Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 567/206/15-к : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг; Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі.
Надіслано для оприлюднення: 14.11.2019. Зареєстровано: 15.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.11.2019.
Дата набрання законної сили: 07.11.2019
Номер судового провадження: 11-кп/4815/266/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42015180000000028

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Рівненський апеляційний суд
		____________________________________________копія:__________
		У Х В А Л А
		Іменем України
		 
		07 листопада 2019 року м. Рівне
		 
		Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
		судді-доповідача: ОСОБА_1 ,
		суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника відділу нагляду за додержанням законів у сфері протидії корупції та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про корупційні правопорушення прокуратури Рівненської області про звільнення від кримінальної відповідальності  ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась та проживає в АДРЕСА_1 , працюючої директором ПП «Острогавтотранс», раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, 
		за участі:
		секретаря судового засідання  ОСОБА_5 ,
		прокурора  ОСОБА_6 ,
		підозрюваної  ОСОБА_4 ,
		захисника підозрюваної  адвоката ОСОБА_7 ,
		апелянта  ОСОБА_8 ,
		представника апелянта  адвоката ОСОБА_9 ,
		за апеляційною скаргою ОСОБА_8 на ухвалу Острозького районного суду Рівненської області від 16 березня 2015 року, - 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		Не погоджуючись з ухвалою Острозького районного суду Рівненської області від 16 березня 2015 року ОСОБА_8 оскаржив її в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційної скарги апеляційну скаргу.
		Ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Рівненської області від 02 липня 2018 року було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_8 про поновлення строку апеляційного оскарження даної ухвали та прийнято рішення про повернення йому апеляційної скарги.
		Постановою Верховного Суду колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 21 лютого 2019 року задоволено касаційну скаргу ОСОБА_8 та скасовано ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 02 липня 2018 року із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
		Ухвалою судді-доповідача Рівненського апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження від 05 квітня 2019 року поновлено ОСОБА_8 строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції та відкрито апеляційне провадження за скаргою ОСОБА_8 на ухвалу Острозького районного суду Рівненської області від 16 березня 2015 року.
		 
		В апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить ухвалу Острозького районного суду Рівненської області від 16 березня 2015 року відносно ОСОБА_4 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		 
		Згідно оскаржуваної ухвали, задоволено клопотання начальника відділу нагляду за додержанням законів у сфері протидії корупції та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про корупційні правопорушення прокуратури Рівненської області ОСОБА_10 (далі  прокурор) від 26 лютого 2015 року та звільнено ОСОБА_4 , підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, від кримінальної відповідальності, на підставі ч.5 ст.369 КК України. Кримінальне провадження №4201580000000028 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, стосовно ОСОБА_4 - закрито.
		 
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_8 зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною внаслідок допущених судом першої інстанції: неповноти судового розгляду; невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження; істотного порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. Вказує, що про розгляд справи його не повідомили. Зазначає, що поза увагою суду залишились як питання наявності факту вимагання неправомірної вигоди, а також мети дій самої ОСОБА_4 як під час інкримінованих їй дій, так і в ході проведення оперативно-розшукових заходів та досудовго розслідування. Додає, що поза увагою суду також залишився той факт, що з липня 2014 року відносно нього ( ОСОБА_8 ) проводились оперативно-розшукові заходи, проте жодних доказів щодо вимагання, ані отримання ним коштів від ОСОБА_4 в жовтня 2014 року  немає. На його думку, рапортів ст.о/у Управління СБУ в Рівненській області ОСОБА_11 від 11 січня 2015 року по одним і тим же обставинам, було достатньо для внесення відомостей до ЄРДР відносно нього, але недостатньо для таких дій відносно ОСОБА_4 . До того ж, суд першої інстанції не зазначив жодного належного та допустимого доказу, яким би підтверджувались його висновки. Крім того, джерела доказів, які згадуються в тексті оскаржуваної ухвали, судом в оригіналах не досліджувались, оскільки оригінали перебувають в матеріалах кримінального провадження щодо нього, яке перебуває на розгляді у суді.
		 
		У запереченнях на апеляційну скаргу прокурор відділу управління нагляду прокуратури Рівненської області ОСОБА_6 вказує, що апеляційна скарга подана особою, яка не має права на оскарження ухвали суду першої істанції. Доводи скаржника про пропуск ним строку з поважних причин не обгрунтовані. Крім того, доводи апелянта про незаконність ухвали суду відносно ОСОБА_4 є безпідставними, оскільки її було звільнено від кримінальної відповідальності у відповідності до вимог КПК та з їх дотриманням. Вказує, що в апеляційній скарзі не зазначено конкретних доводів неповноти судовго розгляду та не зазначено конкретні вимоги закону, які були порушені судом під час розгляду клопотання прокурора відповідно до положень ст.288 КПК України. Зазначає про безпідставність тверджень апелянта про не дослідження судом оригіналів документів, оскільки вимогами ст.288 КПК України дослідження судом доказів не передбачено.
		 
		Підозрювана ОСОБА_4 у своїх письмових запереченнях на апеляційну скаргу вказує, що всі твердження ОСОБА_8 з приводу припущень про неправильне застосування щодо неї судом норм кримінального і кримінального процесуального законодавства, що регламентують порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності, є безпідставними та такими, що не грунтуються на фактично встановлених та досліджених судом обставинах та доказах. 
		 
		За ухвалою суду, в Острозький районний суд Рівненської області надійшло клопотання начальника відділу нагляду за додержанням законів у сфері протидії корупції та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про корупційні правопорушення прокуратури Рівненської області про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.369 КК України (в редакції Закону України № 1261-VII від 13.05.2014р.), та закриття кримінального провадження на підставі ст.44, ч.5 ст.369 КК України (в редакції Закону України № 1261-VII від 13.05.2014р.), у зв`язку з тим, що стосовно неї були вчинені дії щодо вимагання неправомірної вигоди та вона до повідомлення їй про підозру у вчиненні злочину добровільно заявила про те, що сталося, органу, службова особа якого згідно із законом має право повідомляти особі про підозру. Згідно вказаного клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , як директор приватного підприємства «Острогавтотранс», 15.10.2014 умисно надала заступнику голови Рівненської обласної державної адміністрації ОСОБА_8 , який займав відповідальне становище, неправомірну вигоду в сумі 3000 (три тисячі) доларів США, що згідно курсу Національного банку України становило 38856 гривень, за вчинення останнім в інтересах ПП «Острогавтотранс» дій з використанням наданого службового становища, при наступних фактичних обставинах.
		В зв`язку із займаною посадою заступника голови Рівненської ОДА та службовими повноваженнями, пов`язаними з організацією роботи щодо здійснення в області державної політики у сфері транспорту, ОСОБА_8 був наділений правом визначати об`єкти та умови конкурсів з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, які проводилися Рівненською ОДА.
		Наприкінці серпня 2014 року (точної дати та часу під час досудового слідства не встановлено) ОСОБА_8 , використовуючи своє службове становище та пов`язані з ним службові повноваження та можливості, запросив ОСОБА_4 до свого службового кабінету, розташованого у приміщенні Рівненської обласної державної адміністрації, що знаходиться за адресою: майдан Просвіти, 1 м.Рівне, та, будучи обізнаним про здійснення ПП «Острогавтотранс» господарської діяльності, пов`язаної з перевезенням пасажирів, діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи свої службові повноваження та пов`язані із цим можливості, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, у порушення вимог п.1 ч.1 ст.6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», вказав ОСОБА_4 про свою обізнаність щодо її наміру здійснювати перевезення на маршрутах: Рівне ПВА - Здолбунів (графік №1); Рівне ПВА - Здолбунів АС - Здовбиця (графіки №№3, 8) та висловив їй протиправну вимогу надати йому неправомірну вигоду за вчинення ним дій в інтересах ПП «Острогавтотранс» з використанням службового становища під час визначення об`єктів конкурсу, що мав відбутися у листопаді 2014 року, а саме: включення вказаних, а також інших маршрутів, на обслуговування яких претендувало ПП «Острогавтотранс», до одного об`єкту конкурсу на перевезення.
		При цьому, реалізуючи свій умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, діючи умисно, з метою створення обставин і умов, за яких ОСОБА_4 буде вимушеною надати неправомірну вигоду, ОСОБА_8 вказав про можливе вчинення ним аналогічних дій в інтересах інших автомобільних перевізників, які нібито бажали обслуговувати зазначені маршрути, не вказуючи при цьому ОСОБА_4 точного розміру неправомірної вигоди, яку необхідно надати за вчинення ним дій в інтересах ПП «Острогавтотранс».
		В подальшому, впродовж серпня - вересня 2014 року (точних дат та часу під час досудового слідства не встановлено) ОСОБА_8 , продовжуючи свої злочинні дії, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, діючи умисно, з корисливих мотивів, неодноразово телефонував ОСОБА_4 та зустрічався з нею, вимагаючи при цьому передати йому неправомірну вигоду та вказуючи про фактичне виконання ним дій в інтересах ПП «Острогавтотранс». Одночасно, ОСОБА_8 висловлював погрози ОСОБА_4 щодо можливого настання негативних наслідків у випадку невиконання його вимог, зокрема вчинення ним дій в інтересах інших автомобільних перевізників на стадії визначення об`єктів конкурсу з перевезення.
		Наприкінці вересня 2014 року (точної дати та часу під час досудового слідства не встановлено) ОСОБА_8 , продовжуючи злочинні дії, запросив ОСОБА_4 до свого службового кабінету, де вказав останній про вчинення ним дій в інтересах ПП «Острогавтотранс».
		Після опублікування 03.10.2014 у газеті «Вісті Рівненщини» оголошення про проведення 06.11.2014 конкурсу з перевезення пасажирів, із зазначенням об`єкту конкурсу № 1, що включав маршрути на обслуговування яких претендувало ПП «Острогавтотранс», ОСОБА_8 , продовжуючи злочинні дії, використовуючи своє службове становище та пов`язані з ним службові повноваження та можливості, з метою одержання неправомірної вигоди для себе, діючи умисно, з корисливих мотивів, в період з 04.10.2014 по 11.10.2014 неодноразово телефонував ОСОБА_4 , вимагаючи надати неправомірну вигоду за фактично виконані ним дії в інтересах ПП «Острогавтотранс».
		Враховуючи наявні у ОСОБА_8 службові повноваження, пов`язані з організацією роботи щодо здійснення в області державної політики у сфері транспорту, зокрема організації та проведення конкурсів з перевезень, та будучи поставленою у створені останнім умови, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду, з метою запобігання шкідливим наслідкам законній господарській діяльності ПП «Острогавтотранс», ОСОБА_4 погодилася на протиправну вимогу ОСОБА_8 та домовилася з ним про зустріч для передачі неправомірної вигоди.
		Після того, ОСОБА_4 15.10.2014 приблизно о 18 год. 20 хв., перебуваючи у дворі житлового будинку ОСОБА_8 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливого мотиву, передала ОСОБА_8 частину неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі 3000 (три тисячі) доларів США, що згідно курсу Національного банку України становило 38856 гривень, за вчинення ОСОБА_8 в інтересах ПП «Острогавтотранс» дій з використанням наданого йому службового становища, а саме: включення маршрутів: Острог АС - Рівне АС (Рівне АС - Острог АС, графіки №№ 3, 4, 5); Українка - Рівне АС, Рівне ПВА - Здолбунів АС (графіки №№ 3, 8); Рівне ПВА - Здолбунів АС - Здовбиця (графік № 1); Рівне ПВА - Кам`яногірськ до об`єкту конкурсу №1 конкурсу з перевезення пасажирів, що мав відбутися 06.11.2014 та організатором якого була Рівненська ОДА.
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, доводи ОСОБА_8 та його представника адвоката ОСОБА_9 , які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, пояснення ОСОБА_4 та її захисника  адвоката ОСОБА_7 про відмову у задоволенні апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до наступних висновків.
		 
		Згідно ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.
		 
		З положень статті 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та умотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		 
		Вказаних вимог закону судом першої інстанції дотримано в повному обсязі.
		 
		Згідно з вимогами ч.2 ст.286 КПК України, встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.
		 
		Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 25 лютого 2015 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, та роз`яснено право про можливість звільнення від кримінальної відповідальності, після чого підозрювана ОСОБА_4 того ж дня звернулась до прокурора, який здійснював процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, із заявою про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.369 КК України.
		 
		Так, 25 лютого 2015 року прокурор, який здійснював процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваної ОСОБА_4 та отримавши згоду підозрюваної на таке звільнення, склав клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надіслав його до суду.
		 
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що прокурором дотримано вимог кримінального процесуального закону щодо порядку звільнення від кримінальної відповідальності.
		 
		Щодо посилань апеляційної скарги ОСОБА_8 про неповноту судового розгляду, то колегія суддів вважає їх безпідставними та такими, що не ґрунтуються на законі з огляду на наступне.
		 
		Згідно з вимогами ст.44 КК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
		 
		За вимогами п.2 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених частиною другою статті 284 КПК України, тобто у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
		 
		Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
		 
		Положення ч.8 ст.284 КПК України встановлюють, що закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
		 
		Як встановлено з матеріалів кримінального провадження, підозрювана ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора підтримала та просила звільнити її від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.3 ст.369 КК України (в редакції Закону України № 1261-VII від 13 травня 2014 року) та закрити кримінальне провадження.
		 
		Так, суд першої інстанції, встановивши у підготовчому засіданні той факт, що підозрювана проти звільнення її від кримінальної відповідальності не заперечувала, ухвалою від 16 березня 2015 року звільнив ОСОБА_4 , підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст.369 КК України.
		 
		Згідно ч.3 ст.288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадках встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
		 
		Відповідно до ч.5 ст.369 КК України (в редакції Закону України № 1261-VII від 13 травня 2014 року) - особа, яка пропонувала, обіцяла або надала неправомірну вигоду, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо стосовно неї були вчинені дії щодо вимагання неправомірної вигоди і після пропозиції, обіцянки чи надання неправомірної вигоди вона до повідомлення їй про підозру у вчиненні нею злочину добровільно заявила про те, що сталося, органу, службова особа якого згідно із законом має право повідомляти про підозру. Зазначене вище передбачено і в п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про хабарництво» № 5 від 26 квітня 2002 року.
		 
		Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 12 січня 2015 року подала заяву щодо вимагання неправомірної вигоди, та під час її допитів як свідка 15 січня 2015 року та 18 лютого 2015 року, добровільно заявила про надання нею неправомірної вигоди ОСОБА_8 до внесення слідчим відповідних відомостей відносно неї до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
		 
		Так, судом першої інстанції було встановлено та перевірено всі необхідні підстави для звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , а інші докази, що містяться в матеріалах справи судом не перевірялись.
		 
		Крім того, із системного аналізу змісту ст.288 КПК України не вбачається необхідності дослідження судом доказів, окрім тих, які слугують підставами для звільнення від кримінальної відповідальності.
		 
		Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції належним чином проведено судовий розгляд та встановлено всі необхідні підстави для звільнення підозрюваної ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги ОСОБА_8 про неповноту судового розгляду є безпідставними та не заслуговують на увагу.
		 
		Між тим, в апеляційній скарзі ОСОБА_8 ставить у вимогу призначення нового розгляду у суді першої інстанції.
		 
		Відповідно до вимог ч.1 ст.415 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлено порушення, передбачені пунктами 2, 3, 4, 5, 6, 7 частини другої статті 412 цього Кодексу; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; судове рішення ухвалено чи підписано не тим складом суду, який здійснював судовий розгляд.
		 
		Згідно з п.2, 3, 4, 5, 6, 7 ч.2 ст.412 КПК України, судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо воно ухвалено незаконним складом суду; судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених частиною третьою статті 323 чистаттею 381цього Кодексу, або прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов`язковою; судове провадження здійснено за відсутності захисника, якщо його участь є обов`язковою; судове провадження здійснено за відсутності потерпілого, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання; порушено правила підсудності; у матеріалах провадження відсутній журнал судового засідання або технічний носій інформації, на якому зафіксовано судове провадження в суді першої інстанції.
		 
		Однак, ні в апеляційній скарзі, ні під час апеляційного розгляду апелянтом ОСОБА_8 та його представником  адвокатом ОСОБА_9 не наведено конкретних передбачених законом підстав для скасування судового рішення та направлення кримінального провадження на новий судовий розгляд.
		 
		З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
		 
		На підставі наведеного та керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
		   
		УХВАЛИЛА:
		 
		Ухвалу Острозького районного суду Рівненської області від 16 березня 2015 року відносно ОСОБА_4 за ч.3 ст.369 КК України у кримінальному провадженні №4201580000000028 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_8  без задоволення.
		Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення цим судом, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
		 
		 
		 
		Суддя-доповідач - підпис ОСОБА_1 
		 
		Судді: підписи ОСОБА_2 
		 
		ОСОБА_3 
		 
		 
		 
		 
		 
		Згідно з оригіналом: суддя-доповідач ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...