Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-а-3229/2007/0206 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 08.11.2019. Зареєстровано: 10.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.11.2019.
Дата набрання законної сили: 08.11.2019
Номер судового провадження: К/9901/10587/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		08 листопада 2019 року 
		Київ
		справа №2-а-3229/2007/0206
		адміністративне провадження №К/9901/10587/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
		суддів - Бевзенка В.М., 
		Шевцової Н.В.,
		 
		розглянувши в попередньому судовому засіданні 
		касаційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2016 року (суддя  Сторчак В.Ю.) у справі 
		за позовом ОСОБА_1 
		до Військової частини НОМЕР_1 
		про стягнення грошової компенсації за продовольчий пайок, -
		у с т а н о в и в :
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		У квітні 2007 року ОСОБА_1 (далі  позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Замостянського районного суду м. Вінниці з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі  відповідач) про стягнення грошової компенсації за продовольчий пайок.
		Обґрунтовуючи позов ОСОБА_2 зазначив, що йому, як військовослужбовцю, відповідачем не виплачена грошова компенсація за недоотриманий пайок з 11.03.2000 по 01.04.2007 у розмірі 33835,60 грн.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 24.04.2007 позов задоволено, стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 компенсацію за неотриманий продовольчий пайок за період з 11.03.2000 по 01.04.2007 у розмірі 33835,60 грн.
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що військовою частиною порушені права позивача, що виразилось у невидачі передбаченого законодавством продовольчого пайка, що є порушенням ст. 22 Конституції України, ст. 16 Закону України «Про Збройні Сили України», Постанови Кабінету Міністрів України №316 від 12.03.1996.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
		Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
		Апеляційний суд, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, зазначив, що оскаржувану постанову Замостянського районного суду м. Вінниці ухвалено 26 квітня 2007 року. Копію цієї постанови 17.05.2007 отримано відповідачем - Військовою частиною НОМЕР_1 , що підтверджується вхідним штампом №500. При цьому, апеляційну скаргу Міністерство оборони України подає 28.01.2016, тобто після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення. Доказів на обґрунтування причин пропуску строку подачі апеляційної скарги апелянтом не надано.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
		Міністерство оборони України (далі  скаржник) у березні 2016 року звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2016 року.
		У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2016 року і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
		На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що Міністерство оборони України не було стороною у справі. Копію судового рішення було отримано 28.01.2016. Вважає, що судове рішення було проголошено для Міністерства оборони України шляхом отримання копії судового рішення. Тому передбачений абзацом третім ч. 4 ст. 189 КАС України рік з моменту оголошення судового рішення спливає в січні 2017 року, а апеляційна скарга подана в передбачений КАС України десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Також вважає, що суд апеляційної інстанції застосував положення абзацу третього ч. 4 ст. 189 КАС України, які не підлягали застосуванню до спірних правовідносин. У наданих поясненнях скаржник також зазначив, що оскільки Військова частина НОМЕР_1 (військовий госпіталь) утримується за рахунок коштів Державного бюджету України, виділених Міністерству оборони України, то стягнення коштів з рахунків госпіталю в примусовому порядку безпосередньо стосується і інтересів Міністерства оборони України та негативно впливає на якість виконання покладених на нього завдань.
		Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2019 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
		II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 24.04.2007 задоволено позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення грошової компенсації за продовольчий пайок, стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 компенсацію за неотриманий продовольчий пайок за період з 11.03.2000 по 01.04.2007 у розмірі 33835,60 грн.
		17 травня 2007 року Військовою частиною НОМЕР_1 отримано копію постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 26 квітня 2007 року.
		27 січня 2015 року Міністерство оборони України подало апеляційну скаргу.
		ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
		Частинами 1 і 5 ст. 167 КАС України передбачено, що судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз`яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.
		Особа, яка бере участь у справі, а також особа, яка не брала участі у справі, але щодо якої суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси чи обов`язки, може отримати в суді, де знаходиться адміністративна справа, копію рішення, що є в матеріалах цієї справи, ухваленого адміністративним судом будь-якої інстанції.
		Відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
		Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
		Незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.
		ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
		Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права  на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
		У п.п. 46, 47 рішення «Устименко проти України» (Заява № 32053/13) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами <…>.
		Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
		На момент вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, національне законодавство обмежувало дискреційні повноваження судів стосовно часу та підстав для поновлення строку апеляційного осарження.
		Законодавець встановив присічний річний строк на апеляційне оскарження для прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, незалежно від статусу цих органів у справі, наслідком пропущення якого, незалежно від поважності причин пропуску строку, є відмова у відкритті апеляційного провадження для таких осіб. Цей строк поновленню не підлягає.
		Постанова Замостянського районного суду м. Вінниці була проголошена у відкритому судовому засіданні 26.04.2007, а апеляційна скарга Міністерства оборони України була подана 27.01.2015, тому, з огляду на приписи абзацу третього ч. 4 ст. 189 КАС України (у редакції, чинній до 15.12.2017) суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.
		При цьому, посилання скаржника на те, що судове рішення було проголошено для Міністерства оборони України шляхом отримання копії судового рішення є необґрунтованим, оскільки факт проголошення судового рішення не залежить від подальшого вручення копії цього рішення, у тому числі особам, які не брали участь у справі.
		Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції  без змін, оскільки судом не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.
		З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судового рішення відсутні.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
		п о с т а н о в и в :
		Касаційну скаргу Міністерства оборони України  залишити без задоволення.
		Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2016 року  залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
		Суддя-доповідачН.А. Данилевич
		Судді В.М. Бевзенко 
		 Н.В. Шевцова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...