Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 713/1946/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти довкілля; Порушення правил охорони або використання надр, незаконне видобування корисних копалин.
Надіслано для оприлюднення: 20.11.2019. Зареєстровано: 21.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.11.2019.
Дата набрання законної сили: 23.12.2019
Номер судового провадження: 1-кп/713/213/19
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019260060000307

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа № 713/1946/19 
		Провадження №1-кп/713/213/19 
		ВИРОК
		іменем України
		 
		20.11.2019 м. Вижниця
		Вижницький районний суд Чернівецької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м.Вижниця обвинувальний акт, з угодою про визнання винуватості укладеною 29 жовтня 2019 року, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019260060000307 від 30.07.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, з інвалідністю 3-ї групи, пенсіонера, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.240 ч.2 КК України, з участю сторін кримінального провадження: обвинувачення  прокурора Кіцманської місцевої прокуратури Чернівецької області ОСОБА_4 , захисту  адвоката ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 , - 
		 УСТАНОВИВ:
		ОСОБА_3 , 25.09.2019 близько 13 год. ОСОБА_3 , діючи умисно, всупереч вимог постанови Кабінету Міністрів України за №557 від 12.07.2005 «Про затвердження порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду», а саме не маючи жодних дозвільних документів на проведення руслорегулюючих робіт та видобування корисних копалин, усвідомлюючи значення своїх протиправних дій, з метою власного збагачення, шляхом незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення, прибув до правого берега русла річки «Сірет», що в адміністративних межах с. Лукавці, Вижницького району, Чернівецької області, де за допомогою екскаватора марки «ЮМЗ ЕО - 2621», реєстраційний номер НОМЕР_1 почав видобувати гравійно-піщану суміш.
		Відповідно до статті 13 Конституції України, за якою земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону;
		Відповідно до статті 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» - природні ресурси України є власністю Українського народу. Громадяни України мають право користуватися природними ресурсами України відповідно до цього та інших законів;
		Відповідно до статті 19 Кодексу України «Про надра», де зазначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу, який у відповідності до п.4 Постанови Кабінету Міністрів України №59 від 27.01.1995 «Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів» може надаватися підприємствам, установам, організаціям, а також громадянам України лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, а також затвердженого в установленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин або будівництва гірничодобувного об`єкта чи підземної споруди, не пов`язаної з видобуванням корисних копалин.
		Відповідно до положень пункту 3.6 «Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ піску та гравію», затвердженої наказом Державної комісії України по запасах корисних копалин при Міністерстві охорони навколишнього природного середовища України №198 від 25.06.2007 піщано-гравійна порода - сипка гірська порода з вмістом гравійної складової більше ЗО %.
		Згідно з «Переліком корисних копалин загальнодержавного значення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №827 від 12.12.1994, сировина піщано-гравійна відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення.
		Таким чином ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст.240 ч.2 КК України, а саме, незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення. 
		В підготовчому судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні даного злочину визнав повністю та беззастережно. Крім повного визнання своєї вини ОСОБА_3 , його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.240 ч.2 КК України, підтверджується доказами, зазначеними в обвинувальному акті, з якими він повністю погодився у судовому засіданні. 
		В ході досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_3 , з участю захисника, та прокурор у кримінальному провадженні на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України 29 жовтня 2019 року уклали угоду про визнання винуватості на тих умовах, що ОСОБА_3 повністю визнає свою винуватість, яка полягає в незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення.
		Сторони погодились на призначення ОСОБА_3 покарання за ст.240 ч.2 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 гривень. 
		На момент підписання угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений ОСОБА_3 розуміли наслідки укладення такої угоди, викладені в ст.473 КПК України, і підстави оскарження обвинувального вироку в апеляційному порядку (ст.394 ч.4 КПК України) та касаційному порядку (ст.424 ч.3 КПК України), про що їм було роз`яснено. 
		Підозрюваний ОСОБА_3 відмовився від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.4 п.1 КПК України.
		Підозрюваний ОСОБА_3 розуміє, що в разі невиконання ним угоди про визнання винуватості (ст.476 КПК України) прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та вимагати судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку. Також ОСОБА_3 розуміє, що умисне невиконання цієї угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.
		В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , захисник та прокурор підтвердили факт визнання обвинуваченим винуватості, просять затвердити укладену між ними угоду про визнання винуватості і призначити ОСОБА_3 покарання за ст.240 ч.2 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 гривень. 
		ОСОБА_3 цілком розуміє своє право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо злочину, у вчиненні якого його обвинувачують, та роз`яснено його права, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України. Також з`ясовано у прокурора, що він розуміє наслідки затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України.
		Судом встановлено, що укладення угоди про визнання винуватості є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а сама угода відповідає вимогам закону та нормам КПК України.
		Кваліфікація вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення за ст.240 ч.2 КК України є вірною і не підлягає іншій кваліфікації, в тому числі за більш тяжке кримінальне правопорушення, ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення цієї угоди про визнання винуватості.
		Умови угоди про визнання винуватості відповідають інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
		Укладення угоди було добровільним і обвинувачений має можливість виконати взяті на себе за цією угодою зобов`язання. 
		При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує умови угоди про визнання винуватості, укладеної 29 жовтня 2019 року між ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_5 , та прокурором в кримінальному провадженні, і узгоджену сторонами міру покарання, а саме: на призначення ОСОБА_3 покарання за ст.240 ч.2 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України, у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 гривень.
		Суд вважає, що таке покарання належить йому призначити з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, виключно позитивно характеризується по місцю проживання, є особою з інвалідністю 3-ї групи, здійснює догляд за пристарілою матір`ю, раніше не судимий, шкоди не спричинено, а тому можливо застосувати вимоги ст.69 ч.1 КК України, призначивши основне покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої ст.240 ч.2 КК України.
		Таке визначене покарання обвинуваченому, на думку суду, буде відповідати завданням та загальним засадам призначення покарання, його меті, відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України, та буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів. 
		Питання про речові докази і документи вирішити в порядку ст.100 КПК України.
		Процесуальні витрати відсутні. Запобіжний захід не застосовувався.
		 На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314, 368, 369-371, 373, 374, 376, 474, 475 КПК України, Суд, -
		 У Х В А Л И В :
		Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 29 жовтня 2019 року між підозрюваним ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_5 та прокурором Кіцманської місцевої прокуратури Чернівецької області ОСОБА_4 . 
		ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.240 ч.2 КК України та призначити покарання із застосуванням ст.69 ч.1 КК України, у виді штрафу в розмірі 200 (Двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 гривень в дохід держави.
		Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_3 не застосовувався. 
		Речові докази по справі:
		Речові докази  два поліетиленові пакети із зразками піщано-гравійної суміші, які згідно постанови про визнання речовими доказами від 25.09.2019 року визнано речовим доказом, які згідно квитанції №147 від 25.09.2019 року зберігаються у камері зберігання речових доказів Вижницького ВП Кіцманського ВП ГУНП в Чернівецькій області - знищити. 
		Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Вижницького районного суду Чернівецької області від 08.10.2019 року на екскаватор марки «ЕО-2621» реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Серія НОМЕР_2 є ОСОБА_6 .
		Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Вижницького районного суду Чернівецької області від 08.10.2019 року на автомобіль марки «ЗІЛ-131» реєстраційний номер НОМЕР_3 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Серія НОМЕР_4 є ОСОБА_7 .
		Транспортний засіб екскаватор марки «ЕО-2621» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який згідно постанови про повернення арештованого майна від 08.10.2019 року переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_3  повернути власнику ОСОБА_6 . 
		Транспортний засіб автомобіль марки «ЗІЛ-131» реєстраційний номер НОМЕР_3 , який згідно постанови про повернення арештованого майна від 08.10.2019 року переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_7  залишити за належністю ОСОБА_7 . 
		На вирок може бути подано апеляцію до Чернівецького апеляційного суду через Вижницький районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, зокрема: обвинуваченим з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена. 
		Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору. 
		Суддя:                 ОСОБА_1

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...