Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2270/10020/11 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них.
Надіслано для оприлюднення: 21.11.2019. Зареєстровано: 22.11.2019. Забезпечено надання загального доступу: 22.11.2019.
Дата набрання законної сили: 21.11.2019
Номер судового провадження: К/9901/3750/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		21 листопада 2019 року 
		Київ
		справа №2270/10020/11
		адміністративне провадження №К/9901/3750/18
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		головуючого судді (судді-доповідача) -           Данилевич Н.А.,
		суддів -                                                         Бевзенка В.М., 
		                                                                Шевцової Н.В.,
		 
		розглянувши в попередньому судовому засіданні 
		касаційну скаргу  ОСОБА_1 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2015 року (головуючий суддя - Шевчук О.П.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року (головуючий суддя - Матохнюк Д.Б., судді - Гонтарук В.М., Біла Л.М.), ухвалених за заявою ОСОБА_1 про контроль за виконанням судового рішення в адміністративній справі 
		за позовом  ОСОБА_1 
		до Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області 
		про скасування наказу №188-о від 15.08.2011 та стягнення коштів, -
		в с т а н о в и в :
		І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		ОСОБА_1 у грудні 2015 року, в порядку ч.ч.9, 10 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із заявою про визнання протиправними дій Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області.
		В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що Вінницьким апеляційним адміністративним судом постановою від 30.07.2014 по справі №2270/10020/11 було скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.10.2011, визнано протиправним та скасовано наказ в.о. начальника Контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області №188-о від 15.08.2011 про звільнення ОСОБА_1 , зобов`язано відповідача поновити ОСОБА_1 на посаді головного контролера-ревізора Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області та зобов`язано Державну фінансову інспекцію в Хмельницькій області нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15.08.2011 по 30.08.2014. Однак, всупереч вимогам п.п.10.4 п.10 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду №7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", у згаданому рішенні суду не було вказано суму середнього заробітку, яку необхідно виплатити, в зв`язку з чим відповідачем неправомірно занижено розмір коштів середнього заробітку. Такі дії відповідача ОСОБА_1 вважає протиправними, оскільки виплата коштів відбувалась без урахування заробітної плати за відпрацьовані робочі дні червня. Вказує, що листом №659/13/155-15 від 26.11.2015, надісланим за результатами розгляду його звернення, Міністерство соціальної політики України повідомило позивачу, що оскільки його звільнено 15.08.2011 і протягом розрахункового періоду, а саме червня-липня 2011 року, заробітна плата була нарахована за 8 робочих днів червня, а інші робочі дні позивач перебував у службовому відрядженні, яке оплачувалося виходячи із нарахованої середньої заробітної плати, то нарахування для оплати часу вимушеного прогулу мали проводитися з урахуванням нарахованої заробітної плати за відпрацьовані 8 робочих днів червня.
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2015 року заяву ОСОБА_1 до Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області про зобов`язання нарахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 15.08.2011 по 30.08.2014 з врахуванням 8 робочих днів червня 2011 року залишено без задоволення.
		Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції зазначив, що 10.07.2015 судом уже прийнято рішення за результатами розгляду заяви, поданої в порядку ч.ч. 9, 10 ст. 267 КАС України та встановлено правомірність виконання постанови суду від 30.07.2014 по справі №2270/10200/11 в частині виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.09.2015, постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.07.2015 залишена без змін. Судом враховано, що лист Міністерства соціальної політики України №659/13/155-15 від 26.11.2015, яким ОСОБА_1 повідомлено, що нарахування для оплати часу вимушеного прогулу мали проводитися з урахуванням нарахованої заробітної плати за відпрацьовані 8 робочих днів червня, не може слугувати підставою для перерахунку сум середнього заробітку заявника, фактично виплачених на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.07.2014 у справі №2270/10020/11, оскільки здійснення такого перерахунку буде суперечити положенням ч. 2 ст. 14 КАС України та змісту прийнятої 10.07.2015 Хмельницьким окружним адміністративним судом постанови. 
		Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
		Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2015 року залишено без змін.
		Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення.
		Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
		11 березня 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року, в якій позивач просить скасувати зазначені судові рішення ухвалити нове, яким вимоги задовольнити у повному обсязі.
		В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник посилається на те, що при ухваленні рішення про зобов`язання Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області нарахувати та виплатити на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15.08.2011 по 30.08.2014 судом всупереч вимогам п.п. 10.4 п.10 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду №7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" не було вказано суму середнього заробітку, яку необхідно виплатити, у зв`язку з чим відповідачем неправомірно занижено розмір коштів середнього заробітку. Також скаржник посилається на те, що листом №659/13/155-15 від 26.11.2015, надісланим за результатами розгляду його звернення, Міністерство соціальної політики України повідомило позивачу, що оскільки його звільнено 15.08.2011 і протягом розрахункового періоду, а саме червня-липня 2011 року, заробітна плата була нарахована за 8 робочих днів червня, а інші робочі дні позивач перебував у службовому відрядженні, яке оплачувалося виходячи із нарахованої середньої заробітної плати, то нарахування для оплати часу вимушеного прогулу мали проводитися з урахуванням нарахованої заробітної плати за відпрацьовані 8 робочих днів червня. 
		Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду.
		II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
		Судами встановлено, що постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.07.2014 у справі №2270/10020/11 скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.10.2011, визнано протиправним та скасовано наказ в.о. начальника Контрольно-ревізійного управління в Хмельницькій області №188-о від 15.08.2011 про звільнення ОСОБА_1 , зобов`язано відповідача поновити ОСОБА_1 на посаді головного контролера-ревізора Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області та зобов`язано Державну фінансову інспекцію в Хмельницькій області нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15.08.2011 по 30.08.2014.
		Матеріалами справи підтверджується, що головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області 04.11.2014, згідно виконавчих листів виданих Хмельницьким окружним адміністративним судом 30.10.2014, винесено постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №45323381 та ВП №45324192.
		Відповідно до матеріалів відкритого виконавчого провадження ВП №45324192, головним державним виконавцем, листом Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області №22-10-01-12/7755 від 11.11.2014 проведено повідомлення про нарахування суми вимушеного прогулу ОСОБА_1 
		Розпорядженням №45324192/2 від 27.11.2014 вказано про перерахування ОСОБА_1 коштів в сумі 69185,32 грн, які надійшли від Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області.
		Не погоджуючись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 в липні 2015 року в порядку, визначеному ч.ч. 9, 10 ст. 267 КАС України, звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із заявою про визнання протиправними дій Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області вчинених на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.07.2014 по справі №2270/10020/11.
		Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.07.2015, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.09.2015, відмовлено в задоволенні вказаної заяви у зв`язку з відсутністю обставин протиправності дій Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області вчинених на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.07.2014 по справі №2270/10020/11.
		У вказаному рішенні суд зазначив, що до розрахунку суми вимушеного прогулу включались виплати червня 2011 року (8 днів), оскільки решту (33 дні) - 12 днів червня та 21 день липня ОСОБА_1 перебував у відрядженні і за ці дні нарахована середня заробітна плата, яка не задіяна у розрахунку суми середньої заробітної плати вимушеного прогулу. Крім того, премія розрахункового періоду за червень місяць 2011 року враховувалась пропорційно до фактично відпрацьованих 8 днів, за п.3 Розділу ІІІ, та п.8, Розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.
		ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
		Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України.
		Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Згідно з ч.1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов`язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
		За ч. 9 ст. 267 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
		ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.
		Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина 1 статті 341 КАС України).
		Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 341 КАС України).
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач, не погоджуючись з діями Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області щодо нарахованої суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2014 року, вже звертався до Хмельницького окружного адміністративного суду із заявою в порядку визначеному ч. 9 ст. 267 КАС України.
		Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.07.2015, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.09.2015, відмовлено в задоволенні вказаної заяви у зв`язку з відсутністю обставин протиправності дій Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області вчинених на виконання постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 30.07.2014 по справі №2270/10020/11.
		Ухвалюючи вказане рішення судами було надано правову оцінку доводам позивача щодо включення певних сум до розрахунку суми середнього заробітку, що підлягає стягненню на користь позивача.
		Таким чином, суди попередніх інстанцій при розгляді заяви ОСОБА_1 , поданої в грудні 2015 року, правомірно врахували положення ч. 2 ст. 14, ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 255 КАС України, відповідно до яких обставини, встановлені в постанові або ухвалі суду, яка набрала законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
		Крім того, суд обґрунтовано відхилив посилання скаржника на лист Міністерства соціальної політики України №659/13/155-15 від 26 листопада 2015 року, як на підставу для перерахунку сум середнього заробітку, оскільки даний лист не є нормативно правовим актом, а носить лише інформаційний характер.
		Оцінюючи доводи касаційної скарги, Суд виходить з того, що судами першої та апеляційної інстанцій було надано належну правову оцінку доводам, наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень, у касаційній скарзі не зазначено. 
		Частиною першою статті 350 КАС України (в чинній редакції) передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
		Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини 1 статті 350 КАС України Суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін, оскільки судами не було допущено порушень норм матеріального або процесуального права.
		З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судових рішень відсутні.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду , -
		п о с т а н о в и в :
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2016 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.
		Суддя-доповідач                                                                                Н.А. Данилевич
		Судді                                                                                           В.М. Бевзенко
		                                                                                                    Н.В. Шевцова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...