Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 559/32/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про право інтелектуальної власності; Спори про право інтелектуальної власності: спори про авторське право.
Надіслано для оприлюднення: 12.11.2019. Зареєстровано: 13.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 14.11.2019.
Дата набрання законної сили: 20.02.2020
Результат оскарження 20.02.2020 Рівненський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 2/559/16/2019

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 559/32/17 
		2/559/16/2019 
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		28 жовтня 2019 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
		в складі головуючого судді Ралець Р.В.
		секретаря судового засіданні Протас Ю.В.
		за частю представника позивача ОСОБА_1 ,
		представника відповідача ОСОБА_3 . - ОСОБА_4 ,
		представника відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дубно справу за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про захист авторського права, виплату компенсації та стягнення моральної шкоди,
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач ОСОБА_7 звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про захист авторського права, виплату компенсації та стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що являється автором роману «ІНФОРМАЦІЯ_1», написаного ним в 2015 році. Первинним суб`єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства) (ч.1 ст.435 ЦК України, ч.1 ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права»). Ч.2 ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» говорить, що авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. Таким чином, йому як творцеві, вищеназваного твору, належать усі особисті немайнові та майнові права на даний твір. Як автор він завжди захищає свої авторські права шляхом проставлення спеціального символу Копірайт «с» на офіційному сайті авторів АRTofWAR, де має зареєстроване право на ім`я - назву сайта (ІНФОРМАЦІЯ_2). Саме на цьому захищеному та зареєстрованому на його ім`я сайті, він і розмістив роман «ІНФОРМАЦІЯ_1» у лютому 2015 року (останні зміни були ним внесені 17 червня 2016 року), як оповіщення про створення ним нового твору. Такий спосіб захисту свого авторського права запозичений з міжнародних норм права та визнаний на рівні національного законодавства нашої держави.
		Твори, захищені Копірайтом можна використовувати для цитування повідомлень в ЗМІ, наукових досліджень, навчання, коментарів і критики, але з обов`язковим посиланням на джерело і використанням не більше декількох абзаців авторського тексту. 
		Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» літературні письмові твори є об`єктами авторського права.
		Авторське право включає виняткове право автора перекладати, випускати в світ переклади і дозволяти переклад і випуск у світ перекладів творів, що охороняються на підставі Всесвітньої конвенції про авторське право 1952 року. 
		Відповідачкою по справі, за сприянням Дубенської міської ради, було випущено у світ 500 примірників літературно-публіцистичного видання «І лише пам`ять не мовчить», в якому опубліковано уривок з його роману «ІНФОРМАЦІЯ_1»(«ІНФОРМАЦІЯ_1»). Такі дії відповідача по справі призвели до порушення його особистих немайнових (забороняти зазначення свого імені у зв`язку з використанням твору га недоторканості твору) та майнових прав (виключне право на використання твору та виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами, зокрема на переклад, включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо).
		Ніякого дозволу (усного, письмового) на опублікування, переклад, переробку та адаптацію твору він не давав, і не дав би, якби до нього звернулись з таким проханням. Адже це ще не опублікований та не випущений в світ роман, який він готував до Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» 2017 року. Однією з головних умов конкурсу є те, що твір повинен подаватись в оригіналі, раніше ніколи не друкуватись, не оприлюднюватись, права на нього не передані іншим особам і не будуть передані до оголошення результатів конкурсу на Церемонії нагородження. Преміальний фонд в номінації «РОМАНИ» складає: 1 премія - 20 000 грн., II премія - 5000 грн., III - 3000 грн., + заохочувальні премії, а фінансування виписку у світ примірників переможних творів здійснюється також під егідою та спонсорською допомогою Конкурсу. 
		Своїми протиправними діями ОСОБА_3 заподіяла йому не тільки значної матеріальної а й моральної шкоди,яку оцінює у 20000 грн.
		Окрім того зазначає, що Згідно даних літературно-публіцистичного видання «І лише пам`ять не мовчить», в якому опубліковано уривок з роману «ІНФОРМАЦІЯ_1»(«ІНФОРМАЦІЯ_1»), ОСОБА_5 являється співредактором даного видання, а також редактором та перекладачем вказаного вище роману. Ніякого авторського договору з останнім він не укладав, а відтак ОСОБА_5 не може являтись ні співавтором, ні перекладачем, ні редактором мого роману «ІНФОРМАЦІЯ_1»(«ІНФОРМАЦІЯ_1»). 
		З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить стягнути з ОСОБА_3  та ОСОБА_5 , солідарно на його користь компенсацію в розмірі 64 000. 00 грн., моральну шкоду, завдану порушенням авторського права, у розмірі 20 000 грн. та витрати пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката в сумі 1200.00 грн., а всього стягнути 85 200. 00 грн. Заборонити ОСОБА_3  опублікування літературно-публіцист видання «і лише пам`ять не мовчить» до моменту виключення уривка з роману «ІНФОРМАЦІЯ_1», як складової частини даного видання. Зобов`язати  ОСОБА_3 припинити розповсюдження літер, публіцистичного видання «І лише пам`ять не мовчить» до моменту виключення уривка з роману «ІНФОРМАЦІЯ_1», як складової частини даного видання. Зобов`язати  ОСОБА_3 та  ОСОБА_5 , опублікувати за власний рахунок в офіційних друкованих виданнях відомості про допущене порушення ними авторських особистих немайнових та майнових прав ОСОБА_7 . Постановити ухвалу про накладення на ОСОБА_3  та ОСОБА_5 , солідарно, штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої на користь ОСОБА_7 , яка передається у встановленому порядку до Державного бюджету України. Стягнути з Відповідачів солідарно судовий збір.
		Відповідачем ОСОБА_8  подано заперечення проти позову, в якому зазначає, що видання "І лише пам`ять не мовчить" присвячене пам`яті загиблих, мертвих і живих синів Дубенщини. Вказане Видання видане за сприянням Дубенської міської ради без мети отримання прибутку, тобто не містить комерційних намірів та розповсюджується безоплатно. Редакційна колегія видання складається з двох осіб:  ОСОБА_3 та ОСОБА_10 . Книга формувалась частинами, зокрема Уривок із роману "ІНФОРМАЦІЯ_1!" готувався до друку ОСОБА_12 , оскільки він є редактором вказаного твору та здійснював його переклад для Позивача. 
		Вказана обставина підтверджується тим, що уривок з роману "ІНФОРМАЦІЯ_1" було опубліковано, зокрема, в газеті Замок (№10 (405) від 05.03.2015. В передмові до статті  ОСОБА_12  вказано: " ОСОБА_13  щойно завершив роботу над політичним романом " ІНФОРМАЦІЯ_1". По закінченню уривок підписано Позивачем та вказано, що до друку підготував ОСОБА_10 . Відтак, очевидним є, що ОСОБА_10 є редактором усього твору, оскільки описує усі його частини. Під час підготовки Видання ОСОБА_5 зазначив, що він здійснював переклад вказаного твору та запропонував внести його до Видання.
		Відповідно до ст. 435 ЦК України первинним суб`єктом авторського права є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається фізична особа, зазначена звичайним способом як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Суб`єктами авторського права є також інші фізичні та юридичні особи, які набули прав на твори відповідно до договору або закону.
		Згідно з статтею 20 Закону України "Про авторське право і суміжні права" перекладачам належить авторське право на здійснені ними переклад. Зважаючи на те, що ОСОБА_10 здійснив переклад твору Позивача "ІНФОРМАЦІЯ_1", а відповідно набув авторського права на переклад, нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного дотримання законодавства про захист права інтелектуальної власності, тому авторські права Позивача не порушуються, а відтак, презумпція винного заподіяння шкоди з її сторони - відсутня.
		Твердження Позивача про те, що публікація Видання призвела до унеможливлення участі у конкурсі "Коронація слова", здобуття найвищої нагороди та зведення на нівець титанічних зусиль Позивача, не відповідає дійсності, оскільки Позивачем не було дотримано умов конкурсу та опубліковано твір через мережу Інтернет. Просить у задоволенні позову відмовити.
		Відповідачем ОСОБА_5 подано до суду заперечення проти позову, в якому зазначає, що з позовом не погоджується у повному обсязі, вважає його незаконним та необгрунтованим. Тривалий час з 2007 року він підтримував дружні відносини з позивачем по справі та співпрацював з ним, на громадських засадах безоплатно на його прохання допомагав йому видавати його твори, здійснював редагування його текстів та переклад з російської мови на українську. На початку січня 2015 року до нього звернувся позивач ОСОБА_7 з проханням терміново відредагувати роман «ІНФОРМАЦІЯ_1», який був написаний ним в оригіналі на російській мові. ОСОБА_16 був переданий на флешці, яку позивач передав йому у приміщенні редакції газети «Дзеркало плюс», де він тоді працював кореспондентом. Редагування твору він здійснив до кінця січня 2015 року і передав відредагований на російській мові текст роману автору. Також в кінці січня 2015 року на прохання ОСОБА_7 переклав цей роман з російської на українську мову, оскільки ОСОБА_7 виявив бажання взяти участь в конкурсі «Коронація слова» з цим романом. Флешку з перекладом роману «ІНФОРМАЦІЯ_1» він передав особисто позивачу ОСОБА_7 Після редагування позивач в лютому 2015 року оприлюднив роман «ІНФОРМАЦІЯ_1» на сайті http// ІНФОРМАЦІЯ_3/ про що він зазначає у позовній заяві та що підтверджується скріншотами з даного сайту. Тобто, позивач в позовній заяві і в заяві про уточнення позовних вимог сам підтвердив факт оприлюднення в лютому 2015 року книги «ІНФОРМАЦІЯ_1» на сайті в мережі інтернет, де вона є загальнодоступною. Позивач сам зазначає, що розмістив свій роман на сайті у лютому 2015 року і захистив твір знаком охорони авторського права - латинською літерою "с", обведеною колом. Цей знак проставляється лише на оригіналі і кожному примірнику твору, тобто, позивач підтвердив оприлюднення на сайті свого твору. В кінці січня 2015 року, після завершення редагування ним роману «ІНФОРМАЦІЯ_1», за проведену роботу по перекладу роману «ІНФОРМАЦІЯ_1», позивач ОСОБА_7 дозволив йому з метою популяризації твору опублікувати короткі уривки з роману на свій розсуд. Літературно-публіцистичне видання "І лише пам"ять не мовчить" видане в 2016 році накладом в 500 примірників і присв"ячене світлій пам"яті загиблих, мертвих і живих синів Дубенщини, гартованих сумним Афганістаном. Вказане видання видане за сприяння Дубенської міської ради на прохання Дубенської міськрайонної організації Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) без мети отримання прибутку, тобто, не містить комерційних намірів та розповсюджувалось безоплатно, має інформаційний, полемічний, виховний та навчальний характер. Редакційна колегія видання складалася з двох осіб - ОСОБА_17 і ОСОБА_18 . Видання формувалось частинами, зокрема, цитати (короткі уривки) із роману "'ІНФОРМАЦІЯ_1" готувались до друку ОСОБА_12 , оскільки він є редактором та перекладачем цього твору. Вказана обставина підтверджується тим, що цитати (короткі уривки) з роману "ІНФОРМАЦІЯ_1" було опубліковано в газеті "Замок" (№10 (405) від 05.03.2015 року ст.8). В передмові до статті ним зазначено: " Дубенчанин ОСОБА_7 щойно завершив роботу над політичним романом " ІНФОРМАЦІЯ_1". Мені випала честь стати редактором цього вражаючого художньо-документального твору. Події відбуваються у трьох вимірах - в древньому місті, що над річкою Іква, де пройшла безтурботна, романтична, сповнена неабияких парубоцьких пригод, юність автора; на київському Майдані; в батальйоні "Азов". Уривок з роману "ІНФОРМАЦІЯ_1", який опубліковано в газеті, підписаний позивачем ОСОБА_7 та зазначено, що до друку підготував ОСОБА_10 . Він запропонував внести до видання «І лише пам"ять не мовчить» лише цитати короткі уривки) з роману "ІНФОРМАЦІЯ_1", із зазначенням імені автора і джерела запозичення, що відповідає вимогам ст. 21 Закону України "Про авторське право і суміжні права". 
		У даному випадку видання "І лише пам`ять не мовчить" має інформаційний характер, є окремим літературно-публіцистичним твором, який має визначену назву, ідею, чітку тематичну спрямованість. Сюжетна лінія твору складається із низки взаємопов`язаних оповідок, в яких описується про перебування обмеженого контингенту радянських військ у 1979-1986 роках у Демократичній Республіці Афганістан очима очевидців та учасників тих подій та подальшу долю воїнів-інтернаціоналістів. Спогади оформлено у вигляді розповідей, інтерв`ю, цитат (коротких уривків) із творів. Все це складається у цілісний образ, головною ознакою якого є пам`ять про ті часи та пам`ять про наших співвітчизників - і мертвих, що склали свої голови на чужій землі за чужі інтереси, і живих. Зокрема, у виданні "І лише пам`ять не мовчить" розповідається про непересічну долю й ОСОБА_19 , який пройшовши через афганську війну, не став заручником "афганського синдрому", а навпаки, став ОСОБА_20 , розповідаючи у своїх книгах всю правду про афганську війну, пропущену через зболене серце. В сучасному ж суспільстві ОСОБА_7 зайняв активну життєву позицію - був учасником подій на Майдані , побував у зоні АТО, про що і розповідає у своєму новому романі «ІНФОРМАЦІЯ_1», цитати (короткі уривки) з якого я та ОСОБА_22 репрезентували у виданні "І лише пам`ять не мовчить". Там же, на 78 сторінці в розділі "Бібліографічний список літератури" під №27 зазначено ім`я автора цитат (коротких уривків) роману "ІНФОРМАЦІЯ_1" та джерело запозичення - сторінка ОСОБА_7 на сайті http / / ІНФОРМАЦІЯ_3/ Дані цитати (короткі уривки) носять інформаційний характер щодо сучасної творчості ОСОБА_7 .
		Таким чином вважає, що використання цитат (коротких уривків) з роману "ІНФОРМАЦІЯ_1" в літературно-публіцистичному виданні "І лише пам"ять не мовчить" не порушило особисті немайнові права і майнові права позивача ОСОБА_7 , а навпаки вони є розповіддю про його долю воїна-інтернаціоналіста, розповіддю про нього як письменника , про його творчість в сучасному сьогоденні, що відповідає вимогам ст.21 Закону України «Про авторське право і суміжні права».
		Випуск ним та ОСОБА_3 , за сприяння Дубенської міської ради 500 примірників літературно-публіцистичного видання "І лише пам"ять не мовчить", в якому опубліковано цитати (короткі уривки) із роману "ІНФОРМАЦІЯ_1", не порушили особисті немайнові права (забороняти зазначення свого імені у зв"язку з використанням твору; недоторканість твору) і майнові права (виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами; переклад твору; включення твору як складової частини до збірників, антологій, енциклопедій тощо) позивача ОСОБА_7 Вважає позовні вимоги позивача незаконними і необґрунтованими. Просить відмовити в їх задоволенні.
		У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених у позові, просили задовольнити уточнені позовні вимоги у повному обсязі.
		Відповідачі та їх представники в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити у задоволенні позову, оскільки вважають його безпідставним. Дали пояснення згідно поданого заперечення та відзиву на позовну заяву. 
		Суд, заслухавши учасників, з`ясувавши дійсні обставини та дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
		При цьому відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
		Відповідно до вимог статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право та примусове виконання обов`язку в натурі.
		Згідно вимог частини четвертої статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
		Так, у пункті 33 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною першою статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.
		Відповідно до вимог статті 13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		У справі «Белле проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
		Судом встановлено, що на офіційному сайті авторів АRTofWAR, де позивач ОСОБА_25 має зареєстроване право на ім`я - назву сайта ( ІНФОРМАЦІЯ_2), він розмістив роман «ІНФОРМАЦІЯ_1» у лютому 2015 року (останні зміни були ним внесені 17 червня 2016 року) (а.с. 8-12).
		Відповідачкою по справі ОСОБА_3 , за сприянням Дубенської міської ради, було випущено накладом 500 примірників літературно-публіцистичного видання «І лише пам`ять не мовчить», в якому, як зазначає позивач, опубліковано уривок з його роману «ІНФОРМАЦІЯ_1»(«ІНФОРМАЦІЯ_1») (а.с. 30).
		Уривок з роману "ІНФОРМАЦІЯ_1" було опубліковано, зокрема, в газеті Замок (№10 (405) від 05.03.2015. В передмові до статті  ОСОБА_12  вказано: " ОСОБА_13  щойно завершив роботу над політичним романом " ІНФОРМАЦІЯ_1". По закінченню уривок підписано Позивачем та вказано, що до друку підготував ОСОБА_10 (а.с. 31).
		Позивач зазначав, що відповідачами порушені його особисті немайнові (забороняти зазначення свого імені у зв`язку з використанням твору та недоторканості твору) та майнові права (виключне право на використання твору та виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами, зокрема на переклад, включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо), оскільки ніякого дозволу (усного, письмового) на опублікування, переклад, переробку та адаптацію твору він не давав.
		Відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автор - фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір; твір образотворчого мистецтва - скульптура, картина, малюнок, гравюра, літографія, твір художнього (у тому числі сценічного) дизайну тощо.
		Відповідно до вимог ст. ст.435, 437 ЦК України,ст.11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» первинним суб`єктом авторського права є автор твору. Авторське право виникає з моменту створення твору.
		Автору твору належать особисті немайнові права, а також майнові права, визначені ст. 440 Цивільного кодексу України та відповідно до п. 1, 3 ч. 3 ст. 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права», зокрема, виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти: відтворення творів; публічний показ.
		Згідно з ст.32 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автору та іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право надавати іншим особам дозвіл на використання твору будь-яким одним або всіма відомими способами на підставі авторського договору. Використання твору будь-якою особою допускається виключно на основі авторського договору, за винятком випадків, передбачених статтями 21-25 цього Закону.
		Підставою для судового захисту відповідно до ст.50 Закону України «Про авторське і суміжні права» є вчинення будь-якою особою дій, що порушують майнові права суб`єктів авторського права, визначені ст.ст.15, 39, 40, 41 цього Закону, з урахуванням обмежень, передбачених ст. ст. 21-25, 42 і 43 Закону.
		Відповідно вимог ст. 52 вказаного Закону при порушенні будь-якою особою авторських прав, передбачених ст. 50 цього Закону, недотримання передбачених договором умов використання творів, суб`єкти авторського права мають право звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав та (або) припинення дій, що порушують авторське право, подавати позови про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або виплату компенсацій, вимагати, в тому числі у судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень.
		Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти до висновку про те, що особа, яка порушила майнові права суб`єктів авторського права, повинна нести відповідальність, встановлену чинним законодавством.
		Позивач захистив свої авторські права шляхом проставлення спеціального символу Копірайт «с» на офіційному сайті авторів АRTofWAR, де він має зареєстроване право на ім`я - назву сайта (ІНФОРМАЦІЯ_2). Саме на цьому захищеному та зареєстрованому на його ім`я сайті, він розмістив свій роман «ІНФОРМАЦІЯ_1» у лютому 2015 року (останні зміни були ним внесені 17 червня 2016 року), як оповіщення про створення твору. 
		Таким чином, авторські права на роман під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_1», написаного у 2015 році, належать ОСОБА_7 . 
		Згідно п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» від 04.06.2010 № 5 суду слід виходити з того, що майнова відповідальність за порушення авторського права і (або) суміжних прав настає за наявності певних, установлених законом, умов: факту протиправної поведінки особи; шкоди, завданої суб`єкту авторського права і (або) суміжних прав; причинно-наслідкового зв`язку між завданою шкодою та протиправною поведінкою особи; вини особи, яка завдала шкоди.
		На підставі викладеного можливо зробити висновок про те, що при розгляді справ даної категорії позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, розмір шкоди (за винятком вимоги виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв`язок між завданою шкодою і діями відповідача.
		Як зазначив відповідач ОСОБА_5 , на громадських засадах безоплатно на прохання позивача, він допомагав ОСОБА_7 видавати його твори, здійснював редагування його текстів та переклад з російської мови на українську. Це, зокрема, підтверджується зазначенням в кожній книзі чотиритомника позивача: «Редактор: ОСОБА_27 » (а.с. 83-110). В кінці січня 2015 року на прохання ОСОБА_7 він переклав роман «ІНФОРМАЦІЯ_1» з російської на українську мову, оскільки ОСОБА_7 виявив бажання взяти участь в конкурсі «Коронація слова» з цим романом. Флешку з перекладом роману «ІНФОРМАЦІЯ_1» передав особисто позивачу ОСОБА_7 .
		Позивач підтвердив факт оприлюднення в лютому 2015 року книги «ІНФОРМАЦІЯ_1» на сайті сайті http / / ІНФОРМАЦІЯ_3 в мережі інтернет, де вона є загальнодоступною.
		Літературно-публіцистичне видання "І лише пам"ять не мовчить" видане в 2016 році накладом в 500 примірників за сприяння Дубенської міської ради на прохання Дубенської міськрайонної організації Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) без мети отримання прибутку, тобто, не містить комерційних намірів та розповсюджувалось безоплатно, має інформаційний, полемічний, виховний та навчальний характер.
		Редакційна колегія видання складалася з двох осіб - ОСОБА_17 і ОСОБА_18 . Видання формувалось частинами, зокрема, цитати (короткі уривки) із роману "'ІНФОРМАЦІЯ_1" готувались до друку ОСОБА_12 . ОСОБА_28 з роману "ІНФОРМАЦІЯ_1", який опубліковано в газеті в газеті "Замок" (№10 (405) від 05.03.2015 року, підписаний позивачем ОСОБА_7 та зазначено, що до друку підготував ОСОБА_10 .
		Відповідно до ст.21 Закону України "Про авторське право і суміжні права" без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право), але з обов"язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається: 1) використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів в обсязі, виправданому поставленою метою, в тому числі цитування статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору, до якого цитати включаються.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про авторське право і суміжні права", цитата порівняно короткий уривок з літературного, наукового чи будь-якого іншого опублікованого твору, який використовується, з обов`язковим посиланням на його автора і джерела цитування, іншою особою у своєму творі з метою зробити зрозумілішими свої твердження або для посилання на погляди іншого автора в автентичному формулюванні.
		Враховуючи зазначене, суд вважає, що відсутні правові підстави вважати, що авторське право позивача порушено, а використання цитат з роману "ІНФОРМАЦІЯ_1" в літературно-публіцистичному виданні "І лише пам"ять не мовчить" порушило особисті немайнові права і майнові права позивача ОСОБА_7 ,
		Правилами частини третьої статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Згідно зі ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
		Відповідно до вимог ч. ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		Згідно зі ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		З огляду на наведене, у контексті положень ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права», суд дійшов висновку, що вимоги позивача про захист авторського права, виплату компенсації та стягнення моральної шкоди є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.
		Керуючись ст. ст. 15, 16, 435, 437 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 11, 32, 50, 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права», ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 141, 142, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд-
		У Х В А Л И В :
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про захист авторського права, виплату компенсації та стягнення моральної шкоди - відмовити за безпідставністю.
		Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
		Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст судового рішення складено 07.11.2019.
		 
		 
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...