Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 806/2512/18 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано для оприлюднення: 20.11.2019. Зареєстровано: 21.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 21.11.2019.
Дата набрання законної сили: 20.11.2019
Номер судового провадження: К/9901/68338/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		20 листопада 2019 року 
		 
		м. Київ
		справа №806/2512/18
		адміністративне провадження №К/9901/68338/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Єзерова А.А.,
		 
		розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу 
		за касаційною скаргою Міністерства оборони України
		на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 (головуючий суддя Капинос О.В.) 
		та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2018 (колегія суддів у складі головуючого судді Граб Л.С., суддів Білої Л.М., Гонтарука В.М.)
		у справі №806/2512/18
		за позовом ОСОБА_1 
		до Міністерства оборони України,
		третя особа   ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
		про визнання протиправним і скасування п. 10 рішення Міністерства оборони України, зобов`язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу,
		 
		I. РУХ СПРАВИ
		 
		1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:
		-визнати протиправним та скасувати пункт 10 рішення Міністерства оборони України про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням інвалідності 3 групи, з 02.12.2016, внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебування в країнах, де велись бойові дії, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсації сум від 07.07.2017 № 73;
		-зобов`язати відповідача призначити та виплатити одноразову грошову допомогу позивачу, у зв`язку із встановленням інвалідності 3 групи з 02.12.2016 внаслідок поранення, контузії та захворювань, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, станом на 02.12.2016 відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975;
		2.Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 09.07.2018, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2019, позов задоволено. 
		3.У касаційній скарзі Міністерство оборони України із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
		 
		II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		 
		4.Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах у період з 22.11.1983 по 03.12.1985 та з 15.01.1987 по 31.07.2004, з них в період з 28.02.1985 по 20.11.1985 на території Республіки Афганістан та брав участь в бойових діях в складі військової частини польова пошта НОМЕР_1 .
		5.Відповідно до Витягу з протоколу № 1174 від 24.04.2014 Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця ОСОБА_1 : «Поранення (контузія) та захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії».
		6.Згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААА від 05.12.2016 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності з 02.12.2016 довічно, поранення, контузія, захворювання пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
		7.04.06.2018 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 02.12.2016 ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання пов`язаного із виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
		8.Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладеного в протоколі №73 від 07.07.2017, яке надіслано позивачу, Житомирським обласним військовим комісаріатом старшому прапорщику в запасі ОСОБА_1 , якого з 31.07.2004 звільнено з військової служби та 02.12.2016 під час первинного огляду органами МСЕК визнано інвалідом ІІІ групи внаслідок поранення, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки заявником не подано документ, що свідчить про обставини поранення.
		9.Не погоджуючись із таким рішенням та вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
		 
		IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
		 
		10.Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що рішення Центральної військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, викладене у формі протоколу від 24.04.2014 №1174 засвідчує відсутність в діях позивача протиправного діяння на момент отримання поранення (контузії) і є належним документом, що вказує на причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання. 
		 
		IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
		 
		11.Відповідач у своїй касаційній скарзі наголошує, що ОСОБА_1 не подано документів, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми, або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, тому Міністерством оборони України правомірно прийнято рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги.
		12.Позивачем подано відзив на касаційну скаргу. Просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
		 
		V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		13.Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.
		14.Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку із виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ).
		15.Разом з цим, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначені Законом № 2011-ХІІ, у статті 1 якого, зокрема, встановлено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
		16.Відповідно до статті 41 Закону № 2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011-ХІІ.
		17.За приписами пункту 2 частини першої статті 16-2 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі встановлення військовослужбовцю ІII групи інвалідності призначається і виплачується в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на момент встановлення інвалідності IIІ групи. 
		18.Пунктом 4 частини другої статті 16 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті. Водночас, відповідно до статті 16-4 Закону № 2011-XII призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста є наслідком:
		а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
		б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;
		в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
		г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
		19.Відповідно до частини дев`ятої статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
		20.На виконання вимог цієї статті Закону, Кабінет Міністрів України постановою від 25.12.2013 № 975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» затвердив Порядок № 975.
		21.Пунктом 11 Порядку № 975 визначено, що військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності.
		22.До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
		23.Аналіз зазначених норм права діє підстави для висновку, що законодавець делегував Уряду повноваження визначати порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16-2 Закону № 2011-XII.
		24.Подання зазначених у пункті 11 Порядку № 975 документів при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, є необхідною умовою для призначення такої допомоги та ґрунтується на необхідності перевірити відсутність обмежень, встановлених у статті 16-4 Закону № 2011-XII (зокрема, коли інвалідність є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров`ю), за наявності яких особа позбавляється права на отримання такої допомоги.
		25.При цьому, Порядок № 975 не визначає, який саме документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги, на підтвердження обставин причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).
		26.Водночас, подання до Міноборони відповідного рішення військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, яким встановлено, що отримані особою поранення, травма, контузія, захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, не виключає необхідності подання інших, зазначених у пункті 11 Порядку № 975, документів, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.
		27.Згідно із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 822/220/18, документами, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов`язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, можуть бути лише достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем такого поранення. Неподання особою, яка звернулася за призначенням одноразової грошової допомоги, документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), не створює для Міноборони обов`язку щодо їх витребовування.
		28.У зазначеній справі Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначила, що надані позивачем документи, на підтвердження причин та обставин поранення (контузії, травми або каліцтва), а саме: акт судово-медичного дослідження та протокол засідання Військово-лікарської комісії Західного регіону, не містять відомостей про обставини поранення позивача, зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
		29.Відтак, у контексті спірних правовідносин та обставин цієї справи, колегія суддів зазначає, що висновок спеціаліста у галузі медичної експертизи №752/Ж від 22.04.2014 (арк. с. 21), вказує лише на характер і давність тілесних ушкоджень, тобто імовірність спричинення рубців на тілі пораненням, яке могло мати місце у 1985 році.
		30.Водночас, як свідчить зміст витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії Міноборони від 24.04.2014 № 1174, він постановлений на підставі висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи №752/Ж від 22.04.2014, у якому відомості про обставини поранення, встановлені зі слів позивача. 
		31.З огляду на наведене, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_1 не додав документ, який свідчить про причини та обставини поранення, а рішення Центральної військово-лікарської комісії Міноборони від 24.04.2014 № 1174, викладене у формі протоколу від 24.04.2014 № 1174, не є належним документом, що вказує на причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання позивача.
		32.Отже, рішення відповідача прийнято в порядку, у спосіб та в межах наданих законом повноважень та підстави для скасування цього рішення відсутні.
		33.Отже, суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
		34.Відповідно до ч.1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		35.За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
		36.Рішення ухвалено на користь суб`єкта владних повноважень, а тому перерозподіл судових витрат на підставі ст. 139 КАС України не здійснюється.
		 
		Керуючись ст. 341, 345, 351, 356 КАС України, Суд 
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		 
		1.Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.
		2.Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2018 у справі 806/2512/18 скасувати.
		3.Ухвалити нове рішення. 
		У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа  ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним і скасування п. 10 рішення Міністерства оборони України, зобов`язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу відмовити.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Суддя-доповідачВ.М. Кравчук
		 
		СуддяЯ.О. Берназюк
		 
		СуддяА.А. Єзеров

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...