Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 127/14320/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 08.11.2019.
Дата набрання законної сили: 06.11.2019
Номер судового провадження: 61-36377ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		06 листопада 2019 року 
		м. Київ
		справа № 127/14320/15-ц
		провадження № 61-36377св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Сімоненко В. М.,
		суддів: Калараша А. А., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Штелик С. П.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 , 
		відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Апеляційного суду Вінницької області від 02 лютого 2017 року у складі колегії суддів: Матківської М. В., Медяного В. М., Сопруна В. В.,
		ВСТАНОВИВ:
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		У червні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділення частки в спадщині в натурі.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори 14 липня 2014 року, позивач і кожен із відповідачів являється власником по 1/3 частини спадкового майна кожен. Спадщина, на яку видано це свідоцтво складається із 12/100 часток будинковолодіння, що складається з двох житлових будинків з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться у АДРЕСА_1 , належній спадкодавцю ОСОБА_6 на підставі рішення третейського суду м. Вінниці від 02 серпня 2006 року, зареєстрованого КП «Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» 10 серпня           2006 року в реєстровій книзі № 135 за реєстровим номером запису 3151.
		У своєму позові і заявах про зменшення позовних вимог позивач просила виділити їй в натурі 1/3 частину спадкового майна.
		Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 27 серпня 2015 року до участі у справі залучено співвідповідачем ОСОБА_4 .
		Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23 березня 2016 року до участі у справі залучено співвідповідачем ОСОБА_5 .
		Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
		Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 12 вересня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.
		Рішення суду мотивоване тим, що не підлягають поділу (виділу) об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна.
		Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
		Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 02 лютого 2017 року рішення суду Вінницької області від 12 вересня 2016 року скасовано та ухвалено нове про задоволення позову.
		Виділено ОСОБА_1 1/3 частку із спадкового майна після смерті її матері ОСОБА_6 по третьому варіанту судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи № ОС-233 від 22 лютого 2016 року, а саме: частину житлової кімнати 3-5 площею 12,5 кв. м. вартістю 90 880 гр., що знаходиться у будинку означеному літерою «А», частину огорожі № 1, 1/3, огорожу № 3, 1/3, що складає 4/100 частки і знаходиться по АДРЕСА_1 .
		Визнано за нею право власності на цю 1/3 частку спадкового майна, яка складається із частини житлової кімнати 3-5 площею 12,5 кв. м. вартістю 90 880 гр., що знаходиться у будинку означеному літерою «А», частину огорожі № 1, 1/3, огорожу № 3, 1/3, що складає 4/100 частки і знаходиться по АДРЕСА_1 , виділеній їй по третьому варіанту судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи № ОС-233 від 22 лютого 2016 року.
		Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 на жилий будинок і господарські споруди по АДРЕСА_1 .
		Зобов'язано ОСОБА_1 влаштувати дверний проріз із кімнати 2-2 в частину кімнати 3-5, влаштувати перегородку у приміщенні 3-5.
		Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_3 1 524,00 гр. (по 762,00 гр. кожному) грошової компенсації за відступ від ідеальних часток.
		Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в рівних частинах (по 5 098,43 гр. з кожного) на користь ОСОБА_1 судові витрати: 1 836,85 гр. судового збору, 4 060,00 гр. за надання правової допомоги, 4 300,00 гр. за проведення судової будівельно-технічної експертизи, а всього 10 196,85 гр.
		В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про виділення частки із спадкового майна, відмовлено.
		Задовольняючи позов суд апеляційної інстанції надавши оцінку третьому варіанту розподілу, дійшов висновку про доцільність розподілу саме за цим варіантом, оскільки він максимально наближений до ідеальних часток, передбачає максимальну ізоляцію та враховує фактичний порядок користування, який склався між співвласниками на протязі тривалого часу.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		У березні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою на судове рішення суду апеляційної інстанцій, у якій просить скасувати вказане судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції. 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
		20 квітня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі.
		Згідно із статтею 388 ЦПК України в редакції Закону України від 03 жовтня                 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набрав чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		У червні 2018 року справу передано до Верховного Суду.
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 червня 2019 року вказану справу призначено судді-доповідачеві                Петрову Є. В.
		Аргументи учасників справи 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		В касаційній скарзі ОСОБА_3 зазначав, що з урахуванням прохальної частини апеляційної скарги ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції повинен був відхилити апеляційну скаргу і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
		Крім того вказує, що апеляційним судом було безпідставно прийнято до розгляду уточнену скаргу позивача, оскільки нормами статті 300 ЦПК України доповнення чи зміна апеляційної скаргим допускається лише в межах строку на апеляційне оркарження.
		Також суд апеляційної інстанції порушив норми статті 11 ЦПК України, оскільки звертаючись до суду з позовом, позивачці необхідно було обгрунтувати технічну можливість виділу частки в суді першшої інстанції. Таким обгрунтуванням, зазвичай, є висновок судової будівельно-технічної експертизи, який за своєю суттю, дублює/заміняє висновок БТІ. Позивачу необхідно було до ухвалення рішення надати суду першої інстанції докази реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що не було зроблено позивачем. Як свідчить судова практика, суди вищих інстанцій неодноразово скасовували рішення про задоволення вимог про виділ частки в натурі у випадках відсутності повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
		Також судом апеляційної інстанції було прийнято та досліджено нові докази, які не були предметом розгляду у суді першої інстанції, чим були порушені вимоги статті 27 ЦПК України як виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи.
		Не враховано, що визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.
		Апеляційний суд не взяв до уваги висновок судово-будівельної експертизи. У зазначеному висновку вказано, що виділ в натурі 4/100 (а не 1/3) частки житлового будинковолодіння на даний час виконати не можливо, оскільки відсутні відповідні дозволи.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що рішенням третейського суду, утвореного для вирішення конкретного спору, від 02 серпня 2006 року, яке набрало чинності з моменту його проголошення, задоволено позов ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 до ОСОБА_7 про визнання дійсним договору про поділ в натурі та перерозподіл часток будинковолодіння за АДРЕСА_1 і передачу майна у власність.
		Визнано дійсним договір про поділ в натурі по фактичному користуванню будинковолодіння за АДРЕСА_1 , укладений 02 серпня 2006 року між позов ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_7 
		Поділено в натурі та передано у власність за вказаним договором ОСОБА_6 : приміщення в житловому будинку літ. «А»: коридор 3-VI, кладова 3-VII, кладова 3-VIII, кухня 3-1, прихожа 3-2, кімната 3-3 житловою площею 6,9 кв. м., кімната 3-4 житловою площею 18,0 кв. м., разом загальною площею 48,6 кв. м.; господарські будівлі та споруди: огорожа № 3 довжиною 40 м., частина огорожі № 1 довжиною 6 м.; що становить 12/100 часток будинковолодіння.
		Поділено в натурі та передано у власність за вказаним договором ОСОБА_5 : приміщення в житловому будинку літ. «А»: сіни 1-І, кладова 1-П, кухня 1-1, кімната 1-2 житловою площею 179 кв. м. разом загальною площею 37,4 кв. м.; господарські будівлі та споруди: вбиральня У-2, частина огорожі № 1 довжиною 6 м., що становить 9/100 часток будинковолодіння.
		Поділено в натурі та передано у власність за вказаним договором ОСОБА_1 : приміщення в житловому будинку літ. «А»: сіни 2-Ш, кухня 2-1, кімната 2-2 житловою площею 19,3 кв. м., кімната 3-4 житловою площею 18,0 кв. м., разом загальною площею 36,8 кв. м.; господарські будівлі та споруди: сараї Б, б; погріб п/б; частина огорожі № 1 довжиною 6 м., що становить 12/100 часток будинковолодіння.
		Поділено в натурі та передано у власність за вказаним договором ОСОБА_7 приміщення в житловому будинку літ. «Г»: коридор 4-1, вітальня 4-2, кімната 4-3 житловою площею 10,2 кв. м., кімната 4-4 житловою площею 13,5 кв. м., кімната 4-9 житловою площею 23,2 кв. м., кімната 4-10 житловою площею 23,0 кв. м., кімната 4-11 житловою площею 8,1 кв. м., вітальня 4-5, кухня 4-6, санвузол 4-7, прихожа 4-8, разом загальною площею 154,9 кв. м.; господарські будівлі та споруди: мансарда м/г, погріб п/г, сарай Е, гараж Ж, хвіртка № 4, огорожа № 5, огорожа № 2 довжиною 48 м., частина огорожі № 1 довжиною 6 м.; що становить 67/100 часток будинковолодіння (а. с. 78-80).
		Право власності зареєстровано в КП «Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації 10 серпня 2006 року в реєстровій книзі № 135 за реєстровим номером запису 3151.
		ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
		Спадкоємцями першої черги являються її діти: ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , які прийняли спадщину.
		Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори 14 липня              2014 року і зареєстрованого в реєстрі за №2-1472, позивач ОСОБА_1 являється власником 1/3 частки спадкового майна, яке складається із 12/100 часток будинковолодіння, що складається з двох житлових будинків з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, належних спадкодавцю ОСОБА_6 на підставі рішення третейського суду міста Вінниці від 02 серпня 2006 року, зареєстрованого КП «Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» 10 серпня 2006 року в реєстровій книзі за № 135 за реєстровим номером запису 3151 (а. с. 3).
		Згідно цього свідоцтва про право на спадщину за законом відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 також являються власниками по 1/3 частці кожен, але свідоцтво ними не оформлено.
		Спадкодавець ОСОБА_6 являється матір'ю позивачу ОСОБА_1 і відповідачам ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , які являються спадкоємцями першої черги.
		ОСОБА_1 являється власником 12/100 будинку та проживає у цьому будинку, позначеному у технічному паспорті літерою «А» у приміщенні № 2 загальною площею 36,8 кв. м., згідно даних технічного паспорта, виготовленого 02 липня 2014 року (том 1 а. с. 209-210).
		ОСОБА_2 на даний час проживає у частині будинку, що є спадковим майном у приміщенні № 1 загальною площею 50,9 кв. м.
		ОСОБА_3 проживає у приміщенні, що у технічному паспорті позначено літерою «В» - літня кухня (том 1 а. с. 211).
		Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Судове рішення суду апеляційної інстанцій не відповідає вказаним вимогам закону.
		Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваного судового рішення, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		За положеннями статей 21, 24, 41 Конституції України, статей 319, 358 ЦК України усі громадяни є рівними у своїх правах, усім забезпечуються рівні умови здійснення своїх, у тому числі майнових прав, а відтак правовий режим спільної часткової власності визначається з урахуванням інтересів усіх співвласників.
		Поняття спільної часткової власності визначено в частині першій статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле.
		Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
		Відповідно до частини другої статті 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
		Оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, то при виділі частки зі спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 цього Кодексу та пункту 10 Порядку присвоєння об`єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 грудня 2010 року № 1117 «Про ідентифікацію об`єктів нерухомого майна для державної реєстрації прав на них».
		При поділі нерухомого майна в натурі у разі необхідності його переобладнання та перепланування до ухвалення рішення в матеріалах справи повинні бути надані відповідні висновки: технічний висновок про відповідність перепланування будівельним нормам і правилам, санітарно-епідеміологічним вимогам, пропонованим до будинків і приміщень, і правилам пожежної безпеки.
		Згідно висновку експерта Вінницької торгово-промислової палати за результатами проведення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи №ОС-233 від 22.02.2016 року встановлено, що існує 3 варіанта виділу в натурі ОСОБА_1 4/100 частки житлового будинковолодіння.
		Запропоновані експертом варіанти поділу передбачають відступлення від розміру ідеальних часток сторін з нарахуванням відповідної компенсації за відступлення від частки співвласника.
		Разом з тим, у матеріалах справи відсутні погодження з компетентними органами на можливість здійснення запланованих експертом перепланувань та переобладнань при виділенні кожному із співвласників належної йому частки у спірній квартирі згідно із запропонованими експертом варіантами, які повинні бути отримані та надані суду до ухвалення судового рішення, оскільки такі документи є однією з умов правильного вирішення спору.
		Також висновок судової будівельно-технічної експертизи, на який посилається позивач, обґрунтовуючи підстави позову, не містить даних про можливість улаштування після виділення часток кожному із співвласників саме ізольованих житлових приміщень.
		Крім того є правамірним посилання суду на те, що порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55.
		Пунктом 2.3 глави 2 цієї Інструкції передбачено, що не підлягають поділу об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна. Питання щодо поділу об`єктів нерухомого майна може розглядатись лише після визнання права власності на них відповідно до закону.
		Зазначені положення узгоджуються з нормами статей 316, 317, частинами першою, другою статті 376 ЦК України.
		Ураховуючи те, що за змістом статей 316, 317 ЦК України право власності - це право особи володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, але в межах, передбачених законом, здійснення особою самочинного будівництва відповідно до частини другої статті 376 цього Кодексу не породжує в неї права власності на таке майно, таким чином виключає це майно із цивільного обороту.
		Отже, самочинно збудоване нерухоме майно не може бути предметом поділу (виділу) згідно з нормами статей 364, 367 ЦК України.
		За змістом частини першої статті 376 ЦК України самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.
		Будівництво об`єкта нерухомого майна є самочинним за наявності будь-якої з умов, зазначених у ній.
		Відсутність дозволу на будівництво, проекту або порушення умов, передбачених у цих документах, тягне визнання такого будівництва самочинним відповідно до частини першої статті 376 ЦК України.
		Головним наслідком самочинного будівництва є те, що в особи, яка його здійснила, не виникає права власності на нього, як на об`єкт нерухомості (частина друга статті 376 ЦК України).
		У розумінні частини першої статті 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об`єкт, а й об`єкт нерухомості, який виник у результаті реконструкції, перебудови, надбудови вже існуючого об`єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, оскільки в результаті таких дій об`єкт втрачає тотожність із тим, на який власником (власниками) отримано право власності.
		За змістом частини першої статті 376 ЦК України правила про самочинне будівництво і його наслідки поширюються на всі випадки будівництва (реконструкції) всіх типів будівель, споруд та іншого нерухомого майна.
		Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що не підлягають поділу (виділу) об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна.
		Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 04 грудня 2013 року справі № 6-130цс13, постанові Верховного Суду від 26 червня 2019 № 61-12св17.
		З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновками районного суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
		Отже, вирішуючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин та норми матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 57-60, 212 ЦПК України                2004 року, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
		Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		За таких обставин рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції залишенню в силі.
		Керуючись статтями 400, 409, 413, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_3 , задовольнити.
		Рішення Апеляційного суду Вінницької області від 02 лютого 2017 року скасувати, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 12 вересня 2016 року залишити в силі.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                               В. М. Сімоненко
		 
		Судді:                                                                                                           А. А. Калараш
		 
		                                                                                                                      С. Ю. Мартєв  
		 
		                                                                                                                      Є. В. Петров  
		 
		                                                                                                                       С. П. Штелик

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...