Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 909/477/19 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 20.11.2019. Зареєстровано: 20.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 21.11.2019.
Дата набрання законної сили: 19.11.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		19 листопада 2019 року 
		м. Київ
		 
		Справа №  909/477/19 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
		Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Сухового В. Г.,
		розглянувши матеріали касаційної скарги Івано-Франківської міської ради
		на постанову Західного апеляційного господарського суду від 15 жовтня 2019  року (головуючий - Скрипчук О. С., судді - Кордюк Г. Т., Мирутенко О. Л.) у справі
		за позовом Івано-Франківської міської ради
		до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кортеж плюс»
		про стягнення 68 542,54 грн,
		ВСТАНОВИВ:
		13 листопада 2019 року до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Івано-Франківської міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 15 жовтня 2019 року у справі №  909/477/19, подана 07 листопада 2019 року.
		За наслідками перевірки матеріалів касаційної скарги Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у цій справі зважаючи на таке. 
		Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. 
		Аналогічні положення закріплено і в частині 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
		Відповідно до статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
		Так, за змістом пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
		Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
		Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Враховуючи, що положення статті 12 Господарського процесуального кодексу України в структурі законодавчого акту розташовані серед Загальних положень цього Кодексу, суд вправі відносити справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду. При цьому, за змістом частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи, на які поширюється дія цієї частини статті 12 Господарського процесуального кодексу України є малозначними в силу властивостей притаманних їм, виходячи з ціни пред`явленого позову та його предмета, без необхідності ухвалення окремого судового рішення щодо віднесення зазначених справ до відповідної категорії. 
		Відповідно до частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
		Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
		Предметом позову у цій справі є стягнення 68 542,54 грн, що становить значно менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (192  100,00  грн станом на 2019 рік), а тому у розумінні положень Господарського процесуального кодексу України ця справа є малозначною. 
		Необхідність відкриття касаційного провадження у малозначній справі скаржник обґрунтовує наявністю у постановах Верховного Суду інших правових позицій щодо застосування статей 13, 15, 18, 20, 23 Закону України «Про оренду землі» і статті 1212 Цивільного кодексу України зокрема у постановах від 12  березня 2019 року у справі №  916/2948/17, від 20 листопада 2018 року у справі №  922/3412/17.
		Проте наведені у зазначених постановах Верховного Суду правові позиції стосуються лише встановлених у цих справах обставин стосовно наявності/відсутності підстав для відшкодування шкоди. При цьому висновки Верховного Суду у зазначених справах є універсальними, однак мають застосовуватись з урахуванням конкретних обставин справи.
		Обґрунтування касаційної скарги Івано-Франківської міської ради зводяться лише до переоцінки доказів у справі, а не до прийняття оскаржених судових рішень всупереч правовим позиціям Верховного Суду.
		Таким чином, оскільки доводи скаржника є необґрунтованими, а Суд з власної ініціативи не знайшов жодної з передбачених пунктом 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстав для перегляду постанови Західного апеляційного господарського суду від 15 жовтня 2019  року у малозначній справі №  909/477/19, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
		Суд зазначає, що у подібних правовідносинах заявникам слід враховувати, що Верховний Суд є судом права і використання ним оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, оскільки у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень і застосування Судом таких повноважень не може вважатися обмеженням доступу особи до процесу правосуддя з огляду на високий статус касаційного суду.
		Керуючись статтями 2, 12, 15, 17, 163, 232, 234, 287, 293, 314 Господарського процесуального кодексу України, Суд
		УХВАЛИВ:
		Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Івано-Франківської міської ради на постанову Західного апеляційного господарського суду від 15 жовтня 2019 року у справі №  909/477/19. 
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
		 
		 
		Головуючий                                                                                              І.  С. Міщенко 
		 
		Судді                                                                                                           І.  С. Берднік                
		                                                                                                                    В.  Г. Суховий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...