Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/1024/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина; Злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування.
Надіслано для оприлюднення: 18.11.2019. Зареєстровано: 19.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.11.2019.
Дата набрання законної сили: 29.10.2020
Результат оскарження 29.10.2020 Одеський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/520/228/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12015160480005811

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		   Справа № 520/1024/16-к
		Провадження № 1-кп/520/228/19
		ВИРОК 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		18.11.2019 року
		Київський районний суд міста Одеси у складі:
		головуючого судді ОСОБА_1 ,
		за участю секретарів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
		прокурорів: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 
		захисників: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,
		потерпілого ОСОБА_15 
		провівши в м.Одесі судовий розгляд у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015160480005811 від 05.11.2015 року відносно
		 
		ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилась в м.Одесі, громадянки України, українки, з неповною середньою освітою, не працюючої, не одруженої, місця реєстрації та постійного місця проживання на території України не має,
		 
		обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.166, ч.2 ст.121 КК України
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ОСОБА_16 , являючись матір`ю малолітньої ОСОБА_17 , з моменту її народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , своєчасно не оформила свідоцтво про народження дитини, злісно невиконувала встановленізаконом обов`язкипо доглядуза дитиною,зловживала спиртними напоями, систематично залишала впродовж тривалого строку малолітню доньку без будь-якого нагляду, тим самим не забезпечувала своїй малолітній дитині безпечні умови перебування за місцем проживання, не забезпечувала належне харчування дитини, не піклувалась про здоров`я дитини та її фізичний розвиток, на неодноразові звернення представників органів опіки та піклування з приводу неналежного виконання зазначених вище обов`язків не реагувала.
		Крім того, ОСОБА_16 , систематично перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, постійно наражала немовля до загрозливого для життя стану, що призвело до тяжких наслідків, а саме смерті ОСОБА_17 при наступних встановлених судом обставинах. Так, 05.11.2015 року близько 17 годин ОСОБА_16 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1 , маючи намір на умисне спричинення тілесних ушкоджень своїй доньці ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з метою припинення плачу дитини, взяла немовля на руки, та тримаючи її двома руками в положенні приблизному до горизонтального, із замахом, зі значною силою, умисно нанесла декілька ударів головою малолітньої ОСОБА_17 об поверхню шафи, чим спричинила їй тяжкі тілесні ушкодження, а саме закриту черепно-мозкову травму: синців голови і крововиливу слизової оболонки нижньої губи, крововиливу в м`яких тканинах голови, лінійних переломів кісток черепа, крововиливів під твердою та м`якими мозковими оболонками, забиття головного мозку, які були небезпечними для життя і згідно з п.п. 2.1.1. (а), 2.1.3 (б), 2.1.3 (в), 2.1.3. (г) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (Київ, 1995 г.) мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень. 13.11.2015року о18годині 15хвилин від сукупності отриманих тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_3 померла в Одеській обласній дитячій клінічній лікарні. Смерть ОСОБА_17 знаходиться в прямому причинному зв`язку з наявною у неї закритою черепно-мозковою травмою у вигляді лінійних переломів кісток черепа, крововиливу під твердою і м`якими мозковими оболонками, забиття головного мозку.
		Таким чином, дії ОСОБА_16 кваліфіковано за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.166 КК України, тобто злісне невиконання батьками встановлених законом обов`язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки, а також ч.2 ст.121 КК України, тобто умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
		Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_16 свою вину у скоєнні злочинів не визнала та пояснила суду, що вона не наносила дитині тілесних ушкоджень, вона не причетна до скоєння злочину. Вона проживала з ОСОБА_15 з 2012 року, він її неодноразово бив. Після народження доньки ОСОБА_18 дитина протягом місяця знаходилась в лікарні. Після виписки з лікарні вона доглядала дитину вдома. Свідоцтва про народження дитини вона не оформила. Вона працювала, займалась проституцією, а дитину залишала ОСОБА_15 , який за нею доглядав. Близько 12 разів вона залишала дитину без будь-якого догляду. 05.11.2015 року близько 12 годин вона залишила дитину у квартирі одну, без нагляду і пішла до школи, де знаходився ОСОБА_15 . ОСОБА_15 пообіцяв через 5 хвилин прийти додому. Після чого вона поїхала на роботу на ринок «Привоз». Протягом дня вона випила близько 400 грам розведеного спирту, почувала себе нормально. Ввечері близько 19-19.30 годин вона повернулась додому, біля дзеркала середнього розміру в коридорі вона роздяглась, побачила ОСОБА_15 , який стояв в коридорі біля дитячої кімнати. Вона зайшла до дитячої кімнати, дитина була накрита ковдрою, вона її розкрила і побачила на обличчі кров. Вона взяла дитину на руки, в неї функціонує нормально тільки одна рука, побігла до сусідки, яка викликала швидку допомогу. Лікарі приїхали швидко та забрали дитину у лікарню. Вважає, що тілесні ушкодження дитині наніс ОСОБА_15 . 
		Потерпілий ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що обвинувачена являється його співмешканкою, з якою він разом проживав. У них була спільна донька ОСОБА_17 , 2015 року народження. Його співмешканка ОСОБА_16 систематично зловживала спиртними напоями, приходила додому в стані алкогольного сп`яніння, часто залишала дитину одну без нагляду, через що між ними виникали сварки, він періодично бив ОСОБА_16 за те що вона приходила додому нетвереза. З моменту народження дитини він самостійно повністю займався дитиною, піклувався про неї, годував, купав. ОСОБА_16 ходила на роботу, з роботи приходила в стані алкогольного сп`яніння. Йому періодично матеріального допомагали його родичі, давали йому гроші і він купував дитяче харчування. 
		В його квартирі протягом місяця до події крім нього, ОСОБА_16 та дитини тимчасово проживав його приятель ОСОБА_19 . 
		05 листопада 2015 року він протягом всього дня займався дитиною, потім поклав її спати, дитина при цьому була одягнена, потім сам ліг спати. Ближче до вечора додому повернулась ОСОБА_16 , яка перебувала у стані сильного алкогольного сп`яніння, у неї не було ключів, тому вона не могла потрапити до квартири, за що вона на нього лаялась. Він знаходився у коридорі, де стояло дзеркало-трюмо навпроти входу до дитячої кімнати. ОСОБА_16 пішла у кімнату до дитини, дитина плакала. ОСОБА_16 взяла її на руки, після чого він у відображення у дзеркалі побачив, що ОСОБА_16 , хитаючись від сп`яніння, тримаючи дитину двома руками почала її колихати та в процесі цього декілька разів вдарила дитину головою о шафу. Після ударів дитини о шафу ОСОБА_16 поклала дитину у ліжечко і втекла з квартири, оскільки він хотів її вдарити. Після того, як ОСОБА_20 поклала дитину у ліжечко і втекла, він брав дитину на руки, оскільки вона плакала, потім поклав її у ліжечко та укрив її. Він не бачив на дитині кров, однак потім побачив кров на своїй футболці, коли прикладав дитину до себе. Він був розгублений, так як сам був у нетверезому стані. Потім приїхала швидка допомога та поліція, дитину забрали до лікарні, а його забрали у відділ поліції, де він надавав пояснення з приводу події. 
		Свідоцтво про народження дитини оформлювали його родичі вже після смерті дитини, оскільки після її народження ОСОБА_16 цього не зробила.
		 
		Свідок ОСОБА_21 пояснила суду, що вона проживає в одному будинку з ОСОБА_15 , та є сусідкою ОСОБА_15 . У квартирі ОСОБА_15 також проживала його співмешканка ОСОБА_16 . ОСОБА_15 та ОСОБА_16 систематично зловживали спиртними напоями, через що між ними виникали сварки, скандали, вони тривалий час не давали їй спокою, гучно кричали, бились між собою, били у її двері, у зв`язку з чим вона неодноразово була вимушена викликати поліцію. Коли у них народилась дитина вони часто знаходились у стані алкогольного сп`яніння, вночі виходили разом з дитиною на вулицю.
		05 листопада 2015 року у другій половині дня вона знаходилась вдома, почула дзвінок у двері. Коли вона відкрила двері, то побачила ОСОБА_16 , яка двома руками тримала дитину та попросила її викликати швидку медичну допомогу. Дитина на руках у ОСОБА_16 була роздягнена, про що вона зробила ОСОБА_16 зауваження. Вона особисто бачила, що у дитини, яку тримала ОСОБА_16 на руках, під носиком була кров. По приїзду лікарів вона разом з лікарями зайшла до квартири ОСОБА_16 у спальню. Крім ОСОБА_16 та дитини у квартирі вона нікого не бачила. Лікар, оглянувши дитину сказав, що треба її госпіталізувати і дитину забрали до лікарні. 
		Свідок ОСОБА_22 пояснила суду, що вона є сусідкою ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . В день події вона дома не знаходилась, тому про обставини події їй нічого не відомо. Також пояснила, що ОСОБА_16 та ОСОБА_15 постійно знаходились у стані алкогольного сп`яніння, погано доглядали за дитиною, вночі виходили з дитиною у колясці на вулицю. Сім`я у них була неблагонадійна, до них приходили працівники служби опіки. Вона хотіла зайти до них у квартиру, щоб подивитись чи є у дитини їжа, однак ОСОБА_16 її не впускала, сказавши, що це не її справа. У зв`язку з тим, що ОСОБА_16 і ОСОБА_15 постійно вчиняли скандали, кричали, бились, вона особисто неодноразово викликала поліцію. Напередодні події, яка сталася, вона також викликала поліцію, тому що між ними був скандал. Про трагедію, що сталася з дитиною їй стало відомо наступного дня від сусідів. 
		Свідок ОСОБА_23 пояснила, що потерпілий ОСОБА_15 є її братом. Із ОСОБА_16 вона знайома, але бачила її не часто. Останній раз у квартирі, де проживав її брат із ОСОБА_16 вона була, коли ОСОБА_16 була вагітна на 9 місяці. Її брат доглядав за дитиною, ставився добре до дитини. Зі слів брата їй відомо, що ОСОБА_16 ходила на роботу та приносила гроші. 05 листопада 2015 року до неї прийшов її брат ОСОБА_15 і попросив гроші на дитяче харчування, пояснивши, що ОСОБА_16 гроші не принесла. Вона дала йому гроші та він пішов. В той же день ввечері їй зателефонував її брат та повідомив, що у його квартиру приїхали працівники поліції та лікарі швидкої медичної допомоги, які забрали дитину у лікарню. Після смерті дитини вона зі своєю донькою та матір`ю займалась оформленням свідоцтва про народження дитини, оскільки ОСОБА_16 після народження дитини цього не зробила.
		Свідок ОСОБА_24 пояснила, що потерпілий ОСОБА_15 її дядько. Вона приходила до дядька у квартиру декілька разів на місяць. Останній раз вона відвідувала ОСОБА_15 приблизно за тиждень до події. Потерпілий на той час не працював, займався доглядом за дитиною, обвинувачена ходила на роботу. В квартирі ОСОБА_15 у коридорі було дзеркало-трюмо, яке можливо було рухати. Крім проблем із мовою, інших вад, в тому числі рук у обвинуваченої вона не бачила. Вважає, що ОСОБА_16 погано ставилась до дитини. Після смерті дитини вона особисто давала гроші, щоб оформити документи на дитину, які ОСОБА_16 не зробила.
		Свідок ОСОБА_25 пояснила, що вона, як лікар-педіатр вперше побачила дитину ОСОБА_17 у двохмісячному віці, у неї не було претензій до її догляду, тілесних ушкоджень у дитини вона не бачила. Свідоцтва про народження дитини вона не бачила. Зі слів матері ОСОБА_26 була другою дитиною ОСОБА_16 , але згодом вона дізналась, що насправді ОСОБА_18 була четвертою дитиною ОСОБА_16 . Останній раз вона бачила дитину на прийомі, коли ОСОБА_16 приходила з дитиною та чоловіком. Вона намагалась впевнити ОСОБА_16 віддати дитину до будинку малютки, де їй буде краще, але ОСОБА_16 відмовилась.
		Свідок ОСОБА_27 пояснив, що він проживав по сусідству з ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які разом вживали алкогольні напої, він часто бачив їх обох у стані алкогольного сп`яніння. Також іноді бачив на обличчі ОСОБА_16 тілесні ушкодження, ОСОБА_16 казала, що ОСОБА_15 її бив. Про ставлення до дитини йому нічого не відомо. Йому відомо, що ОСОБА_15 не працював, доглядав вдома дитину, а ОСОБА_20 ходила на роботу.
		Незважаючи на невизнання обвинуваченою своєї вини у скоєнні злочинів та її різні захисні версії, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_16 , за викладених вище обставин, у вчиненні злочинів, передбачених ст.166 КК України та ч.2 ст.121 КК України, підтверджується, крім показань потерпілого і свідків, сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів.
		Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 18.11.2015 року, згідно якого ОСОБА_15 звернувся до поліції і із заявою, в якій виклав обставини нанесення тяжких тілесних ушкоджень його співмешканкою ОСОБА_16 його доньці ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_17 , виданого 16.11.2015 року, актовий запис №11718 та медичного свідоцтва про народження №4257 від 16.11.2015 року вбачається, що матір`ю ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 являється ОСОБА_16 .
		Згідно повідомлення з медичного закладу та медичної довідки 05.11.2015 року в 19 годин 15 хвилин у відділення реанімації Одеської обласної дитячої лікарні з кв. АДРЕСА_1 доставлена ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 із ЗЧМТ.
		Згідно відтвореного у судовому засіданні відеозапису слідчого експерименту та протоколу проведення слідчого експерименту від 13.01.2016 року слідчим у присутності понятих за участю судово-медичного експерта проведений слідчий експеримент з участю потерпілого ОСОБА_15 , який у приміщенні кв. АДРЕСА_1 вказав та розповів обставини нанесення тілесних ушкоджень малолітній ОСОБА_17 його співмешканкою ОСОБА_16 , а саме вказав кімнату, яка розташована справа у коридорі та пояснив, що саме в цій кімнаті спала його донька. Потерпілий вказав на місце у кімнаті, де знаходилось дитяче ліжечко та почав плакати. Також пояснив, що ОСОБА_16 05.11.2015 року близько 17-17.30 годин ОСОБА_16 повернулась додому в стані алкогольного сп`яніння та не могла до нього докричатись. Потім потерпілий, тримаючи у руках іграшку продемонстрував, як ОСОБА_16 качала дитину, вдаряючи про цьому дитину об кут шафи, повторно продемонстрував як ОСОБА_16 декілька разів вдарила дитину головою об шафу, тримаючи її на руках. Також потерпілий продемонстрував, що в момент нанесення ОСОБА_16 ударів дитині він знаходився у приміщенні коридору біля вхідних дверей кімнати, де знаходилась ОСОБА_16 з дитиною та спостерігав що там відбувається через дзеркало, яке знаходилось у коридорі. При цьому вказав на тумбу, яка розташована навпроти вхідних дверей кімнати та пояснив, що раніше на тому місці знаходилось велике дзеркало. Після цього ОСОБА_15 пояснив, що коли побачив, що ОСОБА_16 б'є дитину, то підбіг до неї, але ОСОБА_16 втекла, при цьому кинула дитину у ліжечко. Він побіг за ОСОБА_16 , але вона втекла, оскільки знала, що він буде її бити. Потерпілий продемонстрував фотографію з донькою та пояснив, що він ніколи б її не вдарив. Також ОСОБА_15 пояснив, що бачив тільки два удари, можливо ОСОБА_16 нанесла більше ударів дитині, але він цього не бачив, дитина у той момент плакала. Після чого він підходив до дитини, яка плакала, брав її на руки та побачив, що у неї в області носу була кров. Після цього він поклав дитину і ліг спати.
		Згідно відтвореного у судовому засіданні відеозапису слідчого експерименту та протоколу проведення слідчого експерименту від 13.01.2016 року слідчим у присутності понятих за участю судово-медичного експерта проведений слідчий експеримент з участю підозрюваної ОСОБА_16 , яка у приміщенні кв. АДРЕСА_1 пояснила, що не зможе нічого пояснити, тому що не пам`ятає як в перший раз увійшла у квартиру, пам`ятає лише другий раз. На запитання слідчого ОСОБА_16 пояснила, що 05 листопада 2015 року близько 17 годин вона прийшла додому, але що відбувалось далі вона не пам`ятає, оскільки була в стані алкогольного сп`яніння, а саме вживала розведений спирт. Другий раз вона прийшла додому в 19 годин, зняла взуття, спитала у ОСОБА_28 як дитина, ОСОБА_29 нічого не відповів. ОСОБА_15 стояв в коридорі біля стіни праворуч від вхідних дверей, а дитина лежала у ліжечку, була вкрита ковдрою майже з головою, лежала на правому боці. Коли вона відкрила ковдру, то побачила у дитини під носом кров та спитала ОСОБА_15 , що він зробив з дитиною. Потім вона взяла дитину лівою рукою, перевернула на живіт і побігла до сусідки в кв. АДРЕСА_2 , яку попросила викликати швидку допомогу. Коли була викликана швидка допомога, вона почала одягати дитину, а сусідка пішла зустрічати швидку допомогу. По приїзду швидкої допомоги вона завернула дитину у ковдру та вийшла з лікарями до машини. Також пояснила, що коли вона прийшла додому дитина була лише в памперсі, а коли уходила з дому дитина була одягнена. Коли вона повернулась з відділу поліції, то прибираючи дитяче ліжечко знайшла дитячі речі у крові, які склала в пакет, які потім викинула в сміттєвий контейнер.
		Коли вона повернулась додому вона бачила на дитині тілесні ушкодження, було багато крові на одязі, який вона потім викинула. Вона особисто не бачила, щоб ОСОБА_15 наносив дитині тілесні ушкодження, навмисно він ніколи дитину не бив.
		На питання слідчого чи спричиняла вона тілесні ушкодження дитині 05.11.2015 року ОСОБА_16 відповіла, що не пам`ятає, але вважає, що не могла цього зробити.
		Також повідомила, що догляд за дитиною здійснював ОСОБА_15 , оскільки не мав роботи та знаходився вдома, а вона працювала, займалася проституцією.
		Згідно протоколу огляду трупа з фото таблицями від 14.11.2015 року, слідчим у присутності понятих, за участю судово-медичного експерта оглянутий труп дитини  ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Згідно лікарського свідоцтва про смерть №2642 від 17.11.2015 року та свідоцтва про смерть НОМЕР_1 від 17.11.2015 року, ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 5 місяців померла ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Висновком експерта№1167-3642/2015від 24.12.2015року,згідно якого при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_17 виявлені наступні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми; двох синців в лобовій ділянці голови справа, синця нижньої повіки лівого ока, синця лівої виличної ділянки та лівої щоки, крововиливу слизової оболонки нижньої губи зліва, синця лівої скроневої ділянки та лівої щоки, крововиливу в м`яких тканинах тім`яно-скроневої ділянки голови зліва, лінійних переломів правої та лівої тім`яних кісток, лінійного перелому потиличної кістки, розбіжності лобового, вінцевого, сагітального та лямбдоподібного швів черепа, розриву сполучної тканини переднього тім`ячка, розриву сполучної тканини вінцевого шва, тонких вогнищевих крововиливів під твердою мозковою оболонкою обох півкуль головного мозку, крововиливів під м`якими мозковими оболонками обох півкуль головного мозку та мозочку, забою головного мозку, петехіальних та периваскулярних крововиливів з фокусами геморагічного розм`якшення тканини головного мозку.
		Ушкодження у вигляді синців лобової ділянки голови справа, синця нижньої повіки лівого ока, синця лівої виличної ділянки та лівої щоки, крововиливу слизової оболонки нижньої губи зліва утворились від дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути як кисть, зігнута в кулак, так і інші предмети.
		Ушкодження у вигляді синця лівої скроневої ділянки та лівої щоки, крововиливу в м`яких тканинах тім`яно-скроневої ділянки голови зліва, лінійних переломів правої та лівої тім`яних кісток, потиличної кістки, розбіжності лобового, вінцевого, сагітального та лямбдоподібного швів черепа, розривів сполучної тканини переднього тім`ячка, розривів сполучної тканини вінцевого шва, крововиливів під твердою та м`якими мозковими оболонками обох півкуль головного мозку утворилися від дії твердого тупого знаряддя з обширною поверхнею - в результаті двох травматичних впливів.
		Всі вищевказані ушкодження за даними судово-гістологічного дослідження заподіяні прижиттєво, за 8 діб до моменту настання смерті ОСОБА_17 , тобто заподіяні 05.11.2015 року перед госпіталізацією ОСОБА_17 в Одеську обласну дитячу клінічну лікарню.
		Зазначені тілесні ушкодження заподіяні за короткий проміжок часу, обчислювальний секундами (десятками секунд) або декількома хвилинами.
		Всі тілесні ушкодження, які малися у ОСОБА_17 , заподіянні їй зі значною силою.
		Тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: синців голови і крововиливу слизової оболонки нижньої губи, крововиливу в м`яких тканинах голови, лінійних переломів кісток черепа, крововиливів під твердою та м`якими мозковими оболонками були небезпечними для життя і згідно з п.п. 2.1.1. (а), 2.1.3 (б), 2.1.3 (в), 2.1.3. (г) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (Київ, 1995 г.) мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень.
		Смерть ОСОБА_17 знаходиться в прямому причинному зв`язку з наявною у неї закритою черепно-мозковою травмою у вигляді лінійних переломів кісток черепа, крововиливу під твердою і м`якими мозковими оболонками, забиття головного мозку.
		Безпосередньою причиною смерті ОСОБА_17 з`явився набряк головного мозку.
		Судово-медичних даних про спричинення тілесних ушкоджень у ОСОБА_17 внаслідок падіння з висоти дорослої людини, при експертизі трупа не виявлено.
		Тілесні ушкодження, наявні у ОСОБА_17 у вигляді закритої черепно- мозкової травми: синця лівої скроневої ділянки та лівої щоки, крововиливу в м`яких тканинах тім`яно-скроневої ділянки голови зліва, лінійних переломів кісток черепа, розбіжності швів черепа, розривів сполучної тканини переднього тім`ячка, розривів сполучної тканини вінцевого шва, крововиливів під твердою та м`якими мозковими оболонками обох півкуль головного мозку та забиття мозку могли бути причинені за обставинами, викладеними у мотивувальній частині наданої постанови: «... нанесла декілька ударів головою немовля ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , об поверхню шафи…».
		Протоколом оглядумісця подіїз фототаблицями від14.11.2015року,згідно якогослідчим уприсутності понятихза участю ОСОБА_15 був проведенийогляд кв. АДРЕСА_1 ,в ходіякого зприміщення квартири виявлені та вилучені подушка, наволочка, шапка, костюм для новонароджених, відрізки тканини, частини шпалер з плямами бурого кольору. Також при огляді встановлена відсутність харчових продуктів в приміщенні кухні, а також відсутність харчових продуктів у холодильнику.
		Протоколом огляду предметів з фототаблицями від 28.11.2015 року, згідно якого слідчим у присутності понятих оглянуті подушка, наволочка, шапка, костюм для новонароджених, відрізки тканини, частини шпалер, вилучені в ході огляду кв. АДРЕСА_1 .
		Висновком експерта № 1225 від 28.12.2015 року встановлено, що на подушці, фрагменті тканини блакитного кольору та фрагменті тканини білого кольору, вилучених при огляді місця події, виявлена кров людини (з домішкою поту), яка належить ОСОБА_16 та ОСОБА_17 у якості домішки у разі походження крові та поту від двох (і більше) осіб.
		На наволочці, фрагменті тканини з наволочки, фрагменті шпалер «І» та фрагменті шпалер «II», вилучених при огляді місця події, виявлена кров людини, яка належить потерпілій ОСОБА_17 .
		Згідно протоколу огляду предмету від 10.11.2015 року слідчим у присутності понятих оглянута чоловіча футболка, видана ОСОБА_15 .
		Згідно висновку експерта №1157 від 02.12.2015 року на футболці ОСОБА_15 у разі походження крові та поту від двох осіб виявлена кров ОСОБА_17 , ОСОБА_16 .
		Згідно висновку експерта №2730/99-Д від 04.12.2015 року, у ОСОБА_15 виявлено тілесне ушкодження у вигляді садна грудної клітини, яке утворилось від травматичної дії тупого предмета, могло утворитись у період часу до одної доби до проведення експертизи та відноситься до легких тілесних ушкоджень.
		Згідно висновку судовопсихіатричних експертів №153 від 29.12.2015 року, ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в період часу, коли було скоєно кримінальний злочин, в якому вона підозрюється, не страждала будь-яким хворобливим психічним розладом, в тому числі і тимчасовим хворобливим психічним розладом, недоумством. Виявляла психічні порушення у вигляді «Психічних і поведінкових розладів, викликаних вживанням алкоголю, синдром залежності», які не досягали психотичного рівня, в зв`язку з чим вона могла повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, коли було скоєно кримінальний злочин, в якому вона підозрюється, ОСОБА_16 перебувала в стані простого (непатологічного) алкогольного сп`яніння, яке теж не позбавляло її здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними.
		Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Рекомендовано пройти курс лікування від алкоголізму за місцем перебування.
		Згідно протоколу медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп`яніння №000625 від 06.11.2015 року, ОСОБА_16 станом на 06.11.2015 року в 04 години 10 хвилин перебувала у стані алкогольного сп`яніння, 4,64 % етанолу в сечі.
		Згідно постанови про визнання та залучення до кримінального провадження речових доказів від 29.12.2015 року (квитанція №000432) до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів долучені подушка, наволочка, шапка, костюм для новонароджених, відрізки тканини, частини шпалер.
		Згідно постанови про визнання та залучення до кримінального провадження речових доказів від 09.12.2015 року (квитанція №000420) до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів долучена футболка білого кольору.
		Висновком комісійної судово-медичної експертизи №117 від 23.08.2019 року встановлено, що ОСОБА_16 в період інкримінованого їй злочину, могла утримувати на правій руці та на лівій за допомогою правої руки, свою малолітню дитину ОСОБА_17 . ІНФОРМАЦІЯ_3 на протязі часу, звичайного для будь-якої людини до моменту, коли настає фізіологічна втома; тобто, такий час обчислюється хвилинами - десятками хвилин.
		ОСОБА_16 (з урахуванням стану її здоров`я) могла спричинити тілесні ушкодження малолітній ОСОБА_17 05.11.2015 року за обставинами, викладеними в обвинувальному акті, тобто, шляхом нанесення декількох ударів головою немовля ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , об поверхню шафи.
		Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 19.11.2015 року відносно ОСОБА_16 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з 19.11.2015 року.
		Суд, заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що досліджені судом докази, які є належними, достовірними, допустимими і достатніми, в їх сукупності підтверджують вину ОСОБА_16 у скоєнні злочинів.
		Доводи обвинуваченої та захисту про її непричетність до скоєння злочинів судом ретельно перевірені, в тому числі доводи обвинуваченої про скоєння злочинів ОСОБА_15 . 
		Суд вважає, що твердження сторони захисту про заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_17 потерпілим ОСОБА_15 у вигляді синця лобової ділянки голови справа, синця нижньої повіки лівого ока, синця лівої величної ділянки та лівої щоки, крововилив слизової оболонки нижньої губи зліва, які могли утворитися від дії тупих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, якими могли бути як кість, зігнута в кулак, так і інші предмети, не знайшли свого підтвердження та спростовані висновком експерта №2730/99-Д від 04.12.2015 року, яким у ОСОБА_15 виявлено тілесне ушкодження у вигляді садна грудної клітини, будь-яких інших тілесних ушкоджень, в тому числі рук, у ОСОБА_15 не виявлено.
		Потерпілий ОСОБА_15 надав суду детальні, послідовні покази з приводу вчинення злочинів обвинуваченою ОСОБА_16 , які повністю узгоджуються та підтверджуються дослідженими судом показаннями свідків, письмовими доказами по справі, тому суд вважає покази потерпілого ОСОБА_15 правдивими.
		Суд критично ставиться до твердження обвинуваченої про те, що вона не спричиняла потерпілій тілесні ушкодження, в результаті яких наступила смерть потерпілої, оскільки такі доводи судом перевірені в ході судового розгляду, не знайшли свого підтвердження, які повністю спростовані дослідженими судом доказами, тому суд розцінює таку позицію обвинуваченої як спробу уникнути відповідальності за вчинений нею злочин.
		Також судкритично ставитьсядо твердженняобвинуваченої тасторони захиступро те,що вонафізично немогла триматидитину двомаруками,оскільки вперіод судовогорозгляду заклопотанням сторонизахисту судомбула призначена комісійна судово-медична експертиза, висновком якої встановлено, що ОСОБА_16 за станом свого здоров`я могла спричинити тілесні ушкодження малолітній ОСОБА_17 05.11.2015 року за обставинами, викладеними в обвинувальному акті, тобто, шляхом нанесення декількох ударів головою немовля ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , об поверхню шафи.
		Вирішуючи питання про наявність у обвинуваченої ОСОБА_16 умислу на умисне спричинення тяжких тілесних ушкоджень малолітній дитині, про зміст умислу в її діях, суд виходить із сукупності всіх фактичних обставин по справі при вчиненні обвинуваченою діяння. Суд враховує пояснення учасників судового провадження та встановлені факти та обставини, які вивчені та досліджені судом, тобто обставини та факти, які свідчать про негативне ставлення обвинуваченої до дитини при догляді за дитиною до події скоєння злочину, про обставини при яких відбувся злочин, які свідчать про байдуже ставлення обвинуваченої до наслідків які настали від її дій, про ставлення обвинуваченої до події, безпосередньо після злочину та на теперішній час.
		Встановлені судом обставини свідчать про те, що дії ОСОБА_16 відносно малолітньої потерпілої були умисними, обвинувачена усвідомлювала та розуміла наслідки від своїх протиправних умисних дій щодо малолітньої потерпілої.
		Судом встановлений причинний зв`язок між умисними діями обвинуваченої ОСОБА_16 і наслідками, які настали від її умисних дій, тобто смерті потерпілої ОСОБА_17 .
		Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_16 являючись матір`ю малолітньої ОСОБА_17 , з моменту її народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , вела асоціальний спосіб життя, злісно не виконувалавстановлені закономобов`язкипо доглядуза дитиною,оскільки зловживала спиртними напоями, систематично залишала впродовж тривалого строку малолітню доньку без будь-якого нагляду, тим самим не забезпечувала своїй малолітній дитині безпечні умови перебування за місцем проживання, не забезпечувала належне харчування дитини, не піклувалась про здоров`я дитини та її фізичний розвиток, на неодноразові звернення представників органів опіки та піклування з приводу неналежного виконання зазначених вище обов`язків не реагувала. 
		Викладені обставини підтверджуються дослідженими судом доказами по справі, з яких вбачається, що при огляді місця події було встановлено відсутність продуктів харчування у приміщенні квартири, в тому числі дитячого харчування, систематичне зловживання спиртними напоями, бійки між ОСОБА_16 та ОСОБА_15 у присутності малолітньої дитини, які були підставою для неодноразового виклику сусідами поліції, прогулянки з малолітньою дитиною у нетверезому стані у нічний час, що було загрозою для життя та здоров`я малолітньої дитини, що призвело до тяжких наслідків, а саме смерті ОСОБА_17 .
		Таким чином, суд приходить до висновку, що по справі є сукупність наведених вище та досліджених судом прямих і непрямих доказів, які за своїм змістом чіткі, зрозумілі, послідовні, які достатньо повно викривають обвинувачену у вчиненні інкримінованих їй злочинів. Суд вважає, що вина обвинуваченої у вчиненні злочинів при обставинах, викладених у вироку, доведена.
		Згідно ст.24 КК України злочин визнається скоєним умисно, якщо особа, яка його скоїла, усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання, а також коли особа передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча і не бажала, але свідомо припускала їх настання.
		Згідно ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
		Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
		Виходячи із сукупності всіх встановлених обставин події, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин кримінального провадження в їх сукупності, керуючись законом, приходить до висновку, що по справі надано суду достатньо доказів у вчиненні обвинуваченою злочинів, передбачених ст.166 КК України та ч.2 ст.121 КК України.
		Оцінюючи досліджені судом докази, суд приходить до висновку, що всі досліджені докази є належними, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані, отримані з цих доказів не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.
		Всі зазначені докази у своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду прийти до однозначного висновку про те, що вина ОСОБА_16 у вчиненні інкримінованих їй злочинів знайшла своє підтвердження.
		Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_16 ст.166 КК України - злісне невиконання батьками встановлених законом обов`язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки, а також ч.2 ст.121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
		Суд не вбачає правових підстав для визнання поведінки обвинуваченої ОСОБА_16 такою, що свідчить про її щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. 
		Також враховуючи спосіб скоєння злочину, поведінку обвинуваченої під час скоєння злочину відносно малолітньої дитини, рідної доньки, після скоєння злочину і під час розгляду справи судом, суд приходить до висновку про байдуже ставлення обвинуваченої до наслідків, які настали в результаті її умисних дій. 
		Частиною 1статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
		Відповідно до ч.1 ст.27 Конституції України, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов`язок державизахищати життя людини. 
		Відповідно до абзацу 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадян» №7 від 30.05.1997 року, суди як органи державної влади зобов`язані своєчасно й дієво захищати ці права та свободи шляхом розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення.
		Статтею 2 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учиненою у Римі 4 листопада 1950 року (ратифікована Україною Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, дата набрання чинності для України11.09.1997 року) встановлено, що право кожного на життя охороняється законом.
		Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» №2 від 07.02.2003 року, звернуто увагу судів на необхідність суворого додержання вимог законодавства, що передбачає відповідальність за злочини проти життя та здоров`я особи. 
		В той же час, у відповідності до п.1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини,що пом`якшують і обтяжують покарання.
		Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно п.3 зазначеного Пленуму Верховного суду України, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (формавини,мотив, мета,спосіб,стадія вчинення кількість епізодів злочинної діяльності, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо.)
		Призначаючи обвинуваченій ОСОБА_16 покарання, суд враховує, що обставинами, які обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України є вчинення злочинів відносно малолітньої та в стані алкогольного сп`яніння. 
		Обставин, що пом`якшують покарання згідно ст.66 КК України судом не встановлено.
		Відповідно до ст.65 КК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами покарання" під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суд має суворо додержуватися вимог норм закону стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через це реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. 
		Згідно ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів.
		Згідно ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд призначаючи покарання зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, які пом`якшують і обтяжують покарання.
		Так, вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_16 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, фактичні обставини справи, вчинення обвинуваченою злочину проти життя та здоров`я особи, який згідно зі ст.12 КК України є тяжким. 
		При цьому, враховуючи суспільну небезпеку вчиненого, характер умисного злочину, наслідки вчинення злочину, особу обвинуваченої, враховуючи принцип індивідуалізації призначення покарання, суд приходить до висновку про неможливість виправлення обвинуваченої без її ізоляції від суспільства, та вважає необхідним призначити обвинуваченій покарання у виді позбавлення волі.
		Відповідно до абз.1 ч.5 ст.72 КК України в строк покарання ОСОБА_16 необхідно зарахувати строк її попереднього ув`язнення з 19.11.2015 року до набрання вироку законної сили на підставі Постанови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 01.03.2018 року у справі № 759/19973/15к, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дня позбавлення волі. 
		Щодо позовної заяви, поданої прокурором в інтересах КУ «Одеська обласнадитяча клінічналікарня» про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_16 витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_17 в сумі 10 557 гривень 36 копійок, суд приходить до наступного висновку.
		Так, позовна заява прокурора відповідно до ст.121 ЦПК України (діючого в редакції на момент звернення до суду з цивільним позовом) повинна бути залишена без розгляду, оскільки заяву від імені позивача подано особою, яка не має повноважень на ведення справи. Так, на відміну від КПК України (1960р.) чинний КПК України не передбачає обов`язку прокурора заявляти позов в інтересах лікувального закладу для відшкодування витрат на лікування потерпілого. Згідно ст.128 КПК України позивачем у справі повинна виступати сама лікарня через представника. Згідно обвинувального акту і досліджених судом матеріалів кримінального провадження лікувальний заклад КУ «Одеська обласнадитяча клінічналікарня» не є учасником кримінального провадження, оскільки під час досудового розслідування лікувальний заклад не був визнаний ні потерпілим ні цивільним позивачем, яким надані відповідні процесуальні права і обов`язки, щодо реалізації яких слідчий і прокурор мають відповідні зобов`язання. 
		Крім того, не можна вважати подану прокурором позовну заяву, як подану в інтересах держави, оскільки лікувальний заклад КУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» є не державною установою, а комунальною установою Одеської міської ради. В такому випадку КУ «Міська клінічна лікарня №1», як самостійний суб`єкт господарювання, наділена правоздатністю і дієздатністю, які вправі реалізовувати самостійно. 
		Вирішуючи питання про речові докази суд виходить з положень ст.100 КПК України.
		Процесуальних витрат по справі не має.
		Керуючись ст.ст.370, 371, 373-376 КПК України, суд,
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Визнати ОСОБА_16 винною заст.166,ч.2ст.121КК Україниі напідставі цихзаконів призначитиїй покарання: 
		- за ст.166 КК України у виді 3 (трьох) років обмеження волі;
		- за ч.2 ст.121 КК України у виді 8 (восьми) років позбавлення волі.
		На підставі ч.1 ст.70 КК України, застосовуючи принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно за сукупністю злочинів, призначити ОСОБА_16 покарання у виді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років.
		На підставі, ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону № 2046-VIII від 18.05.2017 року), зарахувати строк попереднього ув`язнення в межах даного кримінального провадження ОСОБА_16  з 19.11.2015 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
		Строк відбуття покарання ОСОБА_16 обчислювати з моменту фактичного взяття під варту, тобто з 19 листопада 2015 року.
		Призначене ОСОБА_16  покарання вважати відбутим 19 листопада 2019 року.
		Речові докази(квитанція№000432): подушку, наволочку, шапку, костюм для новонароджених, відрізки тканини, частини шпалер; (квитанція №000420)  футболку  знищити; диски з відеозаписом  зберігати в матеріалах справи.
		Позовну заяву, подану прокурором в інтересах КУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» про стягнення з ОСОБА_16 витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_17 в сумі 10 557 грн. 36 коп.  залишити без розгляду.
		Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд міста Одеси протягом 30 днів з моменту проголошення.
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		   Суддя                                              ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...