Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 755/10214/18 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); У порядку процесуального законодавства; В порядку ЦПК України; Скарги на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, що розглядаються в порядку цивільного судочинства.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 12.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 12.11.2019.
Дата набрання законної сили: 07.11.2019
Номер судового провадження: 61-19120ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		Ухвала
		Іменем України 
		 
		07 листопада 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 755/10214/18
		провадження № 61-19120ск19
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати 
		Касаційного цивільного суду: Штелик С. П., (суддя-доповідач), 
		Калараша А. А., Сімоненко В. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 21 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року у справі за скаргою  ОСОБА_1 на дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Ясюкевича Олексія Валерійовича, стягувач - публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк», 
		 
		В С Т А Н О В И В:
		У липні 2018 року  ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Ясюкевича О. В., стягувач - публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»                 (далі - ПАТ «Укрсоцбанк»). 
		Скарга мотивована тим, що на виконанні державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Ясюкевича О. В. знаходиться виконавче провадження № 45264600 з виконання рішення Дніпровського районного суду              м. Києва у справі № 755/10294/14 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 1 592 100 грн 69 коп. 
		03 листопада 2014 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Вказував, що вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки виконавець мав пересвідчитись чи отримав він постанову про відкриття виконавчого провадження, а вже потім вирішувати питання про накладення арешту на його майно. У разі неодержання ним копії постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавець не вправі був вчиняти інші виконавчі дії. З матеріалами виконавчого провадження його представник ознайомився лише 26 червня 2018 року, до цього часу про існування відкритого виконавчого провадження йому нічого відомо не було.
		Посилаючись на викладені обставини просив суд визнати протиправними дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Ясюкевича О. В. щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03 листопада 2014 року у виконавчому провадженні № 45264600; зобов`язати Соборний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області скасувати постанову від 03 листопада 2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; зобов`язати Соборний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області скасувати обтяження нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 7573293 (спеціальний розділ) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; зобов`язати Соборний відділ державної виконавчої служби м. Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис 1, публічне обтяження: арешт нерухомого майна, зареєстровано 03 листопада 2014 року  за № 14615572. 
		Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 21 травня 2019 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
		Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що скарга є безпідставною.                 Крім того, про існування постанови про відкриття виконавчого провадження скаржнику стало відомо наприкінці 2014 року, накладаючи арешт на майно боржника, державний виконавець діяв у відповідності з вимогами Закону України «Про виконавче провадження».
		Постановою Київського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 21 травня 2019 року залишено без змін.  
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції вірно виходив із того, що вчиняючи дії щодо накладенню арешту на майно боржника одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, державний виконавець діяв у межах Закону України «Про виконавче провадження», яким передбачено, що за заявою стягувача, одночасно із винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, державний виконавець може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
		У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 21 жовтня 2019 року,                    ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, постанову апеляційного суду та постановити нову ухвалу про задоволення скарги, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. 
		Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що арешт було накладено державним виконавцем у строк на добровільне виконання виконавчого листа. Суди не дослідили обставини                     не направлення боржнику державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження та факт неотримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження, тому державний виконавець не мав права вчиняти інші виконавчі дії, зокрема накладати арешт на майно. 
		Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		 
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		 
		Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. 
		 
		Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Клопотання мотивовано тим, що процесуальний строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст оскаржуваної постанови Київського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року отримано заявником 23 вересня  2019 року, для підтвердження чого надає докази.
		 
		Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, заявник у розумний інтервал часу після отримання копії постанови суду апеляційної інстанції звернувся з касаційною скаргою, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню.  
		 
		Крім того, касаційна скарга містить клопотання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги, з посиланням на скрутне матеріальне становище у зв`язку з відсутністю постійного заробітку та перебуванням на утриманні трьох неповнолітніх дітей. 
		Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
		З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
		Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці;                     б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
		Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
		Ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті                       цього права, та має переслідувати законну мету. 
		З огляду на вищевикладене та враховуючи майновий стан заявника, клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору підлягає задоволенню.
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду вважає, що підстави для відкриття касаційного провадження відсутні, виходячи з наступного.
		Серед основних засад (принципів) цивільного судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 18 ЦПК України).
		Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб), що являє собою сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Згідно вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній на час відкриття виконавчого провадження, державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Аналогічні положення закріплені в статті 18 Закону України                  «Про виконавче провадження»2016 року.
		Суди установили, що 09 липня 2014 року Дніпровським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 755/10294/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості боргу в сумі 1 592 100 грн 69 коп. 
		29 жовтня 2014 року виконавчий лист разом із заявою про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту на майно боржника подано стягувачем ПАТ «Укрсоцбанк» до Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції.
		03 листопада 2014 року державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Ясюкевичем О. В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 45264600.
		03 листопада 2014 року державним виконавцем Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Ясюкевичем О. В. прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 
		Частиною другою статті 25 Закону України «Про виконавче провадження»,                         в редакції, що діяла на час прийняття державним виконавцем постанов                         від 03 листопада 2014 про відкриття виконавчого провадження та про арешт майна боржника, було передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
		У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення  постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.
		Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.
		Відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції на час винесення оскаржуваної постанови, арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатись державним виконавцем шляхом, серед іншого, винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.
		Установивши, що при поданні заяви про відкриття виконавчого провадження              від 29 жовтня 2014 року, стягувач ПАТ «Укрсоцбанк» просив також, одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, накласти арешт на майно боржника в порядку частини другої статті 25 Закону України                        «Про виконавче провадження, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обгрунтованого висновку про те, що постанова про накладення арешту на майно боржника від 03 листопада                     2014 року винесена державним виконавцем з додержанням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та направлена на реальне виконання рішення суду, яке має бути виконане.
		Доводи, викладені у касаційній скарзі, зазначених висновків не спростовують та були предметом дослідження суду апеляційної інстанції, який їх обґрунтовано спростував. 
		Так, судами установлено, що заявник був обізнаний про існування постанови про відкриття виконавчого провадження ще у грудні 2014 року, що підтверджується наданими доказами, а саме: актом опису й арешту майна боржника - автомобіля «Мазда 626», державний номер НОМЕР_1 , від 24 грудня 2014 року, складеного державним виконавцем Ясюкевичем О. В. в присутності двох понятих та за участі боржника ОСОБА_1 , що підтверджується його особистим підписом у даному акті. 
		Також судом апеляційної інстанції вірно зазначено про те, що ОСОБА_1 не просив визнати неправомірними дії (бездіяльність) державного виконавця щодо невчасного направлення йому копії постанови про відкриття виконавчого провадження та накладення арешту, як і не оскаржував окремо постанову про відкриття виконавчого провадження.
		За приписами частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Згідно з частиною п`ятою статті 394 ЦПК України, у разі якщо суддя-доповідач дійде висновку, що подана касаційна скарга є необґрунтованою, вирішення питання про відкриття провадження здійснюється постійною колегією суддів, до складу якої входить суддя-доповідач. Якщо жоден суддя із складу колегії не дійде висновку про необхідність відкриття касаційного провадження через необґрунтованість скарги, колегія суддів постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження.
		Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
		Керуючись пунктом 5 частини статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		У Х В А Л И В:
		 
		Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 21 травня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 12 вересня 2019 року. 
		 
		Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання та розгляд його касаційної скарги.
		 
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою  ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду                         м. Києва від 21 травня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду                 від 12 вересня 2019 року у справі за скаргою  ОСОБА_1 на дії державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Ясюкевича Олексія Валерійовича, стягувач - публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк».
		 
		Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
		 
		Ухвала оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                                            С. П. Штелик
		 
		                                                                                                                        А. А. Калараш  
		 
		                                                                                                                        В. М. Сімоненко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...