Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 439/180/15-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 17.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 18.11.2019.
Дата набрання законної сили: 30.10.2019
Номер судового провадження: 61-19887ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова                                      
		Іменем України                             
		30 жовтня 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 439/180/15-ц
		провадження № 61-19887св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Синельникова Є. В.,
		суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,                Шиповича В. В.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: ОСОБА_2 , приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка»,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Львівської області у складі колегії суддів: Павлишина О. Ф., Мікуш Ю. Р., Ніткевича А. В., від 27 грудня 2016 року,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до 
		ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).
		Позовна заява мотивована тим, що 26 січня 2014 року на автодорозі сполученням Київ-Чоп сталася ДТП за участю автомобіля «NissanJuke», під його керуванням, та автомобіля «Seat Toledo», під керуванням  ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП автомобілю, яким він керував, спричинені механічні пошкодження, ринкова вартість автомобіля на момент ДТП складала 19 130 доларів США або 288 847,35 грн. Вироком Бродівського районного суду Львівської області від 29 травня 2015 року 
		ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні цієї ДТП. Вказував, що його автомобіль було застраховано у ПрАТ «СК «Уніка», яке 13 серпня 
		2014 року відшкодувало йому 154 773,35 грн, таким чином різниця між виплаченою страховою компанією сумою та завданою майновою шкодою становить 135 852,50 грн, яку повинна відшкодувати винна особа. Крім того, ним понесені витрати на транспортування автомобіля, примусове проживання у м. Львові, а також на зберігання транспортного засобу на загальну суму 4 900 грн. Посилаючись на вищевикладене, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на відшкодування майнової шкоди 140 752,50 грн, а також 30 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
		25 червня 2015 року позивач збільшив позовні вимоги в частині відшкодування майнової шкоди та посилаючись на зростання курсу долара США на момент розгляду справи, порівняно із часом проведення оцінки транспортного засобу (24 липня 2014 року), просив стягнути з ОСОБА_2 285 618,10 грн.
		Ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 10 листопада 2015 року до справи залучено ПрАТ «СК «Уніка».
		27 січня 2016 року позивач уточнив позовні вимоги та остаточно просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ПрАТ «Уніка» 285 618,10 грн на відшкодування майнової шкоди, з ОСОБА_2 30 000 грн на відшкодування моральної шкоди, а також 5 000 грн витрат на правову допомогу.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Рішенням Бродівського районного суду Львівської області у складі судді Бородійчук О. І. від 23 травня 2016 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 06 червня 2016 року про виправлення описки, позов 
		ОСОБА_1 задоволено частково.
		Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «Уніка» на користь ОСОБА_1 суму майнової шкоди у розмірі 285 618,10 грн. 
		Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 000 грн на відшкодування моральної шкоди. У іншій частині позову відмовлено.
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у зв`язку із тим, що страхова компанія порушила умови укладеного між сторонами договору страхування, невчасно та не у повному обсязі виплатила позивачу страхове відшкодування, що призвело до збільшення вартості застрахованого автомобіля унаслідок коливання курсу долара США, а тому зі страхової компанії, а також із винної особи підлягає стягненню майнова шкода відповідно до реальної вартості втраченого майна.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		 
		Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 27 грудня 2016 року апеляційну скаргу ПрАТ «СК «Уніка» задоволено. Рішення Бродівського районного суду Львівської області від 23 травня 2016 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «Уніка» суми майнової шкоди у розмірі 285 618,10 грн скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 
		В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що ні положеннями чинного законодавства, ні умовами договору страхування, не передбачено право страхувальника або потерпілого на відшкодування збитків внаслідок зростання лише курсу валюти, зокрема долару США, який за відсутності належних доказів не стверджує зростання ринкової вартості майна, а також не визначено підстав для покладення солідарного обов`язку з відшкодування збитків на страховика та особу, діями якої такі збитки заподіяні, у зв`язку із чим, з огляду на виплачену страховиком суму страхового відшкодування, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
		 
		У касаційній скарзі, поданій у січні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, 
		ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позову про солідарне стягнення з відповідачів майнової шкоди із ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.  
		Касаційна скарга мотивована тим, що через невчасну виплату страховиком суми страхового відшкодування та підвищення курсу гривні до долара США, вартість належного йому автомобіля значно збільшилася й відповідно збільшилася майнова шкода, завдана транспортному засобу, а тому суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.
		 
		Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 січня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та зупинено виконання оскаржуваного судового рішення.
		 
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 липня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		 
		Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		 
		Справу передано до Верховного Суду.
		 
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		 
		26 січня 2014 року на автодорозі сполученням Київ-Чоп сталася ДТП за участю автомобіля «Nissan Juke», під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля «Seat Toledo», під керуванням ОСОБА_2 .
		 
		Відповідно до ухвали Бродівського районного суду Львівської області
		від 29 травня 2015 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні згаданого ДТП та звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 286 КК України, на підставі статті 46 КК України у зв`язку з примиренням із потерпілим.
		 
		На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 як водія автомобіля «Seat Toledo» за шкоду, заподіяну, зокрема, майну третіх осіб була застрахована у ПрАТ «СК «АХА Страхування», що підтверджується довідкою про ДТП від 26 січня 2014 року, складеною працівниками ДАІ ГУМВС України у Львівській області.
		 
		Згідно з договором страхування «АВТО-КАСКО» від 12 березня 2013 року, який укладено між ПрАТ «СК «Уніка» та ОСОБА_1 , страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої спричинені пошкодження транспортному засобу та відповідно до пункту 1.3.1 - тимчасова втрата працездатності, у тому числі пасажира, унаслідок ДТП. Цим договором визначена дійсна вартість автомобіля 177 850 грн або 
		22 259 доларів США.
		 
		Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження 
		від 24 квітня 2014 року, який зроблено на замовлення ПрАТ «СК «Уніка», ринкова вартість належного позивачу автомобіля до ДТП становила 222 777,05 грн, а вартість відновлювального ремонту транспортного засобу становить 230 465,98 грн, а тому експерт дійшов висновку про недоцільність відновлення автомобіля.
		 
		Страховик відповідно до пункту 10.1.8 укладеного між сторонами договору 13 серпня 2014 року виплатив позивачу страхове відшкодування у розмірі 44 114,85 грн з вирахуванням франшизи, зносу та вартості залишків транспортного засобу.
		 
		При цьому вартість залишків автомобіля складала 108 880 грн. 
		 
		Згідно з висновком експертного автотоварознавчого дослідження 
		від 24 липня 2014 року, зробленого на замовлення позивача, ринкова вартість автомобіля «Nissan Juke» на момент ДТП, в цінах станом на момент огляду 24 липня 2014 року становить 237 567,08 грн.
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
		 
		Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Щодо позовних вимог про відшкодування майнової шкоди, заявлених до ПрАТ «СК «Уніка»
		 
		Відповідно до статті 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
		 
		У статті 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхуванням є вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
		 
		Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (стаття 16 Закону України «Про страхування»).
		 
		Відповідно до пункту 1.3.4 укладеного між сторонами договору страхування страхова сума встановлена ними у розмірі 177 850 грн.
		 
		Пунктом 10.1.8 договору сторони передбачили випадок, що при повному конструктивному або фізичному зруйнуванні транспортного засобу, страховик має право прийняти рішення стосовно виплати страхового відшкодування, а саме страховик здійснює виплату страхової суми за відрахуванням франшизи (1% від розміру страхової суми), зносу, який визначається відповідно до пункту 10.1.2.2 цього договору, та вартості залишків транспортного засобу. Майнові права на транспортний засіб у цьому випадку залишаються у страхувальника (пункт 10.1.8.1).
		 
		При цьому під повним конструктивним або фізичним зруйнуванням транспортного засобу сторони розуміють те, що розмір відновлювального ремонту перевищує 75% дійсної вартості транспортного засобу та додаткового обладнання (пункт 10.1.2.2 договору).
		Відповідно до наданого страховою компанією висновку експертного автотоварознавчого дослідження від 24 квітня 2014 року ринкова вартість належного позивачу транспортного засобу до пошкодження становила 
		222 777,05 грн, а вартість відновлювального ремонту транспортного засобу - 230 465,98 грн.
		 
		Оскільки витрати на відновлювальний ремонт становлять понад 75% дійсної вартості застрахованого транспортного засобу на дату настання страхового випадку та їх розмір (230 465,98 грн) є більшим ніж гранична сума страхових виплат (177 850 грн), то страхова компанія обґрунтовано вважала фізично знищеним застрахований транспортний засіб.
		 
		Вартість франшизи відповідно до пункту 1.3. договору становить 
		1 778,50 грн, а вартість матеріального збитку з урахуванням зносу, визначеного страховиком за формулою, передбаченою пунктом 10.1.2.2. цього договору склав 154 773,35 грн. При цьому залишкова вартість застрахованого транспортного засобу після ДТП склала 108 880 грн 
		(а. с. 217, 241-246, 263 т. 1).
		 
		Таким чином, розмір страхової суми, яка підлягала до виплати позивачу відповідно до пункту 10.1.8 договору, звідрахуванням франшизи, зносу та вартості залишків транспортного засобу склав 44 114,85 грн (154 773,35 - 1 778,50 - 108 880). Саме ця сума була виплачена страховиком на користь позивача 13 серпня 2014 року (а .с. 264 т. 1). 
		 
		Отже, установивши, що ПрАТ «СК «Уніка» виконало свій обов`язок щодо виплати страхового відшкодування у порядку і на умовах, передбачених укладеним між сторонами договору добровільного страхування, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для стягнення зі страхової компанії на користь позивача суми страхового відшкодування у заявленому останнім розмірі.
		 
		Доводи касаційної скарги про порушення страховою компанією строків виплати страхового відшкодування, а також на незастосування судом апеляційної інстанції положення частини другої статті 625 ЦК України є безпідставними, оскільки пред`являючи позовні вимоги, позивач лише посилався на підвищення курсу долара США на момент розгляду справи, порівняно із часом проведення оцінки транспортного засобу, однак доводів щодо невчасної виплати страхової суми позовна заява не містить. При цьому вимоги на підставі положення частини другої статті 625 ЦК України позивач не заявляв (а. с. 164-167 т. 1). Позивач відповідно до статті 11 ЦПК України 2004 року розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд і суд здійснює розгляд справи лише в межах заявлених ним вимог та не має право на вихід за межі таких вимог (статті 303, 400 ЦПК України).
		 
		Зміна курсу гривні до долара США після проведення оцінки майна в установленому закономпорядку не є підставою для стягнення курсової різниці, оскільки така зміна не свідчить про збільшення розміру завданої шкоди, обчисленого в національній валюті, а тому доводи касаційної скарги в цій частині є необґрунтованими. 
		 
		Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду  апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову 
		ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Уніка», а зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до приписів статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
		 
		Таким чином, з урахуванням виплаченої страховою компанією сумою страхового відшкодування (44 114,85 грн), а також залишкової вартості належного позивачу транспортного засобу (108 880 грн), сума непокритої майнової шкоди, завданої позивачу, складає 69 782, 20 грн 
		(222 777,05-108 880-44 114,85).
		 
		Щодо позовних вимог про відшкодування майнової шкоди, заявлених до ОСОБА_2 .
		 
		Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		 
		Частиною другою статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
		 
		Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
		 
		Враховуючи, що ДТП сталась з вини ОСОБА_2 , внаслідок якої позивачу була заподіяна майнова шкода у розмірі 222 777,05 грн 
		(а. с. 241-246 т. 1), з яких залишилося невідшкодована сума 69 782, 20 грн.
		 
		Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.
		 
		Згідно зі статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
		 
		Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
		 
		Отже, відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
		 
		Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
		 
		Вказані висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц.
		 
		Як вбачається із матеріалів справи, на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 за шкоду, зокрема, майну третіх осіб була застрахована у ПрАТ «СК «АХА Страхування», що підтверджується довідкою про ДТП від 26 січня 2014 року (а. с. 88 т. 1), однак матеріали справи не містять полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та даних чи сплачувала вказана страхова компанія страхові виплати на користь ОСОБА_1 за фактом зазначеної ДТП.
		 
		У порушення вимог статей 212-214, 303, 316 ЦПК України 2004 року суд апеляційної інстанції на зазначені положення норм матеріального права уваги не звернув, фактичні обставини справи установив не у повному обсязі, не з`ясував чи звертався позивач до страхової компанії, у якій було застраховано цивільно-правову відповідальність винної у ДТП особи, який ліміт його відповідальності за завдану шкоду. Дійшовши висновку про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_2 шкоди, суд не звернув уваги на те, що позивачу не у повному обсязі відшкодовано майнову шкоду, зокрема, не відшкодованою залишилася шкода у розмірі 
		69 782, 20 грн, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про відсутність правових підстав для стягнення з винної особи різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
		 
		Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості досліджувати докази, з`ясовувати обставини справи, необхідні для прийняття рішення, перешкоджає ухваленню нового судового рішення, а тому справа в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_2 підлягає передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції відповідно до вимог статті 411 ЦПК України.
		 
		Відповідно до пункту першого частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.
		 
		За таких обставин рішення суду апеляційної інстанції в частині позовних вимог до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України та ухвалено з порушення норм процесуального права, що в силу пункту 1 частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України є підставою для її скасування з передачею справи у цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		Під час нового розгляду суду належить дослідити та належним чином оцінити подані сторонами докази, з наведенням відповідних обґрунтувань, дати правову оцінку доводам і запереченням сторін, з`ясувати, який ліміт відповідальності ОСОБА_2 за заподіяну майнову шкоду третім особам за договором добровільного страхування, чи було ПрАТ «СК «АХА Страхування» виплачено позивачу страхове відшкодування в межах такого ліміту, чи пред`являло ПрАТ «СК «Уніка» вимоги до ПрАТ «СК «АХА Страхування» про стягнення страхового відшкодування у порядку регресу, та врахувати, якщо майнова шкода перевищує ліміт відповідальності винної особи за договором страхування, то різниця між такою шкодою та страховим відшкодуванням підлягає стягненню з винної особи.
		 
		Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		 
		Рішення Апеляційного суду Львівської області від 27 грудня 2016 року в частині позовних вимог  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		В іншій частині рішення Апеляційного суду Львівської області від 27 грудня 2016 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                 Є. В. Синельников
		 
		Судді:                                                                                            О. В. Білоконь
		 
		О. М. Осіян
		 
		Н. Ю. Сакара
		 
		В. В. Шипович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...