Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 758/12680/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 14.11.2019.
Дата набрання законної сили: 11.11.2019
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		06 листопада 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
		головуючого судді  ОСОБА_1 ,
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		секретаря  ОСОБА_4 , 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2019 року, відносно
		ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Королівка Борщівського району Тернопільської області, громадянина України, одруженого, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , адвоката, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України
		за участю:
		прокурорів   ОСОБА_7 ,
		захисників   ОСОБА_5 , 
		  ОСОБА_8 , 
		  ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , 
		підозрюваного  ОСОБА_6 ,
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 до 01 грудня 2019 року включно.
		У відповідності до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України покладено на підозрюваного наступні обов`язки:
		- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді за викликом;
		- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;
		- утримуватися відспілкування з особами, які маютьстатус свідка у кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ;
		- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		- носити електронний засіб контролю.
		 
		Відповідно до ухвали, слідчий суддя, враховуючи, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, не має судимостей, є членом декількох громадських організацій та політичної партії і бере активну участь у їх житті, а також зважаючи на те, що у судовому засіданні прокурором не було доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не здатен запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, не вбачав достатніх підстав для застосування виняткового, найтяжчого запобіжного заходу та вважав за доцільне застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з певними обов`язками.
		 
		Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2019 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у застосуванні запобіжного заходу ОСОБА_6 .
		При цьому, захисник вказує, що ухвала слідчого судді є незаконною, так як постановлена з грубим порушенням вимог щодо кримінального провадження, та необґрунтованою, так як судом об`єктивно не з`ясовані обставини, не перевірено їх підтвердження доказами, та останні під час судового засідання не досліджені та не оцінені судом відповідно до ст. 94 КПК України.
		Апелянт стверджує, що слідчим суддею залишилися недослідженими обставини, з`ясування яких має істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення, висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам даного кримінального провадження, а сам судовий розгляд, на думку захисника, здійснений з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили судді ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Посилаючись на відсутність обґрунтованої підозри апелянт зазначає, що у письмовому повідомленні про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 та ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, зазначається, що ОСОБА_6 заволодів чужим майном, а саме квартирою, яка належить Державному підприємству «Укржитлосервіс», про що йому було відомо, а також стверджується ряд інших відомостей, які не відповідають дійсності та не підтверджуються належними доказами у справі. Зокрема, твердження сторони обвинувачення про те, що майно належить Державному підприємству на праві власності, не підтверджується належними доказами. Відповідно до інформаційної довідки КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації», яка міститься у матеріалах реєстраційної справи, вбачається, що єдиним власником квартири станом на 17 травня 2019 року є ОСОБА_15 .
		На думку сторони захисту, це спростовує доводи сторони обвинувачення, а також ту обставину, що підозрюваному ОСОБА_6 могло бути відомо, що приміщення належить державі, оскільки відповідна інформація не значиться у публічному реєстрі речових прав на нерухоме майно, інформація з якого вважається достовірною та належною відповідно до вимог статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень».
		Також захисник вказує на відсутність об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ст.190 КК України. Зазначає, що відсутня така обов`язкова ознака шахрайства, як добровільна передача майна чи прав на нього. З матеріалів справи не вбачається, що ДП «Укржитлосервіс» передало права на майно ОСОБА_6 внаслідок обману.
		У повідомленні про підозру неодноразово зазначається, що ОСОБА_6 заволодів приміщенням, і це попри те, що згідно тексту самого повідомлення про підозру та як вбачається з Державного реєстру прав на майно, його власником є ОСОБА_14 , і саме він приймає рішення про можливе відчуження майна. У матеріалах справи немає жодних доказів, зокрема, довіреності на його ім`я, які б підтверджували, що підозрюваний міг самостійно та на власний розсуд розпоряджатись майном, що є ознакою "володіння".
		Слідство зазначає, що ОСОБА_6 буцімто передав нотаріусу ОСОБА_16 документи чим допоміг посвідчити договір купівлі-продажу приміщення між ОСОБА_17 та ОСОБА_14 24.05.2019 року. Проте слідчий не зазначає, коли і за яких обставин це відбулось та не надає жодних доказів на підтвердження свого припущення.
		Апелянт стверджує, що підозрюваний ОСОБА_6 нотаріусу ОСОБА_16 жодних документів не передавав. Більше того, 24.05.2019 підозрюваний ОСОБА_6 перебував за кордоном, а відтак не міг бути у нотаріуса на посвідченні угоди між ОСОБА_14 та ОСОБА_17 
		Захисник звертає увагу суду і на те, що підозрюваному  ОСОБА_6 у 2019 році виповнюється 67 років та за станом здоров`я він потребує постійного медичного нагляду. Зокрема, ОСОБА_6 хворіє на діабет 2 ступеню, а також має хронічний панкреатит. Сторона захисту вважає, що цілодобовий домашній арешт обмежує право підозрюваного на отримання належної медичної допомоги, що ставить під загрозу його життя та здоров`я.
		 
		Заслухавши доповідь судді, доводи захисників та підозрюваного, які підтримали апеляційні скарги та просили скасувати ухвалу слідчого судді, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника в повному обсязі та вважав можливим застосувати щодо підозрюваного домашній арешт на певний період доби, вивчивши матеріали судового провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
		Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, у провадженні СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 42019101070000161, дані щодо якого внесено до ЄРДР 21 лютого 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України.
		В ході проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні 01 жовтня 2019 року о 16 год. 30 хв. у порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_6 .
		02 жовтня 2019 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. ст. 190 КК України.
		Відповідно до повідомленої ОСОБА_6 підозри, останній, керуючись метою протиправного заволодіння чужим майном отримав у невстановлених досудовим розслідуванням осіб документи про право власності на квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_17 , яка є померлою у відповідності з актовим записом про смерть №32 від 11.01.2002, а саме Свідоцтво про право власності на житло від 04.06.1993, виданого Бюро по приватизації виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного управління Господарського управління Кабінету Міністрів України, та Свідоцтва про право на спадщину за законом від 16.12.1994, виданого Восьмою Київською державною нотаріальною конторою.
		У подальшому ОСОБА_6 , спільно з іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, використовуючи вказані отримані у невстановлених осіб документи про право власності на квартиру, залучивши свого знайомого ОСОБА_14 , якому не було відомо про злочинні наміри ОСОБА_6 , усвідомлюючи те, що ОСОБА_17 є померлою та право власності на квартиру АДРЕСА_2 належить державі в особі Державного підприємства «Укржитлосервіс» Державного управління справами, звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_16 щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу вказаної квартири, оформленого від імені ОСОБА_17 як продавця та ОСОБА_14 як покупця.
		На підставі наданих ОСОБА_6 документів, у тому числі підписаного ОСОБА_14 договору купівлі-продажу, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_16 24.05.2019 посвідчено договір купівлі-продажу, сторонами якого є ОСОБА_17 як продавець та ОСОБА_14 як покупець, предметом якого є квартира АДРЕСА_2 , та у цей же день, 24 травня 2019 року, о 15.15 год. цим же нотаріусом внесені відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_14 на зазначену квартиру.
		Відтак, ОСОБА_6 , шляхом обману, а саме з використанням документів, які не були чинними станом на 24.05.2019, заволодів майном держави вартістю 2 520 тис. грн., що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та становить особливо великі розміри.
		Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. ст. 190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене у особливо великих розмірах.
		Крім цього, ОСОБА_6 , протиправно заволодівши чужим майном  квартирою АДРЕСА_2 , керуючись метою незаконного збагачення, вчинив незакінчений замах на заволодіння чужими грошовими коштами шляхом продажу третім особам вказаної квартири при наступних обставинах.
		На підставі наданих ОСОБА_6 документів приватним нотаріусомКиївського міського нотаріальногоокругу ОСОБА_16 24.05.2019посвідчено договір купівлі-продажу, сторонами якого є ОСОБА_17 як продавець та ОСОБА_14 як покупець, предметом якого є квартира АДРЕСА_2 , та у цей же день, 24.05.2019, о 15.15 год.цим же нотаріусом внесені відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності ОСОБА_14 на зазначену квартиру.
		При цьому, ОСОБА_6 , будучи обізнаним про те, що приміщення вказаної квартири на підставі договору оренди, укладеного з Державним підприємством «Укржитлосервіс» Державного управління справами, тобто на законних підставах, займає громадська організація «Спілка жінок України», вирішив використати цю ситуацію у власних корисливих інтересах.
		При цьому, діючи з метою приховання своїх протиправних дій, ОСОБА_6 , залучивши ОСОБА_14 , якому не було відомо про злочинні наміри ОСОБА_6 , шляхом підписання ОСОБА_14 договору про консультування і надання юридичної допомоги із адвокатом ОСОБА_13 , якому також не буловідомо про злочинні наміри ОСОБА_6 , направив ОСОБА_13 на зустріч до представників громадської організації «Спілка жінок України».
		Під час зустрічі з представниками Громадської організації «Спілка жінок України», яка мала місце 25.07.2019 у приміщення квартири АДРЕСА_2 , ОСОБА_13 передав вимогу ОСОБА_6 про необхідність звільнення приміщення квартири АДРЕСА_2 або придбання права власності на це нерухоме майно у ОСОБА_14 .
		У подальшому, 01.10.2019, близько 12 год., ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_14 , на виконання їх злочинного умислу, попередньо домовившись про зустріч, прибув до квартири АДРЕСА_2 , де в ході зустрічі з представниками Громадської організації «Спілка жінок України», вводячи останніх в оману щодо законності придбання ОСОБА_14 права власності на це нерухоме майно, повідомив, що він з ОСОБА_14 передадуть право власності на квартиру Громадській організації «Спілка жінок України» при умові сплати їм грошових коштів в сумі 130 тис. доларів США шляхом укладення договору купівлі-продажу цієї квартири, якою протиправно заволодів ОСОБА_18 .
		Проте, ОСОБА_6 у зв`язку із припиненням його протиправних дій уповноваженими службовими особами не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, тобто до заволодіння грошовими коштами, належними Громадській організації «Спілка жінок України», в сумі 130 тисяч доларів США, що згідно встановленого Національним Банком України курсу гривні до іноземнихвалют станом на 01.10.2019, складає 3 145 671, 62 грн., що в 600 і більше разів перевищує розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та становить особливо великий розмір.
		Таким чином ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України, - незакінчений замах на шахрайство, тобто незакінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене у особливо великих розмірах.
		За сукупністю ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190 КК України.
		02 жовтня 2019 року прокурор Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Подільського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 .
		Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2019 року відмовлено в задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до 01 грудня 2019 року включнота у відповідності до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України покладенона підозрюваного відповідні обов`язки.
		Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основними завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
		Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
		1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
		2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
		3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
		4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
		5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
		При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
		Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. 
		Розглядаючи клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу до підозрюваного слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, з якими пов`язана можливість застосування того чи іншого запобіжного заходу.
		Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих прокурором матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому злочинів мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, якими є фактичні обставини, наведені у клопотанні прокурора з доданими до нього матеріалами. Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів слідчий суддя правильно визначив, що причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих злочинів є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувальних заходів. Отже, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_6 підозри, чогось очевидно недопустимого чи безпідставного не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
		Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про їх існування є обґрунтованим з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, характер вчинених злочинів, а також тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень.
		Отже, доводи захисника про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні злочинів та відсутність ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КК України, є непереконливими.
		Що стосується доводів сторони захисту щодо відсутності в повідомленні про підозру та клопотанні всіх обов`язкових ознак шахрайства, то вказане підлягає встановленню під час досудового розслідування та перевірці під час розгляду справи по суті, та є не є предметом даного судового розгляду.
		Разом з тим, розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя належним чином не врахував дані про особу підозрюваного, передбачені п. п. 3 - 8ст. 178 КПК України, хоча вони мають фактично визначальне значення при застосуванні будь-якого запобіжного заходу. Зокрема, слідчим суддею належним чином не враховано, що ОСОБА_6 має міцні соціальні зв`язки, відсутність судимостей, є членом декількох громадських організацій та політичної партії і бере активну участь у їх житті, підозрюваному ОСОБА_6 у 2019 році виповнюється 67 років та за станом здоров`я він потребує постійного медичного нагляду. Зокрема, ОСОБА_6 хворіє на діабет 2 ступеню, а також має хронічний панкреатит, не ухиляєтьсявід участі у досудовому розслідуванні, а також не вчиняє дій, які перешкоджають його здійсненню, тим паче за час досудового розслідування в даному кримінальному провадженні покладених на нього процесуальних обов`язків не порушував, зворотного стороною обвинувачення не доведено.
		Ризик утечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні узи, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (Beccievv. Moldovaп. 58).
		З огляду на такі обставини, застосований щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з огляду на те що він потребує постійного медичного нагляду, є невиправдано обтяжливим для останнього. Тому колегія суддів вважає, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби.
		Вказаний запобіжний захід, на думку колегії суддів, забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання ОСОБА_6 процесуальних обов`язків. З цією метою колегія суддів вважає доцільним покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5ст. 194 КПК України.
		З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу захисника необхідно задовольнити частково, ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора задовольнити частково та застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, який на думку колегії суддів співмірний з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю інкримінованих йому злочинів та їх наслідками, і підстав вважати його занадто м`яким немає.
		 
		Керуючись ст.ст.177,178,182, 183,194,309,376,404,405,407,422 КПК України, колегія суддів,-
		ПОСТАНОВИЛА:
		 
		Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , в інтересах ОСОБА_6 ,- задовольнити частково.
		 
		Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2019 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , до 01 грудня 2019 року включно, та у відповідності до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України покладено на підозрюваного відповідні обов`язки  скасувати.
		 
		Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури №7 ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2  задовольнити частково.
		 
		Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,запобіжний захід у виді домашнього арешту на певний період доби, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1  в період часу з 22:00 години до 06:00 години наступної доби, до 01 грудня 2019 року включно.
		У відповідності до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного наступні обов`язки:
		- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді за викликом;
		- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
		- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;
		- утримуватися від спілкування з особами, які мають статус свідка у кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ;
		- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
		- носити електронний засіб контролю.
		Контроль за виконанням цієї ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні.
		Строк дії обов`язків визначити в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, а саме до 01 грудня 2019 року включно.
		Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.
		  Судді:
		 
		 
		 
		 _______________  _____________  _____________
		 ОСОБА_1   ОСОБА_2   ОСОБА_3 
		 
		 
		 
		Справа №11-сс/824/5935/2019 
		Категорія: ст.181 КПК України
		Слідчий суддя у суді першої інстанції   ОСОБА_19 
		Доповідач в суді апеляційної інстанції  ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...