Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 566/554/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти життя та здоров'я особи; Умисне легке тілесне ушкодження.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 19.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 19.11.2019.
Дата набрання законної сили: 12.11.2019
Номер судового провадження: 51-2110км19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12016180160000125

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова 
		іменем України
		12 листопада2019 року
		м. Київ
		справа № 566/554/16-к
		провадження № 51-2110км19
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду:
		головуючого   ОСОБА_1 ,
		суддів   ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
		прокурора ОСОБА_5 ,
		розглянув касаційну скаргу прокурора ОСОБА_6 , яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Рівненського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016180160000125 від 15 квітня 2016 року, за обвинуваченням 
		ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця смт Млинів Рівненської області, жителя АДРЕСА_1 , такого, що судимості не мав,
		у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України (далі  КК).
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами 
		першої та апеляційної інстанцій обставини
		 
		За вироком Млинівського районного суду Рівненської області від 13 листопада 2018року ОСОБА_7 засуджено за частиною 1 статті 125 КК до покарання у виді громадських робіт на термін 120 годин.
		На підставі статті49, частини 5 статті74 КК  ОСОБА_7 звільнено від відбуття покарання у зв`язку із закінченням строків давності.
		Згідно з вироком  ОСОБА_7 визнано винуватим за злочин, вчинений за таких обставин.
		15 квітня 2016 року о 10:40  ОСОБА_7 , перебуваючи на вулиці біля господарства в с. Озліїїв Млинівського району Рівненської області, в якому проживає, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин вирішив умисно заподіяти тілесні ушкодження ОСОБА_8 , який в цей час проїжджав повз нього велосипедом.
		Реалізуючи свій протиправний намір, ОСОБА_7 з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_8 наказав йому зупинитися. Після того, як останній зупинився, ОСОБА_7 підійшов до нього та умисно ударив рукою в обличчя, в результаті чого потерпілий впав на землю.
		Після того, як потерпілий ОСОБА_8 піднявся, ОСОБА_7 умисно завдав йому ще не менше трьох ударів у ділянку голови.
		У результаті завданих ударів ОСОБА_7 заподіяв потерпілому ОСОБА_8 легкі тілесні ушкодження.
		Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року змінено вирок Млинівського районного суду Рівненської області від 13 листопада 2018 року щодо ОСОБА_7 . 
		ОСОБА_7 вважається засудженим за частиною 2 статті 125 КК та на підставі пункту 1 частини 1 статті 49 КК його звільнено від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни. 
		 
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
		Вимоги прокурор обґрунтовує тим, що рішення апеляційного суду не відповідає вимогам процесуального закону, є не мотивованим, а також містить взаємовиключні рішення, оскільки за наявності підстав для застосування статті 49 КК апеляційний суд повинен був відповідно до статей 284, 417 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК) скасувати вирок суду першої інстанції та закрити кримінальне провадження із звільненням від кримінальної відповідальності. Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, яка підтримала касаційну скаргу, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підстав. 
		 
		Мотиви Суду
		Відповідно до статті 370 КПКсудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Отже, вирок суду не може містити суперечностей, які ставлять під сумнів суть прийнятого остаточного рішення, яке за своїм змістом має бути зрозумілим і виключати можливість ухвалення іншого рішення. 
		Виходячи з положень пункту 1 частини 2 статті 284, частини 3 статті 285, частини 4 статті 286, частини 3 статті288КПК,якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання й у випадку встановлення передбачених у статті 49 КПКпідстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності.
		Якщо ж обвинувачений, щодо якого передбачено звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, то судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку. У цьому разі, якщо обвинувачений визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок, призначає покарання і на підставі частини 5 статті 74, статті 49 ККможе звільнити від нього засудженого.
		Згідно з приписами пункту 1 частини 2 статті 284 КПК кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
		Відповідно до частини 5 статті 74 КК особу також може бути за вироком суду звільнено від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.
		Звільнення від покарання на наведеній підставі застосовується увипадках, коли суд не може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності відповідно до статті 49 КК. Зокрема увипадку, якщо особа заперечує проти закриття справи за нереабілітуючою обставиною та вимагає закриття справи у зв`язку з відсутністю в її діях складу злочину або виправдання. Тоді суд за наявності підстав визнає особу винною увчиненні злочину, виносить обвинувальний вирок і звільняє її відпокарання, керуючись зазначеною нормою матеріального права та частини 5 статті74 вказаного Кодексу.
		У цьому провадженні суд першої та апеляційної інстанцій не врахували наведених положень закону.
		Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття провадження щодо нього у зв`язку із закінченням строків давності.
		Суд першої інстанції ухвалою від 09 листопада 2018 року відмовив у задоволенні такого клопотання з огляду на невизнання ним своєї вини (т. 2 а.п. 202-203), постановив щодо нього вирок та звільнив від призначеного покарання. 
		Суд апеляційної інстанції, з`ясувавши необхідність звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності відповідно до умов, визначених у статті 49 КК, та клопотання останнього про закриття на цих підставах кримінального провадження щодо нього, змінив вирок суду першої інстанції та звільнив ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. 
		Проте, такі рішення не відповідають наведеним вимогам закону, а визнання винуватості не є умовою для звільнення особи від кримінально відповідальності на підставі статті 49 КК. 
		У зв`язку з цим, суд першої інстанції незалежно від визнання ОСОБА_7 вини мав би звільнити його від кримінальної відповідальності, а не від покарання, як він це зробив. В той же час, апеляційний суд за результатами розгляду кримінального провадження повинен був скасувати вирок суду першої інстанції, звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження.
		З огляду на встановлені касаційним судом обставини та повне з`ясування судами підстав для звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності, колегія суддів вважає за необхідне скасувати як вирок суду першої інстанції на підставі частини 2 статті 433 КПК, так і ухвалу апеляційного суду, а провадження закрити. 
		Разом з тим, касаційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, оскільки немає потреби призначати новий розгляд у суді апеляційної інстанції, як це пропонує прокурор , бо у матеріалах провадження наявні всі передбачені законом підстави для прийняття такого рішення у суді касаційної інстанції. 
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 438 КПК, Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, задовольнити частково.
		Вирок Млинівського районного суду Рівненської області від 13 листопада 2018 року в порядку частини 2 статті 433 КПК та ухвалу Рівненського апеляційного суду від 14 лютого 2019 року щодо засудженого ОСОБА_7 скасувати.
		На підставі пункту 1 частини 1 статті 49 КК  ОСОБА_7  звільнити від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності. Кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 закрити.
		Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1  ОСОБА_2  ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...