ясованим залишається причинно наслідковий зв`язок між отриманим тілесним ушкодженням та наслідками у вигляді смерті, що настали з огляду на наступне.
		Так, як вбачається із висновку експертизи від 1.04.2019 року №68-1, експертом досліджувалися дані історії хвороби ОСОБА_11 , в тому числі протокол операції, яка їй робилася у зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями. 
		Для притягнення до кримінальної відповідальності за вбивство необхідно встановити причинний зв`язок між діянням винного і настанням смерті потерпілого. Це питання має вирішуватися в кожному окремому випадку з урахуванням конкретних обстав справи. При цьому треба виходити з того, що причинний зв`язок є об`єктивним та існує поза нашою свідомістю. Причинний зв`язок, що встановлюється, має бути не випадковим, а необхідним. Тому дія особи може бути визнана причиною смерті іншої людини лише тоді, коли цей наслідок мав свою підставу у вчиненому діянні, ним породжувався, тобто був його необхідним результатом. Процес розвитку причинного зв`язку припускає, що причина завжди в часі передує наслідку. При цьому не має значення, як скоро після вчинення злочинної дії настала смерть та цей проміжок часу може бути значним 
		Оскільки у даному випадку дії обвинуваченого викликали падіння потерпілої та при цьому головою об виступаючі предмети, встановлену у висновку експертизи причину смерті, а саме закрита черепно - мозкова травма, що супроводжувалось крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку, механізм спричинення тілесних ушкоджень та їх локалізацію, суд вважає, що настання смерті ОСОБА_11 09.03.2019 року у даному випадку перебуває у безпосередньому причинному зв`язку із діями ОСОБА_10 . 
		В судовому засіданні встановлювалися дані, пов`язані із розбіжностями адрес, де відбувалися події за місцем проживання ОСОБА_10 , а саме щодо адреси АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . Обвинувачений в судовому засіданні пояснив, що по різних обліках зазначаються дані різні адреси і сказати напевне, яка адреса його проживання є вірною він не може, у паспорті у відмітці реєстрації зазначена лише вулиця Набережна. 
		Таким чином, зазначення у різних документах різних адрес не є перешкодою для прийняття судом відповідного процесуального рішення, оскільки достовірно встановлено, що події відбувалися та слідчі дії проводилися лише за однією адресою, яким є будинок за місцем проживання ОСОБА_10 в АДРЕСА_1 .
		Таким чином, оцінюючи у даному кримінальному провадженні кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає, що стороною обвинувачення доведено вину ОСОБА_10 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.119 КК України, поза розумним сумнівом. 
		Суд вважає, що вина ОСОБА_10 у вбивстві ОСОБА_11 , вчиненому через необережність, встановлена і доведена, а його дії необхідно кваліфікувати за ч.1 ст.119 КК України, оскільки ним було вчинено даний злочин. 
		Відповідно до ст. 66 КК України обставин справи, що пом`якшують покарання ОСОБА_10 суд не вбачає. 
		При цьому суд враховує, що самі по собі пояснення обвинуваченого про те, що він вину визнає, не є достатньою підставою вважати, що у даному випадку має місце пом`якшуюча вину обставина щире каяття, яка вказана у обвинувальному акті. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Поряд з цим, у матеріалах справи відсутні дані на підтвердження того, що обвинувачений вживав заходи щодо відшкодування шкоди потерпілій. В судовому засіданні також встановлено, що обвинувачений не вчиняв дії, спрямовані на проведення лікування ОСОБА_11 , коли вона перебувала в лікарні до дня смерті. 
		Вищезазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 22.03.2018 року по справі № 759/7784/15-к.
		Також суд не вбачає в діях обвинуваченого такої пом`якшуючої вину обставини як активне сприяння розкриттю злочину, яка також вказана в обвинувальному акті. Так, як вбачається із протоколу проведення слідчого експерименту ОСОБА_10 неодноразово посилався, що обставини події пам`ятає погано через стан алкогольного сп`яніння. В судовому засіданні обвинувачений пояснював, що перед падінням не вдаряв ОСОБА_11 , а лише вона впала, коли вони штовхалися. В подальшому в судовому засіданні ОСОБА_10 взагалі пояснив, що він потерпілу не чіпав та ОСОБА_11 впала на підлогу сама. 
		 Відповідно до ст. 67 КК України обставиною справи, що обтяжує покарання ОСОБА_10 суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння. При цьому суд враховує, що стан алкогольного сп`яніння підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду від 25.02.2019 року №16 та наявність даного стану визнавав і сам обвинувачений. 
		Суд, керуючись вимогами ст. 65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного ОСОБА_10 , який незадовільно характеризувався по місцю проживання на час проведення досудового розслідування та позитивно характеризується на час розгляду справи в суді, станом на час розгляду справи працевлаштований, має малолітню дитину ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше судимий, думку потерпілої, яка прохала призначити покарання обвинуваченому на розсуд суду, висновок досудової доповіді відділу пробації, яким визначеною, що ризик небезпеки для суспільства обвинуваченого є високим та виконання покарання в громаді можливе лише у винятковому порядку, обставину справи, що обтяжує покарання, вважає за необхідне призначити ОСОБА_10  покарання за ч.1 ст. 119 КК України у виді обмеження волі.
		Щодо незастосування судом звільнення від відбування покарання суд констатує, що загальні засади призначення покарання, визначені у ст. 65 КК України, наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності  призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в межах якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо призначено покарання певного виду і розміру, враховано тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, і всі ці дані у сукупності спонукають до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
		Враховуючи конкретні обставини вчинення злочину, особу винного, підстав для застосування відносно обвинуваченого ст. 75 КК України суд не вбачає.
		При цьому суд враховує наступне.
		Так, хоча ОСОБА_10 і вчинено необережний злочин, який є злочином середньої тяжкості, однак внаслідок вчинення даного злочину було спричинено смерть людини.
		Також суд враховує, що обвинувачений не вживав заходів щодо відшкодування шкоди потерпілій. 
		Обвинувачений як під час проведення досудового розслідування, як і під час розгляду справи в суді зазначав, що ОСОБА_11 зловживала алкогольними напоями, що спричиняло перешкоди їх нормальному сімейному життю, через що у них виникали конфлікти. Разом із тим, вказані показання суд знаходить не щирими, оскільки і сам ОСОБА_10 виявляє ознаки залежності від алкоголю, що підтверджується як висновком судово  психіатричної експертизи, так і характеристикою обвинуваченого із місця проживання, описовою частиною досудової доповіді та іншими матеріалами справи, що характеризують особу обвинуваченого. 
		Згідно встановлених судом обставин, за яких було вчинено злочин, як ОСОБА_11 , так і ОСОБА_10 спільно вживали спиртні напої. 
		У висновку досудової доповіді відділу пробації відображено та надано аналіз фактам неодноразового притягнення до відповідальності ОСОБА_10 , неодноразової реєстрації у ЄО відносно ОСОБА_10 з 2014 року за фактами домашнього насильства.
		 Під час проведення слідчого експерименту, ОСОБА_10 неодноразово зазначав, що він вдавався до заходів фізичного впливу відносно своєї співмешканки ОСОБА_11 . 
		Сторона захисту наполягала на наявності підстав для застосування ст.75 КК України, оскільки на даний час слухається справа про позбавлення батьківських прав ОСОБА_10 відносно його малолітньої дитини і у випадку призначення реального покарання, дитина залишиться без опікування батька, який може бути позбавлений батьківських прав. Викладені обставини сторони захисту не узгоджуються із загальними засадами призначення кримінального покарання та доведенням обставин, із яким КК України передбачає можливість застосування ст. 75 КК України та звільнення від відбування покарання з випробуванням. Крім цього, суд враховує, що реальне відбування покарання у місцях обмеження волі не може були само по собі підставою для позбавлення батьківських прав, що підтверджується, зокрема, правовими позиціями Верховного Суду висловленими у постановах від 18.01.2018 року по справі №487/3646/16-ц, від 17.04.2019 року по справі №341/1193/17-ц.
		При призначенні покарання ОСОБА_10 за вчинення даного злочину, судом обрано більш м`яке покарання із альтернативно визначених санкцією ч.1 ст. 119 КК України та у мінімальному розмірі, у зв`язку з чим судом враховано всі обставини справи, які свідчать на користь обвинуваченого, а саме, що на час розгляду справи він офіційно працевлаштований, вже характеризується за місцем проживання позитивно та має малолітню дитину. 
		Також у відповідності до ст. ст. 122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави витрати на залучення експерта по проведеній експертизі.
		Враховуючи прийняте по справі рішення, суд вважає за необхідне скасувати арешти, накладені на майно.
		Речові докази по справі підлягають вирішенню згідно ст. 100 КПК України.
		Враховуючи, що судом призначається покарання у виді обмеження волі, яке належить відбувати реально, підстав для застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого суд не вбачає, оскільки строк дії застосованого на стадії досудового розслідування запобіжного заходу у вигляді домашнього решту, сплив. 
		Керуючись ст. 374 КПК України,
		 
		У Х В А Л И В : 
		 
		ОСОБА_10 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 119 КК України і призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі.
		Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави витрати на залучення експерта за проведення експертизи від 26.03.2019 року № 453 в сумі 858 грн. 
		Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Гребінківського районного суду Полтавської області від 26.02.2019 року на дві скляні чарки, одну скляну чашку, одну керамічну чашку, два зрізи із лінолеуму із слідами РБК, волосся  скасувати (а.с. 91-94).
		Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Гребінківського районного суду Полтавської області від 18.03.2019 року на світлі сірі штани, чорні спортивні штани, майку - скасувати (а.с. 96-98).
		Речові докази: дві скляні чарки, одну скляну чашку, одну керамічну чашку, два зрізи із лінолеуму із слідами РБК, волосся, світлі сірі штани, зразок крові ОСОБА_10 , два вирізи із лінолеуму зі слідами РБК, три змиви із килима із слідами РБК, два контрольних змиви, 14 недопалків - знищити; чорні спортивні штани, майку  повернути ОСОБА_10 як йому належні (а.с. 90, 95, 99-100).
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
		Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		 
		Суддя ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...