Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 817/1299/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 14.11.2019. Зареєстровано: 15.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 15.11.2019.
Дата набрання законної сили: 13.11.2019
Номер судового провадження: К/9901/34494/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		13 листопада 2019 року 
		Київ
		справа №817/1299/16
		провадження №К/9901/34494/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Смоковича М. І.,
		суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.
		розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу
		за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
		за касаційною скаргою Головного Управління Національної поліції в Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 5 травня 2017 року (суддя Гломб Ю.О.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2017 року (судді Капустинський М.М., Мацький  Є.М., Шидловський В.Б.), 
		І. Суть спору
		1. У серпня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного Управління Національної поліції в Рівненській області (далі - ГУ НП), в якому просив:
		1.1 визнати протиправними та скасувати накази ГУ НП № 1333 від 12 липня 2016 року та №165 о/с від 20 липня 2016 року;
		1.2 поновити його на посаді інспектора з дорожнього нагляду сектору превенції Корецького відділення поліції Костопільського відділу поліції ГУ НП з 20 липня 2016 року та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
		2. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП), не вчиняв і в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку. Вважає, що висновок відповідача про порушення ним транспортної дисципліни і вчинення дисциплінарного проступку був помилковим. 
		ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
		3. Наказом ГУ НП від 20 липня 2016 року № 165 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , інспектора з дорожнього нагляду сектору превенції Корецького відділення поліції Костопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, звільнено зі служби в поліції 20 липня 2016 року у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №  580-VIII). Підстава: наказ ГУ НП від 12 липня 2016 року № 1333. 
		4. Підставою для накладення дисциплінарного стягнення став висновок службового розслідування від 11 липня 2016 року, який складено за результатами проведення службового розслідування за фактом порушення ОСОБА_1 транспортної дисципліни та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КпАП.
		5. Відповідно до цього висновку, службове розслідування проводилося за фактом керування інспектором з дорожнього нагляду сектору превенції Корецького відділення Костопільского ВП ГУ НП старшим лейтенантом поліції Балабаном А.Р. транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння 6 липня 2016 року в м. Корець. За змістом висновку, позивач порушив службову дисципліну, що виявилось у порушенні Правил дорожнього руху, вимог відомчих наказів, що стосуються дотримання дисципліни і законності, в тому числі транспортної дисципліни, зокрема Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України».
		ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		6. Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 5 травня 2017 року задовольнив позовні вимоги.
		7. Визнав протиправними та скасував накази ГУ НП від 12 липня 2016 року № 1333 та від 20 липня 2016 року №  165о/с в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції.
		8. Поновив старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 з 21 липня 2016 року на службі в поліції на посаді інспектора з дорожнього нагляду сектору превенції Корецького відділення поліції Костопільського відділу поліції ГУ НП.
		9. Стягнув з ГУ НП на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 45482,82 грн. 
		10. Постанову суду в частині поновлення на службі в поліції і стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць - допущено до негайного виконання. 
		11. Житомирський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20 червня 2017 року залишив постанову суду першої інстанції без змін. 
		12. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад дисциплінарного проступку та адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КпАП, оскільки немає належних і допустимих доказів того, що позивач вчинив проступок.
		13. На думку судів попередніх інстанцій, службове розслідування за фактом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та недотримання транспортної дисципліни проводилося необ`єктивно, неповно, з порушенням вимог Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС від 12 березня 2013 року № 230, тож висновки за наслідками такого розслідування є необґрунтованими та безпідставними.
		14. Суди попередніх інстанцій зазначили, що висновок службового розслідування ґрунтується на протоколі про адміністративне правопорушення серії АП2 №210262 від 6 липня 2016 року, за яким позивача не притягнули до адміністративної відповідальності, а також пояснень інспекторів, які склали вказаний протокол щодо правопорушення. Пояснення особи, яка притягується до дисциплінарної відповідальності і той факт, що ОСОБА_1 не визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею частиною першою статті 130 КпАП, Комісія, яка проводила службове розслідування, не прийняла до уваги. Особи, які проводили службове розслідування зробили висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого вказаною статтею на підставі того, що стосовно позивача працівники патрульної служби склали протокол про адміністративне правопорушення.
		15. Дослідивши матеріали службового розслідування суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що особи, які проводили службове розслідування, не зібрали доказів того, що ОСОБА_1 вчинив дисциплінарний проступок, який полягав у порушенні Правил дорожнього руху України та вимог відомчих нормативних актів, які регламентують транспортну дисципліну.
		16. Переглянувши відеозапис з нагрудного відеореєстратора ВК-00046, яке теж було предметом оцінки під час службового розслідування, суди попередніх інстанцій зазначили, що це відео є вибірковим, адже не безперервно фіксує обставини складання протоколу про адміністративне правопорушення, містить часові прогалини між фрагментами відеозаписів, на ньому не зафіксовано події складення протоколу за участі свідків, а також того, як ОСОБА_1 відмовляється від проведення огляду на стан сп`яніння на місці зупинки. 
		17. Також у цій справі суди першої та апеляційної інстанцій звернули увагу на суперечливий зміст показань свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у зв`язку з чим зробили висновок, що їх не було на місці зупинки транспортного засобу, за кермом якого був позивач. 
		IV. Касаційне оскарження 
		18. У касаційній скарзі представник ГУ НП просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю.
		19. Обґрунтовуючи касаційну скаргу її автор, серед іншого, зазначив, що суди помилково вважають, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення заперечує вчинення позивачем дисциплінарного проступку, адже це різні види юридичної відповідальності. 
		20. Також відповідач висловив незгоду з тим, як суди попередніх інстанцій оцінили протокол про адміністративне правопорушення щодо позивача та відеозапис з нагрудної камери, що в підсумку слугувало підставою для висновку про недоведеність вини позивача. 
		V. Релевантні джерела права й акти їх застосування. 
		21. Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII, поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.
		22. Згідно з частиною першою статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
		23. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
		24. Згідно з пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 901-VIII до набрання чинності Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» поширено на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» від 22 квітня 2006 року № 3460-ІV.
		25. Відповідно до статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
		26. Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту до видів дисциплінарних стягнень, серед інших, віднесено  звільнення з органів внутрішніх справ.
		27. Порядок накладання дисциплінарних стягнень визначений статтею 14 Дисциплінарного статуту, згідно з якою з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування, порядок проведення якого встановлюється міністром внутрішніх справ України.
		28. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
		VІ. Висновки Верховного Суду
		29. У справі встановлено, що спірні накази ГУ НП винесло за наслідками службового розслідування, яке розпочато за фактом зупинки 6 липня 2016 року транспортного засобу, за кермом якого був позивач з ознаками алкогольного сп`яніння. У зв`язку з цим щодо позивача складно протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КпАП, та воднораз повідомлено за місцем служби про цей факт. 
		30. Суди попередніх інстанцій, вирішуючи питання про те, чи є в діях позивача склад дисциплінарного проступку, який йому поставили за провину, досліджували не тільки згаданий протокол, але й інші докази, якими відповідач доводив його вину. Тобто висновок судів у цій справі ґрунтується не виключно на протоколі про адміністративне правопорушення і результатах його розгляду, а на сукупності доказів, оцінивши які суди поставили під сумнів результати службового розслідування, відтак скасували спірні накази як протиправні. 
		31. З огляду на визначені у частині другій статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) межі касаційного перегляду, суд касаційної інстанції в цій справі не може оцінювати докази, які досліджували суди попередніх інстанцій, перевіряти їх та на цій підставі надавати перевагу одному доказу над іншим. 
		32. Водночас аргументи касаційної скарги стосуються якраз необхідності переоцінити докази, на яких ґрунтуються доводи кожної зі сторін спору, що виходить за межі повноважень касаційного суду. 
		33. Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		34. Переглянувши оскаржені судові рішення в межах заявлених вимог касаційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що підстави для їх скасування чи зміни відсутні. 
		35. Доводи касаційної скарги висновків судів та обставин справи не спростовують.
		Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 351, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		п о с т а н о в и в :
		1.          Касаційну скаргу Головного Управління Національної поліції в Рівненській області залишити без задоволення.
		2. Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 5 травня 2017  року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20  червня 2017  року в цій справі - залишити без змін. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. 
		 
		Головуючий                                                                                          М. І. Смокович 
		 
		Судді                                                                                                    В. М. Бевзенко
		 
		                                                                                                    Н. А. Данилевич

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...