Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/3428/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо.
Надіслано для оприлюднення: 20.11.2019. Зареєстровано: 21.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.11.2019.
Дата набрання законної сили: 20.12.2019
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И
		м. Київ
		19 листопада 2019 року                      № 640/3428/19
		Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., при секретарі судового засідання Морозовій Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
		за позовом  до ОСОБА_1  Міністерства юстиції України третя особа про Державне підприємство "Національні інформаційні системи" визнання протиправним часткове обмеження доступу, зобов`язання вчинити діїза участю:
		представника Позивача - Олексіюк Т.М.;
		представника Відповідача - Таран А.С.;
		представника Третьої особи - Баранова В.В.
		ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
		До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі також - Позивач або ОСОБА_1 ) з позовною заявою до Міністерства юстиції України (далі також - Відповідач 1 або Мін`юст), в якій просить визнати протиправним часткове обмеження доступу до публічної інформації та зобов`язати надати запитувану інформацію у повному обсязі в форматі відкритих даних.
		В ході судового розгляду, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача судом залучено Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (далі також - Третя особа або ДП «НАІС»).
		Позовні вимоги мотивовано тим, що всупереч положень Закону України «Про доступ до публічної інформації», Відповідач, вийшовши за межі наданих йому повноважень, звузивши обсяг відкритих даних пунктом 15 розділу II Переліку інформації, що підлягає оприлюдненню у формі відкритих даних, розпорядником якої є Міністерство юстиції України, що затверджений Наказом №897/5, обсяг інформації Єдиного Державного реєстру, що підлягає оприлюдненню у формі відкритих даних, протиправно обмежив доступ Позивача до частини інформації, яка мала бути надана у відповідь на запит, чим порушив її конституційне право на інформацію, яке підлягає поновленню. 
		Представник Відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив про її безпідставність та необґрунтованість, натомість наголосив, що Відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Також зазначив, що обсяг відомостей з Єдиного державного реєстру, що надаються через портал електронних сервісів визначається відповідно до вимог Закону та Порядку, а обсяг відомостей, що мають оприлюднюватися у формі відкритих даних відповідно до Закону, визначаються Постановою № 835 та Переліком, тож у відповідному обсязі запитувана інформація була надана Позивачу, що спростовує доводи про порушення права на інформацію. 
		Представник третьої особи в поясненнях до позовної заяви підтримав правову позицію Відповідача та зазначив, що обсяг відомостей з Єдиного державного реєстру, що мають оприлюднюватись у формі відкритих даних визначено Законом України «Про доступ до публічної інформації», Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» та наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2016 № 897/5 «Про затвердження Переліку інформації, що підлягає оприлюдненню у формі відкритих даних, розпорядником якої є Міністерство юстиції України». Отже, твердження Позивача, що обсяг публічної інформації, який оприлюднюється з Єдиного державного реєстру у формі відкритих даних, має відповідати обсягу відомостей, які надаються у вигляді безоплатного доступу через портал електронних сервісів є хибним і не відповідає законодавчо встановленому порядку отримання інформації з Єдиного державного реєстру.
		У судовому засіданні учасники справи підтримали свої правові позиції, викладені у письмовому вигляді та наявні в матеріалах справи.
		Розглянувши у відкритому судовому засіданні подані учасниками справи документи і матеріали, заслухавши пояснення їхніх представників, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - 
		ВСТАНОВИВ:
		Як вбачається з матеріалів справи, 09.11.2018 Позивач звернулась до Відповідача з електронним запитом на отримання публічної інформації, в якому просила надати їй у формі відкритих даних Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі також - Єдиний державний реєстр) у повному обсязі, але не меншому ніж оприлюднений на Порталі електронних сервісів (з урахування частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
		Листом від 16.11.2018 № 46260/ПІ-Б-1516/19.2.2 Мін`юст повідомило ОСОБА_1 про продовження терміну розгляду її запиту.
		Листом від 20.11.2018 № 46607/ПІ-Б-1516/21.2 Мін`юст повідомило ОСОБА_1 , що у зв`язку з великим розміром файлу набору даних (близько 400 мегабайт), а також з метою отримання його актуальної версії пропонується здійснити завантаження набору даних за одним із вказаних вище посилань (у листі були зазначені відповідні посилання).
		У відповідь на лист від 20.11.2018 № 46607/ПІ-Б-1516/21.2 ОСОБА_1 звернулась до Відповідача з електронним листом щодо отримання публічної інформації, в якому повторно просила надати їй запитувану публічну інформацію у формі відкритих даних - Єдиний державний реєстр у повному обсязі, але не меншому ніж оприлюднений на Порталі електронних сервісів (з урахування частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»), уникаючи посилань на загальнодоступні джерела.
		Листом від 19.12.2018 № 50828/ПІ-Б-1665/21.2 Мін`юст повідомило ОСОБА_1 про те, що перелік інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підлягає оприлюдненню у формі відкритих даних, розпорядником якої є Міністерство юстиції України, затверджено наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2016 № 897/5 «Про затвердження Переліку інформації, що підлягає оприлюдненню у формі відкритих даних, розпорядником якої є Міністерство юстиції України» (зі змінами). Також повідомило, що файл набору даних (близько 400 мегабайт) перевищує встановлені поштовими сервісами обмеження на максимальний розмір файлів, які можуть бути прикріплені до листа, у зв`язку з чим просило Позивача надати носій інформації (оптичний диск або USB-накопичувач), на який буде записано набір даних, та поштову адресу для надання відповіді.
		У відповідь на лист від 19.12.2018 № 50828/ПІ-Б-1665/21.2, листом від 21.01.2019 (вх. № Б-1228 від 22.01.2019 складеним власноруч) Позивач надіслала Відповідачу оптичний диск, на який має бути записано набір даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		Листом від 04.02.2019 № 4042/Б/1228/21.2.3, за результатом розгляду звернення Позивача від 21.01.2019 щодо надання набору даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Мін`юст направило ОСОБА_1 оптичний диск CD-R з запитуваною інформацією - набором даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
		Натомість, Позивач вважає надану Відповідачем на оптичному диску інформацію неповною, а лише частковою, що і стало підставою для звернення до суду з даною позовною заявою. 
		Відповідно до частини першої, пункту 4 частини другої, частини третьої статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI  рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
		Запитувач має право оскаржити, окрім іншого, надання недостовірної або неповної інформації.
		Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
		Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам та поясненням учасників справи, наданим у процесі судового розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному розгляді у відкритому судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
		Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
		Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Тож, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним закріпленим процесуальним законом критеріям.
		Для вирішення спірних правовідносин, судом, зокрема, застосовано норми Конституції України, Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI, Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835, у відповідних редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин.
		Відповідно до частин другої-третьої статті 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
		Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
		Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII, інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
		Відповідно до статей 2, 3, 5 вказаного Закону,  основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань;  правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя. 
		Основними напрямами державної інформаційної політики є, окрім іншого: забезпечення доступу кожного до інформації;  забезпечення рівних можливостей щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації;  забезпечення відкритості та прозорості діяльності суб`єктів владних повноважень; створення інформаційних систем і мереж інформації, розвиток електронного урядування; постійне оновлення, збагачення та зберігання національних інформаційних ресурсів.
		Кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
		Згідно з частиною першою статтею 6 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII, право на інформацію забезпечується, зокрема: створенням механізму реалізації права на інформацію;  створенням можливостей для вільного доступу до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів, інших інформаційних банків, баз даних, інформаційних ресурсів;  обов`язком суб`єктів владних повноважень визначити спеціальні підрозділи або відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації.
		При цьому, порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (далі також - Закон № 2939-VI).
		Відповідно до статті 1 Закону № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
		Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
		При цьому, статтею 6 Закону № 2939-VI закріплено, що інформацією з обмеженим доступом є:  1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.
		Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
		Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо він правомірно оприлюднив її раніше.
		Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше.
		Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
		За приписами пункту 1 статті першої статті 3 Закону № 2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.
		Згідно з частиною першої статті 5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; 2) надання інформації за запитами на інформацію.
		Відповідно до частини першої, другої статті 19, частин першої, четвертої статті 20 Закону № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
		Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
		Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.
		У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.
		Згідно зі статтею 10-1 Закону № 2939-VI публічна інформація у формі відкритих даних - це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання.
		Розпорядники інформації зобов`язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах.
		Публічна інформація у формі відкритих даних є дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення.
		Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов`язковим посиланням на джерело отримання такої інформації.
		Публічна інформація, що містить персональні дані фізичної особи, оприлюднюється та надається на запит у формі відкритих даних у разі додержання однієї з таких умов: 1) персональні дані знеособлені та захищені відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»; 2) фізичні особи (суб`єкти даних), персональні дані яких містяться в інформації у формі відкритих даних, надали свою згоду на поширення таких даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»; 3) надання чи оприлюднення такої інформації передбачено законом; 4) обмеження доступу до такої інформації (віднесення її до інформації з обмеженим доступом) заборонено законом.
		Перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, вимоги до формату і структури таких наборів даних, періодичність їх оновлення визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому до такого переліку Кабінет Міністрів України обов`язково включає інформацію, доступ до якої у формі відкритих даних передбачено законом.
		Створення та забезпечення функціонування єдиного державного веб-порталу відкритих даних здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері електронного урядування. 
		Таким чином, Кабінет Міністрів України наділений спеціальним Законом № 2939-VI повноваженнями визначити перелік наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних.
		За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані, окрім іншого: оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
		Розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати перелік наборів даних, що оприлюднюються у формі відкритих даних (пункт 5-1 частини першої статті 15 Закону № 2939-VI).
		Так, на виконання положень статті 10-1 Закону № 2939-VI постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835 затверджено Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних (далі також - Положення № 835), яке визначає вимоги до формату і структури наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, періодичність оновлення та порядок їх оприлюднення, а також перелік таких наборів даних.
		Відповідно до змісту пункту 2 Положення № 835 терміни, що вживаються в цьому Положенні, мають таке значення, зокрема: набір даних - сукупність однорідних значень (записів) даних і метаданих, що їх описують; оприлюднення набору даних - завантаження набору даних розпорядником інформації та забезпечення доступу до нього держателем порталу після проходження модерації; метадані - довідкова структурована інформація, що описує, роз`яснює, дає змогу ідентифікувати, спрощує використання та управління набором даних.
		Згідно з пунктом 3 Положення № 835 розпорядники інформації згідно з цим Положенням завантажують у формі відкритих даних набір даних, визначений у переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, згідно з додатком, та будь-які інші наявні дані, що відповідають визначенню публічної інформації у формі відкритих даних.
		Відповідно до Переліку наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних (додаток до Положення № 835) усі розпорядники інформації (у межах компетенції), Мін`юст завантажує у формі відкритих даних, зокрема, Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
		Разом з тим, відповідно до пункту 7 частини першої 1 статті  Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV (далі також - Закон № 755-IV), Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.
		Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 755-IV Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
		Статтею 9 Закону № 755-IV визначений перелік відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця.
		При цьому, відповідно до частини першої, другої, шостої статті 11 Закону № 755-IV, відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата.
		Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді, зокрема: 1) безоплатного доступу через портал електронних сервісів до: відомостей з Єдиного державного реєстру, які актуальні на момент запиту, необхідних для видачі документів дозвільного характеру та ліцензій, а також про видані документи дозвільного характеру та ліцензії, для укладення цивільно-правових договорів, у тому числі щодо наявності запису про державну реєстрацію припинення або перебування юридичної особи у стані припинення, державну реєстрацію припинення чи перебування у процесі припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, про місцезнаходження, види діяльності, центральний чи місцевий орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить державне підприємство або частка держави у статутному капіталі юридичної особи, якщо така частка становить не менше 25 відсотків, про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа, про юридичних осіб - правонаступників, про відокремлені підрозділи юридичної особи, про осіб, які можуть вчиняти дії від імені особи, у тому числі відомості про розпорядника майна, санатора, голову комісії з припинення, ліквідатора, управителя майна, наявність обмежень щодо представництва, про відкриття виконавчого провадження, - шляхом їх пошуку за повним чи скороченим найменуванням, іменем, ідентифікаційним кодом, реєстраційним номером облікової картки платника податків, серією та номером паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), перегляду, копіювання та роздрукування; основних відомостей про громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, які актуальні на момент запиту, - шляхом їх пошуку за найменуванням та видом громадського формування, перегляду, копіювання та роздрукування; результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації, у тому числі виписки та установчих документів, - шляхом їх пошуку за кодом доступу, перегляду, копіювання та роздрукування; 2) оприлюднення публічної інформації з Єдиного державного реєстру у формі відкритих даних відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
		Порядок надання відомостей з Єдиного державного реєстру, перелік додаткових відомостей, до яких надається безоплатний доступ через портал електронних сервісів, форма та зміст виписки, витягу визначаються Міністерством юстиції України в Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру.
		Наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2016 № 897/5 затверджено Перелік інформації, що підлягає оприлюдненню у формі відкритих даних, розпорядником якої є Міністерство юстиції України (далі також - Перелік № 897/5), згідно з яким, у чинній редакції,  з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, розпорядником якої є Міністерство юстиції України, підлягає оприлюдненню у формі відкритих даних наступна інформація: щодо юридичних осіб: найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності); ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; організаційно-правова форма; вид релігійної організації; віросповідна приналежність релігійної організації; інформація про цифровий код модельного статуту; вид громадського формування (політична партія, структурне утворення політичної партії; громадське об`єднання, місцевий осередок громадського об`єднання із статусом юридичної особи; професійна спілка, об`єднання професійних спілок, організація профспілки, передбачена статутом профспілки, об`єднання організацій профспілок; організація роботодавців, об`єднання організацій роботодавців; творча спілка, місцевий осередок творчої спілки); дані про статус громадського формування; мета діяльності громадського формування; відомості про центральний чи місцевий орган виконавчої влади, до сфери управління якого належить державне підприємство, або частку держави у статутному капіталі юридичної особи, якщо ця частка становить не менше 25 відсотків; перелік засновників (учасників) юридичної особи: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності); країна громадянства, якщо засновник - фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа; відмітка про закінчення повноважень засновника громадського формування у зв`язку з державною реєстрацією; інформація про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім громадських формувань, адвокатських об`єднань, торгово-промислових палат, об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, релігійних організацій, державних органів, органів місцевого самоврядування, їх асоціацій, державних та комунальних підприємств, установ, організацій): прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), країна громадянства, а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником (контролером); види діяльності; місцезнаходження юридичної особи; назва органів управління юридичної особи; відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові; дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи; відомості про членів керівних органів: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв`язку - для громадського формування; розмір статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) та розмір частки кожного із засновників (учасників); вид установчого документа (установчий акт, статут, модельний статут, засновницький договір, одноособова заява (меморандум), положення тощо); відомості про установчий документ, на підставі якого діє громадське формування, - у разі створення юридичної особи на підставі установчого документа іншого громадського формування; дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи; дані про відокремлені підрозділи юридичної особи: ідентифікаційний код відокремленого підрозділу; найменування; місцезнаходження; види діяльності; відомості про керівника відокремленого підрозділу (прізвище, ім`я, по батькові, посада, дата призначення та наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи); відомості про членів керівних органів відокремленого підрозділу громадського формування (прізвище, ім`я, по батькові, посада, контактний номер телефону та інші засоби зв`язку); відомості про належність відокремленого підрозділу юридичної особи, що припиняється шляхом злиття, приєднання, поділу або перетворення, до юридичної особи - правонаступника; дані про перебування юридичної особи у процесі припинення, у тому числі дані про рішення щодо припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) та про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог; дані про перебування юридичної особи у процесі провадження у справі про банкрутство, санації, у тому числі відомості про розпорядника майна, керуючого санацією; відомості про заборону діяльності громадського формування: анулювання реєстрації або заборона діяльності політичної партії, заборона діяльності громадського об`єднання; дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа; дані про юридичних осіб - правонаступників; дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, підстава для його внесення; дата та номер запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи, підставу для його внесення; місце зберігання реєстраційної справи в паперовій формі; інформацію про здійснення зв`язку з юридичною особою. Щодо фізичних осіб - підприємців: прізвище, ім`я, по батькові; види діяльності; дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця; місце зберігання реєстраційної справи в паперовій формі; прізвище, ім`я, по батькові особи, яка призначена управителем майна фізичної особи - підприємця; дата та номер запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, підстава для його внесення; дата відміни державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, підстава для її внесення; інформація про здійснення зв`язку з фізичною особою - підприємцем.
		Таким чином, виходячи з вищенаведеного в сукупності, відповідна наведена вище інформація, що підлягає оприлюдненню у формі відкритих даних, є відкритою, перебуває у розпорядженні Міністерства юстиції України, тож має ознаки публічної інформації, відповідно, має надаватися за запитами заінтересованих осіб у порядку та строки, що визначені Законом № 2939-VI.
		Окрім наведеного, суд не залишає поза увагою положення підпункту 7.1. пункту 7 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» від 29.09.2016 № 10, яким закріплено, що при здійсненні правосуддя суди повинні виходити з того, що законами України встановлено категорії інформації, обмеження доступу до яких заборонено. Така інформація надається у відповідь на запит без застосування «трискладового тесту».
		До таких категорій, зокрема, належать, окрім іншого, відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних (стаття 11 Закону України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).
		Разом з тим, згідно з доводами Позивача, які не спростовані Відповідачем належними та допустимими доказами, на оптичному диску Відповідачем була надана лише частина запитуваної інформації, а саме: щодо юридичних осіб: найменування; скорочена назва; код ЄДРПОУ; місцезнаходження; прізвище, ім`я, по батькові керівника; основний вид діяльності; стан прізвище, ім`я, по батькові або найменування засновника та розмір його частки у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді), у тому числі прізвище, ім`я, по батькові, країна громадянства та місце проживання кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника (контролера) її засновника. Щодо фізичних осіб - підприємців: прізвище, ім`я, по батькові; місце проживання; основний вид діяльності; стан.
		Таким чином, суд погоджується з доводами Позивача про те, що Відповідачем надано неповну інформацію на запит, чим порушено її право на отримання відповідної інформації.
		При цьому, частиною першою статті 22 Закону № 2939-VI закріплений виключний перелік підстав, за яких розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту, а саме: 
		1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 
		2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
		3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;
		4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.
		За приписами частини другої статті 22 Закону № 2939-VI відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
		У тому числі, виходячи з викладених норм у взаємозв`язку з наведеними обставинами справи, суд дійшов висновку про відсутність у Відповідача правових підстав для відмови Позивачу в задоволенні запиту.
		Натомість, відповідно до пунктів 1, 2, 5 та 6 частини першої статті 24 Закону № 2939-VI відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень: ненадання відповіді на запит; ненадання інформації на запит; надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації.
		Окрім вищезазначеного судом також встановлено, що з електронним запитом на отримання публічної інформації від 09.11.2018 Позивач фактично звернулась до Відповідача 12.11.2018 (вх. № ПІ-Б-1516), термін розгляду якого було продовжено Відповідачем 16.11.2018 та листом від 20.11.2018 вих. № 46607/ПІ-Б-1516/21.2 Відповідач повідомив Позивача про те, що з запитуваною інформацією (її актуальною версією) вона може ознайомитись (завантажити набор даних) за одним із посилань на веб-сторінці (у листі були наведені відповідні посилання), що у розумінні частини другої статті 22 Закону № 2939-VI вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
		У зв`язку з наведеним, Позивач 13.12.2018 надіслала Відповідачу електронний лист (вх. № ПІ-Б-1665 від 13.12.2018), в якому повторно просила надати їй відповідну публічну інформацію, яку вона запитувала у запиті від 09.11.2018. Натомість, всупереч положень частини четвертої статті 20 Закону № 2939-VI, без продовження строків розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження, листом від 19.12.2018 вих. № 50828/ПІ-Б-1665/21.2 Відповідач повідомив Позивача, зокрема, про необхідність надання носія інформації (оптичний диск або USB-накопичувач), на який буде записано набір даних.
		Враховуючи зазначене, Позивач у відповідь на вказаний лист від 19.12.2018 вих. № 50828/ПІ-Б-1665/21.2 (як відповідь на її запит на публічну інформацію від 13.12.2018), супровідним листом від 21.01.2019 (вх. № Б-1228 від 22.01.2019) надала Відповідачу оптичний диск. Натомість, всупереч положень частини першої, четвертої статті 20 Закону № 2939-VI, Відповідач, по-перше, лише листом від 04.02.2019 № 4042/Б/1228/21.2.3 надав (надіслав) Позивачу оптичний диск CD-R; по-друге, зазначив при цьому в листі, що запитувана інформація надається на звернення від 21.01.2019, а не на запит на публічну інформацію від 13.12.2018, що ,у такому випадку, взагалі свідчить про ненадання Відповідачем відповіді на запит на публічну інформацію від 13.12.2018.
		Таким чином, суд дійшов висновку про допущенням Відповідачем численних грубих порушень вимог Закону № 2939-VI, що призвело, у тому числі до протиправного ненадання Відповідачем відповіді на запит на публічну інформацію від 13.12.2018, а також протиправного часткового обмеження доступу Позивача до публічної інформації.
		Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		Разом з тим, у контексті положень Закону № 2939-VI, виходячи з наведених обставин у взаємозв`язку з діючими законодавчими нормами, суд дійшов висновку, що у позовній заяві Позивачем абстрактно заявлені позовні вимоги (зокрема, не зазначено, яку саме інформацію не надано чи на який запит), що виключає можливість суду в межах наданих Кодексом адміністративного судочинства України повноважень задовольнити їх у заявлений спосіб.
		Натомість, керуючись положенням частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи встановлення під час судового розгляду фактичного ненадання Відповідачем відповіді та інформації на запит Позивача на публічну інформацію від 13.12.2018, з метою ефективного захисту порушеного права Позивача, суд дійшов висновку про можливість виходу за межі позовних вимог шляхом визнання протиправним часткове обмеження доступу до публічної інформації, що виразилось у ненаданні відповіді на запит на публічну інформацію від 13.12.2018 та зобов`язання Відповідача надати таку відповідь, враховуючи встановлені судом в даному рішенні обставини. 
		Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані учасниками докази і пояснення, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
		Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		У свою чергу, Відповідач належним чином не виконав обов`язок щодо доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
		Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 5, 6, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
		ВИРІШИВ: 
		1. Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
		2. Визнати протиправним часткове обмеження доступу до публічної інформації, що виразилось у ненаданні Міністерством юстиції України відповіді на запит на публічну інформацію від 13.12.2018 ОСОБА_1 .
		3. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
		4. Вийти за межі позовних вимог. Зобов`язати Міністерство юстиції України надати ОСОБА_1 відповідь на запит на публічну інформацію від 13.12.2018.
		 
		Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15.
		Повне рішення складено 20.11.2019.
		 
		Суддя                                                                                                П.О. Григорович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...