Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/20750/13-ц : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 10.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.11.2019.
Дата набрання законної сили: 06.11.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		                                                        
		 
		                                                  П О С Т А Н О В А
		                                     І М Е Н Е М          У К Р А Ї Н И
		 
		6 листопада 2019 року                                                                                   м. Київ
		         
		   Справа № 761/20750/13-ц
		 Провадження: № 22-ц/824/14625/2019
		 
		Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: 
		 
		головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О., 
		суддів Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А.,
		секретар Гулієв М.Д.о,
		 
		розглянувши апеляційну скаргу Шевченка Андрія Миколайовича в інтересах Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 17 вересня 2019 року, постановлену під головуванням судді Піхур О.В., у справі за скаргою Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк", заінтересована особа: ОСОБА_1 , на дії головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Руденка Юрія Олексійовича, 
		 
		в с т а н о в и в :
		 
		В травні 2019 року  ПАТ "Родовід Банк" звернулось до суду з вказаною скаргою, обґрунтовуючи її тим, що 12.08.2016 року Шевченківським районним судом було вирішено цивільну справу за заявою ПАТ "Родовід Банк", заінтересована особа: ОСОБА_1 , про поворот виконання заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 серпня 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід банк» коштів в розмірі 28970,53 грн. 10.05.2019 року АТ "Родовід Банк" звернулось до Шевченківського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження. 20.05.2019 року головним державним виконавцем Шевченківського РВДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Руденком Ю.О. винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 6 ст. 4 ЗУ "Про виконавче провадження", оскільки у виконавчому документі відсутня дата народження боржника. 27.05.2019 року АТ "Родовід Банк" отримано повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу, при цьому, державним виконавцем не враховано, що  п. 3 ч. 3 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" державному виконавцю при здійсненні виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача надано право одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідних для проведення виконавчих дій пояснень, довідок та іншої інформації, у тому числі і конфіденційної. На думку скаржника, державний виконавець має всі законодавчі підстави для отримання відомостей щодо дати народження боржника та може самостійно звернутися до відповідних органів державної влади з відповідними запитами.  Оскільки державним виконавцем не вчинено жодних дій, передбачених п. 3 ч. 3 ст. 18 Закону, вказане повідомлення про повернення виконавчого документу підлягає скасуванню.
		Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 17 вересня 2019 року у задоволенні скарги ПАТ "Родовід Банк"  відмовлено.
		Не погодившись із таким судовим рішенням, Шевченко А.М. в інтересах ПАТ "Родовід Банк" подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просивскасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову про задоволення скарги.
		На обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що    відсутність у виконавчому листі відомостей про дату народження боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані не є підставою для його повернення державним виконавцем без прийняття до виконання. Зазначив, що відповідні висновки містяться у постановах Верховного Суду України від 25 червня 2014 року у справі №6-62цс14 та в постанові від 21 травня 2014 року у справі №6-45цс14, у постановах Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №471/283/17-ц, від 26 грудня 2018 року у справі №61-1115св 18, від 27 грудня 2018 року у справі №469/1357/16ц, відповідно до яких, відсутність у виконавчому листі певних даних про особу боржника не є підставою для відмови державним виконавцем у відкритті виконавчого провадження. Окрім того,  ПАТ «Родовід банк» вважає, що стягнення судом судового збору з банку на користь держави є не конституційним та не відповідає нормам чинного законодавства.
		Ухвалами Київського апеляційного суду від 09жовтня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі,  справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
		У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначив, що імперативною нормою пункту 3 частини першої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено таку вимогу до виконавчого документу як обов`язкове зазначення в ньому дати народження боржника - фізичної особи. Доводи апеляційної скарги про те, що виконавцю надано право під час здійснення виконавчого провадження з метою захисту інтересів стягувача отримувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну, є неспроможними з огляду на те, що наведеною нормою (ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження»), законодавець визначив права виконавця, які йому надано виключно під час виконавчого провадження, тобто, після відкриття виконавчого провадження.Окрім того, банк не скористався своїм правом надати інформацію про дату народження боржника, і таким чином власне сам і унеможливив відкриття виконавчого провадження, що передбачено ч. 3 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження». Вказує, що висновки Верховного Суду України, на які посилається скаржник, стосуються застосування норм ЗУ «Про виконавче провадження» в попередній редакції, яка діяла під час відправлення правосуддя Верховним Судом України. В попередній редакції цього Закону були встановлені інші обов`язкові вимоги до форми і змісту виконавчих документів, та інший обсяг прав та обов`язків виконавців і сторін виконавчого провадження, а тому такі доводи не заслуговують на увагу. Просив ухвалу суду першої інстанції скасувати лише в частині вирішення питання щодо стягнення з ПАТ «Родовід банк» судового збору, оскільки стягнення судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби законом не передбачено, в решті судове  рішення просив залишити без змін.
		В судовому засіданні Ставничий Н.В. в інтересах ПАТ "Родовід Банк" підтримав апеляційну скаргу, з підстав, наведених у ній, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову про задоволення скарги.
		ОСОБА_1   та державний виконавець Руденко Ю.О. в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином,  при цьому ОСОБА_1 просив відкласти розгляд справи у зв`язку з його перебуванням поза межами України. 
		З метою недопущення порушення встановленого процесуального строку розгляду справи, а також, зважаючи на те, що правова позиція ОСОБА_1 щодо розгляду поданої  ПАТ «Родовід банк» апеляційної скарги сповна викладена у поданому відзиві, колегія суддів не вбачала підстав для відкладення розгляду справи, та відповідно до вимог ч. 2 ст. 392 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за відсутності осіб, що не з`явились у судове засідання.
		Заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
		Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 20.09.2016 року Шевченківським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист у справі №761/20750/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» коштів в розмірі  28970,53 грн. в порядку повороту виконання заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20.08.2012 року у цивільній справі №2-12806/11.
		20.05.2019 року головним державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві Руденко Ю.О. вищевказаний виконавчий лист повернуто без прийняття до виконання на підставі п.6 ч.4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки в ньому не зазначена дата народження боржника.
		Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив із того, що дії та повідомлення державного виконавця від 20.05.2019 року прийняті в межах вимог Закону України «Про виконавче провадження», а тому вимоги скарги не підлягають задоволенню.
		Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
		Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.
		Отже, відповідно до положень статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" регламентовано обов`язкові (імперативні норми права) та необов`язкові (диспозитивні) вимоги до виконавчого документа та підстави, за яких виконавчий документ повертається стягувачу без прийняття до виконання.
		До обов`язкових вимог віднесено, зокрема: 3) прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
		Отже, пункти 1-7 частини 1 статті 4 Закону законодавцем визначені як імперативні норми права.
		У пункті 6 частині 4 статті 4 Закону встановлено наслідки недотримання обовязкових вимог до виконавчого документа, зокрема, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: … 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею ...
		 Згідно ч. 3 ст. 431 ЦПК України виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом,  ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
		У виконавчому листі, виданому 20.09.2016 року Шевченківським районним судом м. Києва у справі №761/20750/13-ц провадження №6/761/471/2016 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» коштів в розмірі  28970,53 грн., в порядку повороту виконання заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20.08.2012 року у цивільній справі №2-12806/11 не вказано дату народження боржника - фізичної особи (а.с.12).
		             Перевіряючи доводи апеляційної скарги про те, що виконавцю надано право отримувати від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну, колегія суддів відмічає наступне .
		Так, за змістом частин 1та 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
		Пунктом 3 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.
		Отже, такі дії виконавець має право вчиняти  виключно під час виконавчого провадження, тобто, після його відкриття. 
		Окрім того, слід звернути увагу на абз. 7 частини 2 розділу ІІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження (далі Положення) згідно якого, під час реєстрації виконавчого документа "... відповідальна особа (посадова особа органу державної виконавчої служби, на яку покладені обов`язки) (приватний виконавець або його помічник) зобов`язана(ий) внести до Системи такі відомості: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) для фізичної особи - стягувача; прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), число, місяць, рік народження для фізичної особи - боржника".
		 
		Відповідно до  частини 4 розділу ІІ Положення, за даними про зареєстрований документ Системою формуються журнал реєстрації загальної вхідної кореспонденції, журнал реєстрації документів про відкриття виконавчого провадження, журнал обліку виконавчих проваджень. Тобто, посадова особа органу державної виконавчої служби або приватний виконавець при реєстрації виконавчого документа в обов`язковому порядку повинен внести число, місяць, рік народження для фізичної особи - боржника. Не внесення даних стосовно дати народження боржника позбавляє можливості зареєструвати виконавче провадження та винести постанову про його відкриття.
		Згідно приписівчастини 2 розділу ІV Положення, виконавцем до Системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До Системи в обов`язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит державного виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії. Тобто, з метою отримання відповідних відомостей проборжника, державний виконавець повинен направити запит до відповідних органів, а без внесення даних про дату народження боржника - фізичної особи зареєструвати документ, відкрити виконавче провадження та направити запит до відповідних органів не виявляється можливим.
		Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Виконавче провадження здійснюється з дотриманням законності (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про виконавче провадження»).
		Використання виконавцем права на отримання від державних органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідних для проведення виконавчих дій пояснень, довідок та іншої інформації до відкриття виконавчого провадження, порушує основоположний конституційний принцип законності дій суб`єктів владних повноважень, закріплений в частині другій статті 19 Конституції.
		Також, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з частиною 3 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження»  в заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення.
		За правилом частини 8 статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
		У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами (абз. 12 ч. 4 ст. 4 ЗУ «Про виконавче провадження).
		Суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню (ч.1 ст. 432 ЦПК України).
		ПАТ «Родовід Банк», як стягувач, відповідно до вимог ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» не скористався своїм правом на зазначення в заяві про примусове виконання рішення (у заяві про відкриття виконавчого провадження) відомої йому інформації про дату народження боржника, при цьому, ОСОБА_1 як клієнт ПАТ «Родовід банк» під час відкриття банківських рахунків на дотримання вимог "Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків", затвердженої постановою Національного банку України № 492 від 12.11.2003 надав  інформацію про дату свого народження.
		На виконавців не покладено обов`язку звертатися до відповідних реєстрів, а у разі невідповідності виконавчого документа встановленим законом вимогам, такий недолік може бути виправлений саме стягувачем, який не позбавлений права звернутися до суду, що видав виконавчий документ, щодо приведення виконавчого документа у відповідність із імперативними вимогами закону, в порядку, встановленому абз. 12 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".
		Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 806/1376/17.
		До того ж, ПАТ «Родовід банк не скористався правом стягувача на звернення до суду чи іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність до вищезазначених вимог Закону.
		Не заслуговують на увагу і доводи скаржника щодо застосування  відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду, оскільки у зазначених ним справах № 471/283/17-ц та № 469/1357/16-ц  сторонами не були заявлені, а судом, відповідно, не були розглянуті доводи скарг щодо відсутності повноважень у державного виконавця вчиняти дії зі збирання інформації про боржника поза межами відкритого виконавчого провадження  та щодо не використання стягувачем свого права на зазначення  в заяві про примусове виконання рішення відповідної інформації про боржника (дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків, місце народження, тощо) у випадку коли така інформація йому достеменно відома. Обставини у вказаних справах  свідчать про те, що  стягувачі не володіли необхідною інформацією про боржників,  а тому не мали можливості її зазначити при пред`явленні виконавчого листа до виконання, що не відповідає обставинам у даній справі. Окрім того, колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на правові позиції Верховного Суду України, викладені в постановах 2014 року № 6-62цс14 та № 6-45цс14 з огляду на те, що вони відносяться до  застосування ЗУ «Про виконавче провадження», який втратив чинність, а 05.10.2016 року набрав чинності новий ЗУ «Про виконавче провадження»  від 02.06.2016 року.
		Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено відсутність з боку державного виконавця порушень вимог  Закону України «Про виконавче провадження», а тому вимоги скарги не підлягають задоволенню.
		Між тим, доводи апеляційної скарги щодо неправомірного стягнення з ПАТ «Родовід банк» в дохід держави судових витрат колегія суддів вважає такими, що заслуговують на увагу  виходячи з наступного.
		Відповідно до 133 ЦПК України  судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
		Згідно статті 452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
		З аналізу вищевказаної норми убачається, що в такій категорії справ розподілу підлягають виключно витрати, пов`язані з розглядом справи, але не судовий збір, який справляється за процесуальну дію, зокрема, за подання заяв, скарг.
		Окрім того, відповідно до роз`яснень, що містяться у п.14 постанови Пленуму ВССУ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 7.02.2014 №6, ураховуючи, що виконання судових рішень є завершальною і невід`ємною частиною (стадією) судового провадження у конкретній справі, в якій провадження за скаргою не відкривається, а за подання позовної заяви сплачено відповідний судовий збір, ні розділом VII ЦПК, ні Законом «Про судовий збір» (ч.1 ст.3) не передбачено необхідності сплати судового збору за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, за подання скарги судовий збір не сплачується.
		Перелік позовних заяв (заяв, скарг, дій), за подання яких до суду або за вчинення яких судом установлено ставки судового збору, міститься у п.п.1, 4 ч.2 ст.4 Закону «Про судовий збір» і за своїм змістом є вичерпним. Отже, справляння судового збору з інших позовних заяв (заяв, скарг), що подаються до суду, не зазначених у ч.2 ст.4 Закону «Про судовий збір», не передбачено, зокрема,  за подання скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
		Такий правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року  у справі №589/6044/2013 та від 18 січня 2018 рокуу справі№ 565/256/15-ц.
		Ураховуючи викладене, висновок суду першої інстанції про стягнення з ПАТ «Родовід банк» судових витрат за звернення до суду зі скаргою на дії  державного виконавця не відповідає вимогам закону.
		Згідно ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
		За таких підстав, колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в частині вирішення питання розподілу судових витрат, а тому  апеляційна скарга Шевченка А.М. в інтересах ПАТ "Родовід Банк" підлягає задоволенню частково, а ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 17 вересня 2019 року в цій частині скасуванню.
		 
		 Керуючись ст.ст.  367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		Апеляційну скаргу Шевченка Андрія Миколайовича в інтересах Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" задовольнити частково.
		Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 17 вересня 2019 року в частині вирішення питання розподілу судових витрат скасувати.
		В решті ухвалу залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
		 
		Повне судове рішення складено 7 листопада 2019 року.    
		 
		 
		Головуючий                                                                                       Т.О. Невідома
		 
		 
		Судді                                                                                                   Д.Р. Гаращенко
		 
		                                                                                         
		                                                                                                        А.А. Пікуль

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...