Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 802/512/16-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 19.11.2019. Зареєстровано: 21.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 21.11.2019.
Дата набрання законної сили: 19.11.2019
Номер судового провадження: К/9901/11447/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		19 листопада 2019 року 
		Київ
		справа №802/512/16-а
		адміністративне провадження №К/9901/11447/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Мартинюк Н.М., суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М., 
		розглянув у порядку письмового провадження
		касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автолінії Поділля»
		на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року (головуючий суддя - Боровицький О.А., судді - Сапальова Т.В., Матохнюк Д.Б.) 
		у справі №802/512/16-а
		за позовом Приватного підприємства «Колісніченко» 
		до Вінницької обласної державної адміністрації, Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації, Конкурсного комітету з підготовки та проведення конкурсів на перевезення пасажирів внутрішньообласних, міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування Вінницької обласної державної адміністрації, 
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізична особа-підприємець Поворозник Віталій Григорович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автолінії Поділля»
		про визнання протиправним і скасування рішення в частині, зобов`язання вчинити дії.
		 
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		Приватне підприємство «Колісніченко» (далі - «ПП «Колісніченко») у квітні 2016 року звернулося до суду з позовом до Вінницької обласної державної адміністрації (далі - «Вінницька ОДА»), Департаменту житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької обласної державної адміністрації (далі - «Департамент ЖКГ»), Конкурсного комітету з підготовки та проведення конкурсів на перевезення пасажирів внутрішньообласних, міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування Вінницької обласної державної адміністрації (далі - «Конкурсний комітет»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізична особа-підприємець Поворозник Віталій Григорович (далі - «ФОП Поворозник В.Г.»), Товариство з обмеженою відповідальністю «Автолінії Поділля» (далі - «ТОВ «Автолінії Поділля»), в якому просило:
		 
		- визнати протиправним і скасувати рішення Конкурсного комітету, оформлене протоколом №4 від 22 березня 2016 року, в частині визнання переможцем конкурсу на об`єкті конкурсу №3 Вінниця АС1 - Тульчин АС - Ямпіль АС (рейси 737/738) ТОВ «Автолінії Поділля»;
		 
		- зобов`язати Вінницьку ОДА або Департамент ЖКГ укласти договір про організацію перевезення пасажирів на внутрішньообласному міжміському автобусному маршруті загального користування із ПП «Колісніченко» як із таким перевізником-претендентом, що набрав найбільшу кількість балів на об`єкті конкурсу №3 Вінниця АС1 - Тульчин АС - Ямпіль АС (рейси 737/738).
		 
		Позов обґрунтовано тим, що переможцем конкурсу ТОВ «Автолінії Поділля» не подано для участі у конкурсі повний перелік необхідних документів, зокрема не надано відомостей про додаткові умови обслуговування маршрутів, як цього вимагає стаття 46 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року N2344-III. Тому, на думку позивача, Конкурсний комітет незаконно прийняв рішення про допущення ТОВ «Автолінії Поділля» до участі у конкурсі, що в подальшому призвело до прийняття незаконного рішення про визначення переможцем конкурсу ТОВ «Автолінії Поділля». Крім того, окремі документи, які надавалися, містять недостовірні дані.
		 
		Одночасно, позивач зазначає, що ТОВ «Автолінії Поділля» не подало ще й відомості про автобуси, які будуть використовуватися перевізником на спірному маршруті.
		 
		Також позивач вказує, що оскаржуване рішення Конкурсного комітету приймалося за відсутності кворуму, оскільки у голосуванні під час визначення переможця конкурсу брали участь лише три члена конкурсного комітету.
		 
		На думку позивача, ТОВ «Автолінії Поділля»  було незаконно долучено до конкурсу та в подальшому визнано його переможцем.  
		 
		Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій
		 
		Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 13 червня 2016 року відмовив у задоволенні позову.
		 
		Приймаючи таке рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Конкурсного комітету, яке оформлене протоколом №4 від 22 березня 2016 року, прийняте в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та із урахуванням всіх обставин, що мали значення для пийняття рішення.
		 
		Зокрема, законодавець чітко визначив умови недопущення автомобільного перевізника до участі в конкурсі, а саме: подання до участі в конкурсі неналежним чином оформлених документів чи не в повному обсязі, а також таких, що містять недостовірну інформацію. Серед підстав для недопуску автомобільного перевізника до участі у конкурсі відсутня підстава, на яку послався позивач, а саме ненадання відомостей про додаткові умови обслуговування маршруту.
		 
		Суд першої інстанції дійшов висновку, що надані  ТОВ «Автолінії Поділля» для участі у конкурсі документи, не містили недостовірної інформації, відповідали вимогам законодавства та затвердженим умовам конкурсу. Тому відповідачі вправі були допускати такого автомобільного перевізника до участі у конкурсі та в подальшому визнавати його переможцем. Також, досліджені судом першої інстанції докази спростовують доводи позивача про відсутність кворуму на засіданні Конкурсного комітету, як і спростовують висновки позивача про прийняття Конкурсним комітетом рішень із порушенням встановленої процедури.
		 
		Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 31 серпня 2016 року скасував рішення суду першої інстанції і прийняв нове рішення про задоволення позову.
		 
		Приймаючи таке рішення суд апеляційної інстанції виходив з того, що у Конкурсного комітету були підстави не допустити до участі в конкурсі ТОВ «Автолінії Поділля» з огляду на зазначену неправдиву інформацію його в документах, що є порушенням вимог Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування.
		 
		З іншими висновками суду першої інстанції апеляційний суд погодився.
		 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечення)
		 
		У касаційній скарзі ТОВ «Автолінії Поділля» просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції і залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.
		 
		Зокрема, скаржник зазначає, що судове рішення суду апеляційної інстанції прийняте з порушенням вимог чинного законодавства України. Судом апеляційної інстанції не в повному обсязі з`ясовано обставини справи, які мають значення для правильного вирішення адміністративного спору, неправильно і неповно досліджено докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також судом не вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення адміністративного спору.
		 
		Скаржник в касаційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції при розгляді справи було витребувано докази для повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин, що мають суттєве значення, а саме, оцінки конкурсних пропозицій автомобільних перевізників, які брали участь у конкурсі, засвідчені копії заяв, інших документів, які подавалася перевізниками-претендентами та відеозапис засідання Конкурсного комітету.
		 
		Щодо твердження позивача про недостовірну інформацію пасажиромісткості автобуса в документах, поданих ТОВ «Автолінії Поділля» на конкурс, то скаржник  зазначає, що запис, зроблений в переліку, повністю відповідає запису, зробленому в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 . Свідоцтво відповідності автобуса параметрам комфортності, на яке посилається позивач визначає тільки параметри комфортності і визначає якому класу комфортності зірковості відповідає автобус, також показує схему розташування місць для сидіння пасажирів, а не пасажиромісткість. Свідоцтво відповідності автобуса параметрам комфортності подається на конкурс виключно для отримання додаткових балів при оцінці конкурсних пропозицій. 
		 
		Скаржник наголошує, що інформація в документах, які подавались для участі в конкурсі є достовірною, оскільки базувалась на документі (свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), який діяв на той момент і не був визнаний судом недійсним.
		 
		Одночасно, скаржник зазначає, що оскаржувана постанова апеляційного суду суперечить нормам Порядку про ведення конкурсу з перевезення посажирів на автобусних маршрутах загального користування та постанові Кабінету Міністрів України №176 від 18 лютого 1997 року «Про затвердження правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту», а також Закону України «Про автомобільний транспорт».
		 
		ПП «Колісніченко» надало заперечення на касаційну скаргу, зазначивши, що доводи, наведені у касаційній скарзі, є необґрунтованими, надуманими та такими, що не відповідають положенням законодавства про автомобільний транспорт.
		 
		Також позивач зазначив, що з врахуванням однакового нарахування балів питання кількості місць для сидіння пасажирів, а також і питання доказів щодо кількості таких місць, є суттєвим для вирішення справи по суті. 
		 
		Позивач не погоджується з тим, що при визначенні кількості місць для сидіння пасажирів у транспортному засобі має братися інформація, наведена у свідоцтві про державну реєстрацію транспортного засобу.
		 
		Одночасно зазначає, що різна кількість місць для сидіння пасажирів, вказана у різних документах (свідоцтві про державну реєстрацію транспортного засобу і свідоцтві відповідності автобуса параметрам комфортності), поданих для участі у конкурсі перевізником, автоматично означає те, що перевізник подав до участі у конкурсі, щонайменше, неналежним чином оформлені документи.
		 
		До того ж, позивач вказує, що доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та не містять посилань на конкретні порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права.
		 
		Вважає, що судом апеляційної інстанції прийнято правомірне та обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
		 
		Інші учасники справи не надали своїх відзивів на касаційну скаргу.
		 
		II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		 
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що Вінницькою обласною державною адміністрацією було оголошено конкурс на право здійснення перевезення пасажирів на приміських та міжміських внутрішньообласних автобусних маршрутах загального користування на ряд об`єктів, серед яких був об`єкт конкурсу №3 маршрут Вінниця АС1 - Тульчин АС - Ямпіль АС (рейси 737/738), про що було опубліковано оголошення в газеті «Події, факти, новини Вінниччини» за №7 від 17 лютого 2016 року.
		 
		Виконання функцій організатора покладено на Департамент ЖКГ відповідно до розпорядження голови Вінницької обласної державної адміністрації від 2 лютого 2011 року №43 «Про перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування відповідно до вимог Закону України «Про автомобільний транспорт».
		 
		З метою участі у конкурсі на перевезення пасажирів на вказаному маршруті ПП «Колісніченко», ТОВ «Автолінії Поділля» та ФОП ОСОБА_1 подали документи для участі у конкурсі, зокрема на об`єкт конкурсу №3 - маршрут Вінниця АС1 - Тульчин АС - Ямпіль АС (рейси 737/738).
		 
		За результатами оцінювання пропозицій перевізників-претендентів за бальною системою у відповідності до кількості набраних балів, отримані такі результати: ПП «Колісніченко» - 35 балів; ТОВ «Автолінії Поділля» - 35 балів; ФОП ОСОБА_1 - 3 бала.
		 
		Враховуючи рівну кількість балів перевізниками-претендентами (ПП «Колісніченко», ТОВ «Автолінії Поділля») Конкурсним комітетом проведено голосування з метою визначення переможця конкурсу. За результатами голосування більшістю голосів (8 голосів) переможцем конкурсу визнано перевізника-претендента ТОВ «Автолінії Поділля», як такого, що зайняв друге місце - ПП « Колісніченко ». Вказане рішення оформлене протоколом №4 від 22 березня 2016 року.
		 
		Позивач не погодився з таким рішенням Конкурсного комітету, зазначаючи, що ТОВ «Автолінії Поділля» неправомірно визнано переможцем конкурсу, оскільки зазначений перевізник-претендент подав недостовірну інформацію, що стало причиною звернення до суду.
		 
		ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
		 
		Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		 
		За правилами статті 43 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року N2344-III визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.
		 
		Частиною першою статті 44 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що організація проведення конкурсу і визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
		 
		Порядок проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1081 від 3 грудня 2008 року   (далі - «Порядок №1081»).
		 
		Пунктом 14 Порядку №1081 передбачено, що на робочий орган покладаються функції з підготовки матеріалів для проведення конкурсу, їх аналізу та оцінки відповідності конкурсних пропозицій перевізника претендента умовам конкурсу, підготовки паспортів маршрутів і матеріалів для подальшого встановлення відносин між організатором та автомобільним перевізником переможцем конкурсу.
		 
		Для підготовки і проведення конкурсу органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування утворюють конкурсний комітет, до складу якого входять представники відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та територіальних органів Національної поліції, а також громадських організацій у сфері автомобільного транспорту (частина дев`ята статті 44 Закону України «Про автомобільний транспорт»).                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      
		 
		Статтею 45 цього Закону передбачено вимоги до автомобільних перевізників, які допускаються до участі в конкурсі та, зокрема, зазначено, що до участі в конкурсі не допускаються автомобільні перевізники, які:
		 
		визнані банкрутами або щодо яких порушено справу про банкрутство чи ліквідацію як суб`єкта господарювання;
		 
		подали до участі в конкурсі документи, що містять недостовірну інформацію;
		 
		не відповідають вимогам статті 34 цього Закону;
		 
		передбачають використовувати на маршрутах автобуси, переобладнані з вантажних транспортних засобів.
		 
		Згідно частини першої статті 46 вказаного Закону для участі в конкурсі на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування автомобільний перевізник подає конкурсному комітету такі документи:
		 
		заяву претендента встановленого зразка із зазначенням автобусного маршруту загального користування, на якому має намір працювати претендент;
		 
		відомості за підписом суб`єкта господарювання про автобуси, які будуть використовуватися на автобусному маршруті з зазначенням підстав для їх використання перевізником;
		 
		відомості про додаткові умови обслуговування маршруту;
		 
		документ, що підтверджує внесення плати за участь у конкурсі.
		 
		Відповідно до пункту 32 Порядку №1081 до заяви про участь у конкурсі автомобільного перевізника додається анкета за формою згідно з додатком 5, в якій передбачаються питання, що будуть враховані під час перевірки достовірності відомостей, що містяться у документах для участі у конкурсі, та під час підрахунків за бальною системою оцінки пропозицій перевізників-претендентів.
		 
		Положення щодо подання перевізником-претендентом неповного пакету документів або документів, які містять недостовірну інформацію закріплені також в підпункті 2 пункту 12 Порядку №1081, де вказано, що до участі в конкурсі не допускаються автомобільні перевізники, які: подали на розгляд документи не в повному обсязі або такі, що містять недостовірну інформацію.
		 
		Згідно з пунктом 37 Порядку №1081 достовірність інформації, викладеної у заяві та документах, визначених його пунктом 29, перевіряється організатором та/або робочим органом не пізніше ніж за два дні до дати проведення конкурсу.
		 
		Відповідно до пункту 41 Порядку №1081 під час проведення конкурсу представники організатора та органів державного контролю, які входять до складу конкурсного комітету, відповідно до їх компетенції надають інформацію про діяльність перевізника-претендента. Представники органів державного контролю несуть персональну відповідальність за достовірність поданої інформації відповідно до законодавства.
		 
		Положеннями пункту 42 Порядку №1081 передбачено, що у разі участі в конкурсі двох або більше перевізників-претендентів конкурсний комітет визначає кращого з використанням бальної системи оцінки пропозицій перевізників-претендентів відповідно до цього Порядку та Закону України «Про автомобільний транспорт».
		 
		Сумарна кількість балів, одержаних кожним перевізником-претендентом згідно з додатком 4, є підставою для визначення переможця конкурсу.
		 
		ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		 
		Перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України») здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального і процесуального права.
		 
		Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.
		 
		В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на те, що задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з неправомірності дій Конкурсного комітету щодо допущення ТОВ «Автолінії Поділля» до участі в конкурсі з огляду на недостовірність інформації, вказаної даним суб`єктом господарювання у поданих на конкурс документах.
		 
		Аналізуючи положення Порядку №1081, слід зазначити, що достовірність інформації, викладеної у заяві та документах перевізника-претендента, перевіряється організатором і робочим органом не пізніше ніж за два дні до проведення конкурсу та автомобільні перевізники, які подали на розгляд документи, що містять недостовірну інформацію, до участі в конкурсі не допускаються.
		 
		Отже, перевізник допускається до участі у конкурсі за результатами перевірки його відомостей робочим органом і рішення про допуск (чи не допуск) перевізника до участі у конкурсі має бути прийнято до початку проведення конкурсу.
		 
		Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судами попередніх інстанцій, для участі у конкурсі ТОВ «Автолінії Поділля» у встановлений строк подані всі необхідні документи, передбачені пунктом 29 Порядку №1081.
		 
		Разом з тим, судом  першої інстанції встановлено та касаційний суд з цією позицією погоджується, що ТОВ «Автолінії Поділля» подаючи інформацію про кількість сидячих місць пасажирів посилалося на інформацію, зазначену в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 . 
		 
		Конкурсним комітетом на виконання вимог закону здійснено перевірку поданих ТОВ «Автолінії Поділля» для участі в конкурсі документів.
		 
		Отже, інформація, зазначена ТОВ «Автолінії Поділля» в документах, які подавались для участі в конкурсі, є достовірною.
		 
		Як зазначалося вище, положеннями статті 45 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено обставини, за яких автомобільні перевізники до участі в конкурсі не допускаються. Даний перелік є вичерпним.
		 
		Так, Конкурсним комітетом при перевірці поданих ТОВ «Автолінії Поділля» для участі в конкурсі анкети та пакету документів встановлено їх відповідність вимогам законодавства про автомобільний транспорт. Підприємство відповідно до вимог Порядку №1081 оголошено переможцем конкурсу на здійснення перевезень пасажирів на міжміському та приміському маршрутах загального користування, які не виходять за межі області (внутрішньообласні маршрути), зокрема, на маршруті Вінниця АС1 - Тульчин АС - Ямпіль АС (рейси 737/738).
		 
		Верховний Суд погоджується із висновками суду першої інстанції щодо правової оцінки встановлених обставин справи та, відповідно, про обґрунтованість і правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо допущення ТОВ «Автолінії Поділля» до участі в конкурсі.
		 
		Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 9 жовтня 2019 року у справі №817/2182/16.
		 
		З огляду на вказане, Верховний Суд констатує, що судове рішення суду першої інстанції ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
		 
		Згідно зі статтею 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
		 
		Зважаючи на те, що судом першої інстанції ухвалене законне та обґрунтоване рішення, яке помилково скасоване судом апеляційної інстанції, Верховний Суд вважає необхідним скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
		 
		З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції не розподіляються.
		 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автолінії Поділля» задовольнити.
		 
		Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2016 року скасувати.
		 
		Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 червня 2016 року залишити в силі.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.
		 
		..........................
		..........................
		...........................
		Н.М. Мартинюк
		А.В. Жук
		Ж.М. Мельник-Томенко,
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...