Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 372/957/17 : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини у сфері службової діяльності; Службове підроблення.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 15.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 15.11.2019.
Дата набрання законної сили: 07.11.2019
Номер судового провадження: 51-8529км18
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова 
		Іменем України
		07 листопада 2019 року
		м. Київ
		справа № 372/957/17 провадження № 51-8529км18
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого   ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , 
		за участю: секретаря судового засідання  ОСОБА_4 , виправданого   ОСОБА_5 ,  захисника  ОСОБА_6 ,   прокурора  ОСОБА_7 , 
		розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь урозгляді кримінального провадження у суді апеляційної інстанції, на вирокОбухівського районного суду Київської області від 15 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 06 червня 2018 року укримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі  ЄРДР) за№12016110000000404, щодо
		ОСОБА_5 , 
		ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
		уродженця с. Трипілля Обухівського р-ну Київської обл., жителя АДРЕСА_1 ,
		виправданого у зв`язку з відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі  КК).
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Обухівського районного суду Київської області від 15 грудня 2017року ОСОБА_5 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні увчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК, та виправдано його у зв`язку звідсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.
		Апеляційний суд Київської області ухвалою від 06 червня 2018 року залишив вирок щодо ОСОБА_5 без змін.
		Органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачувався в тому, що він, будучи службовою особою правоохоронного органу  капітаном поліції, обіймаючи посаду старшого оперуповноваженого СКП Обухівського ВП ГУ НП вКиївській області, у період з08 липня 2016 року по 09липня 2016 року вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості за таких обставин.
		У ході виконання доручення т.в.о. начальника Обухівського ВП ГУ НП уКиївській області щодо проведення слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР 09 липня 2016 року за №12016110230000927, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК, діючи з метою притягнення до кримінальної відповідальності особи на ім`я ОСОБА_8 та створення штучних доказів для забезпечення звернення слідчим із клопотанням до суду щодо проведення обшуку за місцем мешкання особи з метою документування злочинної діяльності, ОСОБА_5 умисно власноручно вніс до протоколів допиту свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які в дійсності не брали участі у слідчих діях та не давали у кримінальному провадженні жодних свідчень, недостовірні відомості, зокрема, про те, що вказані свідки повідомили, що ОСОБА_8 вживає наркотичні речовини та, на їхню думку, причетний до їх розповсюдження. 
		Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування судових рішень щодо ОСОБА_5  та призначення нового розгляду в суді першої інстанції. Посилається на порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність, що потягло безпідставне виправдання ОСОБА_5 . Вказує на те, що суд першої інстанції не дав належної оцінки доказам у кримінальному провадженні з точки зору належності, достовірності, а їх сукупності  з точки зору достатності та взаємозв`язку, не навів переконливих мотивів, на підставі яких відкинув докази обвинувачення. Зазначає, що суд апеляційної інстанції не проаналізував доводів, наведених в апеляційній скарзі прокурора, безпосередньо не дослідив доказів та дійшов безпідставного висновку про відсутність у діях ОСОБА_5 складу злочину, тому необґрунтовано залишив без зміни вирок суду першої інстанції.
		Позиції учасників судового провадження
		У судовому засіданні прокурор частково підтримала касаційну скаргу, вважала за необхідне скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд усуді апеляційної інстанції. 
		Виправданий і захисник вважали, що касаційна скарга прокурора єнеобґрунтованою, а тому просили залишити її без задоволення, а судові рішення  без зміни.
		Мотиви Суду
		Відповідно до ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (даліКПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
		Статтею 370 КПК встановлено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. При цьому обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу, а вмотивованим є рішення, в якому наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
		Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
		Частиною 1 ст. 412 КПК передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		З матеріалів кримінального провадження видно, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК, а саме у внесенні до офіційних документів  протоколів допиту свідків завідомо неправдивих відомостей. 
		Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність виправдання ОСОБА_5 у зв`язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення. При прийнятті рішення суд виходив із того, що протоколи допиту свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , у підробленні яких обвинувачувався виправданий, неєофіційними документами, оскільки не можуть бути визнані допустимими доказами у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за№12016110230000927.
		Не погодившись із таким рішенням, прокурор оскаржив його в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі він навів докладні доводи на підтвердження своєї думки щодо незаконності виправдання ОСОБА_5 , вважав за необхідне скасувати вирок першої інстанції та ухвалити обвинувальний вирок щодо останнього.
		Апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу прокурора щодо необґрунтованості висновку місцевого суду про відсутність у діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.366 КК. 
		Проте рішення апеляційного суду не відповідає вимогам закону з огляду на таке.
		Предметом злочинів, передбачених статтями 366, 358 КК, є офіційний документ. Згідно з приміткою до ст. 358 КК під офіційним документом слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, що спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи  докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.
		Крім того, суд апеляційної інстанції погодився із висновками місцевого суду, що протоколи допиту свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10 не можуть бути визнані допустимими доказами у кримінальному проваджені №12016110230000927 у зв`язку з отриманням їх усупереч вимогам КПК, а тому вони не є офіційними документами, тобто предметом злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 .
		Натомість суд апеляційної інстанції не звернув уваги на доводи апеляційної скарги прокурора, який вказував, що місцевий суд не надав належної оцінки висновкам судових почеркознавчих експертиз, з яких видно, що протоколи були складені саме ОСОБА_5 і від його імені підписані ним. Не спростував доводів прокурора про те, що протоколи були виготовлені з метою створення штучних доказів для забезпечення звернення слідчим із клопотанням до суду щодо проведення обшуку за місцем мешкання особи з метою документування злочинної діяльності. Цим обставинам належить надати оцінку саме з урахуванням законодавчого визначення офіційного документа як такого, що містить інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру.
		Не можна погодитись із висновками судів нижчих інстанцій про те, що протоколи, у підробці яких обвинувачувався ОСОБА_5 , не можуть бути офіційними документами, оскільки мають ознаки недопустимості в іншому кримінальному провадженні.
		Дійсно, згідно з приміткою до ст. 358 КК однією з ознак офіційного документа є те, що інформація, яка в ньому міститься, може бути використана як доказ у правозастосовчій діяльності. Той факт, що дані, які містяться у показаннях свідків, можуть бути використані у кримінальному процесі як докази, не ставиться під сумнів. І саме це має значення для оцінки доведеності обвинувачення ОСОБА_5 .
		Таким чином, у цьому випадку суди помилково вдалися до оцінки протоколів допиту свідків з точки зору допустимості доказів в іншому кримінальному провадженні.
		За наведених обставин, на переконання касаційного суду, суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку щодо обґрунтованості висновку суду першої інстанції про те, що протоколи допиту свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10 не є офіційними документами, а отже в діях ОСОБА_5 відсутній склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК.
		Таким чином, апеляційний суд при перевірці цього кримінального провадження вапеляційному порядку не надав відповідей на всі доводи прокурора, які були викладені в його апеляційній скарзі, залишаючи скаргу без задоволення, не спростував всіх доводів, внаслідок чого ухвалив необґрунтоване судове рішення, яке не відповідає вимогам ст. 419 КПК.
		За таких обставин ухвалу суду апеляційної інстанції постановлено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому на підставі ч.1 ст. 438 КПК вона підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого суду необхідно повно й всебічно, з використанням усіх процесуальних можливостей, дослідити обставини, які мають значення для кримінального провадження, та ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд 
		ухвалив:
		Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження у суді апеляційної інстанції, задовольнити частково.
		Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 06 червня 2018 року щодо  ОСОБА_5 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною таоскарженню не підлягає. 
		Судді:
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...