Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 687/1539/16-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо статусу народного депутата України, депутата місцевої ради, організації діяльності представницьких органів влади, з них.
Надіслано для оприлюднення: 13.11.2019. Зареєстровано: 14.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 14.11.2019.
Дата набрання законної сили: 13.11.2019
Номер судового провадження: К/9901/33900/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		13 листопада 2019 року 
		м. Київ
		справа № 687/1539/16-а
		адміністративне провадження № К/9901/33900/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Яковенка М. М.,
		суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
		розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу №  687/1539/16-а
		за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чемеровецької селищної ради Хмельницької області, третя особа - Хмельницька обласна державна адміністрація про визнання протиправними рішень та їх скасування,
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чемеровецького районного суду Хмельницької області (суддя Борсук В. О.) від 14 березня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Біла Л. М., Гонтарук В. М., Граб Л. С.) від 15 червня 2017 року,
		ВСТАНОВИВ:
		І. РУХ СПРАВИ
		1. У листопаді 2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулися до суду з адміністративним позовом до Залучанської сільської ради Чемеровецького району Хмельницької області, треті особи - Чемеровецька селищна рада Хмельницької області, Хмельницька обласна державна адміністрація, в якому просили:
		- визнати протиправним та скасувати рішення № 2 7-ї сесії Залучанської сільської ради 7-го скликання від 05 серпня 2016 року «Про скасування рішення 41-ї сесії 6- го скликання № 1 від 26 травня 2015 року»;
		- визнати протиправним та скасувати рішення № 14 7-ї сесії Залучанської сільської ради 7-го скликання від 05 серпня 2016 року «Про схвалення позитивних намірів щодо об`єднання територіальної громади та делегування представників до спільної робочої групи»;
		- визнати протиправним та скасувати рішення № 1 9-ї сесії Залучанської сільської ради 7-го скликання від 01 вересня 2016 року «Про схвалення проекту рішення Залучанської сільської ради «Про добровільне об`єднання громадян»; 
		- визнати протиправним та скасувати рішення № 1 10-ї сесії Залучанської сільської ради 7-го скликання від 15 вересня 2016 року «Про добровільне об`єднання громадян».
		2. Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що оскаржувані рішення прийняті з грубим порушенням закону, є протиправними і підлягають скасуванню в судовому порядку, оскільки прийнятті без фактичного громадського обговорення, з ігноруванням думки громад сіл Черче та Залуччя, Залучанської сільської ради. Відтак, порушені основні принципи місцевого самоврядування, зокрема: народовладдя, законності та гласності, тобто відповідачем було порушено гарантоване державою право позивача як члена територіального громади самостійно вирішувати питання місцевого значення.
		3. Ухвалою Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 24 листопада 2016 року, на підставі заяви ОСОБА_2 про залишення адміністративного позову без розгляду, залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_2 .
		4. Ухвалою Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 28 лютого 2017 року замінено первісного відповідача Залучанську сільську раду Чемеровецького району Хмельницької області на належного відповідача Чемеровецьку селищну раду Хмельницької області.
		5. Постановою Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 14 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог.
		6. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 07 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 14 березня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
		7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
		8. Вищим адміністративним судом справа до розгляду не призначалася.
		9. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.
		10. Відповідно до пп. 4 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		11. 05 березня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 14 березня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року у справі № 687/1539/16-а передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Желтобрюх І. Л. - головуючий суддя, Білоус О. В., Стрелець Т. Г.).
		12. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 534/0/78-19 від 30 травня 2019 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Желтобрюх І. Л., що унеможливлює її участь у розгляді касаційної скарги.
		13. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31 травня 2019 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
		14. Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2019 року справу прийнято до провадження, закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.
		15. Станом на 13 листопада 2019 року заперечення або відзив на касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України та Верховного Суду, не надходили.
		IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до рішення № 1 сесії 41 сільської ради 6 скликання від 26 травня 2015 року сесією Залучанської сільської ради вирішено: враховуючи результати обговорення у виборчих округах сільської ради, враховуючи думку громадян сіл Черче і Залуччя про надання згоди на добровільне приєднання Залучанської сільської ради до Гуменецької територіальної громади Кам`янець-Подільського району сесія сільської ради дає згоду на приєднання Залучанської сільської ради до Гуменецької територіальної громади Кам`янець-Подільського району.
		17. Відповідно до витягу з протоколу 7 сесії 7-го скликання по Залучанській сільській раді від 05 серпня 2016 року на порядку денному було винесено, зокрема питання, щодо скасування 41 сесії 6 скликання № 1 від 26 травня 2015 року та про схвалення позитивних намірів щодо об`єднання територіальної громади та делегування представників до спільної робочої групи.
		18. Рішенням № 2 7 сесії 7 скликання по Залучанській сільській раді від 05 серпня 2016 року було вирішено скасувати рішення 41 сесії 6-го скликання № 1 від 26 травня 2015 року «Про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад та делегувати представника до спільної робочої групи».
		19. Також 05 серпня 2016 року було прийнято рішення № 14 «Про схвалення позитивних намірів щодо об`єднання територіальних громад Залучанської сільської ради в територіальну громаду з центром в селищі Чемерівці».
		20. 01 вересня 2016 року прийнято рішення № 1 «Про схвалення проекту рішення Залучанської сільської ради «Про добровільне об`єднання територіальних громад», а 15 вересня 2016 року прийнято рішення № 1 «Про добровільне об`єднання територіальних громад», згідно якого було вирішено об`єднатися з територіальними громадами сіл Слобідка-Смотрицька, Гайове, Діброва та Нова Гута Слобідко-Смотрицької сільської ради, села Ямпільчик Ямпільчицької сільської ради, села Хропотова Хропотівської сільської ради, села Бережанка Бережанської сільської ради, сіл Почапинці та Садове Почапинецької сільської ради, сіл Шидлівці, Вікторівна, Криків, Мала Зелена та Велика Зелена Шидловецької сільської ради, села Андріївка Андріївської сільської ради, сіл Сокиринці, Збриж та Вишневе Сокиринецької сільської ради, села Кугаївці Кугаєвецької сільської ради, села Біла Більської сільської ради, села Жердя Жердянської сільської ради, сіл Залуччя та Черче Залучанської сільської ради, сіл Кормильча та Ружа Кормильчанської сільської ради, села Кочубіїв Кочубіївської сільської ради, села Красноставці Красноставської сільської ради, сіл Свіршківці, Демківці та Залісся Свіршковецької сільської ради, сіл Чорна та Антонівка Чорнянської сільської ради, села Степанівка Степанівської сільської ради та селища Чемерівці в Чемеровецьку територіальну громаду з центром у селищі Чемерівці. Доручити Чемеровецькому селищному голові Павлюку Л. В. звернутися до Хмельницької обласної адміністрації з пропозицією звернутися до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів Чемеровецької селищної ради та відповідного селищного голови в установленому законом порядку. Повноваження Залучанського сільської ради, сільського голови припинити з моменту набуття повноважень новообраними органами місцевого самоврядування, селищним головою територіальної громади, утвореної внаслідок добровільного об`єднання. Затвердити план організаційних заходів щодо добровільного об`єднання територіальних громад. Правонаступником всього майна, прав та обов`язків сільської ради визначити Чемеровецьку селищну раду, утворену внаслідок добровільного об`єднання.
		21. Вважаючи протиправними спірні рішення відповідача, позивач звернувся з до суду з адміністративним позовом.
		IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		22. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходили з того, що у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.
		23. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що рішення № 2 7-ї сесії Залучанської сільської ради 7 скликання від 05 серпня 2016 року, яким скасовано Рішення 41-ї сесії 6 скликання № 1 від 26 травня 2015 року, яким надано згоду на добровільне об`єднання Залучанської сільської ради з Гуменецькою територіальною громадою Кам`янець-Подільського району не було в подальшому реалізоване. Саме відсутність виникнення будь-яких правовідносин, пов`язаних з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів громадян через прийняття даного рішення, а також неможливість подальшого його виконання, оскільки формування Гуменецької територіальної громади Кам`янець-Подільського району проведено без включення Залучанської сільської ради, зумовили необхідність скасування такого рішення. Відтак, відповідач мав право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		24. Щодо рішення № 14 7-ї сесії Залучанської сільської ради 7-го скликання від 05 серпня 2016 року «Про схвалення позитивних намірів щодо об`єднання територіальної громади та делегування представників до спільної робочої групи»; рішення № 1 9-ї сесії Залучанської сільської ради 7-го скликання від 01 вересня 2016 року «Про схвалення проекту рішення Залучанської сільської ради «Про добровільне об`єднання громадян» та Рішення № 1 10-ї сесії Залучанської сільської ради 7-го скликання від 15 вересня 2016 року «Про добровільне об`єднання громадян», суди попередніх інстанцій зазначили таке.
		25. В розумінні положень КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.
		26. Так, відповідно до наданих позивачем та його представниками пояснень слідує, що позивач вважає, що оскаржуваними рішеннями порушено право громади на добровільне об`єднання. Між тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які вказують на надання громадою сіл Черче та Залуччя повноважень позивачу представляти інтереси даних громад. Також, будь-яких інших доказів, які б вказували на порушення саме прав позивача при прийнятті оскаржуваних рішень останнім суду не надано. Враховуючи, що позивачем не надано суду доказів та з матеріалів справи не вбачається, що оскаржуваними рішеннями відповідача порушені його особисті права, свободи чи інтереси в публічно-правових відносинах, суди дійшли висновку про безпідставність заявлених позовних вимог.
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		27. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій щодо відмови у задоволенні позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
		28. Щодо рішення відповідача № 2 від 05 серпня 2015 року, яким скасовано рішення № 1 від 26 травня 2015 року, скаржник зазначив про його протиправність, оскільки воно не виражає волю жителів сіл Черче та Залуччя через те, що є протилежним до їх вибору висловленому на громадських обговореннях та відображене у самому скасованому рішенні від 26 травня 2015 року. З урахуванням висновків рішення Конституційного Суду України № 1-9/2009 від 16 квітня 2009 року, скаржник зазначив, що громадяни Залучанської громади реалізували своє суб`єктивне право вибору, яке гарантується та охороняється Конституцією та законами України, а тому не може бути скасоване без згоди тієї ж громади.
		29. Щодо інших оскаржуваних рішень відповідача, скаржник обґрунтовуючи касаційну скаргу, здійснює аналіз законодавства щодо порядку добровільного об`єднання територіальних громад. Основною підставою для визнання протиправними спірних рішень, скаржник зазначає неправильне застосування судами попередніх інстанцій вимоги законодавства щодо необхідності проведення громадського обговорення до моменту прийнятті рішення про надання згоди на таке об`єднання. Оскільки жодних обговорень щодо приєднання до Чемеровецької територіальної громади не проводилось, відтак спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
		30. Крім цього, скаржник зазначив, що висновки суду щодо непорушення його прав не відповідають дійсності, оскільки його права як члена Залучанської громади були порушені через відсутність громадських обговорень щодо надання згоди на об`єднання з іншою територіальною громадою.
		31. Крім цього, скаржник у касаційній скарзі здійснює виклад обставин справи та надає їм відповідну оцінку, цитує норми матеріального та процесуального права, рішення Конституційного Суду України, а також висловлює свою незгоду із оскаржуваними судовими рішеннями про відмову у задоволенні позовних вимог.
		V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		32. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до ч. 1 ст. 341 КАС України, виходить з наступного.
		33. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		34. За змістом статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.
		35. Згідно з частиною третьою статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
		36. Відповідно до статті 2 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) добровільне об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких принципів: 1) конституційності та законності; 2) добровільності; 3) економічної ефективності; 4) державної підтримки; 5) повсюдності місцевого самоврядування; 6) прозорості та відкритості; 7) відповідальності.
		37. Згідно зі статтею 3 вказаного Закону, суб`єктами добровільного об`єднання територіальних громад є суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст.
		Об`єднана територіальна громада, адміністративним центром якої визначено місто, є міською територіальною громадою, центром якої визначено селище, - селищною, центром якої визначено село, - сільською.
		38. Відповідно до статті 5 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» ініціаторами добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст можуть бути: 1) сільський, селищний, міський голова; 2) не менш як третина депутатів від загального складу сільської, селищної, міської ради; 3) члени територіальної громади в порядку місцевої ініціативи; 4) органи самоорганізації населення відповідної території (за умови представлення ними інтересів не менш як третини членів відповідної територіальної громади). 
		Пропозиція щодо ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад повинна, зокрема, містити: 1) перелік територіальних громад, що об`єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів; 2) визначення адміністративного центру об`єднаної територіальної громади та її найменування.
		Сільський, селищний, міський голова забезпечує вивчення пропозиції щодо ініціювання добровільного об`єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції. Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи.
		Порядок проведення громадського обговорення з питань, передбачених цим Законом, визначається сільською, селищною, міською радою.
		39. Статтею 6 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» встановлено, що сільський, селищний, міський голова після прийняття відповідною радою рішення про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад надсилає пропозицію про таке об`єднання сільському, селищному, міському голові суміжної територіальної громади.
		Сільський, селищний, міський голова суміжної територіальної громади забезпечує вивчення пропозиції щодо добровільного об`єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції. Після завершення громадського обговорення пропозиція подається до відповідної ради на наступну сесію для прийняття рішення про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад та делегування представника (представників) до спільної робочої групи або про відмову в наданні згоди.
		У разі прийняття рішення про надання згоди на добровільне об`єднання територіальних громад сільський, селищний, міський голова, який ініціював об`єднання, приймає рішення про утворення спільної робочої групи з підготовки проектів рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад та інформує про це Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідні обласну раду, обласну державну адміністрацію.
		Спільна робоча група формується з однакової кількості представників від кожної територіальної громади, що об`єднується. 
		Утворення спільної робочої групи є початком процедури добровільного об`єднання територіальних громад.
		Спільна робоча група готує проекти відповідних рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад.
		40. Відповідно до статті 7 вказаного Закону, проекти рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад повинні, зокрема, містити: 1) перелік територіальних громад, що об`єднуються, із зазначенням відповідних населених пунктів; 2) визначення адміністративного центру об`єднаної територіальної громади та її найменування; 3) план організаційних заходів щодо добровільного об`єднання територіальних громад.
		Сільські, селищні, міські голови забезпечують протягом 60 днів проведення обов`язкового громадського обговорення (громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю) підготовлених спільною робочою групою проектів рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад, за результатами якого сільські, селищні, міські голови вносять питання про його схвалення на розгляд сільських, селищних, міських рад.
		Питання про схвалення проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад розглядається сільськими, селищними, міськими радами протягом 30 днів з дня його внесення на їх розгляд та з врахуванням результатів громадського обговорення.
		Схвалені сільськими, селищними, міськими радами проекти рішень щодо добровільного об`єднання територіальних громад у п`ятиденний строк подаються Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласній державній адміністрації для надання висновку щодо відповідності цього проекту Конституції та законам України.
		Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація протягом 10 робочих днів з дня отримання проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад готує відповідний висновок, що затверджується постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, розпорядженням голови обласної державної адміністрації.
		У разі відповідності проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад Конституції та законам України сільські, селищні, міські ради приймають рішення про добровільне об`єднання територіальних громад або про проведення місцевого референдуму щодо підтримки об`єднання територіальних громад.
		У разі встановлення невідповідності проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад Конституції та законам України Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласна державна адміністрація повертає його на доопрацювання у порядку, встановленому цим Законом.
		У разі прийняття сільськими, селищними, міськими радами рішень про добровільне об`єднання територіальних громад, а також у разі підтримки добровільного об`єднання територіальних громад на місцевому референдумі сільський, селищний, міський голова територіальної громади, в якій ініційовано питання про добровільне об`єднання територіальних громад, звертається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної державної адміністрації з пропозицією звернутися до Центральної виборчої комісії для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку.
		41. За змістом статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
		Сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
		42. Частиною третьою статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» обумовлено, що проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.
		43. При цьому пунктом 2 частини першої статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати, зокрема, нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньо-організаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.
		44. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що частиною першою статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» встановлено вичерпний перелік проектів рішень, що підпадають під дію цього Закону та підлягають оприлюдненню і обговоренню.
		45. Слід зазначити, що у частині третій статті 5 та частині третій статті 6 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» визначено, що сільський, селищний, міський голова забезпечує вивчення пропозиції щодо добровільного об`єднання територіальних громад та її громадське обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції.
		46. При цьому у частині другій статті 7 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» термін «громадське обговорення» конкретизується як громадські слухання, збори громадян, інші форми консультацій з громадськістю.
		47. Крім того, частиною четвертою статті 5 наведеного Закону встановлено, що порядок проведення громадського обговорення з питань, передбачених цим Законом, визначається сільською, селищною, міською радою.
		48. Тобто, положеннями Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» визначено граничний проміжок часу, протягом якого мають бути проведені певні заходи та оприлюднені їх результати.
		49. За таких підстав, Суд вважає помилковими твердження скаржника про порушення процедури громадських обговорень, з огляду на той факт, що судами попередніх інстанцій встановлено, що депутатами сільської ради проведено опитування і на підставі висловлених думок більшості населення прийняли відповідне рішення.
		50. При цьому, положеннями Законів України «Про добровільне об`єднання територіальних громад»" та «Про доступ до публічної інформації» не визначено форми та змісту оголошень щодо проведення громадських слухань.
		51. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про забезпечення відповідачем належного виконання вимог законодавства щодо добровільного об`єднання територіальних громад.
		52. Також, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки рішення № 1 від 26 травня 2015 року, яким надано згоду на добровільне об`єднання Залучанської сільської ради з Гуменецькою територіальною громадою Кам`янець-Подільського району не було в подальшому реалізоване, а також відсутність виникнення будь-яких правовідносин, пов`язаних з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів громадян через прийняття цього рішення, а також неможливість подальшого його виконання, оскільки формування Гуменецької територіальної громади Кам`янець-Подільського району проведено без включення Залучанської сільської ради, відтак існувала необхідність скасування такого рішення.
		53. Зазначений висновок узгоджується з позицією, висловленою у рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) від 16 квітня 2009 року справа № 1-9/2009 в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (з наступними змінами) стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, Конституційний Суд України зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.
		54. Отже, відповідач, з урахуванням висновків викладених у рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року у справі № 1-9/2009 мав право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		55. Крім цього, Верховний Суд звертає увагу на те, що під підставою адміністративного позову слід розуміти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, доводить факт порушення своїх прав, або ймовірність порушення нормативним актом прав у майбутньому.
		56. Відповідно до вимог частини четвертої статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
		57. При цьому, незалежно від підстав позову, визначених позивачем, адміністративні суди перевіряють коло обставин, що можуть слугувати підставами позову, з одного боку - для встановлення обов`язку вчинити певну дію (наявності права на прийняття рішення), з іншого - на доведення правової заінтересованості особи у виконанні цього обов`язку саме на її користь.
		58. За приписами статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
		59. Згідно з частиною третьою статті 9 КАС України Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
		60. Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Тобто, для задоволення позову адміністративний суд повинен встановити, що у зв`язку з прийняттям рішення, дією або бездіяльністю суб`єктом владних повноважень порушуються права позивача.
		61. При цьому, позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.
		62. Проте право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у статті 5 КАС України. Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом ще не означає, що суд зобов`язаний надати такий захист. Адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах.
		63. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
		64. Обставини, на які посилається позивач, не свідчать про порушення з боку суб`єкта владних повноважень права позивача на участь у місцевому самоврядуванні. Судом апеляційної вірно зазначено, що позивач вважає, що оскаржуваними рішеннями порушено право громади на добровільне об`єднання, між тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які вказують на надання громадою сіл Черче та Залуччя повноважень позивачу представляти інтереси даних громад.
		65. Крім цього, колегія суддів звертає увагу, що позивач є мешканцем села Черче Чемеровецького району Хмельницької області, проте ставить під сумнів законність оскаржуваних рішень відповідача з підстав відсутності громадських обговорень саме серед членів Залучанської громади, що не узгоджується з положеннями наведеними вище та свідчить про відсутність порушених прав з боку сільської ради саме прав позивача.
		66. За такого правового врегулювання та обставин справи, Верховний Суд погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій стосовно недоведення позивачем того факту, що оскаржувані рішення призвели до виникнення правових наслідків, які б свідчили про порушення прав, свобод чи охоронюваних законом інтересів позивача.
		67. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; п. 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; п. 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; п. 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Ruiz Torija v.Spain серія A. 303-A; п. 29).
		68. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками суду першої та апеляційної інстанцій у справі про відмову у задоволенні позовних вимог.
		69. Згідно ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		70. Отже, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		71. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Постанову Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 14 березня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року у справі № 687/1539/16-а залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                           М. М. Яковенко
		 
		Судді                                                                                                              І. В. Дашутін
		 
		                                                                                                              О. О. Шишов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...