Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 359/8536/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів купівлі-продажу.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 15.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 15.11.2019.
Дата набрання законної сили: 12.11.2019
Номер судового провадження: 61-1508ск19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 листопада 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 359/8536/17
		провадження АДРЕСА_15-1508 св 19 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати                      Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач),          Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
		 
		учасники справи:
		 
		позивачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		представник позивачів - адвокат Лупейко Олександр Васильович,
		відповідачі - товариство з обмеженою відповідальністю «Бориспільміськбуд», приватне акціонерне товариство «Фінансова компанія «Княгиня Ярославна»,
		третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестінтер»,
		 
		розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката Лупейка Олександра Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2018 у складі судді Вознюка С. М. та рішення Київського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року в складі колегії суддів Борисової О. В., Ратнікової В. М., Левенця Б. Б.,
		 
		ВСТАНОВИВ :
		 
		Описова частина 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом і просив визнати за ним право володіння, користування та розпорядження об`єктами та результатами інвестицій на загальну суму 5 965 190 грн, а саме квартирами АДРЕСА_1, АДРЕСА_2, АДРЕСА_3, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 у житлово-офісному комплексі по АДРЕСА_1 , зобов`язати ТОВ «Бориспільміськбуд» та ПрАТ «Фінансова компанія «Княгиня Ярославна» після завершення будівництва та введення житлово-офісного комплексу по АДРЕСА_1 в експлуатацію негайно передати йому результати інвестицій, якими є вказані квартири, та документи, які підтверджують право на набуття у власність результатів інвестицій, якими є зазначені квартири.
		 
		В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що у липні 2008 року уклав  договори про відступлення права вимоги та договори купівлі-продажу майнових прав із ТОВ «Центрінвестбуд-2000», ТОВ «Престижінвест» та ТОВ «Роммакс», за яким придбав майнові права та права вимоги про передачу йому у власність вищезазначених квартир.
		 
		У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом в якому просив визнати за ним право володіння, користування та розпорядження об`єктами та результатами інвестицій на загальну суму 5 890 500 грн, а саме квартирами АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11, АДРЕСА_12, АДРЕСА_13, АДРЕСА_14, АДРЕСА_15, АДРЕСА_16, АДРЕСА_17, АДРЕСА_18, АДРЕСА_19, АДРЕСА_20, АДРЕСА_21 у житлово-офісному комплексі по АДРЕСА_1 , зобов`язати ТОВ «Бориспільміськбуд» та ПрАТ «Фінансова компанія «Княгиня Ярославна» після завершення будівництва та введення житлово-офісного комплексу по АДРЕСА_1 в експлуатацію негайно передати йому результати інвестицій, якими є вказані квартири, та документи, які підтверджують право на набуття у власність результатів інвестицій, якими є зазначені квартири.
		 
		В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що у липні 2008 року уклав  договори про відступлення права вимоги з ТОВ «Центрінвестбуд-2000», ТОВ «Капіталоінвест» та ТОВ «Інвестінтер», за яким отримав права вимоги про передачу йому у власність вищезазначених квартир.
		 
		У листопаді 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати за ним право володіння, користування та розпорядження об`єктами та результатами інвестицій на загальну суму 5 474 000 грн, а саме квартирами АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23, АДРЕСА_24, АДРЕСА_25, АДРЕСА_26, АДРЕСА_27, АДРЕСА_28 , АДРЕСА_29, АДРЕСА_30, АДРЕСА_31 у житлово-офісному комплексі по АДРЕСА_1 , зобов`язати ТОВ «Бориспільміськбуд» та ПрАТ «Фінансова компанія «Княгиня Ярославна» після завершення будівництва та введення житлово-офісного комплексу по АДРЕСА_1 в експлуатацію негайно передати йому результати інвестицій, якими є вказані квартири, та документи, які підтверджують право на набуття у власність результатів інвестицій, якими є зазначені квартири.
		 
		В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що у липні 2008 року уклав  договори про відступлення права вимоги та договори купівлі-продажу майнових прав із ТОВ «Центрінвестбуд-2000», ТОВ «Капіталінвест» та ТОВ «Інвестінтер», за яким придбав майнові права та права вимоги про передачу йому у власність вищезазначених квартир.
		 
		Також позивачі посилалися на те, що на підставі рішення Бориспільської міської ради від 08 червня 2010 року № 8032-67-V адреса земельної ділянки, на якій здійснювалось будівництво житлово-офісного комплексу, була змінена з АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1 .
		 
		Вказували, що 09 серпня 2013 року ТОВ «Агробудпереробка ЛТД» уклало з ТОВ «Бориспільміськбуд» договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва, за яким ТОВ «Агробудпереробка ЛТД» відчужило у власність ТОВ «Бориспільміськбуд» незавершений будівництвом житлово-офісний комплекс готовністю 18 % по АДРЕСА_1 .
		 
		Вважають, що на підставі пунктів 3.3 та 5.3 цього договору купівлі-продажу ТОВ «Бориспільміськбуд» прийняло на себе всі обов`язки ТОВ «Агробудпереробка ЛТД», пов`язані з будівництвом, у тому числі товариством набуті обов`язки і перед позивачами як інвесторами, які мало перед ними ТОВ «Агробудпереробка ЛТД» згідно договорів купівлі-продажу майнових прав та відступлення права вимоги.
		 
		Зазначають, що відповідачі не визнають належне їм право власності на інвестиції в об`єкті інвестиційної діяльності, що безпідставно позбавляє позивачів володіти, користуватись та розпоряджатись об`єктами інвестицій.
		 
		Ухвалами Бориспільського міськрайонного суду від 12 лютого 2018 року  та  від 06 березня 2018 року об`єднано в одне провадження справи за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до ТОВ «Бориспільміськбуд», ПрАТ «Фінансова компанія «Княгиня Ярославна» про визнання права володіння, користування, розпорядження об`єктами інвестицій (квартирами), зобов`язання передати об`єкти інвестицій (квартирами), а також зобов`язання передати документи, що підтверджують право на набуття у власність цих об`єктів нерухомого майна.
		 
		15 березня 2018 року представник позивачів подав заяву про часткову зміну предмету позову та доповнення підстав позову. Зокрема, частину вимоги про визнання за позивачами права володіти, користуватися та розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій, а саме вказаними вище квартирами, змінено на вимогу поновити за останніми таке право.
		 
		У період з 09 серпня по 22 листопада 2010 року інвестиційні компанії ТОВ «Центрінвестбуд-2000», ТОВ «Престижінвест», ТОВ «Інвестінтер», ТОВ «Інвестлайн», боржник ТОВ «Агробудпереробка ЛТД та новий кредитор ТОВ «Бориспільміськбуд» уклали тристоронні договори, згідно яких інвестиційні компанії безоплатно відступили ТОВ «Бориспільміськбуд» права вимоги до ТОВ «Агробудпереробка ЛТД».
		 
		Позивачі вважають, що за цими договорами було передано і їхні права вимоги, які вони придбали за договорами про відступлення права вимоги та договорами купівлі-продажу майнових прав у 2008 році. Через це вважають, що їх права як інвесторів (власників інвестицій) були порушені, просять їх поновити.
		 
		Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2018 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ТОВ «Бориспільміськбуд», ПрАТ «Фінансова Компанія «Княгиня Ярославна», третя особа без самостійних вимог ТОВ «Інвестінтер», про поновлення права володіти, користуватися та розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій та передачу результатів інвестицій, про зобов`язання передати документи, що підтверджують право позивача на набуття у власність результатів інвестицій, відмовлено.
		 
		Суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі за договорами купівлі-продажу та відступлення права вимоги набули майнових прав, а саме право вимагати передачі квартир та документів, необхідних для реєстрації права власності. Такі права за своїм змістом є зобов`язальними, а не речовими, чинне законодавство не передбачає поновлення зобов`язальних прав, тому відповідачі обрали неправильний та неефективний спосіб захисту.
		 
		Також суд зазначив, що за встановлених обставин справи у відповідачів відсутні будь-які зобов`язання перед позивачами.
		 
		Короткий зміст судового рішення апеляційного суду 
		 
		Рішенням Київського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , залишено без задоволення, рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2018 року залишено без змін.
		 
		Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують. 
		 
		Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції 
		 
		У січні 2019 року представник позивачів подавдо Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення. 
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 28 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження в даній справі.
		 
		Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) визначено, що судом касаційної інстанції в цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		 
		У касаційній скарзі представник позивачів просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.  
		 
		Представник позивачів зазначає, що з липня 2008 року між позивачами та ТОВ «Агробудпереробка ЛТД» існують договірні зобов`язання за інвестиційними договорами, відповідно до яких позивачі - кредитори, а ТОВ «Агробудпереробка ЛТД» - боржник. Позивачі вважають, що у подальшому ці зобов`язання від ТОВ «Агробудпереробка ЛТД» перейшли до ТОВ «Бориспільміськбуд».   
		 
		Заперечення/відзив на касаційну скаргу
		 
		22 березня 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив на дану касаційну скаргу від директора ТОВ «Бориспільміськбуд» ОСОБА_5 , у якому представник відповідача просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
		 
		Представник відповідача зазначає, що договори про відступлення прав вимоги інвестиційних компаній до ТОВ «Агробудпереробка ЛТД» на користь ТОВ «Бориспільміськбуд» стосуються виключно грошових зобов`язань та не поширюються на вимоги про передачу у власність квартир, тому позовні вимоги про поновлення є безпідставними.
		 
		Також зазначає, що позивачі, визначаючи позовні вимоги у вигляді поновлення права володіти, користуватися та розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій, фактично просять визнати за ними право власності на квартири, тоді як за договорами вони отримали майнові права на квартири, а не самі квартири. 
		 
		Наголошує, що ТОВ «Бориспільміськбуд» не укладало з позивачами будь-яких договорів, не є правонаступником по зобов`язаннях ТОВ «Центрінвестбуд-2000» або ТОВ «Агробудпереробка ЛТД» та інших осіб у межах договорів, які наводять у позовних вимогах позивачі як підставу для виникнення  у них права власності на майнові права.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		Суди встановили, що на підставі інвестиційного договору на будівництво житлового будинку від 04 жовтня 2004 року №А1, додаткової угоди від 09 серпня 2010 року № 2, а також інвестиційного договору на будівництво житлового будинку від 24 червня 2005 року № 3 зобов`язання здійснити будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 виникло у ТОВ «Агробудпереробка ЛТД».
		 
		03 липня 2008 року ОСОБА_1 та ТОВ «Центрінвестбуд-2000» уклали договори про відступлення права вимоги № В/15-3, № В/20-3, № В/30-3, за якими ТОВ «Центрінвестбуд-2000» відступило ОСОБА_1 право вимагати передачу в його власність квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 по АДРЕСА_1 .
		 
		03 липня 2008 року ОСОБА_1 та ТОВ «Центрінвестбуд-2000» уклали договори купівлі-продажу майнових прав на квартири № 66-4/ МП ,            №  72-4/ МП , № 88-4/ МП , № 90-4/МП, за якими позивач придбав майнові права на квартири АДРЕСА_4, АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 по АДРЕСА_1 .
		 
		23 липня 2008 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Престижінвест» договір купівлі-продажу майнових прав № 41-5/МП, за яким позивач придбав майнові права на квартиру АДРЕСА_8 по АДРЕСА_1 .
		 
		23 липня 2008 року ОСОБА_1 та ТОВ «Роммакс» уклали договір про відступлення права вимоги № В/5-47, за яким ТОВ «Роммакс» відступило йому право вимагати передачу в його власність квартири АДРЕСА_9 по АДРЕСА_1 .
		 
		03 липня 2008 року ОСОБА_2 уклав з ТОВ «Капіталоінвест» договори про відступлення права вимоги № В/39-3 та № В/26-5, за якими ТОВ «Капіталоінвест» відступило йому право вимагати передачу в його власність квартири АДРЕСА_10 та квартири АДРЕСА_14 по АДРЕСА_1 .
		 
		03 липня 2008 року ОСОБА_2 уклав з ТОВ «Центрінвестбуд-2000» договори про відступлення права вимоги № В/42-4 та № В/48-4, за якими ТОВ «Центрінвестбуд-2000» відступило йому право вимагати передачу в його власність квартир АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 по АДРЕСА_1 .
		 
		23 липня 2008 року ОСОБА_2 та ТОВ «Капіталоінвест» уклали договір про відступлення права вимоги № В/80-4, за яким ТОВ «Капіталоінвест» відступило йому право вимагати передачу в його власність квартири АДРЕСА_13 по АДРЕСА_1 .
		 
		23 липня 2008 року ОСОБА_2 уклав з ТОВ «Інвестінтер» договори про відступлення права вимоги № В/61-5/МП, № В/69-5/МП, № В/71-5/МП, № В/75-5/МП, № В/85-5/МП, № В/93-5/МП, за якими ТОВ «Інвестінтер» відступило позивачу право вимагати передачу в його власність квартир АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16, АДРЕСА_17 , АДРЕСА_18 , АДРЕСА_20, АДРЕСА_21 по АДРЕСА_1 .
		 
		28 липня 2008 року ОСОБА_2 та ТОВ «Інвестінтер» уклали договір про відступлення права вимоги № В/82-5/МП, за яким ТОВ «Інвестінтер» відступило йому право вимагати передачу в його власність квартири АДРЕСА_19 по АДРЕСА_1 .
		 
		03 липня 2008 року ОСОБА_3 уклав з ТОВ «Центрінвестбуд-2000» договори купівлі-продажу майнових прав на квартири № 40-3/ МП ,           №  54-4/ МП , № 60-4/ МП , за якими позивач придбав майнові права на квартири АДРЕСА_32, АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 по АДРЕСА_1 .
		 
		03 липня 2008 року ОСОБА_3 та ТОВ «Капіталінвест» уклали договір про відступлення права вимоги № В/56-4, за яким ТОВ «Капіталінвест» відступило йому право вимагати передачу в його власність квартири АДРЕСА_25 по АДРЕСА_1 .
		 
		23 липня 2008 року ОСОБА_3 уклав з ТОВ «Капіталінвест» договори про відступлення права вимоги № В/13-5, № В/34-5, № В/37-5, № В/45-5, за якими ТОВ «Капіталінвест» відступило йому право вимагати передачу в його власність квартир АДРЕСА_33 , АДРЕСА_29, АДРЕСА_30, АДРЕСА_31 по АДРЕСА_1 .
		 
		23 липня 2008 року ОСОБА_3 уклав з ТОВ «Інвестінтер» договори про відступлення права вимоги № В/64-4, № В/94-4/МП, за якими ТОВ «Інвестінтер» відступило йому право вимагати передачу в його власність квартир АДРЕСА_26 , АДРЕСА_27 по АДРЕСА_1 .
		 
		22 листопада 2010 року первісниий кредитор ТОВ «Центрінвестбуд-2000, новий кредитор ТОВ «Бориспільміськбуд» та боржник ТОВ «Агробудпереробка ЛТД» уклали договір про відступлення права вимоги № В/А1-Б, відповідно до умов якого первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредитору, і стає кредитором за інвестиційним договором від 04 жовтня 2004 року № А1 на будівництво житлового будинку у АДРЕСА_1 , укладеним між первісним кредитором та боржником в сумі 9 985 136,7 грн.
		 
		09 грудня 2010 року у зв`язку із тим, що відносно ТОВ «Агробудпереробка ЛТД» господарським судом Харківської області здійснювалось провадження у справі про банкрутство №Б-50/245-07, було укладено додаткову угоду про розірвання інвестиційного договору від 04 жовтня 2004 року № А1, якою розірвано інвестиційний договір № А1 на будівництво житлового будинку у АДРЕСА_1 від 04 жовтня 2004 року на суму 9 985 136,7 грн.
		 
		ТОВ «Бориспільміськбуд» прийнято на себе виключно право грошових вимоги по інвестиційному договору від 04 жовтня 2004 року № А1 на будівництво житлового будинку у АДРЕСА_1 , і в подальшому, з огляду на неможливість виконання ТОВ «Агробудпереробка-ЛТД» своїх обов`язків по такому інвестиційному договору, його було розірвано.
		 
		22 листопада 2010 року первісний кредитор ТОВ «Інвестінтер», новий кредитор ТОВ «Бориспільміськбуд» та боржник ТОВ «Агробудпереробка ЛТД» уклали договір про відступлення права вимоги № В/20-Б, умовами якого передбачено, що первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредитору і стає кредитором за інвестиційним договором від 06 червня 2005 року АДРЕСА_2 на будівництво житлового будинку у АДРЕСА_1 , укладеним між первісним кредитором та боржником в сумі 8 551 620 грн.
		 
		09 грудня 2010 року у зв`язку із тим, що відносно ТОВ «Агробудпереробка ЛТД» господарським судом Харківської області здійснювалось провадження у справі про банкрутство №Б-50/245-07, було укладено додаткову угоду про розірвання інвестиційного договору від 06 червня 2005 року АДРЕСА_2, якою розірвано інвестиційний договір АДРЕСА_2 на будівництво житлового будинку у АДРЕСА_1 .
		 
		ТОВ «Бориспільміськбуд» прийняло на себе виключно право вимоги по інвестиційному договору від 06 червня 2005 року АДРЕСА_2 на будівництво житлового будинку у АДРЕСА_1 на суму 8 551 620 грн і в подальшому, з огляду на неможливість виконання ТОВ «Агробудпереробка-ЛТД» своїх обов`язків по такому інвестиційному договору, його було розірвано.
		 
		На підставі зазначеного ТОВ «Бориспільміськбуд» 23 листопада 2010 року замість ТОВ «Інвестінтер» вступило кредитором з грошовими вимогами у справі про банкрутство ТОВ «Агробудпереробка-ЛТД» № Б-50/245-07, що розглядалася господарським судом Харківської області.
		 
		27 вересня 2010 року первісний кредитор ТОВ «Престижінвест», новий кредитор ТОВ «Бориспільміськбуд» та боржник ТОВ «Агробудпереробка ЛТД» уклали договір про відступлення права вимоги № В/З-Б, відповідно до умов якого первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредитору і стає кредитором за інвестиційним договором від 24 червня 2005 року № 3 на будівництво житлового будинку у АДРЕСА_1 , укладеним між первісним кредитором та боржником в сумі 9 240 000 грн.
		 
		09 грудня 2010 року у зв`язку із тим, що відносно ТОВ «Агробудпереробка ЛТД» господарським судом Харківської області здійснювалось провадження у справі про банкрутство №Б-50/245-07, було укладено додаткову угоду про розірвання інвестиційного договору від 24 червня 2005 року № 3, якою розірвано інвестиційний договір № 3 на будівництво житлового будинку у АДРЕСА_1 на суму 9 240 000 грн.
		 
		ТОВ «Бориспільміськбуд» прийняло на себе виключно право грошових вимог по інвестиційному договору від 24 червня 2005 року № 3 на будівництво житлового будинку у АДРЕСА_1 на суму 9 240 000 грн і в подальшому його було розірвано.
		 
		На підставі зазначеного ТОВ «Бориспільміськбуд» 23 листопада 2010 року замість ТОВ «Престижінвест» вступило кредитором з грошовими вимогами у справі про банкрутство «Агробудпереробка-ЛТД» №Б-50/245-07, що розглядалась господарським судом Харківської області.
		 
		ТОВ «Бориспільміськбуд» був визначений ухвалою суду № Б-50/245-07 кредитором ТОВ «Агробудпереробка-ЛТД» із грошовими вимогами.
		 
		09 серпня 2013 року ТОВ «Агробудпереробка ЛТД» уклало з ТОВ «Бориспільміськбуд» договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва, за яким ТОВ «Агробудпереробка ЛТД» передало у власність (продало), а ТОВ «Бориспільміськбуд» прийняло у власність (купило) об`єкт незавершеного будівництва - житлово-офісний комплекс готовністю 18 % по АДРЕСА_1 .
		 
		У серпні 2016 року ТОВ «Агробудпереробка ЛТД» була припинена шляхом ліквідації.
		 
		В подальшому ТОВ «Бориспільміськбуд» виступило забудовником об`єкту будівництва «Житлово-офісний комплекс» на АДРЕСА_1 відповідно до укладеного між ТОВ «Бориспільміськбуд» (забудовник) та ПрАТ «Фінансова компанія «Княгина Ярославна» (управитель) договору про організацію спорудження об`єкту будівництва від 31 жовтня 2013 року № 27/2013/ФФБ, за умовами якого ТОВ «Бориспільміськбуд» по замовленню ПрАТ «Фінансова компанія «Княгина Ярославна» зобов`язалося організувати будівництво житлово-офісного комплексу по АДРЕСА_1 , своєчасно ввести його в експлуатацію та передати об`єкти інвестування довірителям ФФБ. 
		 
		В свою чергу ПрАТ «Фінансова компанія «Княгиня Ярославна» відповідно до договору №95-27/2014 про участь у фонді фінансування будівництва фінансує будівництво за рахунок отриманих в управління від довірителів коштів. За довірителем закріплюєься об`єкт інвестування (квартира) та після введення об`єкта будівництва в експлуатацію та здійснення остаточних розрахунків довірителя з управителем довірителю в обмін на свідоцтво про участь у фонді, відповідно до правил фонду та цього договору, надати довідку про право довірителя на набуття у власність закріпленого за ним об`єкта інвестування.
		 
		Мотивувальна частина 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
		 
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		 
		Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		 
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
		 
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		Оскаржувані судові рішення відповідають зазначеним вимогам закону.
		 
		Відповідно до статей 526, 527, 530-532 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
		 
		Відповідно до частини першої статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.
		 
		Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.
		 
		Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.
		 
		Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.
		 
		Разом з тим статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.
		 
		Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		 
		Стаття 331 ЦК України визначає загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію. 
		 
		За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.
		 
		Указаними нормами права визначено порядок оформлення права власності (здійснення державної реєстрації права власності) на об`єкт інвестування після прийняття такого об`єкта до експлуатації.
		 
		Крім того, на час укладення позивачами договорів про уступку права вимоги та договорів купівлі-продажу майнових прав правовідносини щодо залучення коштів фізичних осіб з метою фінансування будівництва, порядку управління цими коштами регулювалися законами України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», «Про інвестиційну діяльність».
		 
		Указаними законами визначено порядок оформлення права власності (здійснення державної реєстрації права власності) на об`єкт інвестування після прийняття такого об`єкта до експлуатації.
		 
		Оскільки відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу.
		 
		Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду України від 18 лютого 2015 року у справі № 6-244цс14, від 24 червня 2015 року у справі № 6-318цс15, від 02 грудня 2015 року у справі № 6-1502цс15, від 02 грудня 2015 року у справі № 6-1732цс15, від 18 листопада 2015 року у справі № 6-1858цс15, від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1920цс15, від 10лютого 2016 року у справі   № 6-2250цс15, від 25 травня 2016 року у справі № 6-503цс16, від 30 березня 2016 року у справі             № 6-3129цс15, від 30 березня 2016 року у справі № 6-265цс16, від 23 березня 2016 року у справі № 6-289цс16, від 16 березня 2016 року у справі              № 6-290цс16, від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2994 цс15, постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № № 2-856/12.
		 
		У разі невиконання належним чином взятих на себе зобов`язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків, ефективним способом захисту порушених прав є визнання майнових прав на об`єкт інвестування. 
		 
		Такий правовий висновок зробив Верховний Суд у постановах від 13 травня 2019 року у справі № 760/17864/16, 20 березня 2019 року у справі № 761/20612/15 та від 27 лютого 2019 року у справі № 761/32696/13.
		 
		Предметом спору між позивачами та відповідачами є майнові права на квартири у житлово-офісному комплексі по АДРЕСА_1 .
		 
		Звернувшись до суду з позовом позивачі не просять визнати за ними майнові права на квартири, а просять поновити за ними права володіти, користуватись і розпоряджатись об`єктами та результатами інвестицій та зобов`язати відповідачів учинити певні дії. Фактично предметом позову у даній справі є поновлення права власності позивачів на квартири, оскільки під об`єктами та результатами інвестицій вони у позові визначають виключно квартири, а права володіння, користування та розпорядження є складовими частинами права власності.
		 
		У зв`язку з цим суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що позивачі обрали спосіб захисту, який не відновлює їхні права.
		 
		Такий же правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 2-856/12 з аналогічних правовідносин. 
		 
		Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.
		 
		Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE , № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
		 
		У контексті вказаної практики Верховний Суд уважає наведене обґрунтування цієї постанови достатнім.
		 
		З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність передбачених частиною третьою статті 401 ЦПК України підстав для залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.
		 
		Керуючись статтями 400, 401, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		Касаційну скаргу адвоката Лупейка Олександра Васильовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , залишити без задоволення.
		 
		Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 червня 2018 року та рішення Київського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		  
		Судді:                                                                                                Н. О. Антоненко
		 
		                                                                                                           Є. В. Краснощоков
		 
		                                                                                                      М. М. Русинчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...