Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 682/345/16-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 08.11.2019. Зареєстровано: 10.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.11.2019.
Дата набрання законної сили: 07.11.2019
Номер судового провадження: К/9901/43011/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		07 листопада 2019 року 
		Київ
		справа №682/345/16-а
		адміністративне провадження №К/9901/43011/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Бучик А.Ю.,
		суддів -  Мороз Л.Л., Рибачука А.І.
		розглянувши в порядку письмового провадження  касаційну скаргу Славутської міської ради Хмельницької області на постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 березня 2017 року (суддя Зеленська В.І.) та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року (колегія суддів: Ватаманюк Р.В., Сторчак В.Ю., Мельник -Томенко Ж.М.)  у справі за позовом ОСОБА_1 до Славутської міської ради Хмельницької області про визнання протиправним та скасування рішення,
		УСТАНОВИВ:
		В лютому 2016 року позивач  звернулася до суду  з адміністративним позовом, в якому просила: визнати протиправними та скасувати пп.1.4 пункту 1 рішення Славутської міської ради Хмельницької області № 15.1-42/2014 від 29.05.2014 про надання дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту для будівництва індивідуального гаража по АДРЕСА_1 та п . 2 рішення Славутської міської ради Хмельницької області від 27.02.2015 № 28.5-50/2015 про внесення змін до пп.1.4 пункту 1 рішення Славутської міської ради Хмельницької області № 15.1-42/2014 від 25.05.2014 "Про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою" гр. ОСОБА_1 .
		Постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 23.03.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року,  адміністративний позов задоволено повністю.
		Не погодившись з  судовими рішеннями,  відповідач   подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального  права, просить їх  скасувати  та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
		Касаційна скарга обґрунтована тим, що співвласниками багатоквартирного будинку не реалізовано право  на прибудинкову територію,  відсутня державна реєстрація права постійного користування,  а відтак відповідач як орган місцевого самоврядування має право на розпорядження відповідною земельною ділянкою.
		Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження.
		Справу передано до Верховного Суду.
		Відзив на касаційну скаргу не надходив.
		У зв`язку з відсутністю від всіх учасників справи  клопотань про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.
		Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга  не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
		Судами  встановлено, що 25.05.2014 пп.1.4 пункту 1 рішення Славутської міської ради № 15.1-42/2014 ОСОБА_1 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку площею до 40 кв.м по АДРЕСА_1 для будівництва гаража.
		27.02.2015 Славутська міська рада пунктом 2 рішення сесії шостого скликання           № 28.5-50/2015 внесла зміни по пп.1.4 п. 1 рішення Славутської міської ради № 15.1-42/2014, збільшивши площу земельної ділянки для будівництва гаража ОСОБА_1 до 50 кв.м.
		В подальшому постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області у справі №682/3067/15-а від 13.11.2015  відмовлено в задоволенні позову            ОСОБА_1 до Славутської міської ради Хмельницької області про визнання протиправним п. 10 рішення Славутської міської ради Хмельницької області №10.1-56/2015 від 28.08.2015, яким  відмовлено у наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку площею до 18 кв.м по АДРЕСА_1 для будівництва добудови до квартири НОМЕР_1 з наступною передачею користування на умовах суперфіцію.  В задоволенні позову відмовлено з  підстав, що  суб`єктом права власності чи користування прибудинковою територією є об`єднання власників багатоквартирного будинку, інші юридичні та фізичні особи не входять до переліку суб`єктів права власності на прибудинкову територію.
		Отже, фактично позивач поєднує реалізацію права на землю на прибудинковій території для будівництва гаража та добудови, вирішені на її користь у різні правові способи (наданням права рішенням органу місцевого самоврядування та в судовому порядку), але вважає порушеним порядок передачі землі, оскільки чинним законодавством не передбачено можливості передачі у власність чи користування окремим співвласникам багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , в тому числі власне їй - ОСОБА_1 , частини спільної земельної ділянки, яка передається у власність чи користування співвласникам багатоквартирного будинку.  Відтак вважає, що  Славутська міська рада прийняла завідомо протиправне рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража площею до 50 кв.м. з подальшою передачею їй у власність, чим спричинила шкоду інтересам позивача, в тому числі майнову, так як виготовлення проекту землеустрою на підставі протиправного рішення коштувало позивачці 1 887 грн. Тому позивач звернулась до суду з даним позовом.
		Задовольняючи позов, суд  першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд  виходив з того, Славутська міська рада не наділена повноваженнями  розпоряджатися  прибудинковою територією шляхом надання дозволу на виготовлення проектної документації із землеустрою для індивідуальної забудови одного із співвласників багатоквартирного будинку.
		Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
		Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, зокрема, належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
		Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
		Згідно частин першої-третьої статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
		Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.
		Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
		Згідно ст. 39 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
		Відповідно до ст. 42 Земельного кодексу України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
		У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об`єднанню власників.
		Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.
		Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.
		Стаття 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29.11.2001 № 2866-III встановлює, що прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.
		Відповідно до ч. 2 ст. 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
		Проте колегія суддів звертає увагу, що   відсутні правоустановлюючі документи  та державна реєстрація прав  на земельну ділянку прибудинкової території  за співвласниками  будинку по АДРЕСА_1 . 
		Також колегія суддів звертає увагу, що   правовий статус прибудинкової території є по суті невизначеним, оскільки єдиними су6'єктом права власності на прибудинкову територію приватизованого багатоквартирного, як це випливає зі змісту статті 42 Земельного кодексу України, є об`єднання власників такого будинку, однак законодавством України процедуру передачі земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також прибудинкова територія, не передбачено.
		Крім того,  оскаржуваними рішеннями надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою на земельну ділянку площею до 40 кв.м по АДРЕСА_1 для будівництва гаража, проте з вказаного рішення не можна зробити однозначного висновку, що  вказана ділянка знаходиться на прибудинковій території.
		Отже, враховуючи наявну можливість правового регулювання статусу прибудинкової території, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач як орган  місцевого самоврядування, згідно ст. 12, 118 ЗК України у визначених Законом межах наділений повноваженнями щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою  задля забезпечення інтересів та потреб мешканців територіальної громади.
		Також колегія суддів звертає увагу, що у постанові від 30 травня 2018 року у справі № 826/5737/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що надання дозволу уповноваженим органом місцевого самоврядування на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель комунальної власності не означає позитивного рішення про передачу її в користування, а направлене на ідентифікацію земельної ділянки, яка в подальшому може стати предметом передачі.
		Надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не покладає на орган місцевого самоврядування обов`язку (не є підставою для виникнення зобов`язання перед особою, яка розробила проект землеустрою) щодо надання цієї земельної ділянки у власність чи користування. 
		В свою чергу, отримання відповідного дозволу на розробку проекту землеустрою не  покладає обов"язок на щодо його реалізації.
		Також колегія суддів вважає безпідставним посилання на постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області у справі №682/3067/15-а від 13.11.2015, оскільки обставини справ є абсолютно відмінними за предметом правового регулювання, а висновки суду щодо правозастування не мають преюдиційного значення.
		На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку про скасування судових рішень та ухвалення нового  про відмову в задоволенні позову.
		Відповідно до ч. 1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Керуючись ст. 345, 351, 355, 356, 359 КАС України, суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Славутської міської ради Хмельницької області задовольнити.
		Постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 березня 2017 року  та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2017 року скасувати.
		Ухвалити нове рішення.
		В задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                     А.Ю. Бучик
		 
		Судді                                                                                                  Л.Л. Мороз
		 
		                                                                                                            А.І. Рибачук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...