Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 240/3781/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; реєстрації та обмеження пересування і вільного вибору місця проживання, з них:.
Надіслано для оприлюднення: 11.11.2019. Зареєстровано: 12.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.11.2019.
Дата набрання законної сили: 06.11.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Справа №  240/3781/19 
		Головуючий у 1-й інстанції:  Майстренко Н.М. 
		          Суддя-доповідач:  Граб Л.С. 
		 
		06 листопада 2019 року
		м. Вінниця
		Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді:  Граб Л.С. 
		суддів:  Сторчака В. Ю.  Іваненко Т.В. 
		за участю: секретаря судового засідання:Шпикуляка Ю.В.,
		представника відповідача:Галіцької А.М.      
		 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу   ОСОБА_1  на  рішення   Житомирського окружного адміністративного суду  від  05 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про  визнання протиправним та скасування рішення, 
		В С Т А Н О В И В :
		В березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області (далі УДМС України в Житомирській області), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області №1801/13 від 25.02.2019 про скасування дозволу на іміграцію в Україну. 
		Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року у задоволенні позову відмовлено. 
		Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення, подав апеляційну скаргу.
		В обгрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що підставою для  скасування дозволу на іміграцію ОСОБА_1 , слугувала інформація Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи "Аркан", якою відповідач отримав можливість користуватися лише з 2019 року. Однак судом першої інстанції не враховано, що вказана система працює з 2015 року.  
		Крім того, суд пославшись на лист Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби від 16.01.2019 за вих. №1801.7-212/18.2-19, зробив висновок, що позивач в 2015 році отримав дозвіл на імміграцію на підставі підроблених документів, при цьому залишивши поза увагою постанову слідчого від 17.04.2015 про закриття кримінального провадження №12015060020001338. 
		07 жовтня 2019 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вказав, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, в зв`язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
		06.11.2019 до початку розгляду справи від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату мотивоване тим, що  останній задіяний в іншому судовому засіданні.
		Колегія суддів вказане клопотання залишила без розгляду, зважаючи на наступне.
		Положеннями п.п. 2.2.7. п. 2.2 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 17.12.2013 №174 встановлено, що надсилання офіційного листа електронною поштою здійснюється за умови реєстрації документа та запису вихідного реєстраційного номера і дати документа у файл, що відповідає конкретному документу. Електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом.
		Відповідно до п.п.2.2.18. п.2.2 Інструкції для підтвердження офіційного статусу документів, отриманих електронною поштою, не скріплених електронно-цифровим підписом, або отриманих каналами факсимільного зв`язку, повинні бути надані (надіслані) їх оригінали.
		Згідно зі ст.4 Закону України "Про електронний цифровий підпис" від 22 травня 2003 року № 852-IV електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів.
		За приписами ст.7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" від 22 травня 2003 року № 851-IV оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним цифровим підписом автора.
		Положеннями ч. 2 ст. 167 КАС України визначено, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
		Як встановлено зі змісту клопотання представника позивача, останнє не підписане електронно-цифровим підписом у встановленому законом порядку. На підтвердження зазначеного, головним спеціалістом відділу надання інформаційних послуг, руху адміністративних справ та діловодства суду Друзь Ю.О. складено відповідну довідку.     
		Таким чином, зважаючи на те, що клопотання не містить електронного цифрового підпису, тобто подано без додержання вимог ч.1 ст.167 КАС України, останнє підлягає залишено без розгляду.
		У відповідності до вимог  ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
		Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти доводів апеляційної скарги та просила залишити рішення суду першої інстанції без змін.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
		Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи 29.04.2015 за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на імміграцію від 28.01.2015, останньому оформлено  дозвіл на імміграцію в Україну, а 30.04.2015 видано посвідку на постійне проживання серії НОМЕР_1.
		ІНФОРМАЦІЯ_2  позивачу  виповнилося 25 років, проте вчасно за зміною посвідки останній до УДМС України у Житомирській області не звернувся, в зв`язку з чим 15.01.2019 відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн. 
		15.01.2019   ОСОБА_1  звернувся до відповідача з заявою про обмін посвідки на постійне проживання у зв`язку з досягненням 25-річного віку. 
		Рішенням Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області від 25.02.2019 №1801/13 скасовано дозвіл не імміграцію, виданий позивачу 29.04.2015 на підставі пунктів 1, 5 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про імміграцію", а також скасована посвідка на постійне проживання від 30.04.2015.
		Фактичною підставою для прийняття такого рішення став висновок від 25.02.2019, складений за результатами перевірки законності надання дозволу на імміграцію в Україну громадянину Азербайджану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно якого за результатами перевірки  встановлено, що законність свого перебування на території України на момент подачі клопотання про надання дозволу на імміграцію (28.01.2015) іноземець підтвердив копією паспорта громадянина Азербайджану НОМЕР_2 зі штампами перетину кордону 20.01.2015 (виїзд) та в`їзд (25.01.2015), проте за даними Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи "Аркан" щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, вказані перетини кордону ним не здійснювались, тобто іноземець незаконно перебував на території України, оскільки фактично в`їхав 09.03.2013 та подав про себе свідомо неправдиві відомості про перетин державного кордону, чим порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства. 
		Окрім того, листом Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби від 16.01.2019 за вих. №1801.7-212/18.2-19 повідомлено, що в центрі відсутні відомості про перетинання державного кордону ОСОБА_1 за період з 01.06.2014 до 30.06.2015, однак у паспортному документі ОСОБА_1 проставлені відмітки про перетинання державного кордону: 20.01.2015 Харків - пасажирський 63090, 20.01.2015 Виноградівка 513100, 25.01.2015 Платонове 511300. 
		Зважаючи на ці обставини, відповідачем зроблено висновок про необхідність скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі  п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про імміграцію", визнання недійсною та такою, що підлягає вилученню та знищенню виданої на підставі цього дозволу посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_1 від 30.05.2014.
		Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не наведено обставин, які б свідчили про незаконність прийнятого відповідачем рішення та недотримання ним вимог чинного законодавства при прийнятті цього рішення
		Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
		Статтею 19 Конституція України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 26 Закону України від 22.09.2011 №  3773-VI «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України.
		У статті 10  Закону України  «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» наведено наступні визначення:
		-іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав;
		-посвідка на постійне проживання - це документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні.
		У статті 11 Закону України «Про імміграцію» від 07.06.2001 №2491-III зазначено, що у цьому Законі  нижченаведені  терміни  вживаються  в  такому значенні:
		-імміграція-це  прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб  без  громадянства на постійне проживання;
		-іммігрант-іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на  постійне  проживання, або,  перебуваючи в Україні на законних підставах,  отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання.
		За правилами ст.3 Закону України «Про імміграцію» правовий статус іммігранта в Україні визначається Конституцією України, цим Законом, іншими законами України та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
		Дозвіл  на  імміграцію  може  бути  скасовано зокрема,  якщо:
		1) з`ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей,  підроблених  документів  чи  документів,  що втратили чинність;
		2) іммігранта засуджено в  Україні до позбавлення  волі  на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили;
		3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні;
		4) це є необхідним для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України;
		5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;
		6) в інших випадках, передбачених законами України.  (ст.12 Закону №2491-III)
		У статті 13 Закону України «Про імміграцію» зазначено, що вилучення посвідки на постійне проживання, виїзд і видворення за межі України.
		Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері імміграції, не пізніш як у тижневий строк надсилає копію рішення про скасування дозволу на імміграцію особі, стосовно якої прийнято таке рішення, та вилучає у неї посвідку на постійне проживання.
		Порядок провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2002 №1983 (далі Порядок №1983)
		Згідно п.п. 21-22 Порядку №1983 дозвіл на імміграцію скасовується органом за місцем його видачі. Питання щодо скасування дозволу вправі порушити орган внутрішніх справ, інший орган виконавчої влади, який у межах наданих йому повноважень забезпечує виконання законодавства про імміграцію, якщо стало відомо про існування підстав для скасування дозволу на імміграцію.
		Для започаткування процедури розгляду питання про скасування дозволу на імміграцію відповідне подання надсилається до органу за місцем прийняття рішення про надання такого дозволу. ДМС, територіальні органи і підрозділи всебічно вивчають у місячний термін подання щодо скасування дозволу на імміграцію, запитують у разі потреби додаткову інформацію в ініціатора подання, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб, а також запрошують для надання пояснень іммігрантів, стосовно яких розглядається це питання. На підставі результату аналізу інформації приймається відповідне рішення. Про прийняте рішення письмово повідомляються протягом тижня ініціатори процедури скасування дозволу на імміграцію та іммігранти.
		Відповідно до п. 24 Порядку №1983 рішення про скасування дозволу на імміграцію надсилається протягом тижня органом, що його прийняв, до територіального підрозділу за місцем проживання для вилучення посвідки на постійне проживання в іммігранта та вжиття заходів відповідно до статті 13 Закону України "Про імміграцію". Копія рішення надсилається Держприкордонслужбі.
		Порядок оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 №251 (далі Порядок №251).
		За правилами п. 9 Порядку №251 строк дії посвідки на постійне проживання не обмежується. Посвідка на постійне проживання підлягає обміну в разі досягнення особою 25- і 45-річного віку.
		Згідно п.12  Порядку №251 посвідка видається іноземцеві та особі без громадянства під розписку після пред`явлення паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, в якому на останній вільній сторінці проставляється відмітка про отримання посвідки за встановленим МВС зразком, що скріплюється печаткою (за бажанням іноземця та особи без громадянства така відмітка може проставлятися у вкладному талоні).
		Для обміну посвідки на постійне проживання в разі досягнення іноземцем та особою без громадянства 25- і 45-річного віку подаються документи, зазначені у підпунктах 1-4 і 6 пункту 15 цього Порядку (п.16 Порядку №251).
		Посвідка на постійне проживання скасовується територіальним органом або підрозділом ДМС, який її видав, у разі скасування дозволу на імміграцію в Україну відповідно до статей 12 і 13 Закону України "Про імміграцію" (п.18 Порядку №251).
		З аналізу вказаних правових норм вбачається, що підставою для вилучення у іноземця посвідки на постійне проживання в Україні є рішення компетентного органу про скасування раніше наданого дозволу на імміграцію. При цьому, вказане рішення повинно бути є вмотивоване. 
		Як  вбачається з матеріалів справи, підставою прийняття оскаржуваного рішення від 25 лютого 2019 року № 1801/13, слугував висновок від 25.02.2019 про скасування дозволу на імміграцію в Україну та посвідки на постійне проживання в Україні громадянину Азербайджану ОСОБА_1 , затверджений начальником УДМС О.С. Радько , зі змісту якого вбачається, що за даними Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи "Аркан" не підтверджується, що 20.01.2015 та 25.01.2015 (відмітки в паспорті ОСОБА_1 ) позивач перетинав державний кордон України, тобто іноземець незаконно перебував на території України, оскільки фактично в`їхав 09.03.2013 та подав про себе свідомо неправдиві відомості про перетин державного кордону, чим порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства. 
		Також відповідач вказує на те, що факт зазначений у висновку підтверджений  відповіддю Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби від 16.01.2019 за вих. №1801.7-212/18.2-19, відповідно до якої в центрі відсутні відомості про перетинання державного кордону ОСОБА_1 за період з 01.06.2014 до 30.06.2015 
		Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України від 05.11.2009 № 1710-VI «Про прикордонний контроль» реєстрація паспортних документів іноземців та осіб без громадянства у пунктах пропуску через державний кордон здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
		Механізм здійснення реєстрації паспортних документів іноземців та осіб без громадянства в пунктах пропуску через державний кордон, визначений Порядком реєстрації паспортних документів іноземців та осіб без громадянства в пунктах пропуску через державний кордон, затвердженим  постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 798  (далі - Порядок № 798).
		Згідно з п. 2 Порядку № 798 реєстрація паспортних документів іноземців та осіб без громадянства в пункті пропуску - проставлення в паспортному документі або імміграційній картці іноземця або особи без громадянства чи в інших документах, передбачених законодавством, відмітки «В`їзд» та внесення відомостей про іноземця або особу без громадянства, їх паспортних даних до відповідного реєстру, яким є - база даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України».
		Пунктами 3 та 7 Порядку № 798 визначено, що у пунктах пропуску здійснюється реєстрація паспортних документів іноземців та осіб без громадянства, які в`їжджають в Україну, крім осіб, які відповідно до частини четвертої та п`ятої  статті 16 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»  звільняються від реєстрації або паспортні документи яких реєструються в МЗС та його представництвах. Відмітка «В`їзд» проставляється уповноваженою особою в паспортному документі іноземця або особи без громадянства на вільних сторінках, призначених для цього або для проставлення віз, починаючи з останньої, з правого боку, під час кожного в`їзду в Україну.
		Відповідно до пункту 9 Порядку № 798 уповноваженою особою до реєстру (база даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України») заносяться відомості про іноземців та осіб без громадянства і їх паспортні дані відповідно до рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації ICAO Doc 9303 (прізвище, ім`я, номер паспортного документа, громадянство, дата народження, стать).
		Аналогічні норми щодо внесення даних про іноземця, який перетинає державний кордон вносяться до бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» зазначені також в пункті 2.5.7. Інструкції з організації і здійснення перевірки документів громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон, затвердженій  наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України 05.06.2012 № 407  та зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 27 червня 2012 року за № 1083/21395.
		Пунктом 3 Положення про базу даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», затвердженого  наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України 25.06.2007 № 472, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 липня 2007 року за № 765/14032 (далі - Положення № 472) врегульовано, що база даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» це автоматизований банк даних відомостей про громадян України, іноземців та осіб без громадянства, зареєстрованих у пунктах пропуску через державний кордон, та відповідно документів громадян України на право виїзду з України і в`їзду в Україну, у тому числі паспорта громадянина України, та паспортних документів іноземців та осіб без громадянства.
		Разом з цим, згідно з пунктом 5 Положення № 472 база даних осіб є складовою центрального сховища даних центральної підсистеми інтегрованої інформаційно-телекомунікаційної системи «Гарт» Державної прикордонної служби України (система «Гарт») та інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон (система «Аркан»).
		П. 37 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 321 унормовано, що  ідентифікація особи здійснюється на підставі даних, отриманих з баз даних Реєстру, та відомчої інформаційної системи ДМС. Перевірка законності перебування іноземця або особи без громадянства на території України здійснюється з використанням засобів інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, "Аркан" або шляхом надсилання запитів до Адміністрації Держприкордонслужби, відповідь на які Адміністрація Держприкордонслужби надає протягом трьох робочих днів з дня надходження такого запиту. Чинність дозволу на імміграцію, копія якого надана іноземцем або особою без громадянства, перевіряється шляхом вивчення матеріалів справи про надання такого дозволу. 
		З вищезазначених положень закону вбачається, що при кожному перетині іноземцем державного кордону України у паспорті такої особи проставляється відмітка про перетин державного кордону, а відомості про іноземця та його паспортні дані заносяться до бази даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України», яка є складовою інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон.
		Відповідно до пункту 6 Положення про інтегровану міжвідомчу інформаційно-телекомунікаційну систему щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України, Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства праці та соціальної політики України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України від 03.04.2008 № 284/287/214/150/64/175/266/75, вищевказані органи є суб`єктами системи «Аркан».
		Згідно п.п.33, 34 вказаного Положення під час інформаційного обміну суб`єкти  системи  "Аркан" використовують  електронні  документи,  призначення,  структура та зміст  яких   визначаються   за   погодженням   з   Адміністрацією Держприкордонслужби. 
		У  системі  "Аркан"  використовуються  такі  основні типи електронних документів (файлів інформаційного обміну):
		-файл-запит-електронний документ (набір даних) визначеної структури, який формується суб`єктом системи "Аркан", надсилається до  іншого  суб`єкта  системи  "Аркан"  і  містить набір критеріїв пошуку  інформації  у  визначених  інформаційних  ресурсах  (базах даних) інформаційної системи органу виконавчої влади;
		-файл-відповідь - електронний   документ    (набір    даних) визначеної  структури,  який формується суб`єктом системи "Аркан", надсилається  до  іншого  суб`єкта  системи  "Аркан",  від   якого отримано файл-запит, і містить відповідь на файл-запит.
		При цьому, матеріали справи не містять жодних відомостей про те, що УДМС України в Житомирській області зверталось до Державної прикордонної служби України із запитом про надання інформації про позивача, що міститься в міжвідомчій інформаційно-телекомунікаційній системі  "Аркан", а також відсутня як відповідь ДПС України, що інформація про ОСОБА_1 отримана саме з цієї інформаційної системи, так і сам  витяг з бази даних "Аркан", що не дає можливості встановити зміст цього документа, чи посвідчений він у встановленому законодавством порядку, чи містить необхідні для цього документа реквізити та яким органом  виданий, а тому не може вважатись належним доказом в розумінні ст. 94-100 КАС України.
		Слід зазначити, що на запит суду першої інстанції від 02.05.2019, Державною прикордонною службою України, надано відповідь  від 22.05.2019, з якої слідує, що інформація про перетинання кордону ОСОБА_1 отримана з бази даних ПТК АПК "Гарт-1/ П ". 
		В той же час, колегія суддів звертає увагу, що при прийнятті рішення про надання позивачу дозволу на імміграцію 29.04.2015, УДМС проводилась перевірка законності  залишення останнього на постійне проживання на території України. 
		Листом Північного регіонального управління Житомирського прикордонного загону ДПС України від 20.04.2015 № 51/620  на запит  відповідача від 16.02.2015, останнього повідомлено, що ОСОБА_1 з 09.05.2013 територію України не залишав. Крім того встановлено, що під час отримання дозволу він використовував завідомо підроблений документ-паспорт, По даному факту розпочато кримінальне провадження № 12015060020001338 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, в зв`язку з чим не рекомендовано надавати ОСОБА_1 дозвіл на імміграцію. 
		Не зважаючи на інформацію прикордонної служби УДМС не виявлено підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію позивачу, у зв`язку із чим було прийнято рішення про надання  посвідки на постійне проживання від 30.04.2015 №062573. 
		Проте, відповідач за наявності тих самих обставин та документів, що слугували підставою для надання позивачу попереднього дозволу на імміграцію, прийняв рішення про його скасування.
		Щодо посилання відповідача на те, що позивач подав про себе свідомо неправдиві відомості про перетин державного кордону, чим порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, колегія суддів вказує на таке.
		Як вбачається з наявної в матеріалах справи, постанови слідчого СВ Житомирського МВ УМВС України від 17.04.2015 про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12015060020001338 від 05.03.2015, кримінальне провадження порушене по факту використання ОСОБА_1 завідомо підробленого паспорта, закрито у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу кримінального правопорушення. 
		Однак, суд першої інстанції не прийняв як доказ вказану постанову слідчого, посилаючись на те, що у мотивувальній частині останньої зазначено, що у ході проведення технічної експертизи паспорта ОСОБА_1 було встановлено, що печатки про перетинання кордону виконані печаткою, яка на момент перетинання кордону цим громадянином повинна була бути знищеною у зв`язку зі строком давності свого використання. 
		Колегія суддів звертає увагу, що під час розгляду справи не було встановлено тієї обставини, що з боку позивача не було допущено порушень при подачі документів для отримання посвідки на постійне проживання в Україні, а також подання свідомо неправдивих відомостей та документів, що не містили недостовірних даних та не були підробленими.
		Також колегія суддів наголошує, що навіть якщо дозвіл на імміграцію надано через помилку або зловживання посадових осіб суб`єкта владних повноважень, перекладати тягар вкрай негативних наслідків такої помилки або зловживання на особу (позивача у справі) є неприпустимим.
		Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2018 року у справі № 820/2262/17.
		З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення № 1801/13 від 25.02.2019 повністю грунтується на сумнівах та припущеннях, тому відсутні підстави для того, щоб вважати його законним та обгрунтованим.
		Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Згідно ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
		Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 73 КАС України).
		За приписами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Таким чином, відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено перед судом правомірності спірного рішення, оскільки не надано переконливих доказів, які покладені в його основу.
		Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки не містить жодної оцінки владним суб`єктом співрозмірності балансу між приватним інтересом іноземця на продовження перебування в Україні та публічним інтересом Держави у контексті змісту ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки скасування позивачу дозволу на імміграцію тягне негативні наслідки у зв`язку з необхідністю виїхати з місця, де вона тривалий час проживала.
		Ст. 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не повною мірою досліджено обставини, які мають значення для  справи, невірно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
		У силу п.2 ч.1 ст.315  КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		Ст.317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої  інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що  суд  першої інстанції передчасно  
		прийняв рішення про відмову в задоволенні позову, не надавши оцінки всім наявним у справі доказам. 
		Керуючись ст.ст. 44, 167, 205, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд 
		П О С Т А Н О В И В:
		апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити  повністю.
		Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення скасувати.
		Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати рішення начальника Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області від 25.02.2019 за №1801/13  про скасування дозволу від 25.04.2015 на іміграцію в Україну громадянину Республіки Азербайджан ОСОБА_1 .  
		 
		Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. 
		 
		Постанова суду складена в повному обсязі  11 листопада 2019 року.
		 
		 
		Головуючий  Граб Л.С.    Судді    Сторчак В. Ю.    Іваненко Т.В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...