Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 465/95/16-ц : Цивільні справи (до 01.01.2019); Перегляд постанови (ухвали) за нововиявленими (виключними) обставинами; Істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 20.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 20.11.2019.
Дата набрання законної сили: 08.11.2019
Номер судового провадження: 14-497цс19

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА 
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		08 листопада 2019 року
		м. Київ
		 
		Справа № 465/95/16-ц 
		Провадження № 14-497цс19
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідача Ткачука О.С.,
		суддів Антонюк Н.О., Анцупової Т.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Власова Ю.Л., Гриціва М.І., Єленіної Ж.М., Золотнікова О.С., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Пророка В.В., Рогач Л.І., Яновської О.Г.
		розглянула у порядку письмового провадження справу за позовом Фермерського господарства «Бурка В.В.» до Державної екологічної інспекції в Львівській області, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області, Держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою Фермерського господарства «Бурка В.В.» на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 20 квітня 2016 року, постановлену суддею Лозинським Б.М., та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 06 червня 2017 року, постановлену у складі суддів Павлишина О.Ф., Мікуш Ю.Р., Крайник Н.П.
		ІСТОРІЯ СПРАВИ                                                                     
		Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог 
		1. У січні 2016 року Фермерське господарство «Бурка В.В.» (далі - ФГ «Бурка В.В.») звернулося до суду з позовом до Державної екологічної інспекції в Львівській області, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Львівській області, Держави України в особі Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
		2. Позовна заява мотивована тим, що органами державної влади -Державною екологічною інспекцією в Львівській області, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Львівській області порушені права позивача шляхом незаконного звинувачення ФГ «Бурка В.В.» у порушенні норм Водного кодексу України, в результаті чого незаконно було проведено розрахунок розміру збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного забору поверхневих вод для наповнення ставка для риборозведення у с. Поториця Сокальського району Львівської області і порушено конституційні права позивача, гарантовані ст. 13, 40-42 Конституції України.  
		Короткий зміст судових рішень 
		3. Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 20 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 06 червня 2017 року, провадження у справі закрито з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 205 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), оскільки спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. 
		4. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходячи ізсуб`єктного складу сторін і предмету спірних правовідносин - відшкодування моральної шкоди, який не об`єднаний з вимогами вирішити публічно-правовий спір, дійшов висновку про підвідомчість даного спору господарському суду. 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		5. У червні 2017 рокуФГ «Бурка В.В.» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 20 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 06 червня 2017 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що суди неправильно визначилися з характером спірних правовідносин та дійшли помилкового висновку про те, що спір підлягає вирішенню господарським судом. 
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		6. 26 липня 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у зазначеній  справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
		7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року, яким ЦПК України викладений у новій редакції.
		8. Пункт 4 ч. 1 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		9. 24 травня 2018 року Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду отримав справу за касаційною скаргою ФГ «Бурка В.В.» на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 20 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 06 червня 2017 року.
		10. 15 серпня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду призначив справу до судового розгляду.
		11. 28 серпня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду відповідно до ч. 6 ст. 403 ЦПК України передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		12. Відповідно до ч. 6 ст. 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції.
		13. Враховуючи те, що заявник оскаржує ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 20 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 06 червня 2017 року з підстав порушення правил предметної та суб`єктної юрисдикцій, справа підлягає розгляду Великою Палатою Верховного Суду.
		14. 09 вересня 2019 року Велика Палата Верховного Суду прийняла зазначену справу до провадження та призначила до розгляду в порядку письмового провадження.
		Позиція Великої Палати Верховного Суду
		15. Велика Палата Верховного Суду, заслухавши доповідь судді, перевіривши наведені в касаційній скарзі доводи та матеріали справи, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
		16. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. 
		17. Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин. 
		18. Відповідно до ст. 15 ЦПК України, якою керувався суд і яка була чинною на час подання позову до суду та вирішення справи судами, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства. 
		19. Аналогічна норма міститься й у статті 19 ЦПК України  у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII. 
		20. Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. 
		21. Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України (далі -              ГПК України) у редакції, яка діяла на час подання позову до суду та вирішення справи судами, передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. 
		22. Згідно з ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України у редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
		23. Статтею 5 ГПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		24. У вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини і спір господарськими, слід виходити з визначень, наведених у ст. 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
		25. Під господарською діяльністю потрібно розуміти діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність) (ч. 1, 2 ст. 3 ГК України).
		26. Отже, господарські суди вирішували усі спори між суб`єктами господарської діяльності, а також спори, пов`язані, зокрема, з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктом публічно-правових відносин, за умови, що такі вимоги не були об`єднані з вимогою вирішити публічно-правовий спір, а його учасники підпадали під дію ст. 1 ГПК України у вказаній редакції.
		27. Позивачами є підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього кодексу, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є юридичні особи та у випадках, передбачених цим кодексом, - фізичні особи, яким пред`явлено позовну вимогу (ч. 2, 3 ст. 21 ГПК України у вказаній редакції).
		28. Частина 2 ст. 55 ГК України визначає суб`єктами господарювання: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які здійснюють господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
		29. Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фермерське господарство»).
		30. Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій правильно виходили із того, що   ФГ «Бурка В.В.» заявило вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяних діями суб`єктів владних повноважень і такі вимоги не об`єднані з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб`єктним складом підпадають під дію ст. 1 ГПК України, а тому зазначений спір підвідомчий господарському суду.
		31. Аналогічна правова позиція вже висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 15 березня 2018 року у справі № 461/1930/16-ц (провадження № 14-60цс18), від 17 жовтня 2018 року у справі  № 464/1874/17 (провадження № 14-395цс18),  від 05 червня 2019 року у справі № 454/1690/16 (провадження № 14-152цс19), від 05 червня 2019 року у справі № 454/2181/16 (провадження № 14-226цс19), від 03 липня 2019 року у справі № 454/3304/14 (провадження № 14-272цс19), від 18 вересня 2019 року у справі № 757/37226/17 (провадження № 14-452цс19), і підстав для відступу від такої правової позиції не вбачається.
		32. За таких обставин Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій  про закриття провадження у справі, оскільки цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а відноситься до компетенції господарських судів України.
		33. Відповідно до ч. 1 ст. 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		34. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що ухвала Франківського районного суду м. Львова від 20 квітня 2016 року та ухвала Апеляційного суду Львівської області від 06 червня 2017 року постановлені з додержанням норм процесуального права, а тому відповідно до                              ч. 1 ст. 410 ЦПК України підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення, оскільки наведені в ній доводи не спростовують висновків судів. 
		Щодо судових витрат
		35. З огляду на висновок Великої Палати Верховного Суду про залишення касаційної скарги без задоволення судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на заявника.
		Керуючись статтями 402-404, 410, 416 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду 
		П О С Т А Н О В И Л А:
		Касаційну скаргу Фермерського господарства «Бурка В.В.» залишити без задоволення.
		 
		 
		Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 20 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 06 червня 2017 року залишити без змін.
		Постанова Великої Палати Верховного Суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідач                                                                            О.С. Ткачук
		Судді:                         Н.О. Антонюк                                              О.С. Золотніков
		Т.О. Анцупова                                             В.С. Князєв 
		С.В. Бакуліна                                               Л.М. Лобойко
		В.В. Британчук                                  Н.П. Лященко
		Ю.Л. Власов                                                О.Б. Прокопенко
		М.І. Гриців                                         В.В. Пророк
		Ж.М. Єленіна                                              Л.І. Рогач
		                                                            О.Г. Яновська

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...