Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 807/2297/15 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Надіслано для оприлюднення: 08.11.2019. Зареєстровано: 10.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 11.11.2019.
Дата набрання законної сили: 08.11.2019
Номер судового провадження: К/9901/15100/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		08 листопада 2019 року 
		Київ
		справа №807/2297/15
		адміністративне провадження №К/9901/15100/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Шарапи В.М.,
		суддів: Тацій Л.В.,  Чиркіна С.М., 
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Релігійної громади Української православної церкви Київського патріархату Свято-Рождества Богородиці храму с. Пилипець Міжгірського району Закарпатської області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2016 у складі колегії суддів: Кухтея Р.В. (головуючий), Носа С.П., Яворського І.О. у справі №807/2297/15 за позовом Хустської єпархії Української православної церкви до Закарпатської обласної державної адміністрації, Державного реєстратора реєстраційної служби Міжгірського районного управління юстиції Закарпатської області Галамби Наталії Василівни, відділу національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Релігійна громада Української православної церкви Київського патріархату Свято-Рождества Богородиці храму с. Пилипець Міжгірського району Закарпатської області, Управління Закарпатської Єпархії Української Православної Церкви Київського патріархату про визнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування розпорядження в частині
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
		1.          Хустська єпархія Української православної церкви (надалі - Хустська єпархія УПЦ) звернулася      до суду з позовом до Закарпатської обласної державної адміністрації (надалі - Закарпатська ОДА), Державного реєстратора реєстраційної служби Міжгірського районного управління юстиції Закарпатської області Галамби Наталії Василівни, відділу національностей та релігій Закарпатської ОДА, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Релігійна громада Української православної церкви Київського патріархату Свято-Рождества Богородиці храму с. Пилипець Міжгірського району Закарпатської області (надалі - Релігійна громада УПЦ КП), Управління Закарпатської Єпархії Української Православної Церкви Київського патріархату, в якому з урахуванням змінених позовних вимог, просила:
		1.1.          визнати протиправними дії начальника відділу національностей та релігії Закарпатської ОДА Салая Андрія Юрійовича, які полягали у внесенні до проекту розпорядження голови           Закарпатської ОДА "Про реєстрацію статутів релігійних громад" (зареєстрованого 28.08.2015 №283) пункту 3: "Про реєстрацію в новій редакції статуту Релігійної громади Української Православної Церкви Київського патріархату Свято-Рождества Богородиці храму с. Пилипець Міжгірського району Закарпатської області"; 
		1.2.          визнати протиправним та скасувати пункт 3 розпорядження голови Закарпатської ОДА від 28.08.2015 за №283 "Про реєстрацію статуту Релігійної громади Української Православної Церкви Київського патріархату Свято-Рождества Богородиці храмі с. Пилипець Міжгірського району Закарпатської області".
		2.          Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.04.2016 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
		3.          Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2016 постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.04.2016 скасовано і ухвалено нову, якою позовні вимоги задоволено частково. 
		3.1.          Скасовано розпорядження голови Закарпатської ОДА №283 від 28.08.2015 та видане Закарпатською ОДА на його підставі Свідоцтво про реєстрацію Статуту Релігійної громади УПЦ КП у новій редакції №283/2825 від 28.08.2015. 
		3.2.          В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
		4.          Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:
		4.1.          09.08.2015 проведено загальні збори Релігійної громади Української Православної церкви   Свято-Рождества Богородиці храму с. Пилипець Міжгірського району Закарпатської області, на яких присутні 132 особи, про що складено протокол №1, згідно з яким на порядок денний винесено питання щодо переходу громади з юрисдикції УПЦ Московського патріархату під юрисдикцію УПЦ Київського патріархату. На зборах релігійною громадою вирішено: 1) вийти зі складу Хустської єпархії УПЦ Московського патріархату; 2) просити правлячого архієрея Закарпатської єпархії УПЦ Київського патріархату єпископа Варсонофія прийняти релігійну громаду Свято-Рождества Богородиці с. Пилипець з усіма належними їй культовими спорудами та будівлями і майном до складу Закарпатської єпархії Української Православної церкви Київського патріархату; 3) доручити керівному органу релігійної громади скласти та подати заяву до голови Закарпатської ОДА про реєстрацію Статуту у новій редакції. Рішення підписано головою парафіяльних зборів ОСОБА_3 та секретарем зборів ОСОБА_4
		4.2.          14.08.2015 Указом Єпископа Ужгородського і Закарпатського Української Православної церкви Київського патріархату №55 прийнято до складу Закарпатської єпархії УПЦ КП релігійну громаду Свято-Рождества Богородиці с. Пилипець Міжгірського району Закарпатської області.
		4.3.          14.08.2015 головою сільської ради с. Пилипець Міжгірського району Закарпатської області видано довідку якою повідомлено, що 09.08.2015 відбулися збори вказаної релігійної громади, на яких переважною більшістю голосів було прийнято рішення про вихід громади з Української Православної церкви Московського патріархату Хустської єпархії (у зв`язку з Московською агресією) і про перехід в лоно Української Православної церкви Київського патріархату Закарпатської єпархії.
		4.4.          28.08.2015 головою Закарпатської ОДА видано свідоцтво за №283/2825 про реєстрацію статуту Релігійної громади УПЦ КП у новій редакції.
		4.5.          18.09.2015 Указом Єпископа Ужгородського і Закарпатського Української Православної церкви Київського патріархату №61 прийнято до кліру Закарпатської єпархії УПЦ КП та призначено настоятелем Релігійної громади УПЦ КП ієрея Василя Калічина.
		5.          Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що прийняття нового статуту Релігійної громади УПЦ КП відбулося з дотриманням процедури, а під час здійснення держаної реєстрації змін до установчих документів відповідачі діяли у визначеному законом порядку та у відповідності до статей 1, 8, 12, 14, 15 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" від 23.04.1991 №987-XII (надалі - Закон №987-XII) і статей 24, 35 Конституції України, а оскаржуване   в частині розпорядження голови Закарпатської ОДА прийняте в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.
		6.          Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції та задовольняючи частково позовні вимоги, послався на те, що статут Релігійної громади УПЦ КП у новій редакції не міг бути зареєстрований Закарпатською ОДА, оскільки при прийнятті рішення загальних зборів порушені вимоги пунктів 2.1, 2.4, 5.1 статуту цієї релігійної громади. Зокрема, суд апеляційної інстанції вказав, що заява про реєстрацію змін і доповнень до статуту релігійної громади УПЦ КП не була підписана уповноваженою особою, а рішення про внесення змін до статуту приймалось за участю 132 осіб, які, як досліджено судом, не є членами релігійної громади Української Православної Церкви Свято-Рождества Богородиці храму с. Пилипець Міжгірського району Закарпатської області. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прийняття рішення про внесення змін до статуту порушило право членів релігійної громади на участь в прийнятті рішення щодо конфесійної належності громади, тобто, порушило їх право на свободу віросповідання, гарантоване статтею 35 Конституції України та статтею 3 Закону №987-XII. 
		Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
		7.          Релігійна громада УПЦ КП подала касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2016, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати і залишити в силі постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.04.2016. 
		7.1.          Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що способом прийняття рішення віруючими громадянами з метою реалізації релігійних потреб є їх голосування на загальних зборах. При цьому, чинне законодавства не зобов`язує їх узгоджувати свої дії та рішення з керуючим єпархією (настоятелем), в тому числі і рішення щодо підлеглості у канонічних та організаційних питаннях. Скаржник посилається на практику судів касаційної інстанції, в якій викладено тотожні висновки щодо наявності у релігійної громади вирішувати відповідні питання. Наголошує на відсутності міжконфесійних конфліктів у с. Пилипець Міжгірського району Закарпатської області та стверджує про те, що з 1100 мешканців села частина є дітьми, частина - вірянами інших конфесій, а частина - знаходиться за межами області та України на заробітках, тому на загальних зборах релігійної громади не могло бути присутніми більше 132 людей.
		8.          Відповідачем подано пояснення на касаційну скаргу, в яких просить її задовольнити та скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2016 і залишити в силі постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 06.04.2016.
		8.1.          На обґрунтування пояснень відповідач зазначив, що судом апеляційної інстанції було скасовано судове рішення, яке відповідало закону. 
		9.          Третьою особою на стороні позивача ОСОБА_1 подано заперечення на касаційну скаргу, в яких просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		9.1.          На обґрунтування відзиву третя особа вказала, що оскаржуване судове рішення ухвалене на основі правильного застосування норм матеріального права та з дотриманням норм   процесуального права, а доводи касаційної скарги є безпідставними та необґрунтованими. 
		10.          Інші учасники справи заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не подали.
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
		11.          Предметом заявленого позову є визнання протиправними дій начальника відділу національностей та релігії Закарпатської ОДА щодо внесення до проекту розпорядження голови Закарпатської ОДА "Про реєстрацію статутів релігійних громад" (зареєстрованого 28.08.2015 №283) пункту 3 "Про реєстрацію в новій редакції статуту Релігійної громади Української Православної Церкви Київського патріархату Свято-Рождества Богородиці храму с. Пилипець Міжгірського району Закарпатської області" та визнання протиправним і скасування пункту 3 цього розпорядження голови Закарпатської ОДА від 28.08.2015 за №283.
		12.          При цьому, підстави заявленого позову зводяться до порушення Релігійною громадою УПЦ КП порядку скликання і проведення загальних зборів релігійної громади, на яких прийнято рішення про її вихід з Української Православної церкви Московського патріархату Хустської єпархії і про перехід до Української Православної церкви Київського патріархату Закарпатської єпархії та, як наслідок, неправомірності оспорюваного розпорядження голови Закарпатської ОДА про реєстрацію статуту цієї релігійної громади в новій редакції. Доводи з приводу підписання заяви про реєстрацію змін та доповнень до статуту від імені Релігійної громади УПЦ КП неуповноваженою особою теж полягають у тому, що на думку позивача, їх підписання повинен був здійснити керуючий Хустської єпархії, призначений архієпископом Хустським і Виноградівським Української Православної церкви Московського патріархату.
		13.          Тобто, позивач пов`язує протиправність оскаржуваних дій та рішення відповідача 1 не стільки зі здійсненням ним як суб`єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій, скільки з порушенням особами, якими подано заяву про реєстрацію змін до статуту, положень цього статуту в частині дотримання порядку, способу та компетенції проведення загальних зборів, на яких було прийнято рішення, що слугувало підставою для внесення і реєстрації відповідних змін до статуту. 
		14.          Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) визначено, що завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
		15.          Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 4, пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України (в редакції чинній на час прийняття оскаржуваних судових рішень) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
		16.          Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган     державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункту 7 частини 1 статті 3 КАС України у вказаній редакції). 
		17.          Частиною 2 статті 4 КАС України у відповідні редакції було передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
		18.          Аналогічні правила визначення юрисдикції адміністративних судів містяться у статтях 4 та 19    КАС України у чинній станом на даний час редакції.
		19.          Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або           службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
		20.          Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		21.          Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
		22.          Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.
		23.          Спір, що розглядався в межах даної справи, не може вважатись публічно-правовим, оскільки Закарпатська ОДА, приймаючи оспорюване розпорядження, хоча і була наділена владними-управлінськими функціями відносно позивача (в частині проведення реєстрації або відмови у реєстрації змін до статуту релігійної громади), проте виконання цих функцій було обумовленого виключно наданими для проведення реєстрації документами. 
		24.          У свою чергу, позивач доводить відсутність повноважень у особи, яка подала заяву та документи для внесення змін до статуту, оспорює порядок та спосіб скликання парафіяльної ради, парафіяльних зборів та право участі у них, повноваження приймати рішення про внесення змін до статуту. 
		25.          Тому, суд доходить висновку, що в даному випадку спір виник між засновниками та членами релігійної організації - Хустської єпархії УПЦ та релігійної громади - Релігійної громади УПЦ КП, яка вирішила змінити канонічне підпорядкування, подавши заяву про реєстрацію змін до статуту, що свідчить про приватно-правовий характер спірних правовідносин.
		26.          У зв`язку з цим, судами попередніх інстанцій було помилково віднесено даний спір до       юрисдикції адміністративних судів, оскільки позовні вимоги у зазначеній справі спрямовані на захист цивільних прав позивача і з огляду на суб`єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.
		27.          Висновки аналогічного змісту наведені у постанові Верховного Суду від 19.12.2018 у справі №806/3462/14.
		28.          Пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
		29.          Частиною 1 статті 354 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
		30.          Тому, касаційна скарга підлягає до задоволення частково, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із закриттям провадження у справі. 
		Керуючись ст.ст. 344, 349, 355-356, 359 КАС України, суд, - 
		ПОСТАНОВИВ:
		31.          Касаційну скаргу Релігійної громади Української православної церкви Київського патріархату Свято-Рождества Богородиці храму с. Пилипець Міжгірського району Закарпатської області задовольнити частково.
		32.          Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2016 у справі №807/2297/15 за позовом Хустської єпархії Української православної церкви до Закарпатської обласної державної адміністрації, Державного реєстратора реєстраційної служби Міжгірського районного управління юстиції Закарпатської області Галамби Наталії Василівни, відділу національностей та релігій Закарпатської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Релігійна громада Української православної церкви Київського патріархату Свято-Рождества Богородиці храму с. Пилипець Міжгірського району Закарпатської області, Управління Закарпатської Єпархії Української Православної Церкви Київського патріархату про визнання протиправними дії, визнання протиправним та скасування розпорядження в частині - скасувати і закрити провадження у даній справі.
		33.          Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
		 
		Головуючий суддя                                                                                          В.М. Шарапа
		 
		Судді                                                                                                              Л.В. Тацій
		 
		                                                                                                              С.М. Чиркін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...