Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 408/5398/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.11.2019.
Дата набрання законної сили: 14.11.2019
Номер судового провадження: 61-30915ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		 
		 
		 
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		14 листопада 2019 року
		м. Київ
		 
		справа № 408/5398/15-ц
		 
		провадження № 61-30915св18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., 
		Коротуна В. М.,
		 
		учасники справи:
		 
		позивач - Бучанська міська рада Київської області,
		відповідач - ОСОБА_2,
		 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Бучанської міської ради Київської області на рішення апеляційного суду Луганської області від 24 травня 2017 року у складі колегії суддів: Коротенка Є. В., Коновалової В. А., Луганської В. М.,
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ:
		 
		Короткий зміст позовних вимог:
		У листопаді 2015 року Бучанська міська рада Київської області звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів.
		Позов мотивовано тим, що 19 січня 2015 року між сторонами було укладено договір № 47 про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Буча, відповідно до умов якого ОСОБА_2 зобов`язалася прийняти пайову участь у сумі 434 645,37 грн у розвиток інфраструктури міста Буча Київської області та перерахувати вказані грошові кошти до спеціального фонду міста Буча.
		Свої зобов`язання відповідач не виконала, у зв`язку із чим Бучанська міська рада Київської області просила суд стягнути з ОСОБА_2 за договором про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Буча від 19 листопада 2015 року № 47 на користь Бучанської міської ради 510 273,66 грн, із яких: 434 645,37 грн - кошти пайової участі, 75 628,29 грн - пеня.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій: 
		Заочним рішенням Біловодського районного суду Луганської області                       від 26 січня 2016 року позовні вимоги задоволені.
		Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Бучанської міської ради Київської області 510 273,66 грн, а також судові витрати в сумі 7 654,10 грн. 
		Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_2 добровільно не виконала свої зобов`язання за договором про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Буча Київської області від 19 січня 2015 року № 47, а тому ця сума підлягає стягненню у судовому порядку.
		Рішенням апеляційного суду Луганської області від 24 травня 2017 року рішення Біловодського районного суду Луганської області від 26 січня                      2016 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Бучанської міської ради Київської області відмовлено.
		Відмовляючи у задоволені позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 22 серпня 2016 року  визнано суму пайового внеску ОСОБА_2 зменшеною та сплаченою на суму виконаних робіт у розмірі 434 645,37 грн із будівництва зовнішніх мереж водопроводу та каналізації поза межами земельної ділянки на виконання технічних умов від 28 квітня 2015 року № 13. Рішення не скасоване та набрало законної сили, а тому суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.
		Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
		У червні 2017 року Бучанська міська рада подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій  просить скасувати рішення апеляційного суду Луганської області від 24 травня 2017 року, залишити в силі заочне рішення Біловодського районного суду Луганської області від 26 січня 2016 року.
		Касаційна скарга мотивована тим, що рішення апеляційного суду ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема частини п`ятої статті 30, частини першої, другої, п`ятої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
		Крім того, судом не враховано, що розмір пайової участі у розвитку інфраструктури міста може бути переглянутий за рішенням Бучанської міської ради Київської області та зменшений за умови надання актів виконаних таких робіт, виконавчої та технічної документації.
		Матеріали справи не містять рішення Бучанської міської ради Київської області про надання згоди на прийняття у комунальну власність територіальної громади міста Буча збудованих ОСОБА_2 частини об`єкту інженерної інфраструктури на виконання технічних умов від 28 квітня 2015 року, а тому апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову Бучанської міської ради Київської області про стягнення коштів із ОСОБА_2 
		Доводи інших учасників справи:
		У червні 2018 року Українцева К. Л. - адвокат ОСОБА_2 подала до суду відзив на касаційну скаргу в якому зазначено, що відповідач виконав свої зобов`язання щодо пайової участі у розвитку інфраструктури міста Буча, побудувавши поза межами земельних ділянок будівництва об`єктів - будинків № АДРЕСА_1 водопровід і каналізаційну насосну станцію, що, відповідно до статті 598 ЦК України, є припиненням зобов`язання у повному обсязі на підставах, встановлених законом. 
		Однак, у порушення вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та порядку сплати пайової участі, позивач не зменшив відповідачу розмір пайової участі та не прийняв каналізаційний колектор та КНС у комунальну власність. 
		Апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову Бучанській міській раді, оскільки рішенням Ірпінського міського суду Київської області, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 26 червня 2017 року, визнано суму пайового внеску відповідно до договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Буча, укладеного між Бучанською міською радою та ОСОБА_2 зменшеною та сплаченою. Рішення виконано. 
		Рух касаційної скарги:
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 30 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Біловодського районного суду Луганської області.
		Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» 
		ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
		У травні 2018 року матеріали цивільної справи передано до Верховного Суду.
		Розпорядженням від 04 червня 2019 року № 530/0/226-19 за касаційним провадженням № 61-30915св18 призначено повторний автоматизований розподіл даної судової справи.
		Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 
		від 04 червня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві - Курило В. П.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ: 
		Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
		Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
		Оцінка обставин справи та мотиви, з яких виходить Верховний Суд:
		Суди встановили, що 19 січня 2015 року між Бучанською міською радою та         ОСОБА_2 укладений договір № 47 про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Буча у розмірі 434 645,37 грн.
		Відповідно до додатка № 1 до договору від 19 січня 2015 року розмір пойової участі становить 434 645,37 грн, виходячи із загальної площі житлового будинку 1754,30 кв. м та вартісю 1 кв. м житлової площі, що становить 6 194 грн/кв.м.
		01 квітня 2015 року Бучанська міська рада Київської області на адресу відповідача направила претензію за вих. № 04-09/342 про обов`язок сплати коштів пайової участі. Проте, погашення заборгованості по вимогам договору про пайову участь проведено не було.
		28 квітня 2015 року ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримали Технічні умови від 28 квітня 2015 року № 13 на підключення об`єкта, що проектується (житлові будинки за адресою: АДРЕСА_2 ,) щодо умов водопостачання та умов каналізування.
		Вказаними Технічними умовами передбачено підключення до міської мережі водопровідної мережі по вул. Толстого поза межами земельних ділянок будівництва. Крім того, умовами каналізування також передбачено особливі умови проектування і будівництва каналізаційної насосної станції до вул. Кірова, що також проходить поза межами земельних ділянок будівництва.
		Згідно з листом КП «Ірпіньводоканал» від 08 грудня 2015 року № 1946, адресованого ОСОБА_4 за результатами проведеного обстеження будівництва каналізаційної насосної станції КП «Ірпіньводоканал» прийнято рішення, зокрема, надати згоду на прийняття на баланс КП «Ірпіньводоканал», зазначеної каналізаційної насосної станції після повного завершення її будівництва та виконання технічних умов у повному обсязі відповідно до пункту 5 Технічних умов від 28 квітня 2015 року № 13.
		У довідці, затвердженій начальником КП «Ірпіньводоканал», від 30 січня 2016 року вказано, що умови, зазначені в Технічних умовах від 28 квітня 2015 року № 13 водопостачання та каналізування виконані в об`ємі на загальну вартість виконаних робіт у сумі 1 878 151,00 грн. Розмір пайової участі у створенні та розвитку інфраструктури м. Буча трьох замовників будівництва - ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 будинків за АДРЕСА_2 разом складає 1 486 058,19 грн.
		11 квітня 2016 року ОСОБА_4 , діючи від свого імені та від імені ОСОБА_2 і ОСОБА_5 , зверталася до Бучанського міського голови із заявою про прийняття у комунальну власність каналізаційно-насосної станції та напірного колектора до житлових будинків по АДРЕСА_1 , які були побудовані нею, ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , на виконання технічних умов від 28 квітня 2015 року № 13 водопостачання та каналізування. До заяви ОСОБА_4 було додано копію акта технічного приймання каналізаційно-насосної станції та каналізаційного колектора до вищевказаних житлових будинків.
		Бучанська міська рада Київської області не прийняла рішення про передачу інженерної мережі зовнішньої каналізації будинку у комунальну власність.
		Заочним рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 22 серпня           2016 року позов ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 до Бучанської міської ради Київської області про визнання сум пайових внесків зменшеними та сплаченими задоволено. Визнано суму пайового внеску, відповідно до договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Буча від 19 січня 2015 року № 47 із будівництва будинку АДРЕСА_1 , укладеного між Бучанською міської радою та ОСОБА_2 , зменшеною та сплаченою ОСОБА_2 на суму виконаних робіт у розмірі - 434 645,37 грн із будівництва зовнішніх мереж водопроводу та каналізації поза межами земельної ділянки на виконання технічних умов від 28 квітня 2015 року № 13 на умови водопостачання та каналізування будинків АДРЕСА_2 .
		Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 26 квітня 2017 року заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 22 серпня 2016 року залишено без змін.
		Постановою Верховного Суду від 30 січня 2019 року заочне рішення Ірпінського міського суду Київської області від 22 серпня 2016 року та ухвала Апеляційного суду Київської області від 26 квітня 2017 року залишені без змін.
		Таким чином, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком апеляційного суду про те, що ОСОБА_2 у повному обсязі виконала свої зобов`язання за договором про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Бучі від 19 листопада 2015 року № 47, а тому відсутні підстави для задоволення позову Бучанської міської ради про стягнення коштів пайової участі за вказаним договором. 
		Щодо доводів касаційної скарги:
		Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції перейняв на себе повноваження органу місцевого самоврядування, необґрунтовані, оскільки існує рішення суду, що набрало законної сили, яким встановлено обставини щодо особи відповідача, а тому вони не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи (частина третя статті 61 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи). Аналогічні приписи містить частина четверта статті 82 ЦПК України.
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). 
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення- без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення апеляційного суду Луганської області від 24 травня 2017 року - без змін, оскільки підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.
		Керуючись статтями 400, 401, 416, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Бучанської міської ради Київської області залишити без задоволення.
		Рішення апеляційного суду Луганської області від 24 травня 2017 року залишити без змін. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Судді:                                                                                                            В. П. Курило
		 
		 
		А. Ю. Зайцев
		 
		 
		В. М. Коротун

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...