Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 295/5794/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.
Надіслано для оприлюднення: 13.11.2019. Зареєстровано: 14.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 15.11.2019.
Дата набрання законної сили: 29.01.2020
Номер судового провадження: 2/295/1883/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа №295/5794/19
		Категорія  31
		2/295/1883/19
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		06.11.2019 року м. Житомир
		 
		Богунський районний суд м. Житомира:
		у складі головуючого - судді Перекупка І.Г.
		при секретарі - Поліщук К.Г., 
		за участю позивача ОСОБА_1 ,
		за участю представника позивача ОСОБА_2 ,
		за участю представника відповідача Слівінського О. О.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Богунського районного суду м. Житомира справу за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, прокуратури Житомирської області про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконним рішенням та діями органів досудового розслідування та прокуратури, -
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		16.04.2019 р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 300 000 (триста тисяч грн.) на відшкодування моральної шкоди за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України. В обґрунтування вимог позову вказав, що 18.02.2015 р. Прокуратурою Житомирської області було повідомлено ОСОБА_1 у кримінальному проваджені №42014110000000379 про підозру у вчиненні злочину передбаченого частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України. 27.02.2015 р. було затверджено обвинувальний акт щодо по обвинуваченні у вчиненні злочину передбаченого частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України. 13.07.2016 р. вироком Житомирського районного суду Житомирської області по справі №278/674/15-к, ОСОБА_1 було виправдано за обвинуваченням за частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України у зв`язку із відсутністю в його діяннях складу злочину. 05.10.2016 р. ухвалою Апеляційного суду Житомирської області по справі №278/674/15-к, вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 13.07.2016 р. щодо ОСОБА_1 скасовано і призначено новий розгляд в суді першої інстанції. 06.06.2017 р. вироком Житомирського районного суду Житомирської області по справі №278/674/15-к, ОСОБА_1 було виправдано за обвинуваченням за частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України у зв`язку із відсутністю в його діяннях складу злочину. 27.09.2017 р. ухвалою Апеляційного суду Житомирської області по справі №278/674/15-к, вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 06.06.2017 р. щодо ОСОБА_1 скасовано і призначено новий розгляд в суді першої інстанції. 30.03.2018 р. вироком Житомирського районного суду Житомирської області по справі №278/674/15-к, ОСОБА_1 було виправдано за обвинуваченням за частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України у зв`язку із відсутністю в його діяннях складу злочину. 13.06.2018 р. ухвалою Апеляційного суду Житомирської області по справі №278/674/15-к, вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 30.03.2018 р. щодо ОСОБА_1 залишено без змін. 18.12.2018 р. постановою Верховного Суду по справі №278/674/15-к Житомирського районного суду Житомирської області від 30.03.2018 р. та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 13.06.2018 р. щодо ОСОБА_1 залишено без змін, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення. Зазначив, що йому була завдана моральна шкода, що виражалось в приниженні моєї честі, гідності, репутації як працівника правоохоронного органу, постійних сварок зі своїм оточенням, втраті друзів, роботи, колишнього соціального статусу, відчуття повної несправедливості щодо незаконного переслідування, став закритим по характеру, відлюдкуватим, погано спав, втратив апетит, втратив сенс до свого життя, перебував в постійному стресі, очікуючи що його незаконно засудять за надуманий злочин, який він не вчиняв. Таким чином, вважає, що всі завдані йому моральні страждання повинні бути оцінені та відшкодовані в розмірі не менш ніж 1000000,00 гривень.
		Представник прокуратури Житомирської області у відзиві на позовну заяву вказав, що відповідно до положень. ч.ч. 5, 6 ст. 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового розслідування, прокуратури та суду», ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового розслідування, прокуратури та суду», п. 9 роз`яснень Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995р. «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з 1 розміру мінімальної заробітної плати, який діє на час розгляду справи, що становить 166 085, 40 грн. (а.с. 48-50)
		Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просили їх задовольнити.
		Державна казначейська служба України, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, свого представника в судове засідання не направила, про причини неявки останнього суд не повідомила, відзиву на позовну заяву до суду не направила.
		Представник Прокуратури Житомирської області в судовому засіданні визнав позов частково - в сумі 166 085, 40 грн., з підстав, що зазначених у наданому відзиві.
		Заслухавши пояснень сторін по справі, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
		Згідно зі ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
		У статтях 55, 56 Конституції України закріплено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
		Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), яка з огляду на приписи частини першої статті 9 Конституції України, статті 10 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є частиною національного законодавства, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
		За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		Відповідно до ч. 5 ст. 9, ч. 6 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ст. 38 Декларації прав і свобод людини та громадянина, ч. 5 ст. 5 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен, хто став жертвою арешту, затримання, засудження, має право на відшкодування шкоди.
		Відповідно до п.2 ч.2 статті 1167 ЦК України, якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт, то моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.
		У частинах першій та другій ст. 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.
		Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок, зокрема, незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадянина.
		Згідно п. 2 ч.1 ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.
		Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Згідно з пунктом 1 статті 1, пунктом 5 статті 3 Закону №266/94-ВР підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян. У наведених у статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовується моральна шкода.
		Відповідно до частин другої, третьої статті 13 цього Закону розмір моральної шкоди, визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
		Вказане кореспондується із п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються в кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.
		З матеріалів справи вбачається, що 18.02.2015 р. старшим слідчим слідчого відділу прокуратури Житомирської області Рожок О.І. повідомлено ОСОБА_1 про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. (а.с. 6)
		Вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 13.07.2016 р. №278/674/15-к, ОСОБА_1 було виправдано за обвинуваченням за ч. 1 ст. 366 КК України у зв`язку із відсутністю в його діяннях складу злочину. (а.с. 14-17)
		Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 05.10.2016 р. №278/674/15-к, вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 13.07.2016 р. щодо ОСОБА_1 скасовано і призначено новий розгляд в суді першої інстанції. (а.с. 18-19)
		Вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 06.06.2017 р. №278/674/15-к, ОСОБА_1 було виправдано за обвинуваченням за ч. 1 ст. 366 КК України у зв`язку із відсутністю в його діяннях складу злочину. (а.с. 20-23)
		Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 27.09.2017 р. №278/674/15-к, вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 06.06.2017 р. щодо ОСОБА_1 скасовано і призначено новий розгляд в суді першої інстанції. (а.с. 24-26)
		Вироком Житомирського районного суду Житомирської області від 30.03.2018 р. №278/674/15-к, ОСОБА_1 було виправдано за обвинуваченням за ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України у зв`язку із відсутністю в його діяннях складу злочину. (а.с. 27-31)
		Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 13.06.2018 р. №278/674/15-к, вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 30.03.2018 р. щодо ОСОБА_1 залишено без змін. (а.с. 32-34)
		Постановою Верховного Суду від 18.12.2018 р. №278/674/15-к, вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 30.03.2018 р. та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 13.06.2018 р. щодо ОСОБА_1 залишено без змін, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення. (а.с. 35-38)
		Таким чином, вбачається, що ОСОБА_1 незаконно перебував під слідством та судом в період з 18.02.2015р. по 18.12.2018р., тобто 45 місяців, внаслідок кримінального переслідування обмежувався в певних правах та зазнав певних обмежень життя, погіршились відносини з оточуючими людьми, вимушений був змінити місце проживання, була обмежена свобода пересування та суспільної діяльності, був позбавлений можливості реалізації своїх звичок і бажань, а отже позивачу повинна бути відшкодована моральна шкода за час перебування під слідством, яку суд виходячи з установленого законодавством розміру заробітної плати на момент розгляду справи судом, за кожен місяць перебування під слідством та судом визначає в розмірі 300 000 грн. та вважає за необхідне стягнути з Державного казначейства України за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь позивача.
		Відповідно до п. 5 ст. 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» громадянинові відшкодовується моральна шкода у наведених в статті 1 цього Закону випадках.
		Частинами п`ятою та шостою ст. 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
		Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
		У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
		Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» розмір відшкодування моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
		Тобто, законом передбачено, що розмір відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом повинен визначатися судом з урахуванням мінімального розміру заробітної плати.
		Викладене дає підстави для висновку, що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні до мінімального розміру заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, суд при вирішенні питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподаткованого мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи. При цьому визначений законом розмір є мінімальним, що гарантований державою, а суд, враховуючи обставини конкретної справи, може визнати обґрунтованим і достатнім й більший розмір відшкодування.
		Вказане відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 27.03.2019р. по справі № 405/7623/16-ц, від 08.11.2018р. №296/2443/16-ц.
		Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня - 4173 гривні.
		Отже, відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», мінімальний розмір моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 за час незаконного перебування під слідством та судом (45 місяців) буде становити 187 785,00 грн., виходячи з розміру одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.
		Однак, визначення розміру відшкодування залежить також від таких чинників, як характер і обсяг страждань яких зазнав позивач, можливості відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення у необхідному чи повному обсязі та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я позивача, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.
		Так, суд приймає доводи позивача, щодо наявності моральної шкоди з огляду на те, що виражалось в приниженні честі, гідності, репутації як працівника правоохоронного органу, постійних сварок зі своїм оточенням, втраті друзів, роботи, колишнього соціального статусу, відчуття повної несправедливості щодо незаконного переслідування, став закритим по характеру, відлюдкуватим, погано спав, втратив апетит, втратив сенс до свого життя, перебував в постійному стресі, очікуючи що його незаконно засудять за надуманий злочин, який він не вчиняв. Тому позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди є мотивованими, доведеними і такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Визначаючи розмір грошової компенсації суд враховує вказані обставини, які свідчать про заподіяння позивачу душевних страждань, та вважає, що сума в 300 000,00 грн. буде сприяти відновленню емоційного стану позивача, в тому числі відповідатиме засадам розумності і справедливості.
		Статтями 12,13,81 та 83 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Сторони та інші учасники справи подають докази безпосередньо до суду.
		Згідно ч.2 ст.2 ЦК України, учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.
		Відповідно до ст.170 ЦК України, держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
		Згідно зі статтею 130 КПК України шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом.
		Держава реалізує правосуб`єктність через систему своїх органів. Від імені держави у відносинах, що регулюються цивільним законодавством, беруть участь органи управління державним майном, фінансові та інші спеціально уповноважені державою органи. Казначейська служба хоч і є юридичною особою, але діє від імені держави.
		Відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, Казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
		Механізм виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 (далі Порядок).
		Відповідно до пункту 3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
		Згідно з пунктом 35 Порядку Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.
		Отже, Державна казначейська служба України є лише тим органом, який здійснює списання коштів у разі стягнення цих коштів з держави.
		Розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України.
		Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-91, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
		 
		У Х В А Л И В :
		 
		Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, прокуратури Житомирської області про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконним рішенням та діями органів досудового розслідування та прокуратури, задовольнити частково .
		Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 300 000 (триста тисяч грн.) на відшкодування моральної шкоди за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України.
		Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Повний текст рішення виготовлено та підписано 11.11.2019 року.
		 
		 
		 
		Суддя Богунського районного
		суду м. Житомира                                         І.Г. Перекупка

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...