Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 199/1688/18 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про спадкове право.
Надіслано для оприлюднення: 15.11.2019. Зареєстровано: 17.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.11.2019.
Дата набрання законної сили: 12.11.2019
Номер судового провадження: 22-ц/803/3121/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 22-ц/803/3121/19 Справа № 199/1688/18   Суддя у 1-й інстанції - Руденко В. В. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.
		Категорія 39 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 листопада 2019 року                                                                м. Дніпро
		 
		Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
		головуючого судді - Свистунової О.В.         
		суддів - Красвітної Т.П., Єлізаренко І.А.
		за участю секретаря - Гулієва М.І.о.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу 
		за апеляційною скаргою   ОСОБА_1 
		на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 листопада 2018 року 
		по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Четверта дніпровська державна нотаріальна контора, про усунення від права на спадкування за законом, -
		 
		В С Т А Н О В И Л А:
		       У березні 2018 року позивач звернулася до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська з даним позовом до  ОСОБА_2 , просила усунути відповідача від права на спадкування за законом, після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . 
		       У підтвердження заявлених позовних вимог  ОСОБА_1 зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік - ОСОБА_3 , який до самої смерті постійно був під її наглядом та проживав саме з нею в квартирі АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилась спадщина на житловий будинок  АДРЕСА_2 , який було придбано у 1983 році відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори. Спадкодавець заповіту не залишив. До Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини звернулись позивач та відповідач по справі, донька спадкодавця, які є спадкоємцями першої черги за законом.
		       Позивач вважає, що відповідач не має права на спадкування в зв`язку з тим, що ОСОБА_3 був паралізований 7 років. У 2010 році стався перший інсульт, в наслідок якого права частина тіла була паралізована. Після другого інсульту стан здоров`я погіршився, в зв`язку з чим, хворий потребував постійного стороннього догляду та допомоги, оскільки вже не мав фізичної можливості піклуватись про себе та самостійно себе обслуговувати.
		       Про безпорадний стан батька відповідач знала, але свідомо не надавала хворому жодної матеріальної, фізичної чи моральної допомоги. До хвороби батька донька ще якось підтримувала зв`язок, але приходила до батька дуже рідко і тільки тоді, коли їй було щось потрібно, поводила себе дуже жорстко і була дуже вимоглива. Після хвороби була ще рідше. Відповідач, маючи можливість та будучи зобов`язана надавати матеріальну допомогу та догляд своєму хворому батькові, який після перенесеного інсульту знаходився в безпорадному стані, не виконувала своїх обов`язків та просто свідомо не вчиняла дій для надання матеріальної, фізичної та моральної допомоги.
		       Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 листопада 2018 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
		       
		       В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
		       Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Судове рішення є незаконним, необґрунтованим й таким, що ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. 
		 
		       
		       Згідно з частиною 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		 
		       Згідно з положенням частини 2 статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		       Відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		 
		       Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
		 
		       Відповідно до частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК судове рішення повинне ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		 
		       Статтею 264 ЦПК України передбачено, що при прийнятті рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та якими доказами це підтверджується, чи є інші фактичні дані, що мають значення для вирішення справи та докази, що їх підтверджують.
		 
		Судом, при дослідженні матеріалів справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивача та батько відповідача, ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді частини житлового будинку АДРЕСА_2 .
		       До Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини звернулись сторони по справі: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які є спадкоємцями першої черги за законом.
		       Відповідно до вимог абзацу 2 ч. 3 ст. 1224 ЦК України, не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.
		       За рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані (ч.5 ст.1224 ЦК України).
		       Відповідно до роз`яснень викладених у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», правило абзацу другого ч. 3 ст. 1224 ЦК України стосується особи, яка зобов`язана була утримувати спадкодавця згідно з нормами Сімейного кодексу України. Факт ухилення особи від виконання обов`язку щодо утримання спадкодавця встановлюється судом за заявою заінтересованої особи (інших спадкоємців або територіальної громади). При цьому слід враховувати поведінку особи, розуміння нею свого обов`язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов`язку. Правило частини п`ятої статті 1224 ЦК стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК не були зобов`язані утримувати спадкодавця. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
		       При розгляді даної категорії справ суд повинен встановити як факт ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги, так і факт перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво та потребу спадкодавця в допомозі цієї особи. Для постановлення рішення про усунення від спадкування у справі повинні бути надані належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що спадкодавець потребував допомоги відповідача, останній мав можливість її надати, проте ухилявся від обов`язку щодо її надання. Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який її потребував, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю. Тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Крім цього, підлягає з`ясуванню судом питання, чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця за умови отримання її від інших осіб, чи мав спадкоємець матеріальну та фізичну змогу надавати таку допомогу. Для задоволення позовних вимог у справах про усунення від права на спадкування відповідно ч. 5 ст. 1224 ЦК має значення сукупність обставин: ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання, перебування спадкодавця в безпорадному стані, потреба спадкодавця в допомозі саме цієї особи. Лише при одночасному настанні наведених обставин і доведеності зазначених фактів в їх сукупності спадкоємець може бути усунений від спадкування.
		       Згідно ст. 81 ч.1 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		       Позивачем не надано ні суду першої, ні апеляційної інстанції належних та допустимих доказів, які б вказували на наявність обставин, які б слугували підставою для усунення від права на спадкування.
		       Колегія суддів не може взяти до уваги доводи апелянта, щро суд першої інстанції помилково не взяв до уваги довідку МСЕК №004818 від 05.06.2012 року, на яку посилається позивач як на підставу своїх вимог, що ОСОБА_3 потребував сторонньої допомоги, оскільки дана довідка не підтверджує знаходження померлого в безпорадному стані.
		       Не надано суду і доказів того, що покійний ОСОБА_3 потребував допомоги саме від відповідача. 
		       У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 березня 2018 року у справі № 337/6000/15-ц та від 04 липня 2018 року у справі № 404/2163/16-ц зроблено висновок, що ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребує допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на ухилення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.
		       Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2019 року по справі № 766/810/17, провадження № 61-37615св18 (ЄДРСРУ № 80783119), від 11 лютого 2019 року по справі № 756/11676/16-ц, провадження № 61-34600св18 (ЄДРСРУ № 79806136) та ін.
		       З огляду на вищевикладене з причин відсутності належних, допустимих та достовірних доказів свідомого ухилення відповідача від надання допомоги спадкодавцеві, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку щодо відмови в задоволенні позову про усунення відповідача від права на спадкування.
		 
		       Висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.
		Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
		 
		       Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 265 ЦПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
		       Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (частини перша, друга та п`ята статті 263 ЦПК України).
		       Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначила, що «якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивування. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов`язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система» (пункти 34-35).
		 
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення. 
		Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. 
		Враховуючи викладене та конкретні обставини справи, судове рішення відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права і тому, колегія апеляційного суду вважає, що правових підстав для його скасування немає, а тому доводи апеляційної скарги підлягають залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін.
		Судові витрати понесені сторонами в зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення.
		 
		Керуючись ст.ст. 259,268,374,375,381,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, - 
		 
		П О С Т А Н О В И Л А : 
		 
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
		Рішення  Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 08 листопада 2018 року - залишити без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
		 
		 
		 
		 
		 
		       Головуючий О.В. Свистунова
		 
		       Судді: Т.П.Красвітна
		 
		               І.А. Єлізаренко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...