Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 464/9091/15-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори про недоговірні зобов`язання; Спори про відшкодування шкоди.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.11.2019.
Дата набрання законної сили: 18.11.2019
Номер судового провадження: 61-16331ск18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		18 листопада 2019 року 
		м. Київ
		справа № 464/9091/15-ц 
		провадження № 61-16331св18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		Олійник А. С. (суддя - доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
		учасники справи:
		позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА»,
		відповідач - ОСОБА_1 ,
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» на постанову Апеляційного суду Львівської області від 31 січня 2018 року у складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		У грудні 2015 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» (далі-ПрАТ «СК «УНІКА») звернулось до суду з позовом до  ОСОБА_1  про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу.
		Позов обґрунтований тим, що 17 жовтня 2014 року сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю автомобіля марки «Хюндай» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля марки «ВАЗ», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , внаслідок якої автомобілі зазнали технічних ушкоджень. У ДТП визнано винним  ОСОБА_1 Зазначена пригода визнана страховим випадком та розраховано страхове відшкодування в розмірі 36 021,17 грн, яке виплачено потерпілому. У порушення вимог статті 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (далі - Закон) ОСОБА_1 не надав страховику протягом трьох робочих днів з дня настання ДТП письмового повідомлення про ДТП встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро України (далі - МТСБУ) зразка та відомостей про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. У зв`язку із цим порушенням у ПрАТ «СК УНІКА» після виплати страхового відшкодування потерпілому виникло право подати регресний позов до страхувальника, який спричинив ДТП. 
		Позивач просив суд стягнути з  ОСОБА_1 сплачене страхове відшкодування у порядку регресу в розмірі 36 021,17 грн та судовий збір.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції 
		Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 26 липня 2016 року позов ПрАТ «СК УНІКА» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК УНІКА» компенсацію сплаченого страхового відшкодування в розмірі 36 021,17 грн та судовий збір в розмірі 1 218,00 грн.
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що тягар доказування відсутності вини покладено на особу, яка завдала шкоду, тобто саме відповідач зобов`язаний доводити відсутність вини у заподіянні шкоди, проте жодних належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності вини відповідачем суду не надано.
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції 
		Постановою Апеляційного суду Львівської області від 31 січня 2018 року апеляційну скаргу  ОСОБА_1  задоволено. Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 26 липня 2016 року скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у позові. Стягнуто з ПрАТ «СК УНІКА» на користь  ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 339,80 грн.
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що неповідомлення відповідачем про ДТП, а також того факту, що внаслідок невиконання відповідачем обов`язку повідомлення страховика про ДТП у встановлений Законом строк, у ПрАТ «СК УНІКА» не виникло необґрунтованих виплат за цим страховим випадком, а тому відсутні підстави для задоволення регресних вимог позивача, звернених до відповідача, як до винної в ДТП особи.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги 
		У квітні 2018 року ПрАТ «СК УНІКА» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Апеляційного суду Львівської області від 31 січня 2018 року, просило скасувати оскаржуване рішення та залишити в силі рішення Сихівського районного суду м. Львова від 26 липня 2016 року.
		Рух справи у суді касаційної інстанції 
		14 травня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження у справі.
		Аргументи учасників справи
		Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 
		Касаційна скарга мотивована тим, що  суд апеляційної інстанції не з`ясував усі обставини справи, які мають значення для справи, зробив висновки, які не відповідають обставинам і матеріалам справи, рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права.  
		Апеляційний суд неправильно застосував до спірних правовідносин положення підпункту «ґ» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 і підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону та не врахував правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові № 6-284цс15 від 16 вересня 2015 року, що призвело до неправильного вирішення спору. 
		Підпунктом 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону встановлено обов`язок особи невідкладно, але не пізніше трьох робочий днів з дня настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, письмово повідомити про її настання страховика. У випадку невиконання такого обов'язку страхувальником або водієм забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, внаслідок чого у страховика виникли необгрунтовані виплати, після виплати страхового відшкодування, він має підстави для регресного позову до страхувальника. Вказувало на те, що умови зазначені в договорі № АІ/3064868 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 02 жовтня 2014 року є його складовою частиною та обов`язкові до виконання ОСОБА_1  
		Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
		Відзив на касаційну скаргу не надходив.
		Позиція Верховного Суду
		Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. 
		Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
		Фактичні обставини справи, встановлені судами
		Суди встановили, що 03 жовтня 2014 року між ПрАТ «СК «УНІКА» та  ОСОБА_1 укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - автомобіля марки «Хюндай Елантра», державний реєстраційний номер НОМЕР_3 .
		05 жовтня 2014 року о 02 годині 30 хвилин на 14 км автодороги Західний обхід м. Львова сталася ДТП за участю автомобіля марки «Хюндай Елантра» державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням відповідача, та автомобіля марки «ВАЗ 211540», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , в результаті якої було пошкоджено автомобіль марки «ВАЗ», який належить ОСОБА_2 .
		Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 22 січня 2015 року відповідача визнано винним у ДТП, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього закрито у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
		Відповідно до висновку від 06 квітня 2015 року № 351/12-14 вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля «ВАЗ» в цінах на момент скоєння ДТП становить 36 531,17 грн.
		Згідно з страховим актом  від 16 квітня 2015 року № 00154780 розмір страхового відшкодування вартості відновлювального ремонту автомобіля марки «ВАЗ», який належить потерпілому ОСОБА_2 , з врахуванням франшизи, становить 36 021,17 грн.
		На підставі заяви потерпілого, відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування позивачем здійснено виплату потерпілому ОСОБА_2 страхового відшкодування в розмірі 36021,17 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 21 квітня 2015 року № 013834.
		Внаслідок іншої ДТП, яка трапилася також 05 жовтня 2014 року, але раніше (о 00 годині 30 хвилин), на 14-му кілометрі + 850 м автодороги Західний обхід м. Львова транспортним засобом відповідача було збито пішохода ОСОБА_3 (внаслідок раптового вибігу пішохода на смугу руху автомобіля), який від отриманих травм помер у 8-й міській клінічній лікарні м. Львова.
		Кримінальне провадження за цим фактом було закрите постановою слідчого ВР ДТП СУ ГУМВСУ у Львівській області від 10 грудня 2014 року за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права 
		Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України  провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
		Страхування ? це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування»).
		Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
		Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.
		Стаття 38 Закону передбачає право страховика подати після виплати страхового відшкодування регресний позов до страхувальника за наявності певних умов.
		Згідно з підпунктом 38.1.1 («ґ») пункту 38.1 статті 38 Закону страховик має право подати після виплати страхового відшкодування регресний позов до страхувальника за наявності певних умов, зокрема, якщо він не повідомив страховика про настання ДТП у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
		У разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди (підпункт 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону).
		Відповідно до підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону у разі настання ДТП, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання ДТП, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону - МТСБУ), повідомлення про ДТП встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про знаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.
		Такий обов`язок установлений законодавством для надання страховику можливості перевірити обставини ДТП власними силами і запобігти необґрунтованим виплатам.
		Факт неповідомлення страховика про ДТП є підставою для відшкодування страхувальником у порядку регресу сплаченого страховиком страхового відшкодування.
		Проте, в разі якщо факт настання страхового випадку зафіксований правоохоронними органами і ніким не оспорюється, відповідач як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності, позивач як страховик сплатив страхове відшкодування, то сам по собі факт неповідомлення відповідачем страховика про настання страхового випадку не може бути покладений в основу рішення, яке повинно ґрунтуватись на загальних положеннях про відшкодування збитків.
		Відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 6-284цс15, від 22 березня 2017 року в справі № 6-2011цс16 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 жовтня 2019 року у справі № 355/205/17, провадження № 61-27901св18.
		Передбачені підпунктом 33.1.4 пункту 33.1 статті 33 Закону обмеження набуття страховиком завдавача шкоди права зворотної вимоги (регресу) зумовлене тим, що набуття вказаного права щоразу після відшкодування цим страховиком шкоди потерпілому суперечило би меті страхування цивільно-правової відповідальності, об`єктом якого є майнові інтереси завдавача шкоди та яке забезпечує, зокрема, їх захист.
		Обмеження набуття страховиком завдавача шкоди права зворотної вимоги (регресу) зумовлене тим, що набуття вказаного права щоразу після відшкодування цим страховиком шкоди потерпілому суперечило б меті страхування цивільно-правової відповідальності, об`єктом якого є майнові інтереси завдавача шкоди та яке забезпечує, зокрема, їх захист.
		Із урахуванням наведеного, Верховий Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення із відповідача на користь позивача виплаченого страхового відшкодування у порядку регресу.
		У цій справі факт настання страхового випадку встановлений постановою Сихівського районного суду м. Львова від 22 січня 2015 року, а вартість майнового збитку, завданого відповідачем, визначено судовим експертом членом Союзу експертів України у Львівському регіоні Величком А. Д. на підставі протоколу огляду транспортного засобу. Подія ДТП визнана позивачем страховим випадком, що підтверджується складеним ПрАТ «СК «УНІКА» страховим актом від 16 квітня 2015 року, та ним добровільно сплачено страхове відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням, наявним у матеріалах справи.
		Таким чином, факт неповідомлення у цій справі відповідачем страховика про настання страхового випадку, за умови наявності у останнього фактичної можливості щодо встановлення як самого факту настання страхового випадку, так і його обставин за допомогою інших джерел, не призвела до необґрунтованих виплат зі сторони позивача.  
		Апеляційний суд дійшов обгрунтованого висновку, що факт настання страхового випадку ніким не оспорюється; він зафіксований правоохоронними органами; відповідач як особа, винна в ДТП, притягнутий до адміністративної відповідальності; ПрАТ «СК «УНІКА» його визнала, узгодила із потерпілим розмір страхового відшкодування та сплатила його.
		Суд апеляційної інстанції встановив, що ПрАТ «СК «УНІКА» не доведено, що відсутність письмового повідомлення відповідача про ДТП призвело до необґрунтованих виплат, а тому відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин положень підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті 33, статті 38 Закону.
		Доводи касаційної скарги, що неповідомлення страховика про настання страхового випадку є підставою для пред`явлення регресного позову, не ґрунтуються на правильному застосуванні підпункту 33.1.4 пункту 33.1 статті 33, підпункту «ґ» пункту 38.1 статті 38 Закону.
		Перевіряючи доводи касаційної скарги, які спрямовані на переоцінку доказів та незгоду із судовим рішенням у справі, Верховний Суд зазначає, що суд апеляційної інстанції повно встановив обставини справи, надав належну оцінку доводам сторін та наданим доказам у справі, правильно здійснив тлумачення норм матеріального права і застосував їх до спірних правовідносин. 
		Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи скарги про неправильне застосування судом норм матеріального права є необгрунтованими.
		З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.
		Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки в цьому випадку оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
		ПрАТ «СК «УНІКА у касаційній скарзі просило зупинити виконання постанови Апеляційного суду Львівської області від 31 січня 2018 року, проте, у зв`язку з вирішенням спору судом апеляційної інстанції, незупинення виконання судового рішення у справі не призвело до порушення прав страхової компанії.
		Керуючись статтями 400, 401, 409, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» залишити без задоволення.
		Постанову Апеляційного суду Львівської області від 31 січня 2018 року залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Судді:                                                                                                           А. С. Олійник
		С. О. Погрібний 
		В. В. Яремко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...