Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/13158/19 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Застосування антимонопольного законодавства; оскарження рішень Антимонопольного комітету або його територіальних органів.
Надіслано судом: 13.11.2019. Зареєстровано: 13.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 14.11.2019.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		м. Київ
		30.10.2019 р.Справа №  910/13158/19
		За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРОМАШ" 
		до          Антимонопольного комітету України 
		про          визнання частково недійсним рішення 
		 
		Суддя Зеленіна Н.І.
		 
		Секретар судового засідання Ліпіна В.В.
		Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.
		 
		 
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		 
		Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮРОМАШ" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - відповідач) про визнання частково недійсним рішення №583-р від 03.09.2019 р.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Антимонопольного комітету України №583-р від 03.09.2019 р. прийняте за неповного з`ясування обставин справи, недоведення обставин справи, які мають значення для справи і які визнано встановленими та за неправильного застосування норм матеріального права. 
		Ухвалою від 26.09.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 23.10.2019 р. 
		15.10.2019 р. від відповідача надійшли матеріали справи АМКУ №143-26.13/107-18.
		17.10.2019 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким відповідач заперечує проти позову та зазначає, що спірне рішення являється обґрунтованим та таким, що прийняте з повним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи та правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, відтак підстави для визнання його недійсним відсутні. 
		18.10.2019 р. від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом задоволено.
		Протокольною ухвалою від 23.10.2019 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.10.2019 р.
		У судовому засіданні 30.10.2019 р. представник позивача позовні вимоги підтримала повністю. 
		Представник відповідача проти позову заперечив.
		У судовому засіданні 30.10.2019 р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
		 
		Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
		 
		Рішенням Антимонопольного комітету України № 583-р від 03.09.2019 р. у справі №143-26.13/107-18, зокрема:
		- визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮРОМАШ" (ідентифікаційний код 32849408) і Товариство з обмеженою відповідальністю "Голекс" (ідентифікаційний код 39711390) вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю - "Шарнірно-зчленований самоскид вантажопідйомністю 55 тон" (оголошення №UA-2017-12-20-000968-с), проведених філією "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Публічного акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (далі - Замовник) (п.1 Рішення).
		- за вказане порушення на Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" накладено штраф у розмірі 31 268 543 (тридцять один мільйон двісті шістдесят вісім тисяч п`ятсот сорок три) грн. (п. 2 Рішення);
		- визнано, що Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" і Товариство з обмеженою відповідальністю "Голекс" вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю - "Шарнірно-зчленований самоскид вантажопідйомністю 55 тон" (оголошення № А-2018-01-04-000345-а), проведених філією "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Публічного акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" (п.4 Рішення);
		- за вказане порушення на Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" штраф у розмірі 31 286 543 (тридцять один мільйон двісті вісімдесят шість тисяч п`ятсот сорок три) грн. (п. 5 Рішення).
		Позивач не погоджується з прийнятим Антимонопольним комітетом України рішенням та вважає його таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства в частині комплексного, повного, об`єктивного, неупередженого дослідження усіх обставин справи, що свідчить про неповноту проведеного розслідування, невідповідність висновків Антимонопольного комітету України фактичним обставинам справи та незаконність прийнятого за результатами розслідування рішення. 
		Оскаржуване рішення, за доводами позивача, повністю суперечить вимогам Закону України "Про захист економічної конкуренції" та є таким, що постановлено в результаті неправильного застосуванням норм матеріального права в частині визначення антиконкурентних узгоджених дій, у зв`язку з чим просить суд визнати оспорюване рішення недійсним на підставі ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
		Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийнято у відповідності до вимог закону та в межах повноважень Антимонопольного комітету України, а обставини, встановлені у ньому, є доведеними та відповідають дійсності.
		Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. 
		Статтею 3 зазначеного Закону визначено, до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
		Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема, перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
		Згідно зі ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції"; "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
		Відповідно до ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. 
		Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
		Як вбачається з матеріалів справи, Філією "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Публічного акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія" проведено відкриті торги на закупівлю: "Шарнірно-зчленований самоскид вантажопідйомністю 55 тон" (оголошення №UA-2017-12-20-000968-с) у кількості 9 шт., та "Шарнірно-зчленований самоскид вантажопідйомністю 55 тон" (оголошення № UА-2018-01-04-000345-а) у кількості 9 шт. 
		За результатами проведення процедур закупівель переможцем було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮРОМАШ", з яким замовником були укладено відповідні Договори, а саме: договір № 559-2 від 18.04.2018 року на загальну суму 172 580 607,72 грн., та договір № 758-2 від 01.06.2018 року на загальну суму 180 580 607,72 грн. 
		03.09.2019 року Антимонопольним комітетом України було прийнято рішення про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу №583-р, відповідно до якого Комітет дійшов висновку про узгодженість дій Відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮРОМАШ" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Голекс" у зв`язку з їх пов`язаністю, знаходженням за однією адресою, наявністю спільних працівників, уповноваженням одних і тих же фізичних осіб, господарськими відносинами, фінансовою допомогою, синхронністю створення та завантаження електронних файлів, їхніми спільними характеристиками; використанням однією IP-адреси, економічною поведінкою та завищенням Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮРОМАШ" вартості тендерних пропозицій.
		Відповідно до ст. 5 Закону України "Про захист економічної конкуренції", узгодженими діями є укладення суб`єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об`єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання. 
		Згідно з приписами ч.1 ст.6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.
		Відповідно до п.4 ч.2 ст.6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.
		Відтак, обов`язковою обставиною, яка повинна бути встановлена для кваліфікації дій суб`єктів господарювання за ч.2 ст.6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", є погодженість (узгодженість) таких дій між суб`єктами господарювання (саме за антиконкурентні узгоджені дії настає відповідальність згідно з п.1 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції"). 
		Така погодженість (домовленість) має бути доведена органом Антимонопольного комітету України (навіть у випадку відсутності формалізованого документа (угоди, рішення тощо) між учасниками змови). При цьому, орган Антимонопольного комітету України зобов`язаний наводити докази узгоджених дій або ж у формі відповідних письмових угод чи рішень, або ж довести наявність погодженої поведінки між суб`єктами господарювання, та з`ясувати, що певні дії суб`єктів господарювання є результатом саме попередньої змови між ними (тобто результатом антиконкурентних узгоджених дій), а не результатом об`єктивних причин чи обставин (специфіки) того чи іншого товарного ринку, а також встановити, що такі дії були б неможливими без попередніх контактів (домовленостей) між конкурентами.
		Як зазначено в п. 8.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", на Антимонопольний комітет України покладається обов`язок не лише доведення однотипної і одночасної (синхронної) поведінки суб`єктів господарювання на ринку, а й установлення шляхом економічного аналізу ринку (в тому числі, за необхідності, шляхом залучення спеціалістів та експертів) відсутності інших, крім попередньої змови, чинників (пояснень) паралельної поведінки таких суб`єктів господарювання".
		Відповідно до п. 8.2 цієї ж постанови Пленуму, для кваліфікації дій (бездіяльності) суб`єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді схожих дій (бездіяльність) на ринку товару (і які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції) не вимагається обов`язкове встановлення та доведення факту чи фактів формального узгодження зазначених дій, в тому числі укладення відповідної угоди (угод). Це порушення установлюється за результатами такого аналізу органом Антимонопольного комітету України ситуації на ринку товару, який: свідчить про погодженість конкурентної поведінки суб`єктів господарювання; спростовує наявність об`єктивних причин для вчинення зазначених дій. Пов`язані з наведеним обставини з`ясовуються і доводяться відповідним органом Антимонопольного комітету України.
		Кваліфікація дій суб`єктів господарювання як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п.4 ч.2 ст.6 та п.1 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", передбачає необхідність встановлення та доведення досягнення такими суб`єктами господарювання взаємної домовленості у формалізованому чи неформалізованому вигляді, предметом якої є недопущення, усунення чи обмеження конкуренції між ними у торгах, аукціоні, конкурсі, тендері.
		У відповідності до абз.3 ч.1 ст.28 Закону України "Про публічні закупівлі" критерієм оцінки тендерних пропозицій у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, є ціна. Замовником у абзаці 1 пункту 1 розділу 5 тендерної документації також зазначено, що єдиним критерієм оцінки тендерних пропозицій є ціна з ПДВ.
		Відповідно до ст. ст. 5, 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", антиконкурентні узгоджені дії є різновидом узгоджених дій, які, згідно з ст.5 Закону України "Про захист економічної конкуренції", можуть здійснюватися шляхом укладення 1) угод між суб`єктами господарювання, 2) прийняття їхніми об`єднаннями рішень або 3) іншої погодженої конкурентної поведінки (діяльність, бездіяльність) суб`єктів господарювання. Отже, обов`язковою (необхідною) умовою (обставиною), яка повинна бути встановлена для кваліфікації дій суб`єктів господарювання за ст.6 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", є погодженість (узгодженість) дій чи бездіяльності між суб`єктами господарювання. Така змова повинна бути доведена (навіть у випадку відсутності формалізованого документа (угоди, рішення тощо) між учасниками змови).
		Тобто, правове значення для кваліфікації дій суб`єктів господарювання - учасників конкурсу як антиконкурентних узгоджених має фактична відсутність конкурсу внаслідок узгодження учасниками відповідної поведінки.
		Також, негативним наслідком має бути сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки конкурсантами). При цьому саме відповідні докази такого спотворення підлягають дослідженню та оцінці судом. Для визначення дійсного правового змісту антиконкуретних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, правове значення має фактична відсутність конкурсу внаслідок узгодження конкурсантами відповідної поведінки.
		Крім того, у постанові ВГСУ від 29.09.2015 р. у справі №910/3551/15-г вказано, що суд має з`ясовувати, чи зазначено в рішенні органу Антимонопольного комітету України докази обмеження конкуренції внаслідок дій (бездіяльності) суб`єкта господарювання або іншого негативного впливу таких дій (бездіяльності) на стан конкуренції на визначеному відповідним органом ринку, протягом певного періоду часу, чи досліджено в такому рішенні динаміку цін, обставини і мотиви їх підвищення або зниження, обґрунтованість зміни цін, співвідношення дій (бездіяльності) суб`єкта господарювання з поведінкою інших учасників товарного ринку, в тому числі й тих, що не притягалися до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, витрати суб`єкта господарювання, які впливають на вартість товару, тощо.
		Так, позивач зазначає, що Комітетом не було надано жодної оцінки, що при проведенні торгів мала місце цінова конкуренція між всіма трьома учасниками Торгів 1 та 2, а саме, всіма учасниками зазначених торгів запропоновано замовнику різні ціни, і останній не був позбавлений можливості обрати іншого переможця або відхилити пропозиції учасників.
		Заперечуючи проти таких доводів позивача, Комітет зазначає, що наявність різних цін у учасників не спростовує факт вчинення антиконкурентних узгоджених дій між певними учасниками, оскільки реалізація домовленості, може відбуватись в інший спосіб, про що і наведено в підрозділі 4.9.1. Рішення. Пропозиція ТОВ "Голекс" у Торгах № 1 за результатами аукціону визначена найбільш вигідною.
		В електронній системі закупівель з-поміж документів, завантажених ТОВ "Голекс" під час участі в Торгах № 1, міститься лист № 43 від 07.03.2018 до Замовника, в якому ТОВ "Голекс" повідомило, що відмовляється від підписання договору поставки, оскільки поставка Товару зі складу виробника протягом 10 календарних днів із моменту отримання передплати від Покупця фізично неможлива.
		Комітет зазначає, що строки поставки товару є істотною умовою договору та були зазначені в тендерній документації та, у разі невідповідності договору тендерній документації, ТОВ "Голекс" мало право звернутися з проханням внести відповідні зміни до тендерної документації та проекту договору до закінчення періоду подання тендерних пропозицій. При цьому ТОВ "Голекс" не вчиняло будь-яких дій щодо внесення змін до тендерної документації і проекту договору та подало пропозицію на участь у Торгах будучи обізнаним про умови, які не можуть бути виконаними, що вказує на незацікавленість у перемозі в Торгах № 1. Крім того, згідно з інформацією, яку надало ТОВ з II "Юромаш", ТОВ "Голекс" направило звернення від 23.02.2019 до ТОВ з II "Юромаш", в якому запропонувало надати інформацію щодо можливості придбання у ТОВ з II "Юромаш" шарнірно-зчленованого " самоскида Bell В60Е га повідомити його ціну.
		Водночас, єдиним офіційним дилером ООО "БЕЛЛ Экуипмент Руссланд" на території України є ТОВ з II "Юромаш", що фактично дозволяє придбати шарнірно-зчленований самоскид Bell В60Е на території України виключно у ТОВ з II "Юромаш" та виключно за ціною, яку запропонує ТОВ з II "Юромаш".
		Згідно з інформацією, наданою ТОВ з II "Юромаш", листом від 27.02.2018 № 224/02/18 ТОВ з II "Юромаш" повідомило ТОВ "Голекс", що ТОВ з II "Юромаш" має змогу здійснити поставку шарнірно-зчленованого самоскида Bell В60Е за ціною 20 265 157,01 грн. 
		Таким чином, ТОВ "Голекс", отримавши відповідь ТОВ з II "Юромаш" щодо вартості шарнірно-зчленованого самоскида Bell В60Е за ціною 20 265 157,01 грн, не могло здійснити поставку за ціною, яку пропонувало в аукціоні на Торгах № 1 та 2 а саме 17 108 955,55 грн за один самоскид (з ПДВ).
		Отже, Комітет вказує, що ТОВ "Голекс" фактично не здійснило жодних заходів, які б свідчили про підготовку для реальної участі в торгах із наміром скласти конкуренцію і перемогти, не дивлячись на різні ціни, запропоновані відповідно ТОВ з II "Юромаш" та ТОВ "Голекс" на Торгах №1 та № 2.
		При цьому, суд зазначає, що у даній справі розглядаються саме обставини узгодження ТОВ з II "Юромаш" своєї поведінки у Торгах, і лише обставини визначення ТОВ "Голекс" своїх цінових пропозицій і строків поставки товару не можуть свідчити про узгодженість поведінки учасників Торгів.
		Вказане також не спростовує доводів позовної заяви про те, що Комітетом не було надано належної оцінки обставинам того, що при проведенні торгів мала місце цінова конкуренція між всіма трьома учасниками Торгів 1 та 2.
		Також, позивач зазначає, що пов`язаність ТОВ з II "Юромаш" та ТОВ "Голекс" не може свідчити про існування будь-якого впливу або ймовірності його існування на узгодження дій учасників процедур закупівель. Так, Позивач зазначає, що ОСОБА_1 , який працює в ТОВ з II "Юромаш" головним інженером і є учасником ТОВ "Голекс" з часткою п`ять відсотків у статутному капіталі товариства, і відповідно до його посадових повноважень не може мати жодного відношення до процедур закупівель ТОВ з II "Юромаш" та за рахунок невеликої частки, не може впливати на господарську діяльність ТОВ "Голекс".
		Комітет з такими доводами не погоджується та зазначає, що у спірному рішенні зазначено про наявність і інших зв`язків між ТОВ з II "Юромаш" та ТОВ "Голекс", а саме, через ТОВ "АРГЕПО", що свідчить про наявність більш тісного взаємозв`язку між ТОВ з II "Юромаш" та ТОВ "Голекс" за рахунок загальних інтересів і наявності більших каналів та можливостей для обміну інформацією.
		Дослідивши наведену Комітетом у відзиві схему взаємозв`язків, суд зазначає, що належним чином підтверджується, що ОСОБА_1 працює в ТОВ з II "Юромаш" головним інженером і є учасником ТОВ "Голекс" (з часткою 5% у статутному капіталі товариства).
		Водночас, власник 100% частки в статутному капіталі ТОВ з II "Юромаш" - Покотилова Г.О. та директор Герцог Я.О. являються власниками часток у статутному капіталі ТОВ "Аргепо" у розмірі 40% та 15% відповідно, при чому Комітетом не встановлено їх пов`язаність також із ТОВ "Голекс".
		Оскільки АМКУ не доведено у встановленому законом порядку наявність дійсних зв`язків ТОВ з II "Юромаш" і ТОВ "Голекс" через ТОВ "Аргепо", суд відхиляє як необґрунтовані твердження Комітету про наявність більш тісного взаємозв`язку між ТОВ з II "Юромаш" і ТОВ "Голекс" за рахунок загальних інтересів і наявності більших каналів та можливостей для обміну інформацією.
		Суд також зазначає, що можливість обміну інформацією через ТОВ "Аргепо" не може свідчити про узгодженість поведінки ТОВ з II "Юромаш" з ТОВ "Голекс" при участі у Торгах, за відсутності будь-яких доказів реального залучення ТОВ "Аргепо" у процес обміну інформацією.
		Також, суд погоджується з доводами позивача про те, що Комітетом не спростовано доводів про те, що знаходження ТОВ з II "Юромаш" та ТОВ "Голекс" за однією адресою і отримання поштової кореспонденції за однією адресою не може бути доказом порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
		Суд також погоджується з доводами позивача про те, що наявність фінансово-господарських відносин між ТОВ "Голекс" та ОСОБА_2 , одноосібною власницею частки у статутному капіталі ТОВ з II "Юромаш" жодним чином не свідчить про узгодженість дій ТОВ "Голекс" і ТОВ з II "Юромаш" у процедурах закупівлі і є припущенням, з огляду на наступне.
		Як вказує Комітет, аналіз інформації, наданої Державною податковою інспекцією у Голосїївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (лист від 17.07.2018 № 791/9/26-50-08-03) вказує на те, що згідно з формою 1-ДФ ТОВ "Голекс" нараховувало засновнику та кінцевому бенефіціарному власнику ТОВ з II "Юромаш" ОСОБА_2 кошти за ознакою доходу № 157, у загальній сумі 464 927,91 грн.
		При цьому, ТОВ "Голекс" нараховувало дохід власнику ТОВ з II "Юромаш" ОСОБА_2 двічі перед торгами та одноразово під час Торгів № 1 і № 2.
		Суд дійшов висновку про те, що Комітет не дослідив та не врахував, що нарахування і виплата доходів засновникам є звичайним для господарських товариств, які здійснюють діяльність та отримують дохід, і саме по собі не може свідчити про узгодженість поведінки учасників Торгів.
		Відтак, суд відхиляє як безпідставні і необґрунтовані доводи АМКУ про те, що з`ясування та дослідження підстав для нарахувань не має суттєвого значення для розгляду цієї справи, оскільки вже сам факт таких нарахувань вказує на зв`язок між ТОВ "Голекс" та власником ТОВ з II "Юромаш", що, у свою чергу, створює умови для погодження поведінки та обміну інформацією між ТОВ "Голекс" та ТОВ з II "Юромаш" та вказує на наявність спільних фінансових інтересів.
		Суд погоджується із доводами позивача про те, що Комітетом не встановлено і не підтверджено того, що працівники, які під час процедур закупівель одночасно перебували у трудових відносинах з ТОВ з II "Юромаш" та ТОВ "Голекс", а також певні працівники ТОВ з II "Юромаш", які були уповноважені отримувати поштову кореспонденцію та представляти інтереси у ДФС, як ТОВ з II "Юромаш" та ТОВ "Голекс", мали відношення до підготовки до участі у процедурах закупівель та могли узгоджувати свої дії.
		Комітетом у спірному Рішенні встановлено наявність господарських зв`язків, а саме взаєморозрахунки між ТОВ з II "Юромаш" і ТОВ "Голекс" за запчастини за 2017-2018 роки на суму понад 10 млн грн та оплати ТОВ "Голекс" за оренду приміщення та компенсації комунальних витрат ТОВ з II "Юромаш", що, на думку АМКУ, свідчить про взаємні інтереси стосовно спільної діяльності, що обумовило їх домовленість про результати Торгів № 1 і № 2. Крім того, під час аналізу інформації, наданої AT "БАНК КРЕДИТ ДНІПРО", було виявлено що всього протягом 2017-2018 років ТОВ з II "Юромаш" надало ТОВ "Голекс" фінансову допомогу в розмірі 16 742 300,00 грн, з них 3 073 300,00 грн під час проведення Торгів № 1 та № 2.
		Таким чином, Комітет зробив висновок, що надання ТОВ з II "Юромаш" фінансової допомогу своєму конкуренту - ТОВ "Голекс", в тому числі під час проведення Торгів № 1 та № 2 є нелогічним і суперечить практиці введення господарської діяльності в умовах конкуренції.
		Водночас, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що наявність господарських зв`язків, взаєморозрахунки між ТОВ з II "Юромаш" і ТОВ "Голекс" за запчастини за 2017-2018 роки на суму понад 10 млн грн та оплати ТОВ "Голекс" за оренду приміщення та компенсації комунальних витрат ТОВ з II "Юромаш", не можуть безпосередньо свідчити про взаємні інтереси стосовно спільної діяльності та наявність їх домовленості про результати Торгів.
		Враховуючи вищенаведене, суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідач не довів наявності тих обставин, які б могли мати значення для справи та які було визнано встановленими, оскільки на підтвердження протиправної узгодженості в діях конкурсантів, відповідач послався виключно лише на зовнішні ознаки, які могли свідчити про те, що між ними, тобто між конкурсантами,  відбувався обмін інформацією при оформленні конкурсної документації. В той же час відповідачем, як вбачається із змісту прийнятого ним рішення, не було наведено належних та допустимих доказів, які б могли свідчити про те, що обмін інформацією між зазначеними особами розповсюджувався також і на суть зроблених ними конкурсних пропозицій з метою забезпечення прийняття за наслідками проведеного конкурсу потрібного ним рішення. 
		Окрім цього, суд погоджується з доводами позивача про те, що Комітет зробив висновок про завищенням Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ЮРОМАШ" вартості пропозицій без залучення експертів.
		Водночас, належним доказом - висновком судово-економічної експертизи № 1-16/09/2019-се від 16.09.2019 р. (а.с.113-158, т.1) спростовуються попередні висновки у справі № 143-26.13/107-18, зазначені у рішенні Антимонопольного комітету України № 583-р від 03.09.2019 р., щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, при проведенні  процедури закупівлі "Шарнірно - зчленованого самоскиду вантажопідйомністю 55 тон" (ідентифікатор процедури закупівлі  UA-2017-12-20-000968-с), пов`язане з завишенням вартості тендерної пропозиції шляхом включення до кошторису непідтверджених витрат.
		Окрім цього, суд вважає доречними доводи позивача про те, що згідно з довідкою Державного підприємства "Держзовнішінформ" № 221/177 від 09.09.2019, жодна з цін продажу самоскидів Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" не перевищувала ціни, відображеної у вищевказаному листі.
		Суд зазначає, що висновок же органу Антимонопольного комітету України щодо відсутності у суб`єкта господарювання об`єктивних причин для вчинення схожих дій (бездіяльності) має ґрунтуватися на результатах дослідження усієї сукупності факторів, що об`єктивно (незалежно від суб`єкта господарювання) впливають на його поведінку у спірних відносинах, а не бути наслідком обмеженого кола факторів (наприклад, тільки ціни придбання товару). 
		Як встановлено ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. 
		Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином  у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
		Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
		Керуючись ст. ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1. Позов задовольнити повністю.
		2. Визнати недійсним рішення Антимонопольного комітету України від 03 вересня 2019 року №583-р в частині:
		- визнання дій Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" (ідентифікаційний код 32849408) вчиненням порушення, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю Шарнірно-зчленований самоскид вантажопідйомністю 55 тон [оголошення в системі електронних закупівель "Prozorro" №          UA-2017-12-20-000968-C], проведених філією "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Публічного акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія";
		- накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" у розмірі 31 268 543 (тридцять один мільйон двісті шістдесят вісім тисяч п`ятсот сорок три) гривні за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 03 вересня 2019 року №583-р.;
		- визнання дій Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" (ідентифікаційний код 32849408) вчиненням порушення, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю Шарнірно-зчленований самоскид вантажопідйомністю 55 тон [оголошення в системі електронних закупівель "Prozorro" №UA-2018-01-04-000345-a], проведених філією "Вільногірський гірничо-металургійний комбінат" Публічного акціонерного товариства "Об`єднана гірничо-хімічна компанія";
		- накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" у розмірі 31 286 543 (тридцять один мільйон двісті вісімдесят шість тисяч п`ятсот сорок три) гривні за порушення, зазначене в пункті 4 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України від 03 вересня 2019 року №583-р.
		3. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Липківського, 45; код ЄДРПОУ 0032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРОМАШ" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7-Ц; код ЄДРПОУ 32849408) 7 684 (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. судового збору.
		 
		На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.
		 
		Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Повний текст рішення складено 13.11.2019 р.
		 
		 
		Суддя                                                                                                     Н.І. Зеленіна

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...