Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 806/1892/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; реєстрації та обмеження пересування і вільного вибору місця проживання, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 08.11.2019. Зареєстровано: 10.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.11.2019.
Дата набрання законної сили: 08.11.2019
Номер судового провадження: К/9901/11492/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		08 листопада 2019 року 
		Київ
		справа №806/1892/16
		адміністративне провадження №К/9901/11492/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого судді (судді-доповідача) -           Данилевич Н.А.,
		суддів -                                                         Бевзенка В. М., 
		                                                                 Шевцової Н.В.,
		 
		розглянувши в попередньому судовому засіданні 
		касаційну скаргу Житомирської міської ради    на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року (головуючий суддя - Черноліхов С.В) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року (головуючий суддя - Мацький Є.М., судді - Капустинський М.М., Шидловський В.Б.) у справі 
		за позовом Житомирської міської ради        
		до Богунського районного відділу у м. Житомирі управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради, 
		треті особи: Комунальне підприємство «Виробничо житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство №5» Житомирської міської ради, ОСОБА_1 
		про визнання дій протиправними, визнання незаконною реєстрацію, -
		в с т а н о в и в :
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		03 жовтня 2016 року Житомирська міська рада звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправними дії Богунського районного відділу у м. Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області щодо реєстрації ОСОБА_1 у квартирі за адресою АДРЕСА_1 та просила зобов`язати Управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради скасувати таку реєстрацію.
		В обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішенням виконавчого комітету від 19.03.1970 №214 ОСОБА_2 та членам її сім`ї було надано право на зайняття житлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 . Правом на приватизацію даної квартири ОСОБА_2 не скористалась, виїхала за межі території України та у 2003 році отримала громадянство Російської Федерації, у зв`язку з чим змінила також місце реєстрації, тобто фактично перестала бути квартиронаймачем вищезазначеної квартири. Однак, позивач вказує, що у 2015 році на підставі нотаріально посвідченої заяви, відповідно до якої ОСОБА_2 дала згоду на реєстрацію ОСОБА_1 в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , Богунським районним відділом у м. Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області було здійснено вказану реєстрацію. Не погоджуючись з такими діями відповідача, Житомирська міська рада звернулась до суду, посилаючись на те, що оскільки ОСОБА_2 фактично перестала бути наймачем вказаного вище житлового приміщення, тому, в порушення Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, реєстрація місця проживання ОСОБА_1 відбулась без отримання згоди власника житла, а саме територіальної громади м. Житомира в особі Житомирської міської ради, тобто здійснена незаконно та підлягає скасуванню.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року позовні у задоволенні позовних вимог Житомирської міської ради відмовити.
		Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що представником позивача не надано до суду жодних доказів розірвання договору найму. Крім того, з позовом про розірвання договору найму наймодавець не звертався, в будь якому іншому порядку він скасований чи розірваний не був, а тому є чинним. Натомість, факт того, що ОСОБА_2 є наймачем житлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 підтвердився оглянутими у судовому засіданні та приєднаними до матеріалів справи копіями особистого рахунку № НОМЕР_1 та поквартирної картки.
		Короткий зміст рішень суду апеляційної інстанції
		Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року апеляційну скаргу Житомирської міської ради залишено без задоволення, постанову    Житомирського окружного адміністративного суду    від 21 листопада 2016 року - без змін. 
		Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначив, що     суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дії Богунського районного відділу у м. Житомирі Управління Державної міграційної служби України щодо реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 на підставі нотаріально посвідченої заяви та згоди наймача квартири ОСОБА_2 є правомірними, тому така реєстрація не підлягає скасуванню.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
		29 грудня 2016 року Житомирська міська рада     (далі - скаржник) звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року, в якій скаржник просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.  
		В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що судами не взято до уваги, що рішенням міськвиконкому від 19.08.1993 №473 переоформлено особовий рахунок з ОСОБА_3 на ОСОБА_2 , а також не проаналізовано відомостей, зазначених в довіреності ОСОБА_2 від 27.02.2015. Позивач вважає, що ОСОБА_2 виписалась зі спірної квартири, адже без цих дій вона не могла набути громадянство Російської Федерації. Зазначає, що відсутність судового рішення про розірвання з ОСОБА_2 договору найму або визнання її такою, що втратила право користування квартирою в м. Житомирі не може бути підтвердженням того, що вона мешкає у цій квартирі. Таким чином, вважає, що ОСОБА_1 у вказаній квартирі зареєстрований без наявності жодних правових підстав.
		ОСОБА_1 до Суду надано заперечення на касаційну скаргу, в яких останній вказує на те, що судами попередніх інстанцій прийнято правильні та законні рішення, а їх скасування призведе до порушення його прав, передбачених статтею 21 Конституції України. Просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		Відповідачем до Суду також надано заперечення на касаційну скаргу, в яких вказано, що реєстрація ОСОБА_1 була здійснена на підставі нотаріально посвідченої згоди наймача житла ОСОБА_2 , з якою не розірвано договір найму житла в установленому законом порядку. Просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2019 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду. 
		II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ 
		Судами встановлено, що відповідно до контрольного талону до ордера №844 серія 09 від 26.03.1970 року, на підставі рішення виконавчого комітету від 19.03.1970 року №214 право на зайняття житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 було надано ОСОБА_3 та його сім`ї, в складі дружини - ОСОБА_2 та сина ОСОБА_4 (а.с. 34).
		Протягом періоду з 1987 року по 1993 рік виконавчим комітетом    Богунської районної ради народних депутатів м. Житомира видавались охоронні свідоцтва (броня) №000285 від 18.02.1970 та №000670 від 22.02.1990 ОСОБА_3 , в тому що наймане ним жиле приміщення розміром 27,61 кв.м, по АДРЕСА_2 , у зв`язку з від`їздом у місцевість, прирівняну    до    районів    Крайньої    Півночі, заброньоване за ним і членами його сім`ї, які виїжджають разом з ним: дружиною ОСОБА_2 та синами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (а.с.35).
		В березні 2015 року Богунським районним відділом у м. Житомирі Управління Державної міграційної служби України була здійснена реєстрація місця проживання ОСОБА_1 за вищезазначеною адресою, на підставі нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 , яку позивач вважає незаконною.
		ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
		Частина 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
		Аналогічна норма закріплена й у частині 1 статті 19 ЦПК України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».
		Стаття 17 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017): юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій <…>.
		Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності <…>.
		Аналогічна норма закріплена й у частині 1 статті 19 КАС України (в редакції, чинній з 15.12.2017).
		ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.
		Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі    статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).
		Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
		Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
		Разом з тим участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак не кожен спір за участю суб`єкта владних повноважень є публічно-правовим.  
		Зі змісту позовної заяви Житомирської міської ради    вбачається, що спірні правовідносини стосуються права ОСОБА_1 користування майном, а саме квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 . Як зазначає Житомирська міська рада у 2015 році ОСОБА_2 дала згоду на реєстрацію ОСОБА_1 у вказаній квартирі, однак позивач вважає, що ОСОБА_2 фактично перестала бути наймачем вказаного вище житлового приміщення, а тому реєстрація місця проживання ОСОБА_1 відбулась без отримання згоди власника житла, а саме територіальної громади м. Житомира в особі Житомирської міської ради.
		Отже, предметом спірних правовідносин є майнові права ОСОБА_1 на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , вимоги ж позивача до Богунського районного відділу у м. Житомирі управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, управління ведення реєстру територіальної громади Житомирської міської ради є похідними від них. Таким чином, спір має приватноправовий характер та підлягає розгляду за правилами ЦПК України.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №337/2535/2017 (провадження №14-130цс18).
		Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Сокуренко і Стригун проти України») суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		Пунктом 5 ч.1 ст.349 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.
		Згідно п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
		Відповідно до ч.1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
		Оскільки суди помилково прийняли до свого провадження і розглянули справу з порушенням правил предметної юрисдикції, ухвалені в цій справі судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження в ній.
		Керуючись статтями 238, 239, 341,    343,    349, 354,    356,    359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
		п о с т а н о в и в :
		Касаційну скаргу Житомирської міської ради - задовольнити частково.
		Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року скасувати, а провадження у справі закрити.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                Н.А. Данилевич          
		Судді                                                                                                     В.М. Бевзенко 
		                                                                                                    Н.В. Шевцова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...