Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 509/5917/19 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Дрібне хуліганство.
Надіслано судом: 18.11.2019. Зареєстровано: 19.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.11.2019.

Номер судового провадження: 3/509/1908/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 509/5917/19
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		   15 листопада 2019 року     смт. Овідіополь
		 
		Овідіопольський районний суд Одеської області у складі :
		головуючого судді Гандзій Д.М.
		при секретарі Задеряка Г.М.
		особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 
		потерпілої ОСОБА_2 та її представника адвоката Лук`яна С.Г.
		 
		розглянувши увідкритому судовомузасіданні,в залісуду,в смт.Овідіополь,адміністративні матеріали,які надійшливід ОвідіопольськогоВП ГУНПв Одеськійобласті пропритягнення доадміністративної відповідальностіза ст.173 КУпАПправопорушника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України,працюючого ФО-підприємцем,зареєстрованого заадресою : АДРЕСА_1 ,проживаючого заадресою : АДРЕСА_2 , -
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		 
		 
		З протоколу серії АПР18 235626 від 26.09.2019 р., складеного ДОП Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції Єфановим Є.О. вбачається, що 18.09.2019 р., приблизно о 09:00 год. ОСОБА_1 , знаходячись у громадському місці, у приміщенні Овідіопольської селищної ради за адресою : Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Суворова, 2а влаштував сварку відносно ОСОБА_2 , в ході якої висловлювався на її адресу грубою нецензурною лайкою, чим, своїми діями порушив громадський порядок та спокій громадян, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 173 КУпАП, за якою і був складений вказаний протокол. 
		В судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП  визнав частково, показав суду, що 18.09.2019 р. о 09:00 год., він перебуваючи в службовому кабінеті Овідіопольсьського селищного голови Савельєвої Л.І ОСОБА_3 , він, будучи депутатом Овідіопольської селищної ради, дійсно влаштував сварку з селищним головою ОСОБА_2 з приводу розподілення бюджетних коштів, виділених на будівництво дитячого майданчику по вул. Гагаріна в смт. Овідіополь та дійсно, в громадському місці гучно лаявся на селищну голову, однак його лайка не була брутальною та нецензурною.
		Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні показала суду, що 18.09.2019 р., приблизно о 09:00 год, в той час, коли вона будучи Овідіопольським селищним головою і перебувала у своєму службовому кабінеті, раптом, до її кабінету, в черговий раз, з криками увірвався депутат селищної ради ОСОБА_1 , який став брутально лаятись на її адресу, влаштував сварку, висловлюючи при цьому ненормативну лексику щодо її особи, ображаючи її як жінку та звинувачуючи її безпідставними наклепами щодо нібито розкрадення нею, як селищним головою бюджетних коштів, призначених задля благоустрою потреб населення смт. Овідіополя, що стало підставою для виклику нею робітників поліції для складення відповідного протоколу відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП. При чому, як пояснила ОСОБА_2 , яка у вказаному вище протоколі вказана як потерпіла, подібні сварки та брутальну лайку ОСОБА_1 вчиняє регулярно, як в кабінеті селищного голови, так і на сесіях селищної ради, чим заважає нормальній роботі її, як селищного голови, так і спеціалістів Овідіопольської с/р, що на її думку, штучно підриває авторитет органу місцевого самоврядування, а тому повністю підтвердила суду доводи своєї заяви на ім`я начальника Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області від 18.09.2019 р., якою повідомила про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП скоєне ОСОБА_1 , якого просила суд притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП з накладенням на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді 50-ти годин громадських робіт. 
		 
		Дослідивши адміністративні матеріали та додатково надані суду письмові пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , особисто потерпілої Савельєвої ОСОБА_4 , заслухавши показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , суд вважає, що в діях ОСОБА_1 дійсно мається подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, виходячи з наступного.
		 
		У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь  які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне порушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото  і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, містить в собі фактичні данні про обставини правопорушення, і відповідно  є одним з доказів по справі, у зв`язку з чим, судом, при вирішенні справи про адміністративне правопорушення, протокол оцінюється нарівні з іншими доказами по справі, перед якими, він не має переваги, та відповідно на підставі оцінки всіх доказів по справі, судом приймається відповідне рішення.
		Стаття 252 КУпАП передбачає  орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
		У відповідності дост. 245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Статтею 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення, складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності. 
		Частиною 1 статті 256 КУпАП передбачено  у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються : дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я по батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до відповідальності та інше.
		Згідно зіст.10 КУпАПадміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
		Згідно ізст. 23 КУпАП - адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
		Відповідно до нормКУпАП- суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин адміністративного провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
		Згідно із ст. 280 КУпАП - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповіднодо приписів ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбаченихстаттею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбаченихстаттею 247 цього Кодексу.
		Стаття 9 Конституції України передбачає, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 17Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Судуяк джерело права.
		Відповідно доРішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 - адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах іправовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
		Така позиція Конституційного Суду України - відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ.
		Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується Статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розглядуефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав(Beles and others v. the Czech Republic (Белеш та інші проти Ческьої Республіки), § 49).Кожен має право на судовий розгляд справи, що стосується його «цивільних прав та обов`язків». Таким чином, у статті 6 § 1 представлено «право на суд»,разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле(Golder v. the United Kingdom (Голдер проти Сполученого Королівства), § 36)
		Право на доступ до судумає «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (Bellet v. France (Белле проти Франції), § 38).Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (Bellet v. France (Белле проти Франції), § 36; Nunes Dias v. Portugal (Нун`єш Діаш проти Португалії) (dec.) стосовно правил, що регламентують сповіщення
		У своєму рішенніпо справі «Аллене деРібемонпроти Франції»від 10.02.1995 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, якийвирішує питанняпро обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
		ЄСПЛ підкреслює, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватостіізвільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
		Так, в рішенні від 21.07.2011 рокуу справі «Коробов проти України»ЄСПЛ висловив позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливаютьзіспівіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
		Статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, яке тягне накладення стягнення у виді штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від сорока до шестидесяти годин, або виправних робіт на строк від одного до двох місяців, або адміністративного арешту на строк до п`ятнадцяти діб.
		Згідно з диспозицією статті 173 КУпАП об`єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії.
		Об`єктивною стороною правопорушення, передбаченогост.173КУпАП полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, непристойні висловлювання, тощо. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов`язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю.
		З протоколу серії АПР18 235626 від 26.09.2019 р. вбачається, що 18.09.2019 р., приблизно о 09:00 год. ОСОБА_1 , знаходячись у громадському місці, у приміщенні Овідіопольської селищної ради за адресою : Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Суворова, 2а влаштував сварку відносно ОСОБА_2 , в ході якої висловлювався на її адресу грубою нецензурною лайкою, чим, своїми діями порушив громадський порядок та спокій громадян, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 173 КУпАП, за якою і був складений вказаний протокол (а.с. 4).
		З пояснень потерпілої ОСОБА_2 , які вона надала в судовому засіданні і які були відображені у її письмових поясненнях, доданих до адміністративних матеріалів, вбачається, що 18.09.2019 р., приблизно о 09:00 год, в той час, коли вона будучи Овідіопольським селищним головою і перебувала у своєму службовому кабінеті, раптом, до її кабінету, в черговий раз, з криками увірвався депутат селищної ради ОСОБА_1 , який став брутально лаятись на її адресу, влаштував сварку, висловлюючи при цьому ненормативну лексику щодо її особи, ображаючи її як жінку та звинувачуючи її безпідставними наклепами щодо нібито розкрадення нею, як селищним головою бюджетних коштів, призначених задля благоустрою потреб населення смт. Овідіополя, не реагуючи при цьому на зауваження спеціалістав селищної ради ОСОБА_5 , яка перебувала в службовому кабінеті поряд з ОСОБА_2 , що стало підставою для виклику нею робітників поліції для складення відповідного протоколу відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП. При чому, як пояснила потерпіла ОСОБА_2 , подібні сварки та брутальну лайку ОСОБА_1 вчиняє регулярно, як в кабінеті селищного голови, так і на сесіях селищної ради, чим заважає нормальній роботі її, як селищного голови, так і спеціалістів Овідіопольської с/р, що на її думку, штучно підриває авторитет органу місцевого самоврядування.
		З пояснень свідків ОСОБА_5 , спеціаліста Овідіопольської с/р вбачається, що 18.09.2019 р., приблизно о 09:00 год, в той час, коли вона перебувала по службовим справам в кабінеті Овідіопольського селищного голови ОСОБА_2 , до раптово до кабінету увірвався селищний депутат ОСОБА_1 , який з гучною та дуже брутальною лайкою безпричинно став ображати та принижувати як людину та як селищного голову потерпілу ОСОБА_2 , не реагуючи на зауваження з її боку та вимогою припинити протиправні та образливі дії стосовно селищного голови ОСОБА_2 .
		Також, вищевказані протиправні дії селищного депутата ОСОБА_1 . підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_6 , яка працює завгоспом Овідіопольської с/р та 18.09.2019 р. перебувала у приймальній селищного голови, коли в 09:00 год, до кабінету селищного голови з криками та брутальною нецензурною лайкою на адресу селищного голови ОСОБА_2 увірвався місцевий депутат ОСОБА_1 , який настільки гучно вигукував образи стосовно ОСОБА_2 , ображаючи її і як жінку, і як селищного голову, що вказані образи, сварку та крики було чутно через незаперті ОСОБА_1 двері кабінету - не тільки в коридорах селищної ради, а й на вулиці, через що, люди озиралися на вікна кабінету селищного голови, тим самим був порушений громадський порядок та спокій не тільки органу місцевого самоврядування у робочій час, перешкоджаючи нормальній роботі державного органу, а й пересічних громадян, які перебували у прийомній кабінету селищного голови та очікували на прийом. 
		Суд критично ставиться до показань правопорушника ОСОБА_1 стосовно не застосування ним брутальної і нецензурної лайки на адресу селищного голови ОСОБА_7 , відсутністю з його боку будь-яких образ, протиправних дій відносно ОСОБА_2 і його непричетністю до порушення громадського порядку і спокою громадян, та виправданням ним своїх протиправних дій нібито крайньою необхідністю (обороною) задля захисту прав і свобод громадян, з посиланням на ст. 19 КУпАП, адже вказану позицію ОСОБА_1 , суд розцінює, як хибно обраний спосіб свого захисту, який повністю спростовуються : вищевказаними показаннями потерпілої ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , змістом протоколу серії АПР18 235626 від 26.09.2019 р., заявою ОСОБА_2 на адресу начальника Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП скоєне ОСОБА_1 та проханням про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вказаною статтею за дрібне хуліганство, які є послідовними, збігаються між собою та у своїй сукупності повністю підтверджують протиправні дії ОСОБА_1 , які характеризується судом як дрібне хуліганство, яке полягає у порушенні громадського порядку та спокою громадян, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 173 КУпАП, за якою, робітником поліції був законно та обґрунтовано був складений вищевказаний протокол серії АПР18 235626 від 26.09.2019 р. 
		Так, згідно ч. 1 ст. 19 КУпАП, не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані необхідної оборони, тобто при захисті державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, установленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
		Аналізуючи зміст даної статті, суд дійшов висновку, що заперечення своєї вини ОСОБА_1 - спростовується вчиненням ним саме дрібного хуліганства, оскільки, заявляючи про нібито необхідну оборону, останній визнає, що свідомо скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 173 КУпАП.
		Згідно з ч. 2 ст. 19 КУпАП, перевищенням меж необхідної оборони визнається явна невідповідність захисту характерові і суспільній шкідливості посягання.
		При чому, суд звертає увагу на те, що вирішальним моментом при перевищенні меж необхідної оборони - є саме ступінь суспільної шкідливості посягання, що визначає межі допустимої шкоди за необхідної оборони. Тобто, завдання тяжкої шкоди тому, хто посягає, повинно бути співрозмірним лише з посяганнями, які становлять значну суспільну шкідливість, а завдана шкода має бути співрозмірною не тільки з суспільною шкідливістю посягання, а й з обстановкою захисту, так як сам характер цієї обстановки залежить від реального співвідношення сил, можливостей і засобів особи, яка захищається, й особи, що посягає.
		В даному випадку, суд вважає, що в діях правопорушника ОСОБА_1 вбачається невідповідність його нібито захисту характерові і суспільній шкідливості посягання з огляду на умисне влаштування сварки ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 , як селищного голови, яке супроводжувалось висловлюванням на адресу потерпілої грубої нецензурної та брутальної лайки.
		З пояснень потерпілої та свідків вбачається, що ОСОБА_1 здатний до протиправної поведінки, адже він часто веде себе неадекватно як на засіданнях сесій ради, так і на засіданнях відповідних постійно діючих комісій ради.
		Склад адміністративного правопорушення - це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
		Об`єктом даного адміністративного проступку, скоєного ОСОБА_1 - є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
		Об`єктивна сторона вказаного правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян (формальний склад).
		Суб`єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку), тобто в даному випадку це особа ОСОБА_1 
		Суб`єктивна сторона правопорушення - визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
		Суд встановив, що в даному випадку дійсно мала місце штучно створена сварка, нецензурна брудна і образлива гучна лайка ОСОБА_1 на адресу потерпілої ОСОБА_2 , яка відбулася у її службовому кабінеті Овідіопольського селищного голови, тобто у громадському місці, що порушило громадський порядок і спокій громадян, які перебували в приймальній кабінету селищного голови і взагалі у приміщенні Овідіопольської селищної ради, про що було вказано вище і що є неприпустимим з огляду на статус ОСОБА_1 як депутата селищної ради, обраного громадою, про що він неодноразово наголошував в судовому засіданні та статус органу місцевого самоврядування Овідіопольської с/р, у приміщенні якої ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство із застосуванням брудної нецензурної лайки в громадському місці з огляду на те, що своєчасний і правильний розгляд кримінальних та адміністративних справ про хуліганство є дієвим засобом захисту нормальних умов життя людей, поновлення порушених прав потерпілих, про що у своїй Постанові № 10 від 22.12.2006 р. «Про судову практику у справах про хуліганство» вказав ВСУ.
		Таким чином, суд дійшов висновку про те, що в ході судового розгляду було повністю доведено вину ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, який вчиненив вказане правопорушення умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх протиправних дій, передбачаючи їхні шкідливі наслідки і бажаючи їх або свідомо допускаючи настання цих наслідків, що знайшло своє підтвердження під час допиту як потерпілої, так і свідків і дослідження адміністративних матеріалів, а тому суд вважає, що в даному конкретному випадку - мається склад та подія адміністративного правопорушення ОСОБА_1 у скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП і воно дійсно мало місце, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні, у зв`язку з чим - дії поліцейського по складанню протоколу відносно ОСОБА_1 повністю відповідали вимогам Закону та протокол у справі про скоєння адміністративного правопорушення ОСОБА_1 складено законно та обґрунтовано з встановленням вірної кваліфікації адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП, як дрібне хуліганство.
		Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму ВСУ від 22 грудня 2006 року № 10«Про судову практику у справах про хуліганство», під час вирішення питань щодо накладання застосовних застаттею 173Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнень - суддя повинен у кожному окремому випадку враховувати характер учиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність. Щодо осіб, які займаються суспільно корисною працею і позитивно характеризуються за місцем роботи, навчання та проживання, необхідно застосовувати, як правило, не арешт, а інші адміністративні стягнення, а також заходи громадського впливу.
		У відповідності до ст. 33 КУпАП, беручи до уваги характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, його особу як такого, що за порушення ст. 173 КУпАП протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався, ступінь його вини, майновий та сімейний стан, враховуючи часткове визнання ним своєї вини та оцінюючи у сукупності обставини, які як пом1якшують, так і обтяжують відповідальність - суд вважає можливим, застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.
		 
		Керуючись ст.ст. 173,251,255,256,266,283-285 КУпАП, Постановою Пленуму ВСУ від 22 грудня 2006 року № 10«Про судову практику у справах про хуліганство», ЄКПЛ, рішеннями ЄСПЛ, суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		 
		 
		1.Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 119 грн ;
		2.Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 384,20 грн. 
		 
		Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Овідіопольський районний суд протягом 10 днів з дня її отримання.
		 
		 
		 
		Суддя Гандзій Д.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...