Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 629/7158/18 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Розбій.
Надіслано для оприлюднення: 13.11.2019. Зареєстровано: 14.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.11.2019.
Дата набрання законної сили: 14.01.2021
Номер судового провадження: 1-кп/629/238/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12018220380002007

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Кримінальне провадження № 629/7158/18
		Номер провадження 1-кп/629/238/19 
		ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		13 листопада 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі колегії суддів:
		головуючого судді                     ОСОБА_1 , 
		суддів                             ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю секретарів судових засідань         ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
		прокурорів                         ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
		потерпілої                         ОСОБА_8 ,
		представника потерпілої-адвоката             ОСОБА_9 ,
		обвинуваченого                     ОСОБА_10 ,
		захисника                         ОСОБА_11 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області кримінальне провадження №12018220380002007 від 11.11.2018 року відносно:
		ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.ЛозоваХарківської області,громадянина України,з середньоюосвітою,неодруженого,не працюючого,студента 2-гокурсу Харківськогодержавного професійно-педагогічногоколеджу,ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
		за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.187 ч.3 КК України, - 
		встановила:
		 
		10.11.2018року з21-00год.по 01-00год.11.11.2018року, ОСОБА_10 перебуваючи вдомоволодінні заадресою: АДРЕСА_3 ,спільно іззнайомими ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 вживав спиртнінапої,після чогоблизько 01-00год. ОСОБА_10 вийшов навулицю,де перебуваючив станіалкогольного сп`яніння,маючи умиселна нападз метоюзаволодіння чужиммайном,поєднаний ізнасильством,небезпечним дляжиття таздоров`я особи,яка зазналанападу,знаходячись натериторії сусідньогодомоволодіння заадресою:  АДРЕСА_3 ,в якомумешкала ОСОБА_16 із малолітнімсином,усвідомлюючи суспільно-небезпечнийхарактер свогодіяння,передбачаючи йогосуспільно-небезпечнінаслідки ібажаючи їхнастання,підійшов довікон будинкута задопомогою заздалегідьпідготовленої металевоїпалиці розбиввікно,через якепроник всередину приміщеннябудинку,та пройшовшив однуз кімнат,з сумкипотерпілої ОСОБА_8 заволодів їїпаспортом тагрошима всумі 600грн.,що знаходилисьв ньому.Далі пройшовв залу,де знаходиласьпотерпіла ОСОБА_8 ,яка побачивши ОСОБА_10 ,почала ізним розмовляти,тримаючи вруці шокер,а ОСОБА_10 ,погрожуючи потерпілійметалевою палицею,наказав віддатишокер,однак потерпілане відреагувала,після чого ОСОБА_10 повторно наказавпотерпілій віддатишокер,супроводжуючи своювимогу демонстрацієюметалевої палиці,якою розмахувавперед обличчямпотерпілої тапогрожував уразі відмовинанести їйудар палицею.Усвідомивши реальністьзагрози своємужиттю таздоров`ю,потерпіла ОСОБА_8 викинула шокердо сусідньоїкімнати,зайшла доспальні,відкрила кватиркуі почалакричати такликати надопомогу. ОСОБА_10 ,продовжуючи свійзлочинний умисел,наніс металевоюпалицею потерпілійодин ударв областьголови,два ударикулаком уживіт,один ударкулаком вобличчя,повалив напідлогу іздавив рукамиїї зашию,а колипотерпіла пересталакричати,відпустив її,після чого почувши, що до будинку зайшли працівники поліції, вибіг до сусідньої кімнати та сховався під ліжком, де і був затриманий поліцейськими.
		Обвинувачений  ОСОБА_10 винним себеу вчиненнікримінального правопорушенняза ст.187ч.3КК Українине визнав,вважає,що вчинивзлочин передбаченийч.3ст.186КК України,в якомусебе визнаєвинним,оскільки потерпілуне залякувавта непогрожував їйвбивством,між нимивідбулася невеликарозмова,під часякої вінодин разштовхнув потерпілу,після чогопобачивши увікно працівниківполіції сховавсяпід ліжком,при цьомудав показання,згідно якихвін приїхаву гостідо друзів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 ,з якимиу вечірнійчас 10.11.2018року розпивалиспиртні напої,а потімприйшли додому ОСОБА_17 за адресою: АДРЕСА_3 ,де продовжиливживати спиртнінапої,крім алкоголю,він нічогоне вживав,скільки випиввін непам`ятає,через деякийчас йомустало злеі вінвийшов навулицю.Що відбувалосядалі,він незнає,пам`ятає лишете,що знаходячисьбіля вікнабудинку АДРЕСА_4 ,розбив йогокулаком правоїруки тапроник усередину,коли розбиваввікно,поранив рукудо крові,світло вкімнаті невмикав,оскільки вкімнаті булодостатньо видночерез штору,яка пропускалавуличне світло.Звикнувши дотемноти,пішов вкімнату зправа,на стільцілежали речі,він відкривсумку,знайшов гаманець,як йомуздалося,однак цебув паспорт,він поклавпаспорт собів кишенюі хотівпіти,однак вцей часувімкнулося світло,він повернувшисьпобачив потерпілу,яка стоялаз ліхтарем-електрошокомв рукахі говорилащоб вінзабирав всещо хочеі йшовз будинку.Він злякався,попросив останнюпокласти електрошокта далістав виражатисянецензурною лайкоюв їїсторону,на щоостання невідреагувала,після чого,наніс їйодин ударпо головірукою вобласть скроні,в результатічого останнявпустила електрошок,він хотівйого підняти,але незнайшов.Коли наносивудар,він хотівдати їйляпасу,однак останнявивернулася івін попавкистю рукиїй поголові.Металевої палиціу ньогоз собоюне булота вінне розмахувавнею передобличчям тане бивнею потерпілу,бо відудару употерпілої малоб залишитисярозсічення,також він не чув щоб потерпіла кликала на допомогу. За спиною у потерпілої стояло ліжко, на якому лежав хлопчик 3-4 років, і в той час він усвідомив, що накоїв, злякався того, що дитина все бачила, в його голові відбувалося щось йому не зрозуміле, він мав намір піти з будинку, однак двері були зачинені, потерпіла їх не відкривала та забувши про вікно, пішов до кімнати, заліз під ліжко, закрив очі і заснув, спав приблизно від п`яти до семи хвилин. Відкрив очі тоді, коли його дістали з під ліжка працівники поліції та наділи наручники, у його присутності нічого з будинку не вилучали. Додатково пояснив, що в будинку потерпілої раніше проживали його знайомі сусіди, які приблизно два місяці назад виїхали з будинку. Світло в будинку не горіло. Розуміючи, що в будинку ніхто не проживає, він маючи намір на крадіжку проник до вказаного домоволодіння. Вважає, що в показаннях свідків - працівників поліції, є розбіжності щодо розмірів металевої палиці, та один з них стверджував, що металеву палицю він знайшов під ліжком, інший, що вона знаходилася в кімнаті. Щиро кається у скоєному. Цивільний позов потерпілої щодо відшкодування матеріальної та моральної школи, визнає. 
		Не зважаючи на те, що обвинувачений  ОСОБА_10 не визнає себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочину передбаченого ч.3 ст.187 КК України, його винуватість повністю доведена та підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні доказів: 
		- показаннями потерпілої ОСОБА_8 , яка у судовому засіданні пояснила, що 11.11.2018року вонаперебувала убудинку АДРЕСА_3 ,близько01-00 год. вона прокинулась від плачу дитини, дала їй ліки і через 15 хвилин пішла спати та коли засинала, то почула з вулиці дивні звуки, нібито палицею били по цегляним стінам її будинку. Вона включила світло у всіх трьох кімнатах, після цього почула стук у вікно та викликала поліцію, також подзвонила сусідам, додзвонилась до сусіда ОСОБА_18 і попрохала про допомогу. В цей час хтось почав виламувати вхідні двері її будинку. На території її домоволодіння було декілька людей, вона чула їх голоси. Далі пролунав звук розбитого скла в коридорі, потім  на кухні. Вона зрозуміла, що хтось проник у будинок та пересувається по кімнатам. Її дитина прокинулась і почала плакати. Вона її заспокоїла, встала в дверях кімнати та почала чекати, хто до неї зайде. Потім вона почула, що відкрились двері у першу кімнату, хто до неї увійшов, вона не бачила. Далі до зали зайшов раніше їй не знайомий ОСОБА_10 , побачив у неї в руках шокер, сказав, щоб вона його викинула. Вона почала говорити, що ОСОБА_10 може взяти все, що захоче, але їх з дитиною щоб не чіпав. ОСОБА_10 відповів, що знає, що вона знаходиться одна у будинку, що дитина у неї маленька, наполягав на тому, щоб вона викинула шокер, бо інакше він її вдарить. В руках ОСОБА_10 тримав велику металеву палицю та предмет, схожий на сокиру. Вона злякалась та кинула в бік ОСОБА_10 шокер, який потрапив до іншої кімнати. ОСОБА_10 пішов та підняв його, після чого підійшов до неї та почав погрожувати. Вона знову сказала, що він може все взяти з будинку та запитала у нього, чого він хоче, але той не відповів. Потім ОСОБА_10 сказав їй залишити дитину та піти з ним на вулицю. Дитина підбігла до неї та стала попереду неї. ОСОБА_10 вимагав, щоб вона поклала дитину спати, після чого вона повернулась до спальні, посадила дитину на ліжко та знаходилась поруч з нею. ОСОБА_10 зайшов до спальні, схопив її за волосся, витяг до середини зали, а коли він відволікся, вона вирвалась від нього, повернулась до спальні, почала стукати у вікно та кликати на допомогу. Обвинувачений вдарив її палицею по голові, від чого вона впала на підлогу, потім вдарив її кулаком в живіт та по обличчю, вимагаючи перестала кричати, закривав їй рота рукою та здавлював шию. Далі вона почула, що приїхав наряд поліції, ОСОБА_10 перестав її бити та сів на ліжко біля дитини, а після цього вийшов з кімнати. Потім до кімнати увійшли працівники поліції, запитали про особу, що проникла до будинку. Вона відповіла, що він вийшов їм на зустріч. Виявилось, що ОСОБА_10 заховався під ліжко у сусідній кімнаті. Потім вона виявила, що з сумочки зникли гроші, паспорт та банківська картка, це все знайшли у обвинуваченого в кармані та вилучили. Після побиття вона зверталась за медичною допомогою до поліклініки, їй виписали медикаментозне лікування, сусід ОСОБА_18 , до якого вона по телефону зверталась за допомогою, зайшов до будинку разом з поліцією. Вся подія тієї ночі відбувалась на очах у дитини. Від проникнення у домоволодіння до приїзду поліції пройшло приблизно 20 хвилин. 
		- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_12 , відповідно яких вони з ОСОБА_10 придбали спиртні напої та продукти харчування, поїхали у сусідній з потерпілою будинок АДРЕСА_3 , де вживали алкогольні напої разом з ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 . Близько 1-00 год. ОСОБА_10 стало зле і він вийшов на вулицю. Потім лягли спати, а коли прокинулись, приїхали працівники поліції, яким вони повідомили, що пропав ОСОБА_10 ,після чогопрацівники поліції запросили їх до сусіднього будинку, вони залишились на вулиці, а працівники поліції пішли до будинку, через деякий час вивели ОСОБА_10 , їх опитали, після чого він пішов додому;
		- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_19 , відповідно яких 09.11.2018 року ввечері з навчання в м.Харків приїхав її онук ОСОБА_10 , 10.11.2018 року в обід він пішов до ОСОБА_12 , близько 19-00 год. вони повернулись разом, були в стані алкогольного сп`яніння, а потім через деякий час кудись пішли, близько 23-00 год. вона йому зателефонувала, ОСОБА_10 повідомив, що гуляє та вимкнув слухавку;
		-показаннями свідка ОСОБА_20 в судовомузасіданні,згідно яких10.11.2018року він,як інспекторз ППЛозівського ВПГУНП,знаходився начергуванні помікрорайону.У містізнадобилась допомогадругому екіпажуі вониприїхали надопомогу.Екіпаж вжезнаходився біляадреси,стояли люди,він зрозумів,що цебули товаришіобвинуваченого.Перший екіпажвідразу непопав добудинку,оскільки будинокбув зачинений,а увікно,яке розбив ОСОБА_10 ,працівники поліціїне протискались.Цивільних білябудинку булоблизько п`яти.Зі слівзнайомих обвинуваченоговін такзрозумів,що сиділакомпанія,у ОСОБА_10 на ґрунтізловживання спиртнимщось трапилосьі вінперескочив черезпаркан добудинку потерпілої.Товариші почалирозшукувати ОСОБА_10 ,побачили білябудинку потерпілоїпрацівників поліції,зрозуміли,що вониприїхали понього.У будинкудуже голоснота довгокричала жінка,звала надопомогу,кричала «Допоможіть,вбивають»,будинок бувзачинений івони немогли увійтидо нього,було лишерозбито вікноу коридорі,через якедо будинкупроник обвинувачений.Вони знайшлисокиру,виламали замокта увійшлиу будинок.Потерпіла булау дальнійкімнаті будинку,а обвинуваченийу прохіднійкімнаті ховавсяпід ліжком.Вони відсунулиліжко,наділи наобвинуваченого наручники,група вилучилау ньогопаспорт потерпілоїта гроші,близько 1000грн.Будинок потерпілоїзнаходився чипо АДРЕСА_5 .Обвинуваченого  ОСОБА_10 вони побачили не відразу, той був у нетверезому стані, казав, що не пам`ятає, як опинився у будинку потерпілої та що там робив. Ще була вилучена палиця металева. Можливо, потерпіла вказувала на те, що обвинувачений бив її палицею. Потерпілу не оглядали, тому тілесних ушкоджень на ній не бачили. Він зробив висновок, що вікно розбив ОСОБА_21 , оскільки іншого шляху потрапити до будинку не було, по зовнішнім ознакам обвинувачений був у стані алкогольного сп`яніння. Коли він був на вулиці, також чув дитячі крики. Дитина була у дальній кімнаті разом з матір`ю. В інших слідчих діях по цій справі участі не приймав. Потерпіла та дитина були у шоковому стані;
		- показаннями свідка ОСОБА_22 в судовому засіданні, згідно яких він з іншим працівником поліції ОСОБА_20 , 11.11.2018 року близько 01-00 год. приїхали на виклик до будинку АДРЕСА_3 , з приводу того, що до будинку хтось ломився в двері. Біля вказаного будинку знаходився патрульний автомобіль та недалеко він нього двоє невідомих неповнолітніх осіб, які розшукували свого знайомого ОСОБА_10 з яким вони у сусідньому будинку відпочивали та розпивали спиртні напої, після чого останній вийшов з будинку і зник. Представники патрульної служби казали, що з будинку було чутно крики жінки, яка звала на допомогу. Він також чув крики жінки про допомогу. Вхідні двері до вказаного будинку були замкнені з середини. З боку у дверях була щілина, через яку вони просунули руку, відчинили двері та потрапили до вказаного домоволодіння. В будинку було темно, вони світили своїми ліхтарями. Від потерпілої, яка знаходилася в кімнаті вони дізналися, що обвинувачений знаходиться в іншій кімнаті, під ліжком. Далі вони зайшовши до вказаної кімнати, відвинули ліжко, яке стояло біля стіни та побачили ОСОБА_10 , який лежав на підлозі у кутку. Перший екіпаж відразу не попав до будинку, оскільки будинок був зачинений, а у вікно, яке розбив ОСОБА_21 , працівники поліції не протискались. Біля ОСОБА_10 лежав металевий прут, після чого останній підвівся з підлоги. У ОСОБА_10 , який перебував у дуже сильному алкогольному сп`янінні у кишені був паспорт потерпілої, грошові кошти та картка. ОСОБА_10 з приводу даного факту їм нічого не пояснював, також не пояснив де взяв паспорт, картку та грошові кошти, тільки мовчав та робив вигляд, що нічого не розуміє. Вказаний висновок він зробив з того, що останній усвідомлював, що знаходиться в чужому будинку та після приїзду працівників поліції сховався під ліжко в іншій кімнаті. Зі слів потерпілої, яка вийшла з кімнати та підійшла до них, їм стало відомо, що ОСОБА_10 проник до її будинку, погрожував їй вбивством, намагався душити та кричав на неї з вимогою замовкнути. Крім них, в будинку, в іншій кімнаті він бачив малолітнього хлопчика  сина потерпілої, який в той час не спав. В кімнаті вони виявили розбите вікно, слідів крові не бачив. На обвинуваченому ОСОБА_10 слідів крові він не бачив, останній був брудний. На потерпілій крові і візуально ушкоджень не бачив, вона була заплакана; 
		- протоколом огляду місця події від 11.11.2018 року та фототаблицею до нього, згідно якого було оглянуто територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , в якому виявлено розбите вікно, фрагменти розбитого скла зі слідами речовини бурого кольору, перевернуте металеве ліжко, на підлозі перебував ОСОБА_10 , поруч з яким виявлено USB-кабель зі слідами речовини бурого кольору, банківську картку «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , сокиру з дерев`яною рукояткою, на якій мається пляма коричневого кольору, металевий прут (т.1 а.с.140,141-147);
		- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.11.2018 року, під час проведення якого потерпіла ОСОБА_8 на фото №2 за зовнішніми ознаками впізнала особу, яка 11.11.2018 року здійснила відносно неї розбійний напад в приміщенні її будинку; відповідно до додатку до протоколу пред`явлення особи для впізнання по фотознімкам, на фото №2 зображений ОСОБА_10 (т.1 а.с.148,149);
		- протоколом проведення слідчого експерименту від 11.11.2018 року, із застосуванням відеозапису, в ході якого потерпіла ОСОБА_8 показала де, як, та при яких обставинах відносно неї було вчинено розбійний напад (т.1 а.с.150-152); 
		- переглянутим та відтвореним в судовому засіданні відеодиском з відеозаписом проведення слідчого експерименту від 11.11.2018 року, в ході якого потерпіла ОСОБА_8 показала де, як, та при яких обставинах відносно неї було вчинено розбійний напад (т.1 а.с.153);
		- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.11.2018 року, згідно якого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував у стані алкогольного сп`яніння (Алком №01СУ-И 1,8-2,1 проміле) (а.с.167);
		- судово-медичною експертизою №12-14/268-ЛЗ/18 від 26.11.2018 року, згідно висновків якої у потерпілої ОСОБА_8 мав місце синець в правій скроневій ділянці. Вищевказане тілесне ушкодження могло утворитися в строк і за обставин, вказаних в настановній частині постанови та потерпілою. За ступенем тяжкості синець - це легке тілесне ушкодження, згідно пункту 2.3.5. правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995 р. Маловірогідне утворення вказаного тілесного ушкодження в результаті падіння з висоти зростання з наданням тілу прискорення. Вищевказане тілесне ушкодження утворилося від дії тупого твердого предмету, що не відобразило в пошкодженні своїх індивідуальних особливостей, якими могли бути як руки та не виключно, що і металева палиця. По наявним судово-медичним даним судити про взаємне положення потерпілої та нападника в момент спричинення тілесного пошкодження не представляється можливим. Потерпілій було нанесено не менш однієї травматичної дії. Покази, надані потерпілою ОСОБА_8 під час проведення слідчої дії за її участю від 11.11.2018 року, в цілому не суперечать об`єктивним судово-медичним даним в частині локалізації, способу спричинення та механізму утворення у потерпілої тілесного ушкодження (т.1 а.с.154-155);
		- судово-медичною експертизою №273-ЛЗ/18 від 11.11.2018 року, згідно висновків якої на підставі даних судово-медичної експертизи ОСОБА_10 , 1999 року народження, у нього мало місце садно по тильній поверхні правої кисті в області основної фаланги другого пальця, яке могло утворитися в строк і за обставин вказаних в настановній частині постанови та ОСОБА_10 , за ступенем тяжкості - це легке тілесне ушкодження, згідно пункту 2.3.5. правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу №6 МОЗ України від 17.01.1995 р.; вищевказане тілесне ушкодження утворилося від дії тупого твердого предмету що не відобразив в ушкодженні своїх індивідуальних особливостей, якими могли бути і зуби людини (т.1 а.с.241);
		- речовими доказами  металевим прутом (палицею) довжиною 84 см, діаметром 2 см; грошовими коштами в сумі 600 грн., паспортом громадянина України на ім`я ОСОБА_8 , банківською карткою «Ощадбанк» № НОМЕР_2 , сокирою з дерев`яною рукояткою (т.1 а.с.156-157,158,159,160).
		Оглянуті в судовому засіданні речові докази, які були опечатані належним чином та пред`явлені для ознайомлення учасникам судового провадження, не викликали у суду сумнівів в їх достовірності.
		Вищевказану судово-медичну експертизу №12-14/268-ЛЗ/18 від 26.11.2018 року суд вважає об`єктивною і приймає її за основу, так як вона узгоджується з іншими зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, при цьому доводи, наведені експертом, об`єктивно узгоджуються з показаннями обвинуваченого та потерпілої, проведеним слідчим експериментом, їх показання послідовні, не містять протиріч, вони об`єктивно підтверджуються сукупністю досліджених письмових доказів і відповідають фактично подіям та обставинам вчинення злочину, що мав місце.
		Пункт 9 постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» передбачає, що небезпечним для життя чи здоров`я насильством у розумінні статті 187 КК є умисне заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров`я в момент їх вчинення. До них слід відносити, зокрема, і насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, придушення за шию, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо.
		Допитана під час судового розгляду потерпіла ОСОБА_8 зазначила, що коли обвинувачений ОСОБА_10 зайшов до спальні, схопив її за волосся, витяг до середини зали, в той час коли він відволікся, вона вирвалась від нього, повернулась до спальні, почала стукати у вікно та кликати на допомогу. Після цього обвинувачений вдарив її палицею по голові, від чого вона впала на підлогу, потім вдарив її кулаком в живіт та по обличчю, вимагаючи не кричати, закрив їй рот рукою та здавив шию.
		Заподіяння потерпілій удару металевим прутом та в подальшому придушення за шию у значенні, яке йому надано вищезазначеною постановою Пленуму Верховного суду України, створювало реальну небезпеку для життя і здоров`я потерпілої, яка зазнала нападу, та за своєю інтенсивністю, характером і наслідками була подібним до проявів насильства, які небезпечні для життя чи здоров`я, що кваліфікуються за статтею 187 КК України.
		Надані потерпілою показання щодо способу отримання нею ушкоджень повністю узгоджуються з даними протоколів огляду місця події, слідчих експериментів та висновком судово-медичної експертизи №12-14/268-ЛЗ/18 від 26.11.2018 року, відповідно до якого, у ході огляду у потерпілої виявлено синець в правій скроневій ділянці, що свідчить про отримання нею легких тілесних ушкоджень. 
		Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 18 квітня 2018 року у кримінальному провадженні №569/1111/16-к (провадження №13-14кс18) (далі - Постанова) при вирішенні питання про застосування кваліфікуючої ознаки «проникнення у житло, інше приміщення чи сховище» в складі кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 187 КК, вирішальне значення мають режим доступу до приміщення (вільний/обмежений) під час вчинення розбою та наявність у особи умислу на незаконне входження (потрапляння) до приміщення або незаконне перебування в ньому з метою заволодіння чужим майном.
		Судом встановлено, що обвинувачений, маючи на меті заволодіння чужим майном, тобто незаконно та безоплатно вилучити чуже майно поза волею власника, шляхом розбиття вікна потрапив до будинку потерпілої, де і знаходилися матеріальні цінності. Таким чином, обвинувачений неправомірно проник до житла потерпілої, де за звичайних обставин на законних підставах він не міг перебувати. Вказані обставини вказують на умисел обвинуваченого на заволодіння майном до моменту потрапляння у будинок та безпосереднє проникнення до будинку задля досягнення поставленої мети.
		На підставі ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Даючи оцінку наведеним вище доказам у їх сукупності, суд визнає їх достовірними, оскільки вони відповідають фактичним обставинам у справі, узгоджуються між собою, взаємно доповнюючи один одного, здобуті слідством з дотриманням порядку, встановленого кримінально-процесуальним законодавством і сумнівів в їх достовірності не викликають.
		Всі показання обвинуваченого та доводи, наведені його захисником про невинуватість обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ст.187 ч.3 КК України, не знайшли свого об`єктивного підтвердження під час судового розгляду, не відповідають встановленим обставинам справи і розцінюються судом як один із способів їх захисту, прагнення будь-яким чином уникнути відповідальності за вчинене, перешкодити встановленню істини у справі, спотворити справжні обставини справи і ввести суд в оману, а тому до цих показань колегія суддів ставиться критично і не бере їх до уваги.
		Дії обвинуваченого ОСОБА_10 суд кваліфікує за ч.3 ст.187 КК України, тобто напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, поєднаний із проникненням у житло.
		При таких обставинах, підстав для зміни правової кваліфікації дій обвинуваченого або його виправдання, суд не вбачає.
		Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		Згідно ст.ст.370,373 ч.3 КПК України та п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим; обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і доказах, отриманих незаконним шляхом, і ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.
		У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за вчинене, сприяв виправленню обвинуваченого та запобігав вчиненню нових злочинів.
		Згідно ст.65 КК України суд призначає покарання в межах санкції статті Особливої частини КК України, відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
		При призначенніпокарання обвинуваченому ОСОБА_10 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.
		Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше був засуджений 12.01.2015 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ст.289 ч.2,69 КК України до 4 років позбавлення волі, з застосуванням ст.75,76,104 КК України, звільненням від покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік, ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 09.03.2016 року звільнений від відбування покарання по закінченню іспитового строку, має зняту та погашену в установленому законом порядку судимість, не працює, студент 2-го курсу Харківського державного професійно-педагогічного коледжу, неодружений, за місцем проживання характеризується негативно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, з 2015 року по 2017 рік перебував на обліку у лікаря нарколога з приводу вживання алкоголю зі шкідливими наслідками, в 2017 році знятий з обліку в зв`язку з поліпшенням, відповідно висновку судово-психіатричного експерта №910 від 10.12.2018 року, ОСОБА_10 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі дисоціального розладу особистості; відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними; у період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_10 виявляв ознаки вищевказаного хронічного психічного захворювання та перебував у стані гострої неускладненої алкогольної інтоксикації, поза тимчасового розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; на теперішній час ОСОБА_10 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т.1 а.с.161-162,163,164,165,166,167,170, 171-175,176-178).
		Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому  ОСОБА_10 , суд визнає щире каяття. 
		Відповідно до ст.67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому  ОСОБА_10 , суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.
		Призначаючи покарання, судова колегія враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченому, його сімейний стан та стан здоров`я, рівень розвитку та соціально-психологічні риси, ставлення до вчиненого ним діяння, умови життя та виховання, обставини вчинення злочину.
		З врахуванням принципу справедливості, з метою посилення впливу призначеного покарання на виправлення винного, а також з метою попередження вчинення нових злочинів, колегія суддів приходить до висновку про те, що виправлення обвинуваченого  ОСОБА_10 можливе тільки в місцях позбавлення волі, тобто в умовах ізоляції від суспільства на певний строк до кримінально-виконавчої установи.
		Враховуючи, що злочин вчинений у стані алкогольного сп`яніння, суд не вбачає правових підстав для застосування при призначенні покарання обвинуваченому приписів ст.ст.69,69-1,75 КК України.
		До вступу вироку в законну силу, залишити  ОСОБА_10 раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
		Термін відбуття покарання  ОСОБА_10 обчислювати з моменту фактичного затримання з 11.11.2018 року згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення №97/86 від 11.11.2018 року (т.1 а.с.168-169).
		Потерпілою ОСОБА_8 заявлено цивільний позов про стягнення з ОСОБА_10 на її користь матеріальної шкоди в розмірі 1045,17 грн., моральної шкоди  10000 грн., вартість послуг за надання юридичної допомоги адвоката в розмірі 1000 грн. (т.1 а.с.43-56,77).
		Розглядаючи цивільний позов потерпілої, суд дійшов наступного висновку.
		Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
		Згідно ч.1,5,7ст.128КПК України,особа,якій кримінальнимправопорушенням абоіншим суспільнонебезпечним діяннямзавдано майновоїта/абоморальної шкоди,має правопід часкримінального провадженнядо початкусудового розглядупред`явити цивільнийпозов допідозрюваного,обвинуваченого абодо фізичноїчи юридичноїособи,яка зазаконом несецивільну відповідальністьза шкоду,завдану діяннямипідозрюваного,обвинуваченого абонеосудної особи,яка вчиниласуспільно небезпечнедіяння;цивільний позову кримінальномупровадженні розглядаєтьсясудом заправилами,встановленими цимКодексом.Якщо процесуальнівідносини,що виниклиу зв`язкуз цивільнимпозовом,цим Кодексомне врегульовані,до нихзастосовуються нормиЦивільного процесуальногокодексу Україниза умови,що вонине суперечатьзасадам кримінальногосудочинства. 
		Відповідно до ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково, чи відмовляє у ньому.
		Судовим розглядом доведено, що вчиненим кримінальним правопорушенням обвинувачений ОСОБА_10 спричинив матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_8 у обсязі, зазначеному у цивільному позові, що документально підтверджується відповідними письмовими доказами, які суд визнає належними доказами, підтверджуючими розмір заподіяної позивачу матеріальної шкоди, у зв`язку з чим цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 в частині стягнення на її користь заподіяних матеріальних збитків підлягає задоволенню в повному обсязі.
		Що стосується стягненню моральної шкоди, то суд виходить з наступного.
		Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Положеннями ст.23ЦК України передбачене право особи на відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок порушення її прав. Відповідно до Постанови ПВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за №4 від 31.03.1995 року (з наступними доповненнями та змінами) моральна шкода - це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльності інших осіб.
		При вирішенні питання про стягнення моральної шкоди, суд, визначаючи розмір її відшкодування, поряд з характером і обсягом моральних страждань, які зазнала потерпіла ОСОБА_8 та її малолітній син ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті розбійного нападу на потерпілу, порушенням їх спокою, завданням стресу, хвилювання, виходить з принципів розумності, виваженості та справедливості, і задовольняє позов в цій частині в повному обсязі, а саме в сумі 10000 грн.
		Щодо компенсації витрат потерпілої на правову допомогу в сумі 1000 грн., суд зазначає, що вирішуючи питання такої компенсації, необхідно з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом. Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений законом №4191-VI. Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
		Враховуючи відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, суд відмовляє у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. 
		Судові витрати по справі відсутні.
		Арешт, накладений ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13.11.2018 року на металевий прут  скасувати (т.1 а.с.160).
		Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100КПК України  грошові кошти в сумі 600 гривень (8 купюр по 50 гривень та 1 купюра 200 гривень); паспорт на ім`я громадянина України ОСОБА_8 ; банківську карту «Ощадбанк» № НОМЕР_2 ; сокиру із дерев`яною рукояткою, які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_8  повернути ОСОБА_8 ; металевий прут (палицю) довжиною 84 см, діаметром 2 см, яка знаходиться на зберіганні у кімнаті речових доказів Лозівського МВ ГУМВС України в Харківській області  знищити.
		Керуючись ст.ст.100,129,369-371,373-374 КПК України, колегія суддів, - 
		 
		ухвалила:
		 
		Визнати  ОСОБА_10 винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст.187 ч.3 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років 6 (шість) місяців з конфіскацією всього належного йому майна.
		До вступувироку взаконну силузасудженому ОСОБА_10 залишити раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
		Термін відбуття покарання засудженому  ОСОБА_10 обчислювати з моменту фактичного затримання - з 11.11.2018 року.
		Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 задовольнити частково, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_10 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_8 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1045,17 грн., моральної шкоди 10000 грн. В іншій частині позову відмовити. 
		Арешт, накладений ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 13.11.2018 року на металевий прут  скасувати.
		Речові докази: грошові коштив сумі600гривень;паспорт наім`я громадянинаУкраїни ОСОБА_8 ;банківську карту«Ощадбанк» № НОМЕР_2 ;сокиру іздерев`яною рукояткою повернутипотерпілій ОСОБА_8 ;металевий прут(палицю)довжиною 84см,діаметром 2см знищити.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
		Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя ОСОБА_1 
		 
		Судді: ОСОБА_2 
		 
		ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...