Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 802/474/17-а : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них; транспорту та перевезення пасажирів.
Надіслано для оприлюднення: 20.11.2019. Зареєстровано: 21.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 21.11.2019.
Дата набрання законної сили: 20.11.2019
Номер судового провадження: К/9901/30106/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		20 листопада 2019 року 
		Київ
		справа №802/474/17-а
		адміністративне провадження №К/9901/30106/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого - Шишова О.О.,
		суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
		розглянув в письмовому провадженні в касаційній інстанції справу №802/474/17-а
		за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації в особі директора департаменту Заболотної Наталії Михайлівни, управління праці та соціального захисту населення Чечельницької РДА в особі начальника Мартинюка Станіслава Миколайовича про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
		за касаційною скаргою  ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року (прийняту в складі колегії суддів: головуючого Загороднюка А.Г., суддів: Полотняка Ю.П., Драчук Т.О.), 
		у с т а н о в и в :
		І. Суть спору:
		1. У березні 2017 року ФОП ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької обласної державної адміністрації в особі директора департаменту Заболотної Наталії Михайлівни (далі -відповідач- 1), управління праці та соціального захисту населення Чечельницької РДА в особі начальника Мартинюка Станіслава Миколайовича (далі- відповідач-2) в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідачів у незабезпеченні передбаченого законом відшкодування збитків за пільгові перевезення пасажирів на міжміських автобусних маршрутах загального користування, виконанні у 2016 році перевізником фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 з відповідачів компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян на міжміських маршрутах загального користування кошти в розмірі 21525,93 грн.
		2. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що зареєстрований в Чечельницькому районі як перевізник та працює на маршруті загального користування. Відповідно до розпорядження від 13.04.2016 року №230 Вінницької обласної державної адміністрації "Про забезпечення пільгового проїзду окремих категорій громадян" позивач має право на відшкодування пільгових перевезень. Однак, відповідачами допущено бездіяльність щодо не укладення договору на відшкодування збитків із позивачем, у зв`язку з чим останньому не були перераховані кошти за пільгове перевезення окремої категорії пасажирів. Така бездіяльність призвела до виникнення заборгованості перед позивачем за 2016 рік.
		ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
		3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14 червня 2017 року позовні вимоги задоволено частково.
		3.1. Визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Чечельницької РДА в особі начальника Мартинюка Станіслава Миколайовича в незабезпеченні відшкодування компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян на міжміських маршрутах загального користування у 2016 році перевізником фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .
		3.2. Стягнуто на користь ФОП ОСОБА_1 з Управління праці та соціального захисту населення Чечельницької РДА компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян на міжміських маршрутах загального користування кошти в розмірі 17 092 гривні 04 коп. Також було вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
		В решті позовних вимог відмовити.
		4. Задовольняючи позовні вимоги суду першої інстанції дійшов до висновку, що відповідно до Договору №165 про організацію перевезення пасажирів на внутрішньообласному міжміському та приміському автобусному маршруті загального користування, вказаний договір вступає в дію із 20 травня 2016 року, а тому ФОП ОСОБА_1 саме у період з 20 травня 2016 по жовтень 2016 року має право на відшкодування збитків за пільгові перевезення пасажирів на міжміських автобусних маршрутах загального користування
		5. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року скасовано рішення суду першої інстанції та відмовлено у задоволені позовних вимог повністю.
		6. Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що компенсація перевезення пільгових категорій населення за період з 10 травня 2016 року по 30 вересня 2016 року не можлива, оскільки договір з управлінням праці та соціального захисту населення Чечельницької РДА було укладено лише 07 жовтня 2016 року. Також, суд зазначає, що відповідачем проведено відшкодування позивачу збитків від перевезення пільгових категорій населення за період жовтень-грудень 2016 року в сумі 9484 грн. 15 коп.
		IІІ. Провадження в суді касаційної інстанції 
		7. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на те, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції було винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду апеляційної інстанції не відповідають обставинам справи, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
		8. Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги позивач зазначає, що право позивача на відшкодування коштів за перевезення пільгової категорії громадян, передбачена Законом України "Про автомобільний транспорт" та договором про організацію перевезення пасажирів на внутрішньообласному міжміському та приміському автобусному маршруті загального користування, що укладений 10.05.2016 між ФОП ОСОБА_1 та Департаментом житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької ОДА. Вказаним вище Законом забороняється перевізникам відмовляти у перевезенні громадян пільгової категорії. Відповідно до Розпорядження Вінницької ОДА від 13.04.2016 №230 затверджено Порядок використання коштів обласного бюджету для здійснення компенсації виплат за проїзд окремих категорій громадян на міжміських внутрішньообласних маршрутах загального користування. Даним Розпорядженням затверджено та установлено механізм відшкодування коштів перевізникам, а від так є датою врегулювання питання по відшкодуванню збитків перевізникам за перевезення пільгових категорій населення.
		8.1. Також, позивач зауважує на бездіяльність відповідача-2, яка полягає в ухиленні від своєчасного укладання договору на відшкодування збитків за перевезення пільгових категорій населення.
		8.2. Позивач вважає помилковими посилання суду апеляційної інстанції щодо не вжиття заходів позивачем щодо укладення договору на відшкодування збитків за перевезення пільгових категорій населення, знаючи про таку необхідність, оскільки позивач весь період з 10.06.2016 року і до кінця року зверталась до відповідачів про відшкодування збитків.
		9. Відповідачі надали заперечення на касаційну скаргу позивача, в якій посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність, просять останню залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
		ІV. Установлені судами фактичні обставини справи
		10. ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою підприємцем згідно з свідоцтвом про державну реєстрацію та здійснює свою господарську діяльність, зокрема, з надання послуг з перевезення.
		11. 10 травня 2016 року між позивачем та департаментом житлово-комунального господарства, енергетики та інфраструктури Вінницької ОДА укладений договір №165 про організацію перевезення пасажирів на внутрішньообласному міжміському та приміському автобусному маршруті загального користування.
		12. Умовами даного договору позивач до 20 травня 2012 року є перевізником на маршруті Демівка - Вінниця АС.
		13 . Згідно з умовами пункту 2.4.2 договору №165, перевізник має право своєчасно отримувати компенсацію, передбачену згідно чинного законодавства за перевезення пільгових категорій громадян відповідно до укладеного договору з управлінням праці та соціального захисту населення та погодженого механізму обліку перевезення пільгових категорій громадян.
		14. Відповідно до розпорядження Вінницької ОДА № 230 від 13 квітня 2016 року затверджено механізм використання коштів обласного бюджету для здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян на міжміських внутрішньообласних маршрутах загального користування.
		15. 07 жовтня 2016 року укладено договір між ФОП ОСОБА_1 та управлінням соціального захисту населення Чечельницької РДА в особі начальника, на відшкодування збитків від перевезення пільгових категорій населення Чечельницького району, пасажирським автомобільним транспортом загального користуванням на 2016 рік.
		16. Відповідно до пункту 6.1 Договору, останній набирає чинності з моменту підписання та діє до 31 грудня 2016 року, а по розрахунках до повного їх завершення.
		17. На виконання вимог Договору від 07 жовтня 2016 року позивачем до управління праці та соціального захисту населення Чечельницької РДА для відшкодування коштів подано касові звіти про пільгові перевезення у 2016 році. Проте, до заліку УПСЗН Чечельницької РДА взято звіти починаючи з жовтня, а решта - повернуті.
		18. 06 грудня 2016 року позивачем на адресу УПСЗН Чечельницької РДА направлено звіти та лист з проханням відшкодувати кошти за період з квітня по листопад 2016 року.
		19. Листом від 15 грудня 2016 року за підписом начальника УПСЗН Чечельницької РДА Мартинюка С.М. роз`яснено позивачу, що в поточному році з моменту підписання договору до управління ФОП ОСОБА_1 подано розрахунки та касові звіти ВОПАС на загальну суму 8899,64 грн: за жовтень в сумі 5538,33 грн.; за листопад в сумі 3361,31 грн. Також вказано, що зазначені кошти будуть перераховані в грудні місяці.
		20. Також, листом УПСЗН Чечельницької РДА роз`яснено, що компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян управління проводить відповідно до порядку використання коштів обласного бюджету для здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян на міжміських маршрутах загального користування та згідно укладеного договору № 34 від 07 жовтня 2016 року.
		21. Не погоджуючись з тим, що відповідачем не компенсовано пільговий проїзд, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
		V. Релевантні джерела права й акти їх застосування  (в редакції, яка діяла на час вирішення справи в суді першої та апеляційної інстанції)
		22.          Статтею 327 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - КАС України), обумовлено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.
		23.          За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		24.           Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
		25.           Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		26.          Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		27. Спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 р. № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-ІІІ), Бюджетним кодексом України.
		28. Відповідно до статті 11 Закону № 2344-ІІІ надання соціально значущих послуг автомобільного транспорту здійснюється відповідно до законодавства з питань поставки продукції для державних потреб. Соціально значущими послугами автомобільного транспорту є послуги з перевезення пасажирів автобусними маршрутами загального користування за визначеними уповноваженими органами тарифами та на пільгових умовах відповідно до законодавства.
		29. Приписами статті 29 цього Закону № 2344-ІІІ  визначено, що автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані надати перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів та перевезення пасажирів за регульованими тарифами, компенсацію відповідно до закону.
		30. Згідно з частиною 1 статті 31 Закону № 2344-ІІІ відносини автомобільного перевізника, що здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування міських, приміських та міжміських, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування визначаються договором про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування, у якому встановлюються: перелік маршрутів загального користування, які буде обслуговувати автомобільний перевізник, умови організації перевезень, показники якості транспортного обслуговування населення, термін роботи автомобільного перевізника, зобов`язання органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо облаштування маршруту, підтримки проїзної частини автомобільної дороги та під`їзних шляхів у належному стані (тільки для міських автобусних маршрутів), розмір компенсації витрат автомобільного перевізника внаслідок перевезення пільгових пасажирів та регулювання тарифів, механізм їх виплати.
		31. У відповідності до статті 37 Закон № 2344-ІІІ пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом. Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із законом. Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.
		32. Абзацом 5 підпункту "б" пункту 4 частини 1 статті 89 Бюджетного кодексу України встановлено, що до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення по державним програмам соціального захисту щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
		33. Відповідно до частини 1 статті 102 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів, передбачені у пункті "б" пункту 4 частини 1 статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту в порядку, визначеному КМУ.
		34. Порядок використання коштів обласного бюджету для здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян на міжміських внутрішньообласних маршрутах загального користування (далі-Порядок).
		35. Порядок розроблено відповідно до Бюджетного кодексу України, Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про охорону дитинства", постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 року № 117 "Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги" (зі змінами та доповненнями).
		36. Порядок визначає механізм здійснення компенсаційних виплат перевізникам за пільговий проїзд окремих категорій громадян на міжміських внутрішньообласних маршрутах загального користування, встановлених облдержадміністрацією в межах коштів, виділених в обласному бюджеті на вказані цілі.
		37. Відповідно до пунктів 6-10 Порядку органи соціального захисту населення райдержадміністрації міських рад міст обласного значення здійснюють компенсаційні виплати підприємствам транспорту та фізичним особам - підприємцям (перевізникам), які надають послуги з перевезення пасажирів на міжміських внутрішньообласних маршрутах загального користування згідно з укладеними договорами в межах ліміту, доведеного Департаментом соціальної та молодіжної політики облдержадміністрації.
		38. Договір повинен містити інформацію про вид сполучень, назву та довжину маршруту, тариф, що діє на маршруті.
		39. Облік пасажирів, які мають право на пільговий проїзд на міжміських маршрутах загального користування, здійснюється через каси автостанцій ПАТ "Вінницьке обласне підприємство автобусних станцій 10599" (далі - ВОПАС).
		40. Пільговій категорії пасажирів, при пред`явлені, ними посвідчень, що надають право на пільговий проїзд, видаються квитки, касами автостанцій (квиток без вартості "нульові"), які є одночасно страховим полісом.
		41. Органи соціального захисту населення райдержадміністрацій та міських рад міст обласного значення отримують від перевізників щомісяця до 05 числа на підставі касових звітів розрахунки для здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд на паперових та електронних носіях, за формою, передбаченою договором.
		42. Такі розрахунки мають містити: прізвище, ім`я, по батькові пільговика, порядковий номер посвідчення і ким видане, вартість квитка до відповідної тарифної зупинки (тариф разом із страховим збором).
		43. Органи соціального захисту населення райдержадміністрацій та міських рад міст обласного значення, після звірки розрахунків, поданих перевізниками, з автостанціями ВОПАС, здійснюють компенсаційні виплати та формують реєстри встановленої форми і до 07 числа щомісячно подають Департаменту соціальної та молодіжної політики облдержадміністрацій
		44. Інформація щодо використання коштів обласного бюджету компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян на міжміських внутрішньообласних маршрутах загального користування надається Департаменту соціальної та молодіжної політики облдержадміністрації і Департаменту фінансів облдержадміністрації до 10 числа щомісячно.
		VI. Позиція Верховного Суду
		Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого.
		45. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають застосуванню правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
		46. Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що компенсація перевезення пільгових категорій населення за період з 10 травня 2016 року по 30 вересня 2016 року не можлива, оскільки договір з управлінням праці та соціального захисту населення Чечельницької РДА було укладено лише 07 жовтня 2016 року.
		47. Також, було встановлено, що відповідачем проведено відшкодування позивачу збитків від перевезення пільгових категорій населення за період жовтень-грудень 2016 року в сумі 9484 грн. 15 коп.
		48. Щодо доводів, позивача з приводу звернень до відповідача для укладання договору на відшкодування збитків за перевезення пільгових категорій населення, колегія суддів зазначає, що судом апеляційної інстанції встановлено, що договір №34 був підписаний із позивачем лише у жовтні 2016, оскільки ФОП ОСОБА_1 у цей період звернувся із усною заявою до Департаменту. Раніше договір не підписувався, оскільки позивач не звертався до Управління, а відомості про такого перевізника як ФОП ОСОБА_1 у відповідача 2 були відсутні.
		49. Станом до дня складання договору на відшкодування збитків за перевезення пільгових категорій населення, доказів звернення позивача до Управління щодо укладення такого договору не встановлено.
		50. Лише 22.11.2016 ФОП ОСОБА_1 звернувся до Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької облдержадміністрації з проханням відшкодувати кошти з квітня по жовтень 2016 року.
		51. Тобто, зазначені обставини спростовують доводи позивача стосовно бездіяльності відповідача-2. Крім того, відповідно до пункту 2.4.2 договору № 165 перевізник має право своєчасно отримувати компенсацію, передбачену згідно чинного законодавства за перевезення пільгових категорій громадян відповідно до укладеного договору з управлінням праці та соціального захисту населення. Тобто, це є правом позивача, щодо укладання договору про відшкодування збитків від перевезення пільгових категорій населення.
		52. Колегія суддів вважає помилковими посилання позивача на те, що датою врегулювання питання по відшкодуванню збитків перевізникам за перевезення пільгових категорій населення є дата прийняття Розпорядження Вінницької ОДА від 13.04.2016 №230, яким затверджено Порядок використання коштів обласного бюджету для здійснення компенсації виплат за проїзд окремих категорій громадян на міжміських внутрішньообласних маршрутах загального користування.
		53. Верховний Суд звертає увагу позивача, що Розпорядженням Вінницької ОДА від 13.04.2016 №230, яким затверджено Порядок використання коштів обласного бюджету для здійснення компенсації виплат за проїзд окремих категорій громадян на міжміських внутрішньообласних маршрутах загального користування встановлено механізм ( процедуру) здійснення виплат, відповідно до якого органи соціального захисту населення райдержадміністрацій та міських рад міст обласного значення є розпорядниками коштів обласного бюджету місцевим бюджетам на компенсаційні виплати.
		Органи соціального захисту населення райдержадміністрації міських рад міст обласного значення здійснюють компенсаційні виплати підприємствам транспорту та фізичним особам - підприємцям (перевізникам), які надають послуги з перевезення пасажирів на міжміських внутрішньообласних маршрутах загального користування згідно з укладеними договорами в межах ліміту, доведеного Департаментом соціальної та молодіжної політики облдержадміністрації.
		Договір повинен містити інформацію про вид сполучень, назву та довжину маршруту, тариф, що діє на маршруті.
		Отже, 07 жовтня 2016 року між позивачем та управлінням праці та соціального захисту населення Чечельницької РДА укладено договір про відшкодування збитків від перевезення пільгових категорій населення Чечельницького району пасажирським автомобільним транспортом загального користування на 2016 рік, який набув чинності з 07 жовтня 2016 року.
		54. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		55. Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
		56. Статтею 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		57. З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для  скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
		58. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду та обставин справи не спростовують.
		VII. Судові витрати
		59. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
		60. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		п о с т а н о в и в :
		1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
		2. Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року у цій справі залишити без змін.
		3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає. 
		 
		Головуючий                                                                                          О.О. Шишов 
		 
		Судді                                                                                                    І.В. Дашутін
		 
		                                                                                                    М.М. Яковенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...