Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 281/406/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: 20.11.2019. Зареєстровано: 21.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 21.11.2019.
Дата набрання законної сили: 20.11.2019
Номер судового провадження: К/9901/4573/17

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		20 листопада 2019 року 
		Київ
		справа №281/406/17
		адміністративне провадження №К/9901/4573/17
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Дашутіна І. В., 
		суддів Шишова О. О., Яковенка М. М., 
		розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради міста Житомира на постанову Лугинського районного суду Житомирської області від 14.09.2017 у складі судді Данчук В. В. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 у складі колегії суддів: Капустинського М. М. (головуючий) , Моніча Б. С., Охрімчук І. Г. у справі № 281/406/17 за позовом Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради міста Житомира до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання незаконним рішення державного виконавця, -
		 
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
		1.          Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради міста Житомира звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, у якому просило:
		- зупинити примусове виконання постанови Лугинського районного суду Житомирської області від 20.11.2014, що здійснюється на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 09.02.2016 у виконавчому провадженні № 50089440;
		- визнати незаконними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління держаної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Корнєєва М. М.;
		- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 09.02.2016 у виконавчому провадженні № 50089440, стягнення виконавчого збору та витрат, пов`язаних з провадженням виконавчих дій.
		2. Постановою Лугинського районного суду Житомирської області від 14.09.2017 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
		2.1. Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, рішення суду - без змін.
		3.          Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
		3.1. Постановою Лугинського районного суду Житомирської області від 20.11.2014 у справі № 281/2080/14-а зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради міста Житомира провести виплату ОСОБА_1 доплати до заробітної плати, передбаченої. частиною першою статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2014 по 30.06.2014 відповідно до розрахунків наданих ПАТ «Укртелеком». Вказана постанова набрала законної сили.
		3.2. Постановою державного виконавця від 09.02.2016 відкрито виконавче провадження № 50089440 з виконання виконавчого листа виданого 21.05.2015 № 281/2080/14а. Одночасно з боржника стягнуто виконавчий збір.
		3.3. Судами попередніх інстанцій встановлено, що супровідним листом від 15.06.2017 копію зазначеної постанови було направлено сторонам, а 19.06.2017 року отримано позивачем. 
		3.4. Крім того, судами встановлено та підтвердежно сторонами, що на час розгляду справи рішення суду по виконавчому провадженню № 50089440 не виконано, виконавчий збір не сплачено.
		3.5. Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, оскільки вважає, що оскаржувану постанову винесено протиправно, з огляду на відсутність підстав для стягнення виконавчого збору з органу державної влади. 
		4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав на те, що постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Корнєєва М. М. про стягнення з боржника виконавчого збору винесена правомірно, в межах повноважень та на підставі чинного законодавства. Зазначений висновок зроблено з урахуванням положень статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», з якої вбачається, що стягнення виконавчого збору при відкритті виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця.
		Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
		5.          Позивачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. 
		5.1. Доводи касаційної скарги, грунтуються на тому, що судами першої та апеляційної інстанцій було необгрунтовано зроблено висновок про те, що позивач є бюджетною установою, яка частково виконала судове рішення. На переконання позивача вказане свідчить про відсутність підстав для стягнення виконавчого збору.
		6. Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
		7. Частиною другою статті 19 Конституції України від 28.06.1991 № 254к/96-ВР визначено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		8. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		9. Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-19 (далі - Закону № 1404-19) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		10. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону № 1404-19 примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
		11. Як вбачається зі змісту частини першої статті 18 Закону № 1404-19, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
		12. Доцільно зазначити, що положеннями Закону № 1404-19 визначено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
		13. Відповідно до статті 26 Закону № 1404-19 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
		14. Разом з тим, стаття 27 Закону № 1404-19 визначає, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
		Виконавчий збір не стягується:
		1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;
		2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;
		3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";
		4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;
		5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;
		6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
		15. Відповідно до статті 1 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VI цей Закон встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання.
		16. Крім того, положеннями статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 № 4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
		Примусова реалізація майна юридичних осіб - відчуження об`єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, з використанням яких юридичні особи провадять виробничу діяльність, а також акцій (часток, паїв), що належать державі та передані до їх статутного фонду.
		17. Водночас, пунктом 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень затверджена Наказом Міністерством юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (зі змінами, надалі - Інструкція) стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону. Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.
		18. Колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що пенсія за своєю правовою природою є періодичним платежем, однак за виконавчим листом №281/2080/14а не передбачалося стягнення періодичних платежів, натомість зобов`язано боржника вчинити певні дії - провести виплату ОСОБА_1 доплати до заробітної плати, передбаченої частини першої статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2014 по 30.06.2014 відповідно до розрахунків наданих Публічним акціонерним товариством «Укртелеком», тобто мало місце виконання рішення суду зобов`язального характеру.
		19. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини, виконання вказаного виконавчого листа здійснюється у відповідності до норм Закону № 1404-19, а не Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
		20. За таких обставин, судами правильно зроблено висновок про неможливість застосування до спірних правовідносин положень пункту 3 частини п`ятої статті 27 Закону № 1404-19, оскільки виконання виконавчого листа не відбувається у порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
		21. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.05.2018 (справа № 286/125/17) та від 31.01.2019 (справа № 161/502/17).  
		22. Колегія суддів акцентує увагу на тому, що положеннями частини другої статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		23. З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо правомірності дій відповідача.
		24. На переконання колегії суддів, доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, та не містять належних обґрунтувань протиправності дій відповідача при винесенні постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.
		25. Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд приходить до висновку, що судами попередніх інстанцій дотримано норми матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваних рішень.
		26. На думку колегії суддів, доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами попередніх інстанцій.
		27. За змістом частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
		28. Частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		29. З огляду на наведене, касаційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради міста Житомира не підлягає задоволенню.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		30. Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради міста Житомира залишити без задоволення.
		31. Постанову Лугинського районного суду Житомирської області від 14.09.2017 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017 у справі № 281/406/17 за позовом Управління праці та соціального захисту населення Богунської районної ради міста Житомира до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання незаконним рішення державного виконавця- залишити без змін.
		32. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
		 
		 
		Суддя-доповідач                                                                                          І.В. Дашутін
		 
		Судді                                                                                                              О.О. Шишов
		 
		                                                                                                              М. М. Яковенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...