Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/4111/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано для оприлюднення: 18.11.2019. Зареєстровано: 20.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 21.11.2019.

Результат оскарження 04.03.2020 П'ятий апеляційний адміністративний суд: скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову
Номер судового провадження: П/420/4340/19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		    
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		08 листопада 2019 року                                   м. Одеса                    справа № 420/4111/19
		          Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А.,
		за участі секретаря Ягенської К.О., позивача ОСОБА_1 ,  представників: позивача Саінчина С.О.,   відповідача Орловської І.В.   представників третіх осіб КП «Міське капітальне будівництво» Чернецької О.М., Споживчого товариства «Будова - Отрада» Золотоверх М.С., ТОВ «МКВ-2017» Гавриленко А.І.
		          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство "Міське капітальне будівництво", Споживче товариство "Будова-Отрада", Товариство з обмеженою відповідальністю "МКВ-2017", про визнання протиправним та скасування наказу від 02.01.2018 року №01-06/241, та визнати протиправними та скасувати надані на підставі такого наказу містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва № 03 , 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування наказу та виданні на підставі такого наказу містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва № 03 .
		В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посадові особи Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, діючи протиправно, порушили права та інтереси позивача, як мешканця м. Одеси, видавши містобудівні умови та обмеження на будівництво об`єкта не рекреаційного призначення на земельній ділянці рекреаційного призначення КП «Міське капітальне будівництво», що в свою чергу, призведе до знищення земель рекреаційного значення м. Одеси в якому він мешкає, в результаті чого позивач в т.ч. втратить можливість користуватись цими земельними ділянками за їх цільовим призначенням. Отже відповідач сприяє незаконній забудові, приймаючи рішення які порушують його права та інтереси як мешканця м. Одеси, зокрема виданням наказу про затвердження містобудівних умов та обмежень №01-06/241 від 02.01.2018 року, для будівництва 6-ти 17-24-х поверхових житлових будинків №03: будівлі гостинного типу з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями спортивно-оздоровчого центру та відповідно наданням таких містобудівних умов та обмежень. 
		          Також позивачем зазначено, що рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради №85 від 28.02.2018 року «Про визначення комунального підприємства «Міське капітальне будівництво» призначено КП «Міське капітальне будівництво» з проектування та будівництваоб`єктів рекреаційного призначення за адресою: АДРЕСА_1 та доручено останньому отримати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для будівництва відповідних об`єктів.
		Натомість з офіційного сайту управління архітектури та містобудування Одеської міської ради вбачається, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки були видані КП «Міське капітальне будівництво» ще 02.01.2018 року за номером 01-06/241. Отже КП «Міське капітальне будівництво» ще до прийняття відповідного рішення виконавчим комітетом Одеської міської ради №85 від 28.02.2018 року протиправно отримало містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки.
		Представник Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради надав до суду відзив на адміністративний позов, який мотивований тим, що право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. При цьому позивач не зазначив, які персоніфіковані суб`єктивні права або охоронювані законом інтереси порушені оскаржуваними містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки, в чому безпосередньо полягає таке порушення та в чому воно виражається, та якими доказами у справі це підтверджується.
		Також відповідачем зазначено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не є документом дозвільного характеру, вони не дають право на забудову земельної ділянки та виконання будівельних робіт. Основною метою надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки є, передусім, визначення відповідності намірів забудови діючий містобудівній документації та визначення основних, передбачених державними будівельними нормами вимог, на підставі яких в подальшому має розроблятись проектна документація на будівництво об`єкту.
		Так 02.01.2018 року за результатами розгляду звернення КП «Міське капітальне будівництво», відповідно до норм чинного законодавства, Управлінням архітектури та містобудівної Одеської міської ради були надані містобудівні умови та обмеження №01-06/241 на проектування об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , наміри забудови - будівництво будівлі гостинного типу з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями спортивно-оздоровчого центру. Відповідно до плану зонування території м. Одеси, дана територія розташована у зоні КВТ - зона відпочинку і туризму. Дана зона призначена для розміщення пансіонатів, курортних готелів, туристичних баз, оздоровчих таборів, кемпінгів, об`єктів пов`язаних з відпочинком населення. При цьому до супутніх видів використання даної зони відноситься розміщення спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд. Таким чином, наміри забудови земельної ділянки у повній мірі відповідають положенням містобудівної документації міста. Отже підстав для відмови у видачі містобудівних вимог, згідно приписів чинного законодавства управління не мало.
		Комунальне підприємство «Міське капітальне будівництво» в поясненнях наданих до суду вказує на те, що 26.04.2017 року рішенням Одеської міської ради №2093VІ йому було надано в постійне користування земельні ділянки загальною площею 3,8979 га (категорія земель за основним цільовим призначенням - землі рекреаційного призначення) за адресою АДРЕСА_1 , цільове призначення - Е.07 землі рекреаційного призначення, вид виконання - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення. 
		Згідно з генеральним планом м. Одеси територія за зазначеною адресою відноситься до території установ стаціонарної рекреації. Відповідно до плану зонування території м. Одеси, вищезазначені земельні ділянки розташовані у зоні КВТ - зона відпочинку та туризму. Дана зона призначена для розміщення пансіонатів, курортних готелів, туристичних баз, оздоровчих таборів, кемпінгів, об`єктів пов`язаних з відпочинком населення. До супутніх видів використання даної зони відноситься розміщення спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд. Отже наміри забудови в повній мірі на думку представника КП «Міське капітальне будівництво» відповідають положенням чинного законодавства.
		Крім того, представником КП «Міське капітальне будівництво» зазначено, що згідно ч.3 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною і стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва. Таким чином, розроблення містобудівного розрахунку до звернення за отриманням містобудівних умов та обмежень є законодавчо закріпленою вимогою. Отже відповідно до норм чинного законодавства містобудівний розрахунок характеризує лише наміри щодо об`єкта будівництва, які можуть бути як реалізовані так і ні, або ж можуть в подальшому ще бути змінені.
		Споживче товариство «Будова-Отрада» надало до суду письмові пояснення, відповідно до яких зазначає, що як зазначено в позовній заяві та підтверджується інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за КП «Міське капітальне будівництво» право постійного користування земельних ділянок було зареєстроване ще у грудні 2017 року на підставі рішення про передачу КП «Міське капітальне будівництво» в постійне користування земельних ділянок. 
		Отже у КП «Міське капітальне будівництво» виникло право користування земельною ділянкою до моменту отримання містобудівних умов та обмежень. Також представником СТ «Будова-отрада» в пояснення зазначено, що Одеська міська рада не повинна приймати рішення про зміну цільового призначення переданих земель з категорії рекреаційних земель на категорію землі житлової і громадської забудови з підстав будівництва, оскільки з назви об`єкту будівництва, а саме «Будівлі гостинного типу з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями спортивно-оздоровчого центру», вбачається, що таке будівництво відповідає Генеральному плану м. Одеси, згідно з «Планом зонування території (зонінгом) м. Одеси», тобто відноситься до виду спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд (територій курортних зон, КВТ).
		Аналогічні пояснення на позов були також наданні до суду товариством з обмеженою відповідальністю «МКВ-2017».
		Ухвалою суду від 15.07.2019 року адміністративний позов залишено без руху.
		Ухвалою суду від 01.08.2019 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.
		Ухвалою суду від 05.09.2019 року у задоволенні клопотання позивача у забезпеченні позову відмовлено.
		Ухвалою суду від 05.09.2019 року без виходу до нарадчої кімнати прийнято заяву про уточнення назви від представника позивача та прийнято рішення щодо зміни назви з Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради на Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради. 
		Ухвалою суду від 05.09.2019 року адміністративний позов залишено без руху (після відкриття) на підставі ч.13 ст.171 КАС України.
		Ухвалою суду від 19.09.2019 року позивачу продовжено строк на усунення недоліків.
		27.09.2019 року від представника позивача надійшли документи на усунення недоліків на виконання ухвали суду.
		Ухвалою суду від 27.09.2019 року зобов`язано Департамент архітектури та містобудування Одеської міської ради надати до суду належним чином засвідчені додаткові письмові докази.
		Ухвалою суду від 15.10.2019 року заяву позивача про поновлення пропущеного строку задоволено, визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом. Водночас зазначеною ухвалою відмовлено Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Споживчому товариству «Будова-Отрада», Товариству з обмеженою відповідальністю «МКВ-2017» в клопотаннях про залишення позову без розгляду.
		17.10.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
		Дослідивши адміністративний позов позивача та відзив Департаменту архітектури та містобудування, пояснення третіх осіб, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об`єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом під час розгляду справи встановлено наступне.
		ОСОБА_1 проживає з 2006 року та зареєстрований в м. Одесі в Приморському районі, та є членом громади м. Одеси (т.1 а.с.45).
		Рішенням Одеської міської ради від 26.04.2017 року 2093-VІІ Комунальному підприємству «Міське капітальне будівництво» було надано в постійне користування земельні ділянки (загальною площею 3,8979 га, категорія земель за основним цільовим призначенням - землі рекреаційного призначення, цільове призначення - Е.07 землі рекреаційного призначення, вид використання - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення) розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме земельні ділянки за кадастровими номерами:
		№ 5110137500:51:003:0104 площею 0,1500 га; №5110137500:51:003:0107 площею 0,1000 га; №5110137500:51:003:0105площею 0,2100 га; 
		№5110137500:51:003:0109 площею 0,1362 га; №5110137500:51:003:0108 площею 0,3000 га; №5110137500:51:003:0113 площею 0,1400 га; 
		№5110137500:51:003:0112 площею0,1200 га; №5110137500:51:003:0114 площею 0,1341 га; №5110137500:51:003:0103 площею 0,0977 га; 
		№5110137500:51:003:0102 площею 0,1000 га; №5110137500:51:003:0115 площею 0,1000 га; №5110137500:51:003:0101 площею 0,1000 га; 
		№5110137500:51:003:0100 площею 0,1000 га; №5110137500:51:003:0096 площею 0,1000 га; №5110137500:51:003:0097 площею 0,1000 га; 
		№5110137500:51:003:0098 площею 0,1200 га; №5110137500:51:003:0099 площею 0,1000га; №5110137500:51:003:0110 площею 0,0704 га; 
		№5110137500:51:003:0111 площею 0,1000 га; №5110137500:51:003:0106 площею 0,1242 га; №5110137500:51:003:0210 площею 0,0270 га; 
		№ 110137500:51:003:0119 площею 0,1350 га; №5110137500:51:003:0211 площею 0,0154 га; №5110137500:51:003:0241 площею 0,1000 га; 
		№5110137500:51:003:0363 площею0,1600 га; №5110137500:51:003:0225 площею 0,2190 га; №5110137500:51:003:0227 площею 0,1984 га; 
		№ 5110137500:51:003:0370), площею 0,2500 га; №5110137500:51:003:0369 площею 0,2000 га; №5110137500:51:003:0213 площею 0,0905 га (т.1 а.с.36-37).
		Отже загальна кількість площі відповідно до Рішенням Одеської міської ради від 26.04.2017 року 2093-VІІ по вищенаведеним земельним ділянкам становить 3,8979 га., що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (т.2 а.с.26-55).
		КП «Міське капітальне будівництво» з метою отримання містобудівних умов та обмежень, замовило містобудівний розрахунок об`єкта будівництва «Будівлі гостинного типу з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями спортивно оздоровчого центру за адресою: АДРЕСА_1 » у Товариства з обмеженою відповідальністю «Инжиниринг-Жилстрой» на земельній ділянці площею 4,7344 га (т.2 а.с. 59-65, 78-88).
		Після виготовлення містобудівного розрахунку об`єкту будівництва КП «Міське капітальне будівництво» звернулось з заявою на отримання містобудівних умов та обмежень до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради до якої додав вказаний містобудівний розрахунок.
		02.01.2018 року наказом №01-06/241 від 02.01.2018 року Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради затвердило містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №3 «Будівлі гостинного типу з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями спортивно оздоровчого центру. Нове будівництво АДРЕСА_1» (т.1 а.с.17-29, 150).
		В подальшому 28.02.2018 року рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради №85 «Про призначення комунального підприємства «Міське капітальне будівництво» замовником з проектування та будівництва об`єктів рекреаційного призначення за адресою: АДРЕСА_1» вирішено: призначити КП ««Міське капітальне будівництво» замовником з проектування та будівництва об`єктів рекреаційного призначення за адресою: АДРЕСА_1; доручено КП «Міське капітальне будівництво»: отримати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для будівництва об`єктів, зазначених у пункті 1 цього рішення; здійснити будівництво об`єктів, зазначених у пункті 1 цього рішення, відповідно до узгодженої та затвердженої проектної документації (т.1 а.с.41).
		Разом з тим, як вбачається з адміністративного позову 22.08.2018 року, між Комунальним підприємством «Міське капітальне будівництво», споживчим товариством «БУДОВА- ОТРАДА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МКВ-2017» було укладено Договір про спільну діяльність №109/ДСД щодо будівництва будівель на зазначених земельних ділянках.
		19.09.2018 року рішенням Одеської міської ради №3680 надано дозвіл Комунальному підприємству «Міське капітальне будівництво» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,7000 га, за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, вид використання - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (т.1 а.с.39).
		Рішенням Одеської міської ради №4348-VII від 30.01.2019 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,1898 га, за адресою: АДРЕСА_1, та надано її в постійне користування Комунальному підприємству «Міське капітальне будівництво» (т.1 а.с.40).
		Отже загальна площа отриманої Комунальним підприємством «Міське капітальне будівництво» земельної ділянки вже по двом рішенням Одеської міської ради №3680 та №4348 після отримання містобудівних умов та обмежень, становить 0,8898 га.
		Як вбачається з матеріалів справи, а саме з містобудівного розрахунку, КП «Міське капітальне будівництво» має намір збудувати на земельних ділянка з цільовим призначення будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, будинок №1 (17-ти поверховий, площею 8223,67 м2); будинок №2 (25-ти поверховий, площею 24490,52 м2); будинок №3 (17-ти поверховий, площею 8223,67 м2); будинок №4 (25-ти поверховий, площею 24490,52 м2); будинок №5 (17-ти поверховий, площею 8223,67 м2); будинок №6 (25-ти поверховий, площею 24490,52 м2); підземний паркінг площею 50000,00 м2 (т.2 а.с.64).
		Відповідно до містобудівного розрахунку вбачається, що на земельних ділянках планується забудова:
		трьох 24-х поверхових домів готельного типу з розміщенням на перших трьох поверхах - приміщення спортивно-оздоровчих центрів та жилих приміщень та приміщень обслуговування готелю; а на поверхах з 4-25 - квартири готельного типу;
		трьох 17-ти поверхових домівготельного типу з розміщенням на перших трьох поверхах - приміщення спортивно-оздоровчих центрів та жилих приміщень та приміщень обслуговування готелю; а на поверхах з 4-17 - квартири готельного типу; підземного паркінгу на 800 машино-місць (т.2 а.с.56-63).
		Частиною 2  статті 19 Конституції України  передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та законами України.
		Згідно ст.55 Конституції України  права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		Згідно п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключною компетенцією міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
		Положеннями ст. 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить зокрема: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
		В ч. 1 ст. 122 ЗК України визначені повноваження органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування, та зазначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
		Відповідно до ст. 38, 40 статуту територіальної громади м. Одеси затвердженого рішенням Одеської міської ради №1240-VI від 25.08.2011року, міській громаді належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи міського бюджету, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. 
		Суб`єктом права комунальної власності в місті Одесі є міська громада.
		Міська рада для здійснення управління об`єктами комунальної власності міської громади, виконання робіт, надання послуг та реалізації інших функцій для задоволення потреб міської громади може створювати комунальні підприємства, установи та організації. Комунальні підприємства, установи та організації здійснюють не заборонену законом та визначену їх статутними документами виробничу, комерційну, науково-дослідницьку, освітню, соціально-культурну та іншу діяльність з метою задоволення потреб та інтересів членів міської громади та інших осіб. Майно міської громади закріплюється за комунальними підприємствами, установами та організаціями на праві господарського відання або праві оперативного управління.
		Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 19 Регламенту Одеської міської ради VII скликання, затвердженого рішенням Одеської міської ради від 11.11.2015 року №1-VІІ, рада в межах затвердженої структури та чисельності може створювати відділи, управління, департаменти, інші виконавчі органи. Відділи, управління, департаменти, інші виконавчі органи ради є підзвітними і підконтрольними раді, підпорядковані її виконавчому комітету та міському голові. Положення про відділи, управління, департаменти, інші виконавчі органи ради затверджуються радою.
		Відповідно до ст.5 Закону України «Про основи містобудування» при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил; розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів; раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання  земельних  ділянок; охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів; урахування  державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій.
		Згідно до статей 12, 16, 19 Закону України «Про основи містобудування» до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.
		Будівельні норми, державні стандарти, норми і правила встановлюють комплекс якісних та кількісних показників і вимог, які регламентують розробку і реалізацію містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів з урахуванням соціальних, природно-кліматичних, гідрогеологічних, екологічних та інших умов і спрямовані на забезпечення формування повноцінного життєвого середовища та якнайкращих умов життєдіяльності людини. 
		При розробці та реалізації містобудівної документації суб`єкти містобудівної діяльності зобов`язані дотримуватись основних завдань та заходів щодо забезпечення сталого розвитку населених пунктів та екологічної безпеки територій.
		Сталий розвиток населених пунктів передбачає соціально, економічно і екологічно збалансований їх розвиток, спрямований на створення економічного потенціалу, повноцінного життєвого середовища для сучасного та наступних поколінь на основі раціонального використання ресурсів, технологічного переоснащення і реструктуризації підприємств, удосконалення соціальної, виробничої, транспортної, комунікаційно-інформаційної, інженерної інфраструктури. 
		Екологічна безпека територій передбачає дотримання встановлених природоохоронним законодавством вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, збереження та раціонального використання природних ресурсів, санітарно-гігієнічних вимог щодо охорони здоров`я людини, здійснення заходів для нейтралізації, утилізації, знищення або переробки всіх шкідливих речовин і відходів.
		Згідно з п.7 ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.
		Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 16 вказаного Закону планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Затвердження оновленої містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється згідно із статтями 17, 18 та 19 цього Закону.
		Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»:
		- генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту;
		- план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон;
		- замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву;
		- містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією;
		Згідно до ст.2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає: прогнозування розвитку територій; забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій; обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням; взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій; визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об`єктів; встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності; розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів;реконструкцію існуючої забудови та територій;збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об`єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень; та ін.
		Частиною 1 статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
		У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.
		Відповідно до ст.18 Закону план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.
		План зонування території розробляється з метою створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об`єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об`єктів історико-культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
		План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.
		Зонування території здійснюється з дотриманням таких вимог: 1) урахування попередніх рішень щодо планування і забудови території; 2) виділення зон обмеженої містобудівної діяльності; 3) відображення існуючої забудови територій, інженерно-транспортної інфраструктури, а також основних елементів планувальної структури територій; 4) урахування місцевих умов під час визначення функціональних зон; 5) установлення для кожної зони дозволених і допустимих видів використання територій для містобудівних потреб, умов та обмежень щодо їх забудови; 6) узгодження меж зон з межами територій природних комплексів, смугами санітарно-захисних, санітарних, охоронних та інших зон обмеженого використання земель, червоними лініями; 7) відображення меж прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів.
		Параметри використання території та будівель, запропонованих для розташування у межах декількох земельних ділянок або окремої земельної ділянки, зокрема функціональне призначення, граничні поверховість та площа забудови, можливе розміщення на ділянці, є обов`язковими для врахування під час зонування відповідної території.
		Згідно плану зонування територій (зонінгу) затвердженого рішенням Одеської міської ради від 19.10.2016р. № 1316-VII земельні ділянки за адресою АДРЕСА_1 на яких планується будівництво розташовані в зоні - проектні рекреаційні зони КВТ - зона відпочинку і туризму призначена для розміщення пансіонатів, курортних готелів, туристичних баз, оздоровчих таборів, кемпінгів, об`єктів обслуговування, ландшафтних парків (т.2 а.с. 71-74).
		Згідно до ч.2 ст.21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій.
		Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.
		Як вбачається зі статей 26, 29 вищезазначеного Закону забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва. Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.
		Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: отримання замовником або проектувальником вихідних даних; розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених  статтею 31  цього Закону, її експертизи; затвердження проектної документації;виконання підготовчих та будівельних робіт; прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; реєстрація права власності на об`єкт містобудування.
		Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.
		Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.
		Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; витяг із Державного земельного кадастру.
		Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об`єкта будівництва.
		Підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. (тобто перевіряє відповідність намірів забудови містобудівній документації).
		Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом направлення листа з обґрунтуванням підстав такої відмови відповідним уповноваженим органом містобудування та архітектури у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.
		Містобудівні умови та обмеження містять: назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта; інформацію про замовника; відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах; максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони); охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж.
		Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.
		Скасування містобудівних умов та обмежень здійснюється: за заявою замовника; головними інспекторами будівельного нагляду в порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду у разі невідповідності містобудівних умов та обмежень містобудівному законодавству, містобудівній документації на місцевому рівні, будівельним нормам, стандартам і правилам; за рішенням суду.
		Як вбачається з аналізу наведених правових норм, містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації (в даному випадку місцевого рівня) при зверненні зацікавленої особи до уповноваженого органу з поданням визначеної документації. При цьому, підставою відмови в наданні містобудівних умов та обмежень є, зокрема, невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, тобто така невідповідність встановлюється на стадії надання містобудівних умов та обмежень. При цьому, невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об`єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту.
		Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 803/1231/17 та від 14 серпня 2018 року у справі № 823/5265/15.
		Також як вбачається з містобудівного розрахунку, поданого КП «Міське капітальне будівництво» його виготовлено на загальну площу об`єкта будівництва 98142,57 м2 (без площі паркінгу) (т.2 а.с.64).
		Разом з тим, з рішення Одеської міської ради від 26.04.2017 року №2093-VII вбачається, що КП «Міське капітальне будівництво» мало в постійному користуванні на час прийняття оскаржуваного наказу від 02.01.2018 року №01-06/241 земельні ділянки загальною площею 3,8979 га. При цьому суд зазначає, що земельні ділянки, які були передані рішеннями від 19.09.2018 року №3680-VII та від 30.01.2019 року відповідно до яких загальна площа таких ділянок становить 0,8898 га не могли входити в розрахунок містобудування, так як він розроблявся в 2017 році, а тому відповідач в порушення ст.29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не звернув увагу на те, що площа ділянки в межах землевідводу вказана в містобудівних умовах 44324 м2 (т.2 а.с.60) на якій планується будівництво більше ніж в документах позивача на право користування земельних ділянок - 3,8979 га та так само загальна площа ділянки вказана в містобудівному розрахунку - 47344 м2. Тобто за цим документом планується проведення забудови земельної ділянки, яка не перебуває у користуванні КП «Міське капітальне будівництво» на законних підставах.
		Таким чином загальна площа земельної ділянки наведена в містобудівному розрахунку на якій планується будівництво, відрізняється за площею від тієї на яку КП «Міське капітальне будівництво» має право постійного користування, що в свою чергу свідчить про розроблення містобудівного розрахунку з порушенням та відповідно є порушенням вищенаведених приписів Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», тобто не надані документи на земельну ділянку на якій планується будівництво.
		Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією
		Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).
		Частиною першою статті 19 ЗК України передбачено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
		Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (ч. 1 ст. 20 ЗК України).
		Поняття рекреаційних зон визначається ст. 63 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року № 1264-XII, відповідно до якої рекреаційними зонами є ділянки суші і водного простору, призначені для організованого масового відпочинку населення і туризму, а правовий режим цих зон визначається органами місцевого самоврядування. 
		Відповідно до  ст. 19 Земельного кодексу України    серед земель України виділяють землі рекреаційного значення.
		Згідно із  ст. 50 ЗК України  до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів. 
		Водночас склад земель рекреаційного призначення визначається  статтею 51 цього Кодексу. До них належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об`єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об`єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об`єктів стаціонарної рекреації.
		В силу приписів ч.3  ст. 52 ЗК України  на землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.
		Слід мати на увазі, що поняття рекреаційної зони ширше за поняття земель рекреаційного призначення: рекреаційні зони можуть утворюватися не тільки на землях рекреаційного призначення, а й на землях природно-заповідного й іншого природоохоронного призначення, на землях водного і лісового фондів. Але переведення земель до категорії земель рекреаційного призначення обов`язково означає створення на цій земельній ділянці рекреаційної зони. Законодавство про рекреаційну діяльність дає підстави для виділення загального і спеціальних правових режимів рекреаційних зон. Загальний правовий режим рекреаційних зон - це правовий режим, загальний для всіх їх видів, незалежно від того, які рекреаційні ресурси на них розташовані. Спеціальні правові режими рекреаційних зон - це правові режими окремих їх видів, що мають специфіку правового регулювання.
		Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» Україна гарантує своїм громадянам реалізацію екологічних прав, наданих їм законодавством.
		Місцеві ради, органи державної влади в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів зобов`язані подавати всебічну допомогу громадянам у здійсненні природоохоронної діяльності, враховувати їх пропозиції щодо поліпшення стану навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів, залучати громадян до участі у вирішенні питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.
		Порушені права громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища мають бути поновлені, а їх захист здійснюється в судовому порядку відповідно до законодавства України.
		Відповідно до ст. 38, 60, 67 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»,  законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих,  рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України.
		Особливій охороні підлягають природні території та об`єкти, що мають велику екологічну цінність як унікальні та типові природні комплекси, для збереження сприятливої екологічної обстановки, попередження та стабілізації негативних природних процесів і явищ.
		Природні території та об`єкти, що підлягають особливій охороні, утворюють єдину територіальну систему і включають території та об`єкти природно-заповідного фонду, курортні та лікувально-оздоровчі,  рекреаційні, водозахисні, полезахисні та інші типи територій та об`єктів, що визначаються законодавством України.
		Відповідно до ст. 48, 50 Закону України «Про охорону земель», територіальний розвиток житлової та громадської забудови в межах населених пунктів, а також спорудження об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури здійснюються з урахуванням вимог раціонального використання земель.
		Розміщення і будівництво об`єктів житлово-комунального, промислового, транспортного, іншого призначення здійснюються відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів.
		Забудова земельних ділянок, що надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи користування, у тому числі на умовах оренди, земельною ділянкою, у порядку, передбаченому законом.
		Визначення територій і вибір земель для містобудівних потреб та спорудження конкретних об`єктів здійснюються на підставі затвердженої містобудівної документації, документації із землеустрою, схем планування територій переважно на землях несільськогосподарського призначення.
		Охорона земель оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення здійснюється шляхом включення цих земель до складу екологічної мережі, обмеження їх вилучення (викупу) для інших потреб та обмеження антропогенного впливу на такі землі.
		Порядок використання земель оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення і створення екологічної мережі встановлюється законом.
		З матеріалів справи вбачається, що земельні ділянки, щодо яких КП «Міське капітальне будівництво» видано містобудівні умови та обмеження - віднесені до земель рекреаційного призначення. Рішенням Одеської міської ради від 26.04.2017 року 2093-VІІ, земельні ділянки (загальною площею 3,8979 га, категорія земель за основним цільовим призначенням - землі рекреаційного призначення, цільове призначення - Е.07 землі рекреаційного призначення, вид використання - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення) розташовані за адресою: АДРЕСА_1) надані Комунальному підприємству «Міське капітальне будівництво» в постійне користування на підставі відповідного клопотання останнього.
		Протягом 2015 - 2016 роках Одеською міською радою були прийняті Генеральний план м. Одеси, затверджений  рішенням Одеської міської ради від 25.03.2015 року№6489-VI, та План зонування території (зонінгу) м. Одеси, затверджений рішенням Одеської міської ради від 19.10.2016р. № 1316-VII.
		Згідно з Планом зонування території (зонінгу) м. Одеси земельні ділянки на яких планується будівництво розташовані  в зоні - проектні рекреаційні зони КВТ - зона відпочинку і туризму призначена для розміщення пансіонатів, курортних готелів, туристичних баз, оздоровчих таборів, кемпінгів, об`єктів обслуговування, ландшафтних парків (т.2 а.с. 71-74).
		Судом встановлено, що земельні ділянки на яких планується забудова є територією паркової зеленої зони загального користування і відноситься до земель рекреаційного призначення. Згідно із статтею 52 ЗК на землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, яка перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель.
		Згідно з п. 10.4  ДБН 360-92 «Містобудування, планування і забудова міських і сільських поселень»  на землях зелених зон міст не допускається розміщення будівель, споруд і комунікацій, які не передбачені для відпочинку, занять спортом і обслуговування лісового господарства. 
		Відповідно до п.3 ДБН В.2.2-9:2009, якими врегульовано питання щодо будівництва, будинків і споруд.
		Багатофункціональні будинки і комплекси - будинки і комплекси, які формуються з приміщень, їх груп, будинків та споруд різного громадського і житлового призначення, поєднання яких обумовлене експлуатаційними потребами, економічною доцільністю і містобудівними вимогами. 
		Згідноп. 5.1 ДБН В.2.2-9:2009 Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди, розміщення громадських будинків та споруд на земельних ділянках повинно відповідати містобудівним, екологічним, протипожежним, санітарним нормам і здійснюватись згідно з вимогами ДБН 360, ДБН Б.2.4-1, ДБН В.2.3-4, ДБН В.2.3-5, ДСП 173, ДСанПіН 239, СанПиН 2605, СН 1304, СН 3077, СН 1757).
		Наказом Держстандарту України  від 17.08.2000 N 507 затверджений Державний класифікатор будівель та споруд відповідно до п. 1122.3 якого «Будинки житлові готельного типу» відносяться до розділу 11 «Будівлі житлові» підрозділу 112 «Будинки з двома та більше квартирами» та цей клас не включає: готелі (п.1211), а тоді як «Будівлі готельні» відносяться до розділу 12 «Будівлі нежитлові»  підрозділу 121 «Готелі, ресторани та подібні будівлі».
		 
		Згідно до п. 1.1, 2.2 ДБН В.2.2-13-2003 Будинки і споруди. Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди. Спортивні та фізкультурно-оздоровчі будинки і споруди класифікуються за їх функціональним призначенням залежно від видів спорту і дозвіллєвої діяльності, а також за характером використання на навчально-тренувальні; спортивно-демонстраційні; спортивно-видовищні; фізкультурно-оздоровчі.
		Площу земельних ділянок спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд слід приймати виходячи із суми площ забудови основних і допоміжних споруд, а також площ, які зайняті про їздами, автостоянками, пішохідними доріжками й озелененням.
		Квартира - комплекс взаємопов`язаних приміщень, використовуваних для проживання однієї сім`ї різного чисельного складу або однієї людини, який включає (як мінімум): житлову (житлові) кімнату, кухню, ванну кімнату (душову), вбиральню (або суміщений санвузол), передпокій, комору чи вбудовану шафу.
		Судом встановлено, що квартири в 6-ти будинках за своїм плануванням відповідають критеріям визначеним в п.п.2.2 ДБН В2.2-13-2003 « Будинка та споруди», які висуваються до «квартир» у житлових будинках.
		При цьому суд вважає, що те що в містобудівному розрахунку квартири названі як «квартири готельного типу» не змінює їх класифікації як «Будинки житлові готельного типу», а зроблено для приховування від явного не цільового використання земельної ділянки, так як готель не передбачає в своєму складі квартир.
		Згідно до п.В.2 В.4 ДБН В.2.2-15-2005 Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення, загальну площу квартир визначають як суму площ усіх приміщень квартири (за винятком вхідних тамбурів в одноквартирних будинках), вбудованих шаф і літніх приміщень, підрахованих із такими знижувальними коефіцієнтами: - для балконів і терас - 0,3; - для лоджій - 0,5; - засклених балконів - 0,8; - веранд, засклених лоджій і холодних комор - 1,0.
		Загальну площу квартир житлових будинків визначають як суму загальних площ квартир цих будинків, визначену згідно з В.2. Загальна площа приміщень громадського призначення, вбудованих у житлові будинки, підраховується окремо згідно з вимогами ДБН В.2.2-9. Площі горища, технічного підпілля (технічного горища), позаквартирних комунікацій, а також тамбурів сходових кліток, ліфтових та інших шахт, портиків, ґанків, зовнішніх відкритих сходів до загальної площі будинків не включаються.
		Згідно державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, будівлі - це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів.
		До будівель відносяться: житлові будинки, гуртожитки, готелі, ресторани, торговельні будівлі, промислові будівлі, вокзали, будівлі для публічних виступів, для медичних закладів та закладів освіти тощо.
		Як констатовано вище, будівлі класифікуються за їх функціональним призначенням. Будівлі, що використовуються або запроектовані для декількох призначень (комбіноване житло, готель і контора), повинні бути ідентифіковані за однією класифікаційною ознакою відповідно до головного призначення. Головне призначення повинно бути визначене таким чином: обчислюється відсоткове співвідношення площ різних за призначенням приміщень будівлі в складі повної загальної площі з віднесенням цих приміщень згідно з їх призначенням чи використанням до відповідного класифікаційного угруповання; потім будівля класифікується за методом "зверху - вниз". Будівлю спочатку відносять до розділу (один розряд коду), що охоплює всю чи більшу частку всієї її загальної площі. Далі їх відносять до підрозділу (два розряди коду) - житлові будівлі, нежитлові будівлі за найбільшою питомою вагою площі в цій будівлі. Наступним кроком визначається група (три розряди коду) за найбільшою часткою всієї загальної площі в межах підрозділу. Нарешті, вибирається належність будівлі до класу (чотири розряди коду) за найбільшою часткою всієї загальної площі у межах групи.
		Як вбачається з матеріалів справи, а саме з основних техніко-економічних показників будівель готельного типу, загальна площа будівель готельного типу, в т.ч. приміщень спортивно-оздоровчого центра становить 3466,8 м2 (з якої в будинку: №1  218,0 м2; №2  937,6 м2; №3  218,0 м2; №4  937,6 м2; №5  218,0 м2; №6  937,6 м2) та площа приміщень готелю 9641,71 м2 (з якої в будинку: №1 1182,49 м2; №2 2048,08 м2; №3 1182,49 м2; №4 2048,08 м2; №5 1182,49 м2; №6 2048,08 м2) в той час як загальна площа житлових квартир в будинку готельного типу, в т.ч. однокімнатних, двокімнатних та трьохкімнатних становить 52960,32 м2 (з якої в будинку: №1 3766,14 м2; №2 13887,3 м2; №3 3766,14 м2; №4 13887,3 м2; №5 3766,14 м2; №6 13887,3 м2).
		Таким чином з врахуванням наведених норм ДБН та встановленої загальної площі приміщень спортивно-оздоровчого центру, готелю та житлової площі квартир в будинку гостинного типу, суд доходить висновку, що будівля яку має на меті збудувати КП «Міське капітальне будівництво» є комбінованим житлом та у відсотковому відношенні головне призначення такої будівлі підпадає під критерій житлових будинків і громадської забудови, оскільки житлова площа квартир відповідно до розрахунку містобудування складає більше 50% відсотків загальної площі будівлі, що в свою чергу відповідно до норм чинного законодавства не відноситься до переліку об`єктів рекреаційного призначення. 
		Суд зазначає, що це є порушенням природоохоронного законодавства, оскільки земельні ділянки за адресою АДРЕСА_1 є рекреаційними землями, згідно до Генерального плану м. Одеси, а тому відповідно порушуються права на користування цими рекреаційними землями позивача, як мешканця міста Одеса, думка якого враховувалась як на громадських слуханнях щодо проекту Генерального плану м. Одеси та плану зонінга, що й знайшло своє відображення у затвердженні рішенням Одеської міської ради Генерального плану м. Одеси та плану зонінгу. Таким чином відповідач мав за наслідками розгляду містобудівного розрахунку відмовити у видачі містобудівних умов та обмежень з підстав невідповідності намірів забудовника вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. 
		Позивач має право на запобігання негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження та раціональне використання природних ресурсів, та видача оскаржуваного наказу від 02.01.2018 року №01-06/241 порушує вищезазначені права позивача.
		А отже з огляду на вищенаведене та на те, що такі земельні ділянки відносяться до земель рекреаційного призначення видача Департаментом архітектури та містобудування Одеської міської ради містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва №3 на підставі наказу від 02.01.2018 року №01-06/241 є протиправними та відповідно підлягають скасуванню. Враховуючи, що такі містобудівні умови та обмеження затверджувались за наказом від 02.01.2018 року №01-06/241 - то відповідно такий наказ також підлягає скасуванню.
		У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
		Відповідно до  ст.9 КАС України  розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Відповідно до ч.1 ст.72  та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
		Частиною 1  ст.77 КАС України  передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
		Відповідно до ч. 2  ст.77 КАС України  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Згідно  ст.90 КАС України  суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на    їх безпосередньому, всебічному, повному    та об`єктивному дослідженні.
		Під час перевірки правомірності оскаржуваних рішень суд керується критеріями закріпленими у  ст.2 КАС України, які повною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
		Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
		Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Позивачем до позовної заяви було додано квитанцію №СВ01801527/1 від 09.07.2019 року про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі1 536, 80 грн.(т.1 а.с.5)
		Враховуючи наявність  підстав  для  задоволення  позовних вимог ОСОБА_1 повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути на його користь суму сплаченого ним судового збору у загальному розмірі 1 536, 80 грн. з Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради за рахунок його бюджетних асигнувань. 
		Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 77, 180, 192-194, 205, 241-246, 251, 255, 295 КАС України, суд, -
		ВИРІШИВ:
		 
		Позов ОСОБА_1 до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати наказ Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 02.01.2018 року №01-06/241, яким  затверджено містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва № 03 .
		Визнати протиправними та скасувати видані Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва №03 : будівлі гостинного типу з підземним паркінгом та вбудованими приміщеннями спортивно-оздоровчого центру та надані містобудівні умови відповідачем на підставі такого наказу. Вид будівництва - "Нове будівництво" за адресою: АДРЕСА_3 . Замовник - Комунальне підприємство "Міське капітальне будівництво".          
		Стягнути з Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради (65082, м. Одеса, вул. Гоголя, буд.10 код ЄДРПОУ 02498820) на користь ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_2 , 65000, АДРЕСА_5 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1536,80грн.
		Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може   бути   оскаржене  до  суду   апеляційної   інстанції за  правилами,  встановленими  ст.ст. 293, 295 та п. 15-5  розділу VII  Кодексу   адміністративного  судочинства  України.
		Повний текст рішення виготовлено 18.11.2019 року.
		 
		          Суддя                                                                                          Іванов Е.А.
		 
		  
		                                        
		 
		 
		          
		          .

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...