Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 296/6485/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; дорожнього руху.
Надіслано для оприлюднення: 19.11.2019. Зареєстровано: 20.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 21.11.2019.
Дата набрання законної сили: 19.11.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		Справа №  296/6485/19 
		Головуючий у 1-й інстанції:  Драч Ю.І. 
		          Суддя-доповідач:  Біла Л.М. 
		 
		19 листопада 2019 року
		м. Вінниця
		Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді:  Білої Л.М. 
		суддів:  Курка О. П.  Гонтарука В. М. 
		 
		розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу   ОСОБА_1  на  рішення   Корольовського районного суду м. Житомира  від  11 жовтня 2019 року (повний текст якого складено у м. Житомирі) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції Короля Миколи Ігоровича, інспектора Управління патрульної поліції у Житомирській області лейтенанта поліції Зборівського Сергія Олександровича про  визнання дій протиправними та скасування постанови, 
		В С Т А Н О В И В :
		у липні 2019 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції Короля Миколи Ігоровича, інспектора Управління патрульної поліції у Житомирській області лейтенанта поліції Зборівського Сергія Олександровича про визнання дій протиправними та скасування постанови. 
		Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.06.2019 року близько 17:40 год, керуючи автомобілем Fiat Doblo, рухався по автодорозі Київ-Чоп та був зупинений інспектором УПП та звинувачений у перевищенні швидкісного режиму та показав зафіксовану на приладі "ТС-000780" швидкість 102 км/год. Постановою серії ЕАВ №1270631 від 27.06.2019 року його було протиправно притягнуто до адміністративної відповідальності на накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн. за порушення, передбачене ч.3 ст. 122 КУпАП, оскільки в оскаржуваній постанові не зазначено яким саме засобом/приладом була проведена фіксація порушення правил дорожнього руху, в постанові зазначено особу, яка розглянула справу - інспектора УПП у Житомирській області лейтенант Зборівського С.О., але насправді розгляд справи проводив інспектор роти №1 батальйону УПП у Житомирській області Король М.І., вимірювання швидкості руху відповідачем було здійснено приладом із функцією фото- та відеофіксації, але не в автоматичному, а в ручному режимі.
		Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 11 жовтня 2019 року у задоволенні позову відмовлено. 
		Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело, на його переконання, до невірного вирішення справи. Так, апелянт вказав на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки тій обставині, що оскаржувану постанову виніс лейтенант Зборівський С.О., хоча насправді розгляд справи проводив інспектор роти №1 батальйону УПП у Житомирській області Король М.І. Крім того, інспектором не було складено протоколу про адміністративне правопорушення, а наданий відповідачем відео матеріал не відповідає вимогам п. 3.3 Додатку №1 методичних рекомендацій щодо використання лазерних вимірювачів TruCAM для фіксації правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху від 04.10.2018 №11299/41/2/02-2018. 
		Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час, та місце апеляційного розгляду справи, повноважних представників в судове засідання не направили. 
		З огляду на викладене, протокольною ухвалою колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.
		За таких умов, згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.
		Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, постановою серії ЕАВ №1270631 від 27 червня 2019 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі у виді штрафу у розмірі 510 грн. за порушення п.12.4 ПДР.
		Зі змісту вказаної постанови слідує, що 27.06.2019 року близько 17:40 год, керуючи автомобілем Fiat Doblo, ОСОБА_1 рухався по автодорозі Київ-Чоп та був зупинений інспектором УПП у зв`язку із перевищенням швидкісного режиму на 52 км/год., оскільки приладом TruCAM "ТС-000780" зафіксовано швидкість 102 км/год. 
		Не погоджуючись із вказаною постановою та діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом. 
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що факт руху автомобіля, яким керував позивач зі швидкістю 102 км/год. підтверджується фотознімком, здійсненим за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 (серійний номер ТС000780), який отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29.08.2012 року №UA-MI/1-2903-2012 та який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ 197-12. При цьому, ОСОБА_1 не доведено та не представлено доказів, які вказують на правомірність його дій та їх відповідності вимогам ПДР, а також, на неправомірність дій працівника поліції при виявленні порушення ПДР та притягненні його до адміністративної відповідальності. Відтак, оскаржувана постанова винесена правомірно. 
		Колегія суддів не погоджується висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
		Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
		Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306(із змінами та доповненнями, ПДР України).
		Згідно п.12.4 ПДР України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
		Положеннями ч. 3 ст. 122 КУпАП визначено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Відповідно до ст.245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Даючи правову оцінку доводам апеляційної скарги щодо наявності підстав для скасування оскаржуваної постанови, колегія суддів зважає на наступне.
		З матеріалів справи слідує, що вимірювання швидкості руху автомобіля позивача було проведено відповідачем з використанням лазерного вимірювача швидкості автотранспортних засобів LTI20/20TruCAM серійний номер №ТС000780, яким зафіксовано, що автомобіль, яким керував ОСОБА_1 рухався зі швидкістю 102 км/год.
		При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM, що використовувався під час фіксації дій позивача, зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ197-12, затверджений сертифікатом №UA-MI/1-2903-2012, виданим Міністерством економічного розвитку і торгівлі України 29.08.2012.
		Наказом державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України №100 від 19.02.2002, зареєстрованим Міністерством юстиції України 04.03.2002 року за №222/6510, який втратив чинність на підставі наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі №972 від 14.06.2016 року, затверджено Порядок оформлення та видачі сертифікатів затвердження типу засобів вимірювальної техніки, сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу та свідоцтв про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки, згідно з п.п. 2.5 якого, сертифікати затвердження типу засобів вимірювальної техніки та свідоцтва оформлюються на типи засобів вимірювальної техніки, які занесено під одним реєстраційним номером до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки.
		Відповідно до п. 2.6 Порядку оформлення та видачі сертифікатів затвердження типу та свідоцтв про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки, сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки, затвердженому типу та свідоцтв про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки, сертифікати затвердження типу засобів вимірювальної техніки та свідоцтва про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки чинні до вилучення відповідних типів засобів вимірювальної техніки з Державного реєстру.
		Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015 року №1362 були внесені зміни до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, а саме: згідно з п.1 були виключені з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки певні типи засобів вимірювальної техніки, внесені до нього за відповідними номерами, зокрема У3197-12.
		Отже, тип засобу вимірювальної техніки "Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM", який зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12, є виключеним з Державного реєстру на підставі наказу Міністерством економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015 року № 1362 та сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки № UA-MI/1-2903-2012 від 29.08.2012 року є не чинним з 02.11.2015.
		На підставі наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що вимірювання швидкості руху автомобіля позивача було проведено за допомогою не сертифікованого технічного засобу, а відтак в матеріалах справи відсутні будь-які об`єктивні і беззаперечні докази наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, крім оскаржуваної постанови.
		Крім того, доводи апелянта про те, що оскаржувану постанову виніс лейтенант Зборівський С.О., хоча насправді розгляд справи проводив інспектор роти №1 батальйону УПП у Житомирській області Король М.І. підтверджуються наявним в матеріалах справи відеозаписом, на що не звернув уваги суд першої інстанції, що вказує на протиправність дій Короля М.І. при розгляді справи про адміністративне правопорушення. 
		Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги позивача щодо відсутності  обґрунтованих підстав для винесення постанови серії ЕАВ №1270631 від 27.06.2019 знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи.
		Щодо доводів апелянта про те, що відповідач в силу вимог ч. 5 ст. 258 КУпАП повинен був скласти протокол про адміністративне правопорушення, колегія суддів зазначає наступне. 
		Так, згідно з ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
		У частинах 4, 5 ст. 258 КУпАП зазначено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
		Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
		Згідно п. 4 розділу 1 Інструкції №1395 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
		Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, ст. 122 КУпАП.
		Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.05.2015 року №5-рп/2015, скорочене провадження у справах про зазначені адміністративні правопорушення передбачає, зокрема, фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.
		Відтак, доводи апеляційної скарги позивача щодо наявності підстав для скасування оскаржуваної постанови саме у зв`язку із не складанням протоколу є безпідставними та такими, що суперечать приписам ст. 258 КУпАП та п. 4 розділу 1 Інструкції №1395.
		У силу  п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право  скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
		Згідно зі  ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:
		1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;
		2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
		3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
		4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови  про задоволення позовних вимог.
		Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд 
		П О С Т А Н О В И В:
		апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити  повністю.
		Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 11 жовтня 2019 року скасувати.
		Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції Короля Миколи Ігоровича, інспектора Управління патрульної поліції у Житомирській обла про визнання дій протиправними та скасування постанови задовольнити.
		Визнати протиправними дії інспектора роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у Житомирській області Департаменту патрульної поліції Короля Миколи Ігоровича щодо розгляду справи 27 червня 2019 року згідно  постанови серії ЕАВ №1270631 від 27 червня 2019 року про адміністративне правопорушення, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. за порушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП. 
		Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора Управління патрульної поліції у Житомирській області лейтенанта поліції Зборівського Сергія Олександровича  серії ЕАВ №1270631 від 27 червня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. 
		 
		Постанова суду набирає законної сили у порядку ст.ст. 272, 325 КАС України та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України не може бути оскаржена. 
		 
		Постанова суду складена в повному обсязі  19 листопада 2019 року.
		 
		 
		Головуючий  Біла Л.М.    Судді    Курко О. П.    Гонтарук В. М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...