Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 822/703/16 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано для оприлюднення: 20.11.2019. Зареєстровано: 21.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 21.11.2019.
Дата набрання законної сили: 20.11.2019
Номер судового провадження: К/9901/7379/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		20 листопада 2019 року 
		м. Київ
		справа №822/703/16, адміністративне провадження №К/9901/7379/18
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючий - Стародуб О.П., 
		судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М., 
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2016р. (судді - Мельник-Томенко Ж.М., Сторчак В.Ю., Ватаманюк Р.В.) у справі за його позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій, третя особа - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
		в с т а н о в и в :
		У квітні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо неналежного розрахунку та виплати одноразової грошової допомоги у разі (загибелі) смерті, поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому одноразову грошову допомогу у разі (загибелі) смерті, поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, як інваліду ІІ групи, у розмірі 42-місячного грошового забезпечення, виходячи з окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення із врахуванням проведених виплат.
		В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що проходив службу в державній пожежно-рятувальній частині 18 Головного управління ДСНС України у Хмельницькій області, звільнений зі служби у зв`язку з непридатністю до військової служби. Відповідно до довідки МСЕК від 14.09.2015р. встановлено другу групу інвалідності. Відповідачем було порушено його права на отримання належної суми одноразової грошової допомоги. Відповідач неналежним чином обрахував одноразову грошову допомогу, як інваліду другої групи та не виплатив її в належному розмірі, так як до грошового забезпечення належать також інші виплати крім посадового окладу.  
		 
		Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.04.2016р. позов задоволено. 
		Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2016р. апеляційну скаргу задоволено повністю. Рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову.  
		З ухваленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. 
		В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що його право на отримання належної суми одноразової грошової допомоги протиправно та безпідставно порушено відповідачем.
		В запереченнях на касаційну скаргу відповідач та третя особа просять залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а  рішення суду апеляційної інстанції без змін.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. 
		В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходив службу в державній пожежно-рятувальній частині 18 Головного управління ДСНС України у Хмельницькій області на посаді водія.
		Відповідно до витягу з наказу (з особового складу) головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області №455 від 20.07.2015 року про звільнення працівників та прийом на службу, позивач звільнений із служби та виключений з кадрів Державної служби України з надзвичайних ситуацій у відставку (із зняттям з військового обліку) за пунктами 173, 176 підпункту 3 (за станом здоров`я) на підставі свідоцтва про хворобу ЛЕГ ГУ ДСНС України у Хмельницькій області від 20.07.2015 року №152 та рапорту. (а.с. 7)
		Позивачу встановлена ІІ група інвалідності (захворювання, пов`язане з проходженням військової служби), що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0570047. (а.с. 11)
		Відповідно  до довідки про розмір грошового забезпечення позивача на дату звільнення за №20.14-254, виданої 18 ДПРЧ ДСНС України у Хмельницькій області 08.04.2016 року, позивач отримував такі види грошового забезпечення: оклад за спеціальним званням - 45 грн., посадовий оклад - 605 грн., надбавка за вислугу років у розмірі 20% - 130 грн., надбавка за виконання особливо важливих завдань 50% - 390 грн., надбавка за особливі умови служби, пов`язані з підвищеним ризиком для життя 25% - 162,50 грн., премія 112% - 677,60 грн., а всього 2010,10 гривень. (а.с. 9)
		Згідно протоколу засідання Комісії ДСНС України з призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького       складу служби цивільного захисту від 08.02.2016 року №1 позивачу як інваліду II групи було вирішено виплатити згідно із пп.2 пп. 2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №908 від 11.07.2007р. (далі - Порядок №908) одноразову грошову допомогу у сумі 32 760 грн. (а.с. 39)
		Вважаючи неправомірними дії відповідача у невиплаті одноразової грошової допомоги в належному розмірі, позивач звернувся до суду.
		Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач є військовослужбовцем, а тому у разі настання інвалідності ІІ групи, що настала в період проходження військової служби, особі рядового чи начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту виплачується одноразова грошова допомога в порядку та на умовах, визначених ст. 118 Кодексу цивільного захисту України, Порядком № 908 в розмірі 42-місячного       грошового забезпечення, яке відповідно до згаданого порядку, Постанови №1294 і ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
		Скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нову про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що військова служба - державна служба особливого характеру, яка полягає в професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я та віком громадян країн, пов`язаній із захистом своєї Батьківщини.
		Відповідно до частини 1 статі 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
		Суд апеляційної інстанції виходив з того, що до правовідносин, що виникли між позивачем та державою в особі ДСНС України, не може бути застосовано норми ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а тому підстави для врахування положень цього закону під час нарахування грошової допомоги відсутні.
		Крім того, суд виходив з того, що іншого нормами законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини не передбачено, а тому відповідач, здійснюючи виплату спірної допомоги за правилами наведених норм Кодексу цивільного захисту України і Порядку № 908 прав позивача не порушив.
		З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи, а  мотиви та доводи наведені в касаційній скарзі, висновки апеляційного суду не спростовують і є безпідставними з наступних мотивів та передбачених законом підстав. 
		Так, відповідно до частини 2 статті 118 Кодексу цивільного захисту України у разі травми або поранення, заподіяного особі рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час виконання службових обов`язків, а також інвалідності, що настала у період проходження служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що стався у період проходження служби, пов`язаного з виконанням службових обов`язків, залежно від ступеня втрати працездатності такій особі виплачується одноразова грошова допомога у розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою у порядку та на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності особою рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту у період проходження служби у кожному випадку ушкодження здоров`я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
		На виконання статті 118 Кодексу цивільного захисту України Кабінет Міністрів України постановою від 11.07.2007р. № 908 затвердив Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання чи інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.
		Підпунктом 2 пункту 2 Порядку № 908 передбачено, що грошова допомога виплачується, зокрема, особам рядового і начальницького складу у разі настання інвалідності в період проходження служби та особам, звільненим із служби у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення, а якщо інвалідність настала внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, незалежно від строку, який минув після звільнення із служби, у розмірі 42 місячного грошового забезпечення - інвалідам IІ групи.
		Відповідно до пункту 3 Порядку розмір одноразової грошової допомоги визначається виходячи з окладу за спеціальним званням, відсоткової надбавки за вислугу років, посадового окладу за останньою посадою, яку займала особа рядового або начальницького складу на день загибелі (смерті), травми або поранення, захворювання, установлення інвалідності, а особа, звільнена із служби, - на день звільнення.
		Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007р. № 1294 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. 
		Відповідно до статті 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" дія цього Закону поширюється на: 
		1) військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей; 
		2) військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти; 
		3) військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.
		В ході розгляду справи судами встановлено, що питання, пов`язані із проходженням громадянами України служби цивільного захисту, соціальним та правовим захистом осіб рядового і начальницького складу такої служби, грошовим забезпеченням цих осіб, як і питання щодо виплати їм допомоги у разі травми, поранення чи інвалідності, що заподіяні чи настали у період проходження служби, врегульовані спеціальним законодавством.
		Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлює систему соціального та правового захисту саме військовослужбовців та членів їх сімей. 
		Законодавець у частині другій статті 118 Кодексу цивільного захисту України, який є спеціальним законодавчим актом у регламентації соціального захисту осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, передбачаючи виплату одноразової грошової допомоги, не встановив конкретних її розмірів, а відніс вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України, обчислення розміру цієї допомоги має здійснюватися відповідно до пункту 3 Порядку № 908, затвердженого Урядом на виконання зазначеної статті Кодексу.
		Аналогічна правова позиція щодо застосування норм матеріального права висловлена Верховним Судом у постановах від 28.02.2019р. (справа №815/1768/16), 04.07.2019р. (справа №826/27863/15), 21.10.2019р. (справа №815/6164/15) і Верховний Суд не знаходить підстав для відступу від зазначених висновків.
		Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Таким чином, оскільки при ухваленні рішення апеляційний суд правильно застосував норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустив, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції  - без змін.
		Керуючись статтями 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, 
		п о с т а н о в и в :
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25.08.2016р. - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. 
		 
		Судді:          
		                                                                      
		О.П. Стародуб          
		 
		А.А. Єзеров
		 
		В.М. Кравчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...