Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 759/7135/18 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них; про стягнення плати за користування житлом.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 14.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.11.2019.
Дата набрання законної сили: 12.11.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		 
		справа №759/7135/18                                                                                      Головуючий у І інстанції - Величко Т.О.
		апеляційне провадження №22-ц/824/10048/2019                                        Доповідач у ІІ інстанції - Суханова Є.М.
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ 
		 
		12 листопада 2019 року 
		Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: 
		 
		головуючого судді:               Суханової Є.М.,
		суддів:                                     Кулікової С.В., Ігнатченко Н.В.
		 
		розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської державної адміністрації «Київтеплоенерго» на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 13 травня 2019 року у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської державної адміністрації «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з центрального опалення та постачання гарячої води, 
		 
		встановив:
		 
		Позивач в травні 2018 року звернувся до суду з вказаним вище позовом, мотивуючи його тим, що 31 липня 2014 року на офіційному сайті ПАТ «Київенерго», а також в газеті «Хрещатик» від 06 серпня 2014 року № 111 (4511) було опубліковано Договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води населенню, розроблені для фізичних осіб, що є власниками/квартиронаймачами у багатоквартирному житловому будинку. 
		Ці договори були складені на підставі типового договору, затвердженого постановою КМ України від 21 липня 2005 року № 630 та є Договорами приєднання, а отже такий договір може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. 
		Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
		ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з централізованого опалення та гарячої води, які постачає ПАТ «Київенерго».
		Відповідно до п.11 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодних та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживач, який не має квартирних засобів обліку, оплачує послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями усіх квартирних засобів обліку. 
		Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.
		За результатами аналізу оплат з`ясовано, що відповідач користується послугами, але не в повному обсязі виконує зобов`язання по сплаті заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води. 
		Свої зобов`язання відповідач виконує неналежно внаслідок чого заборгованісті за: централізоване опалення становить 4087,38 грн, постачання гарячої води - 17222,87 грн. 
		Загальна сума заборгованості станом на 01 листопада 2016 року становить 21310,25 грн. 
		Сума боргу за послуги централізованого опалення та постачання гарячої води з урахуванням індексу інфляції та 3% річних складає 24706,38 грн.
		Позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 4087,38 грн за надані послуги з центрального опалення, 17222,87 грн за постачання гарячої води, 4904,41 грн 3% річних та інфляційну складову боргу, а також 1762 грн судового збору. 
		Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 13 травня 2019 року, у задоволенні позову Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» відмовлено в повному обсязі.
		Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Комунальне підприємство виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» подало апеляційну скаргу, посилаючись на те, що воно винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним та всебічним дослідженням всіх обставин справи та невідповідності висновків суду обставинам справи.
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилалося на те, що КП «Київтеплоенерго» є виконавцем послуг з постачання централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у м. Києві з 01 травня 2018 року.
		11 жовтня 2018 року між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» було укладено Договори №602-18, №603-18 про відступлення права грошової вимоги (цесії), за якими ПАТ «Київенерго» відступило, а КП «Київтеплоенерго» набуло право грошової вимоги до боржників з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.
		Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Святошинської РДА від 14 червня 2018 року, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
		Отже, відповідач є споживачем послуг з централізованого опалення та послуг з гарячого водопостачання.
		При поданні позову, позивачем були надані належні та допустимі докази заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 .
		Просило, скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 13 травня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі. 
		Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
		Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
		Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
		Відповідно до ч.1. ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
		Згідно ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
		Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
		Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не надав суду доказів  у який спосіб було проведено розрахунок наданих та отриманих відповідачем послуг. Тобто, позивач не навів суду підстави з яких можна вважати, що у відповідача за місцем надання послуг утворилась заборгованість, у розмірі вказаному позивачем за відсутності доказів про ціни та тарифи.
		З висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне. 
		Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг відносяться послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо-будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо-будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).
		Пунктом 5 ч. З ст. 20 цього ж Закону встановлено обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
		Відповідно до вимог п. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями власники приватизованого житла в багатоквартирних будинках (до них належать і власники квартир у кооперативних будинках та викуплених квартир) є співвласниками всіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і повинні сплачувати свою частку витрат у загальних квартирах на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі. Послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій зобов`язані сплачувати як квартиронаймачі, так і власники викуплених та приватизованих квартир.
		Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Згідно ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
		Крім того, статтями 20 та 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов`язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг, відповідно до яких споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов`язком виконавця - є надання таких послуг вчасно та відповідної якості.
		Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.
		Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
		Згідно зі ст. 162 ЖК України, плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
		Частиною 2 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
		Відповідно до ст. 21, 22 Закону України «Про захист прав споживачів» вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов`язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо ціну продукції (вартість послуги) визначено неналежним чином. Захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.
		Відповідно до ч. 2 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
		Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу встановленого інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно з п. 1 ст. 625 цього Кодексу, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
		Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
		Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
		Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
		Згідно зі ст. 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР.
		Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
		Статтею 78 ЦПК України визначено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
		Стаття 80 ЦПК України визначає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
		Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Частинами 1,2 ст.83 ЦПК України передбачено подання доказів сторонами та іншими учасниками справи безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
		Як передбачено ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог надав суду розрахунок боргу та розрахунок заборгованості, які не є бухгалтерськими документами у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік».
		Так, відповідно до зазначеної норми, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. 
		Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. 
		Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. 
		Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. 
		Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. 
		Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.
		Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. 
		Регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні. 
		Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. 
		У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами. 
		Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку. 
		Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи. 
		Копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. 
		Обов`язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством.
		Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.
		Матеріали справи не містять доказів про те, у який спосіб було проведено розрахунок наданих та отриманих відповідачем послуг, серія та номер засіб обліку теплової енергії, якщо такий було встановлено на житловий будинок, або нарахування послуг ЦО проводилось, згідно з установленими нормативами (нормами) споживання з розрахунку за 1 кв.м опалювальної площі та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря і фактичної кількості днів наданих цієї послуги в місяці, який є розрахунковим.
		 Матеріали справи також не містять доказів про показники лічильників гарячої води.
		Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки позивач не навів суду підстави з яким можна вважати, що у відповідача за місцем надання послуг утворилась заборгованість, у розмірі вказаному позивачем за відсутності доказів про ціни та тарифи.
		Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.
		Справа судом розглянута повно та об`єктивно. Норми матеріального і процесуального права застосовано вірно.
		Викладені у рішенні висновки відповідають обставинам справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.
		Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
		Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Керуючись ст.ст.7,367,369,374,375,381,382,389 ЦПК України, суд, -
		 
		постановив:
		 
		          Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської державної адміністрації «Київтеплоенерго» залишити без задоволення. 
		Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 13 травня 2019 року залишити без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених ч.3 ст.389 ЦПК України.
		 
		 
		Головуючий:                                                         Є.М. Суханова
		 
		 
		Судді                                                                        С.В. Кулікова
		 
		 
		Н.В. Ігнатченко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...